Відповіді на найпоширеніші запитання бухгалтера (частина 8)

Автор | 05.02.2024

Попередню частину відповідей ви можете подивитись тут.

  • У зв’язку з воєнним станом ТОВ відмовився від офісу і зареєстрував адресу за місцем проживання директора. Але не підписував договір оренди житлового приміщення і нічого не сплачував. Які наслідки для ТОВ? Чи є ця ситуація адміністративним порушенням і ТОВ отримає штраф? Чи треба оформити договір оренди від поточного часу?

Договір оренди — це лише один із способів оформлення відносин між ТОВ та директором, чию адресу вказали як місцезнаходження цього ТОВ. Як варіант, це може бути і договір позички (тобто безоплатного користування) приміщенням. Детальніше про це можна почитати у «Податки & бухоблік» за посиланням: i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2021/september/issue-72/article-116756.html. Якщо договору ніякого не робити, то податківці можуть спробувати визнати такі відносини орендними. А отже, донарахувати ПДФО та військовий збір, застосувати штрафи за його несплату (пп. 1251.1 або 1251.2 ПКУ) та за неподання інформації у звітності (п. 119.1 ПКУ). Але це можливо тільки тоді, коли встановлено мінімальну ставку орендної плати у регіоні, де знаходиться житло. Та й на практиці фіскали цю схему майже не застосовують, оскільки потрібно доводити правильність розрахунку ПДФО та військового збору. Санкцій же саме за те, що місцезнаходження юрособи — це домашня адреса директора, у законодавстві немає. Можуть також закидати вашим контрагентам нереальність операцій. Але від цих наслідків платникам вдавалося відбитися (див., наприклад, постанову Сьомого апеляційного адмінсуду від 18.04.2023 у справі № 120/7614/22 // reyestr.court.gov.ua/Review/110501172#).
Також можуть бути негативні наслідки для власника житла, де проживає директор (причому як тоді, коли є договір, так і тоді, коли його немає). Зокрема, податківці вважають, що у такому випадку власник позбавляється пільги щодо сплати податку на нерухоме майно. Однак у такому випадку власникам вдавалося навіть відбитися від цього податку. Про це ми писали у «Податки & бухоблік» за посиланням: i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2020/july/issue-57/article-109660.html (контекст статті пов’язаний із засновником, але щодо директора ситуація та сама).

  • Чи ризиковано ТОВ показувати три роки поспіль збитки в декларації про прибуток?

Декларування від’ємного значення з податку на прибуток (причому скільки завгодно послідовних звітних періодів) не названо в жодній з підстав для позапланових документальних перевірок, які перераховано в ст. 78 ПКУ.
Якщо говорити про планові перевірки, то наразі діє мораторій на планові перевірки (див. «Податки & бухоблік», 2023, № 100, i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2023/december/issue-100/article-127344.html), але з певними винятками. Винятки для планових перевірок: акциз, гральний бізнес, фінпослуги, нерезиденти, які відповідають певним критеріям + інші платники, щодо яких так само встановлені критерії для потрапляння у план. Як користуватися критеріями для оцих «інших» платників, див. «Податки & бухоблік», 2023, № 102, i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2023/december/issue-102/article-127402.html.
На період воєнного стану зміни до плану перевірок ДПСУ може вносити щомісяця.

  • Чи можна списати ПК на витрати, якщо контрагент не склав і не зареєстрував ПН у лютому 2022 року, ми подали до суду і виграли справу, згідно з якою нам було відшкодовано суму ПДВ?

Ця ситуація чітко не регламентована ПКУ, тому краще почекати 365 днів з дня складання такої ПН та врахувати воєнне продовження цього строку, яке почалося з 24.02.2022, а припинилося з 01.08.2023.
Необхідну інформацію щодо строків ви можете знайти тут: i.factor.ua/journals/nibu/2023/december/issue-99/article-127285.html.

  • Дисконтування. Отримано кредит від банку 30.12.2021 на два роки з датою погашення 30.11.2023. Він погашений. Чи треба було його дисконтувати на 31.12.2021, на 31.12.2022?

Довгострокові зобов’язання, на які нараховуються відсотки (зокрема, банківський кредит), потрапляють під дисконтування тільки у тому випадку, якщо вони утворилися від видачі на неринкових умовах — під неринкову ставку відсотка. Наприклад, довгостроковий кредит отримано під ставку відсотка, який суттєво відрізняється від ринкового (як у більший, так і в менший бік). Тоді теперішня вартість відрізнятиметься від номіналу, через що виникне певна різниця. Але зазвичай банки видають кредит за ставкою, яка відповідає ринковій ставці. Якщо у вашому випадку це так, тоді довгострокову заборгованість за таким кредитом банку ви не дисконтуєте.

  • По непогашеній дебіторській заборгованості минуло 3 роки, чи можливо її списати за рахунок нарахованого резерву без коригування фінрезу через податкові різниці? Ми фінансова компанія.

За бухобліковими правилами, безнадійною визнають поточну дебіторську заборгованість, щодо якої існує упевненість про її неповернення боржником або за якою сплив строк позовної давності (п. 4 НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»). Щоправда, у зв’язку з воєнним станом перебіг строку позовної давності призупинено. А от упевненість у неповерненні дебіторки ґрунтується, по суті, на обставинах, з яких однозначно можна говорити про те, що її не буде погашено боржником. Зокрема, за наявності інформації про: (1) ліквідацію боржника (в тому числі через банкрутство); (2) смерть фізособи-боржника; (3) прощення боргу (ст. 605 ЦКУ); (4) відхилення судом позову про стягнення заборгованості з боржника тощо. Тож один із варіантів визнати борг безнадійний — простити його. Прощення боргу, якщо резерв сумнівних боргів створювався, відображають записами:
Дт 949, 977 — Кт 36, 37 — на суму прощеної заборгованості (тобто списують борг) + з одночасним коригуванням (зменшенням) раніше нарахованого резерву: Дт 38 — Кт 719 (чи коригуванням резерву методом «червоне сторно»: Дт 944 — Кт 38, якщо РСД створювався в поточному році). Безнадійною для податкових цілей вважається заборгованість, яка відповідає одній із ознак, визначених п.п. 14.1.11 ПКУ. Тому списану прощену заборгованість високодохідники не можуть урахувати у податково-прибутковому обліку. Ба більше при прощенні заборгованості боржникам неплатникам податку на прибуток доведеться показати різницю за п.п. 140.5.10 ПКУ, неприбутковим або спортивним організаціям — за пп. 140.5.9 і 140.5.14 ПКУ. А ось при прощенні заборгованості боржникам — платникам податку на прибуток «подарункової» різниці за п.п. 140.5.10 ПКУ не буде (за винятком збиткових пов’язаних осіб). Докладно див. i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2023/september/issue-73/article-126281.html.

  • Якщо податкова накладна постачальника була заблокована і в подальшому постачальник: а) нічого не робив; б) подав на розблокування і ДПС відхилила, то коли покупцю можна списати суму ПДВ з урахуванням цього?

Згідно з п. 198.6 ПКУ у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів здати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Тобто право на застосування строку 365 днів надається, тільки якщо постачальник зареєстрував ПН. У вашому випадку (а) він взагалі нічого не робив. Отже, ви маєте списати ПДВ у тому періоді, коли він вже не має змоги подати копії документів на розблокування. Документи подаються протягом 365 днів з дня виникнення податкових зобовʼязань. Цей строк продовжується на період ВС (до 01.08.2023). Отже, якщо постачальник не подав документи на розблокування протягом цього строку (з урахуванням продовження), то у періоді закінчення цього строку ви маєте списати ПДВ. У другому випадку (б) ситуація складніша, та й податківці не висловлювали свою думку. Ми розмірковуємо так: по-перше, навіть за неможливості зареєструвати ПН (через відмову) постачальник може скласти нову ПН на це постачання. По-друге, постачальник може оскаржити рішення про відмову в реєстрації ПН. Отже, строк на включення ПН до ПК розраховується за подією, яка сталася пізніше: або закінчаться 365 дн. (з урахуванням продовження на період ВС до 01.08.23), або закінчиться строк на подання скарги на відмову в реєстрації ПН (в адмінпорядку скарга подається протягом 10 роб. дн. з дня, наступного за днем отримання рішення, в судовому порядку — 6 міс. (якщо не було адміноскарження) або 3 міс. (якщо було адміноскарження); докладніше про строки оскарження див. «Строки у 2023 та 2024 роках: що наразі та що чекає у майбутньому?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 103). Якщо у цей строк платник нічого не зробив (не зареєстрував нову ПН, не подав скаргу), то ви можете списувати вхідний ПДВ. P. S. Щодо ситуації (б). Орієнтир на граничний термін подання скарги хоча і виглядає, на перший погляд, безпечніше (витрати будуть збільшені трохи пізніше), все ж таки виглядає не дуже вдало. Адже покупець може не знати. чи подав постачальник скаргу. Отже, все ж таки логічніше орієнтуватися на строк 365 дн. + продовження. Але ще раз звертаю увагу, що ситуація дуже неоднозначна.

  • Питання стосовно операцій факторингу: як визначити справедливу вартість у фірми фактора (фінансової компанії) придбаного боргу у вигляді простроченої заборгованості за кредитом та відсотками (на ринку фінансових послуг аналогічних операцій немає для порівняльного аналізу)?

У запитанні це не зазначено, але виходимо з припущення, що фінансова компанія застосовує МСФЗ.
Базовим документом в такому випадку є Міжнародний стандарт фінансової звітності 13. Конкретних рекомендацій, як оцінити справедливу вартість саме придбаних фактором прострочених вимог цей стандарт не містить. На наш погляд, одним з методів до оцінки прав вимоги може бути підхід, який базуватиметься на оцінки очікуваного грошового потоку, виходячи з наших припущень (в т. ч. які базуються на наших історичних даних) щодо можливих строків погашення відповідних вимог та застосування релевантних відсоткових ставок для дисконтування такого потоку. Деталі використання цього методу наводяться безпосередньо у стандарті.

  • Підкажіть стосовно РРО у випадку, коли кошти на ФОП надходять виключно на розрахунковий рахунок, а не на картку. Я теж повинна застосувати РРО?

Важливо, як саме відбувається оплата, а не сам факт надходження коштів виключно на розрахунковий рахунок.
По тих операціях/розрахунках, що здійснюються за принципом «ФОП надає покупцю реквізити свого поточного рахунку у форматі IBAN, і він за ними сплачує», РРО/ПРРО можна не застосовувати. Податківці згодні. Якщо мова про інші ситуації, то сам факт надходження коштів на розрахунковий рахунок вирішальним не є.
Наприклад, якщо мова про постоплату, яку ФОПу на розрахунковий рахунок зараховує фінпосередник «Нова Пей», то податківці вимагають застосування РРО/ПРРО.

  • Трішки не так зрозуміли. Головбух від імені ТОВ внесла фінансову допомогу на цей же ТОВ. Грубо кажучи, головбух надала фінансову допомогу ТОВ. Просто банк прописала, ініціатор ТОВ через головбуха внесла фінансову допомогу на рахунок ТОВ.

У вас, з точки зору самого платежу, виходить парадоксальна ситуація (формально, звісно). ТОВ надало саме собі поворотну фіндопомогу, бо платником є не сама головбух, а саме ТОВ. Ви ж вказали «ТОВ через (!) головбуха». Тобто головбух виступав як представник ТОВ під час внесення коштів. У такому випадку договір навіть скласти не вийде, бо з обох боків є лише ТОВ. Немає сторін.
У цьому випадку хіба що слід повертати кошти як помилково відправлені. Якщо це, звісно, можливо.
А потім вже, як годиться, вносити поворотну фіндопомогу від головбуха на ТОВ. Тоді і договір можна скласти, і провести це як ПФД. Проводка для ПФД до одного року у бухобліку тоді буде: Дт 311 — Кт 685.
З неповерненою після 1 року фіндопомогою у цьому випадку можна буде справлятися так само двома шляхами: а) опиратися на позовну давність. Наразі строки позовної давності призупинено на період воєнного стану (як і були призупинені на період карантину), тож вони спливати не будуть (див. пп. 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень до ЦКУ). Прострочену заборгованість також не дисконтують;
б) внести зміни до договору, збільшивши строки для повернення (якщо строк дії договору ще не сплив (!) або ж ви не можете допку зробити «заднім числом» (хоча допка «заднім числом», з юридичної точки зору, це і не правильно)). Але тут теж, аби не звʼязуватися з дисконтуванням, збільшувати строк повернення слід на строк не більше одного року.

  • Якщо ФОП робить рахунок, відправляє покупцю і оплату отримує на рахунок у банку, а потім відправляє товар, невже ж потрібне РРО? Згідно з якою консультацією?

По тих операціях/розрахунках, що здійснюються за принципом «ФОП надає покупцю реквізити свого поточного рахунку у форматі IBAN, і він за ними сплачує», РРО/ПРРО можна не застосовувати.

  • Чи правильним буде такий розрахунок доходу юрособи на ЄП 5 % за 2023 р.: оплата від покупця-резидента Дт 311 + оплата від покупця нерезидента Дт 312 + дохід від продажу валюти Кт 711 + дохід від курсової різниці Кт 714 (включно з переоцінкою валютних коштів на дату балансу 31.12.2023)?

Так, все правильно. До доходу потрапляє отримана виручка від вітчизняних і іноземних контрагентів, а також різниця між сумою, вирученою від продажу інвалюти («ринковий» курс на дату продажу), і балансовою вартістю інвалюти та курсові різниці на дату балансу та операції.

  • Компанія-імпортер, звітність поквартальна, за 2022 рік був збиток у сумі 1,5 млн грн. У декларації з податку на прибуток за 9 є прибуток в сумі 1,2 млн грн, заповнений додаток ПП. За результатами 2023 року прибуток становить 0,9 млн грн (через переоцінки 632 рах.). Запитання: як правильно показати в декларації з ПНП та додатку ПП (адже вже був показаний прибуток 1,2 млн грн)?

Якщо ваше підприємство не є великим платником податків (п.п. 14.1.24 ПКУ), внесеним до Реєстру великих платників податків, тоді суму збитку, задекларованого в рядку 04 декларації за 2022 рік (1,5 млн), ви наводите у ряд. 3.2.4 додатка РІ до декларації за 2023 рік у повній сумі (тобто у тій же сумі, яка була відображена у щоквартальних деклараціях). Прибуткову декларацію і додатки до неї заповнюють наростаючим підсумком з початку року. Тож вас не повинно засмучувати те, що в додатку ПП за три квартали ви показали податкову пільгу більшу, ніж вийшла за рік. Податківці взагалі припускають ситуацію, коли у І кварталі внаслідок минулорічних збитків пільга була, а в наступних звітних періодах року через їх збитковість — ні. Тоді додаток ПП не подається зовсім (див. БЗ 102.19 // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=38566). Тож оскільки за 2023 рік було отримано прибуток (0,9 млн) і минулорічний збиток частково зіграв у зменшення податку на прибуток, ви маєте порахувати розмір такої пільги виходячи з фактичних показників.

  • ФОП 2 гр. співпрацює по доставці своєї продукції з компанією Болт. Чек пробивається у момент відвантаження продукції. Кошти за продукцію Болт перераховує по безготівковому розрахунку на рахунок ФОПа за мінусом своїх послуг і на сайті Болту ми скачуємо звіт про розрахунки. Якщо чек зареєстрований в одному місяці, а оплата прийшла у наступному місяці, в якому місяці у книзі обліку доходу показувати дохід: у тому, у якому чек фіскалізували, чи коли прийшли кошти? У момент відвантаження продукції ФОП не знає, яким чином буде проведена оплата — готівка чи безготівка, тому реєструються всі чеки. Готівку кур’єр від Болта може привезти і на наступний день, який також може бути наступним місяцем. Як тут показувати дохід?

Датою отримання доходу для платника ЄП є, зокрема, дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі (п. 292.6 ПКУ).
Причому у вашому випадку можуть виникнути питання щодо негрошової форми розрахунку, забороненої для єдиноподатників (п. 291.6 ПКУ), оскільки ви отримуєте виручку, зменшену на суму послуг посередника. Реалізовуючи товар із залученням посередника, єдиноподатнику краще перераховувати винагороду посередникові окремим платежем.
Використання єдиноподатником негрошової форми розрахунків призводить до застосування підвищених ставок ЄП (15 % — для ФОП). Такий єдиноподатник втрачає право перебування на ЄП і зобов’язаний перейти на загальну систему з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) періодом порушення (п.п. 4 п.п. 298.2.3 ПКУ).

  • Юрлицо на общей системе налогообложения для работы источника бесперебойного питания покупает мультигелиевый аккумулятор стоимостью 6000 грн без НДС. Гарантийный срок на аккумулятор 12 мес. с даты продажи. На каком счете учитывать аккумулятор? Если 112 счет, то какой срок его эксплуатации лучше указать в приказе о вводе в эксплуатацию? Сколько он может работать, не знаем. В момент ввода износ 100 % начисляем. Какая дальнейшая судьба аккумулятора с утилизацией?
  1. У вашому випадку акумулятор слід вважати витратним компонентом для джерела безперебійного живлення (ДБЖ), оскільки жодної самостійної функції без установлення в ДБЖ цей акумулятор не виконує. Тобто ставите його в момент придбання на 209-й і потім, у момент установлення в ДБЖ, робите проводки залежно від напряму використання такого ДБЖ Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 209. Ніякого 112-го, ніякої амортизації, строку експлуатації, наказу про введення власне акумулятора в експлуатацію тощо у вас не буде.
  2. Наскільки нам відомо, мультигелевий акумулятор теж містить свинцеві пластини. Це можна перевірити за його техдокументацією. Якщо це підтвердиться, то після того як такий акумулятор відпрацює своє, він набуде статусу небезпечних відходів, оскільки свинець або його сполуки канцерогенні (п.п. 3 п. 16 Порядку класифікації відходів, затвердженого постановою КМУ № 1102 від 20.10.2023). Здавати такі відпрацьовані акумулятори потрібно лише спеціалізованим підприємствам, які мають відповідні дозвіл і ліцензію. Подробиці — в «Податки & бухоблік», 2023, № 87, i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2023/october/issue-87/article-126828.html.
  • Чи потрібен ПРРО при оплаті послуг банківською карткою (договір еквайрингу) для ФОП єдиний податок 2 група?

Так, потрібен. Згідно зі ст. 3 Закону про РРО треба проводити через РРО розрахункові операції, які суб’єкт господарювання здійснює із застосуванням електронних платіжних засобів. Банківська картка є електронним платіжним засобом, а ФОП забезпечує прийняття оплати з неї за допомогою еквайрингу. Тож такі операції проводимо через РРО або ПРРО.

  • ТОВ, платник ПДВ, як покупець, має на залишку Дт 644.2 суму ПДВ за першою подією, отримання товару, з травня 2020 року. Постачальник станом на зараз, вже 2024 рік, зазначену ПН 20.05.2020 так і не зареєстрував. Чи може наше ТОВ закрити рахунок по неотриманому ПДВ з Кт 644.2 в Дт 949 за підсумками вже 2023 року (підприємство стало високодохідником за результатами 2023 року)?

Для ПН, складених до 01.01.2022, перехідною нормою п. 80 підрозд. 10 розд. XX ПКУ були встановлені свої граничні строки відображення ПК. Зокрема, якщо у 2022 не спливли ще 1095 днів з дати складання ПН, то граничний 365-денний строк відображення ПК за такими ПН 31.12.2022 (декларація за грудень 2022 року). Але у період з 24.02.2022 по 31.07.2023 діяло воєнне призупинення строків. Ваша контрагентська ПН датована 20.05.2020 і, якби не було воєнного стану, то граничний строк відображення ПК за цією ПН був би 31.12.2022 (365 к. дн., які відраховуються від 01.01.2022). Але з 24.02.2022 по 31.07.2023 включно перебіг строку в 365 днів призупинився. На період з 24.02.2022 по 31.12.2022 припадає 311 к. дн. Це той строк, на який починаючи з 01.08.2023 подовжується строк відображення ПК за цією ПН, якби вона була зареєстрована. Тобто граничний строк відображення ПК за ПН 2020 — 2021 року розраховується так: 01.08.2023 + 311 к. дн. Це буде 06.06.2024, тобто остання декларація — це декларація за червень 2024 року. Однак ПН від 20.05.2020 не подавалась постачальником на реєстрацію. Тож граничний строк, протягом якого така ПН могла бути зареєстрована, — 19.05.2023 (1095 днів з дати складання). Відтак, списати на витрати суму ПДВ за незареєстрованою ПН ви мали б у травні 2023 року. Якщо ви цього не зробили, то виправити помилку поточного року ви ще встигнете груднем 2023 року: Дт 949 — Кт 644.2. Позаяк ви не подавали щоквартальні декларації, то сума витрат зіграє у зменшення фінрезультату за підсумками 2023 року.
Податкових різниць на ці суми ПКУ не передбачено.

  • Юрособа реалізує товар через інтернет-магазин та доставляє покупцям через експедитора Нова Пошта. Фіскальний чек пробивається до моменту відвантаження товару покупцю з формою оплати — післяплата. Підкажіть, будь ласка, чи потрібно коригувати виданий фіскальний чек після зарахування на поточний рахунок коштів від експедитора Нова Пошта? А саме, відмінусувати фіскальний чек «післяплата» та пробити новий чек «оплата»?

Ситуація з вимогами податківців доволі дивна. За логікою, якщо «перший» чек — це чек на відвантаження, то має бути ще і чек на оплату, тобто власне на розрахункову операцію. Втім саме у випадку, що нас цікавить (експедитори / Нова пошта), податківці прямо кажуть, що такий (тобто другий) чек не є потрібним. Тож, вважаємо, не слід «відмінусовувати фіскальний чек «післяплата» та пробивати новий чек «оплата»».
Якщо і пробивати «другий» чек (на оплату), то має бути наступна логіка. «Перший» чек був фактично на відвантаження (форма оплати «Післяплата»). Воно сталося і його не слід мінусувати. «Другий» чек буде власне на оплату. Але щоб не сталося задвоєння продажів, у номенклатурі такого чека слід писати «постоплата за такий-то товар». Форма оплати «безготівкова».

  • Якщо ФОП закрився в 2 кварталі 2023, а ліквідаційну звітність не подав у строки. Хотів подати зараз, через ел. кабінет, але прийшла квитанція з відмовою, що дія форми закінчилася та порушені строки. Як бути в цьому випадку? Подали звичайну деку за півріччя — вона пройшла.

Зазвичай проблеми у такому разі виникають через те, що після того, як держреєстратор направляє податківцям повідомлення про внесення у ЄДР запису про припинення ФОП, з таким підприємцем автоматично розривається договір про визнання звітності (п. 42.6 ПКУ). Тож звітність в електронній формі перестає прийматися.
У такому разі ліквідаційну звітність все одно слід подати — в паперовому вигляді. Або особисто (через уповноважену особу), або поштою.
Якщо цього не було зроблено у відведений законодавством строк, це все одно слід зробити (подати саме правильно заповнену звітність — хоч із запізненням). Бо обов’язок подати правильну звітність нікуди не подівся.

  • Наше підприємство здає в оренду приміщення під офіс, магазин, перукарню. В грудні 2022 р. генпідрядник зробів ремонт приміщення. Скажіть, будь ласка, списати витрати правильно на 23 чи 92 рах.?

Оскільки ремонтували приміщення, що здається в оренду, то витрати на поточний ремонт такого приміщення пов’язані саме з діяльністю з передачі об’єктів в оренду. Тому логічно відносити витрати на поточний ремонт до витрат на надання орендних послуг, тобто закидати на Дт рахунка 23.

  • ТОВ відправляє товар Новою Поштою з післяплатою Нова Пей від фізичної особи при отриманні товару на відділенні Нової Пошти. З відправкою товару вкладаємо видаткову накладну для фізичної особи. Кошти отримуємо на р/р ТОВ. Чи потрібен у такому випадку РРО/ПРРО?

На нашу думку, чек РРО в такому разі не потрібен. ДПС вважає за необхідне пробивати чек при відвантаженні товару з післяплатою ч/з Нову Пошту і дозволяє цього не робити при відправці товару з післяплатою ч/з Укрпошту. Подробиці в «Податки & бухоблік», 2023, № 68, i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2023/august/issue-68/article-126115.html

Інше