Відповіді на найпоширеніші запитання бухгалтера (частина 7)

Автор | 02.02.2024

Попередню частину відповідей ви можете подивитись тут.

  • Чи потрібно подавати Повідомлення про прийняття на роботу за цивільно-правовим договором?

Ні, подавати Повідомлення не потрібно. Обов’язок подавати Повідомлення на осіб за ЦПД (категорія «4») не визначений жодним з нормативних актів. З цим погоджується Мінекономіки у листах від 21.01.2022 № 4711-06/3082-07 та від 28.01.2022 № 4706-06/4356-01, і Держпраці у листі від 04.02.2022 № 702/4.1/4.1-22. Тому і жодної відповідальності за неподання такого Повідомлення не буде. У разі візиту Держпраці інспекторів праці будуть цікавити Повідомлення на працівників. У листі від 04.02.2022 № 702/4.1/4.1-22 Держпраці наголошує, що укладення цивільно-правових договорів регулюється ЦКУ, контроль за виконанням умов яких НЕ належить до повноважень Держпраці.

  • ФОП, 3 група, без ПДВ. Зовнішньо-економічна діяльність — послуги. Перевищення ліміту за 2023 рік. Звітність подали, на переліміт нарахували 15 %, заяву про зняття подали 3 січня 2024 року. Переведений з 1 січня на загальну систему. Чи потрібно реєструватися платником ПДВ? Коли можна повернутися на єдиний податок?

Обов’язок зареєструватися платником ПДВ при переході з групи 3 без ПДВ на загальну систему виникає, якщо обсяг оподатковуваних ПДВ-операцій постачання (продажу) товарів/послуг за останні 12 календарних місяців (в вашому випадку це буде обсяг операцій за період з січня 2023 по грудень 2023) перевищив 1 млн грн (п. 183.4 ПКУ). Тож вам треба було подати заяву на ПДВ реєстрацію не пізніше 10.01.2024. Якщо ще не подали, подавайте зараз. Щодо повернення на ЄП, то стандартно треба чекати рік, щоб повернутися на спрощенку. Тобто повернутися у групу 3 можна з 01.01.2025 за умови, що дохід, зароблений у 2024 році на загальній системі, не перевищуватиме ліміт для групи 3 в 2024 році (8285700 грн). Зараз, правда, проскакують позитивні роз’яснення фіскалів про можливість повернутися на спрощенку, не чекаючи, поки сплине рік, а раніше — у 2024 році. Але це, в основному, для спрощенців груп 1 та 2, і то якщо їх дохід-2023 перевищив ліміт доходу-2023, але все-таки не перевищив ліміт доходу-2024 (zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40945). Для групи 3 теж є одне роз’яснення, яке дозволяє повернутися у групу 3 вже у 2024 році за умови, що дохід-2023 не перевищує ліміт-2024 (zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40891). Це доволі спірна думка, і для групи 3 ідея податківців, скоріш за все, саме в тому, щоб дозволити повернутися на спрощенку тим ФОП, які в 2023 році хоча і перевищили «пропорційний ліміт» (зменшений ліміт тих, хто працював на спецЄП), але все-таки не вийшли за межі стандартного ліміту-2024 (8285700 грн). Тож якщо це — ваш випадок, можете спробувати подати заяву на спрощенку з 01.04.2024.

Інше

  • Підкажіть, будь ласка, якщо в 2023 році була безоплатна передача лікарських засобів військовому госпіталю і така операція не є постачанням згідно з розділом ХХ, підрозділ 2, ст. 32-1, чи потрібно в такому випадку розподіляти ПДВ? 198.5 не застосовується, а 199.1?

Ні п. 198.5 ПКУ, ні п. 199.1 ПКУ не застосовується. Пункт 199.1 ПКУ тут не застосовується, тому що сама операція не є постачанням (тобто вона не є пільговою операцію, ПН на неї не складається і така операція не відображається в рядку 5 декларації). Відтак, ця операція не братиме участь і у розрахунку коефіцієнта розподілу ПДВ.

  • Надання позики поворотної рахується як неоподатковувана операція? І потрібно робити перерахунок ПЗ?

Ця операція ПДВ не оподатковується. Вона взагалі не підпадає під обʼєкт оподаткування. Тому перерахунок робити не потрібно.

  • У 2022 році попередній бухгалтер подав на реєстрацію помилкові, зайві податкові накладні, які були зупинені. Що робити, які документи подавати на розблокування, оскільки підтверджуючих документів немає? Чи можна якимось чином відмінити подання на реєстрацію таких податкових накладних?

Узагалі, зайві (помилкові) ПН податківці дозволяють не розблоковувати / ніякі розблокувальні документи до них не подавати zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40381. Але краще повідомити податківцям про те, що заблокована ПН складена помилково. Таке пояснення можна зробити через Повідомлення… за формою J(F)1312603. В ньому можна вказати, що «ПН (від… № …) складена помилково. Відкликати з ЄРПН ПН не можна.

  • Знайшла помилку з коді УКТ ЗЕД у ПН за нульовою ставкою ПДВ, які мої дії, щоб виправити помилку?

Для виправлення помилки потрібно датою виявлення помилки скласти «виправляючий» РК до ПН як на зміну номенклатури. У такому РК першим рядком зі знаком «-» показуємо неправильний запис; наступним рядком — правильний (з правильним кодом УКТ ЗЕД). Обом рядкам присвоюють однаковий порядковий номер групи коригування в графі 2.2 РК. Причина коригування — 104. Враховуючи, що ПН з нульовою ставкою, негативних наслідків для покупця таке виправлення не викличе.

  • На балансі фірми знаходиться авто, надали Акт капітального ремонту. Як правильно провести витрати? Входить на підвищення балансової вартості авто і амортизується?

Відповідно до п. 30 Методрекомендацій № 561 рішення про характер та ознаки робіт, які здійснюються підприємством, приймає керівник підприємства. Саме він установлює, спрямовані роботи на підвищення техніко-економічних можливостей об’єкта чи мають на меті підтримку об’єкта в придатному для використання стані. Приймаючи це рішення, враховують результати аналізу ситуації, а також суттєвість таких витрат. Тож якщо за рішенням керівника ремонтні заходи спричинили підвищення якісних характеристик авто та отримання в майбутньому економічних вигід у більшому обсязі, ніж очікувалося на початку використання такого об’єкта, витрати, пов’язані з проведенням таких заходів, у повному обсязі відносять на збільшення первісної вартості такого об’єкта основних засобів (п. 14 НП(С)БО 7).

  • Вопрос: были на 2 проц., получили оплату за будущие работы, оплатили с захода 2 проц. налога. Уже вернулись на общую систему с ПДВ. До перехода на единую тоже были на общей с ПДВ. Скоро закрываем проект, но там будет еще доплата 30 проц. суммы, и потом закрываем актом вып. работ. Какой процесс регистрации нами налоговых накладных на день оплаты финальной части: на всю сумму по акту или только по той сумме, что будет оплачена после перехода с единого 2 проц. на общую?

Під обкладення ПДВ підпадає тільки та частина проєкту, що не оплачена на спецЄП. Якщо після повернення на звичайну систему першою подією була доплата 30 %, то на цю дату потрібно виписати ПН і на цю суму оплати, а потім на дату акта, на ту суму, що залишилася неоплаченою. Ось тут багато прикладів: i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2023/july/issue-59/article-125743.html

  • Які податкові наслідки (ПДВ, прибуток) сомостійної ліквідації підприємством повністю замортизованих основних засобів та МНМА у зв’язку з недоцільністю ремонту та моральною застарілістю? Ліквідаційна вартість дорівнює 0. Якщо потрібна податкова накладна, то як правильно її скласти?

Щоб не нараховувати при списанні ОЗ «ліквідаційний» ПДВ за п. 189.9 ПКУ, треба скласти акт про ліквідацію і він повинен містити висновок комісії про неможливість подальшої експлуатації об’єкта.
Якщо мова йде про малоцінку, яка повністю «відслужила» визначений строк експлуатації, то це означає, що об’єкт МНМА вже повністю взяв участь у господарській діяльності. І п. 198.5 ПКУ тут не повинен застосовуватися. «Компенсуючі» податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ нараховувати не потрібно.
У податковоприбутковому обліку жодних ліквідаційних різниць (за пп. 138.1 і 138.2 ПКУ) не виникне.
Подробиці тут:
i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2023/may/issue-38/article-124933.html
i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2023/june/issue-52/article-125486.html

  • Прошу надати роз’яснення. Постачальник «Київтеплоенерго» надав акт приймання-передачі продукції, датований груднем 2023 р. У цьому акті наведено перерахунок вартості постачання продукції за листопад 2022 р. у бік зменшення. При цьому надано акт звірки розрахунків, в якому саме коригування відображено в грудні 2023 р. В якому періоді правильно робити коригування витрат у бік зменшення.

Треба відкоригувати витрати листопада, якщо мова йде про помилку. Тобто в Вашій сітуації треба розуміти — це помилка чи зміна ціни. Подробиці тут: i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2023/september/issue-76/article-126394.html.
Якщо ж в Вашому випадку — зміна ціни, то треба зробити таке проведення у грудні: Дт 631 — Кт 719.
Додатково можно почитати тут: i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2017/may/issue-39/article-27385.html

  • Коли списати податковий кредит за старими податковими накладними, які взагалі не подавались на реєстрацію або подавались, заблокувались і їх розблоковувати не будуть?

До витрат такий податковий кредит слід відносити після того, як спливе строк для включення їх до податкового кредиту. На сьогодні строк на віднесення ПН до ПК становить 365 днів з дати складання.
Але щоб конкретно визначити, в якому періоді слід відносити ПК, то слід аналізувати кожну окрему ПН. Крім того, варто пам’ятати, що з 24.022022 і по 01.08.2023 строк відліку 365 днів на включення до ПК був призупинений. Тому рахуючи, коли спливає 365 на віднесення ПК до витрат, слід ураховувати і таку призупинку.

  • Отримали товар на суму 900000,00 грн в нерезидента з Китаю, нерезидент потрапляє в постанову № 1045, Скажіть, будь ласка, 900000,00 потрібно включити в декларацію на прибуток, додаток РІ 30 % і заплатити податок на прибуток?

Якщо ваша операція не є контрольованою і ви не будете підтверджувати, що ціна, за якою придбали товар у такого нерезидента, відповідає цінам, визначеним за принципом «витягнутої руки» (без подання Звіту про контрольовані операції), то тоді ви маєте збільшити свій фінрезультат на 30 % вартості товарів, придбаних у такого нерезидента (п.п. 140.5.4 ПКУ). Тобто слід збільшити фінрезультат через додаток РІ на 270000 (900000 х 30 %) і по результату заповнення декларації будете платити з неї (якщо вона потрапить у прибуток) податок на прибуток.

  • Зареєструвала ПН з неправильним кодом УКТ ЗЕД, помилку побачила через пів року, що робити, щоб виправити помилку?

Якщо після складання та реєстрації ПН платник податку виявляє помилку в коді УКТ ЗЕД/ДКПП, він складає розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому зі знаком «–» зазначає показники щодо товарів/послуг, код УКТ ЗЕД/ДКПП яких виправляється. При цьому у графі 1.1 такого розрахунку коригування в обов’язковому порядку вказується № за порядком. Для додавання правильної товарної позиції, яка коригується, в РК в окремих рядках зазначаються показники опису (номенклатури) та/або коди УКТ ЗЕД/ДКПП товарів/послуг, що додаються (виправлені товарні позиції). При цьому у графі 1.1 такого розрахунку коригування таким виправленим товарним позиціям присвоюються нові чергові порядкові номери рядків, яких не було в податковій накладній, що коригується. У графі 2.1 розрахунку коригування до податкової накладної у всіх рядках, які заповнюються у зв’язку із виправленням коду УКТ ЗЕД/ДКПП, зазначається код причини коригування — 104 (зміна номенклатури). Рядку податкової накладної, що коригується, зазначеному із знаком «–», та новому(им) рядку(ам) з виправленими показниками, що його замінює(ють), присвоюється однаковий порядковий номер групи коригування, який зазначається у графі 2.2 табличної частини розрахунку коригування, та наводиться однакова причина коригування.

  • Якщо реєстрували ПН-зобов’язання, тип причини 13, відповідно до п. 198.5 та також заповнювали в декларації р. 5, чи потрібно проводити річний перерахунок ЧВ?

Тип 13 — це використання у негосподарській діяльності. Якщо у вас були ці операції і не було неоподатковуваних операцій, то вам треба було заповнювати ряд. 4.1, а не 5. Отже, розподіляти ПДВ, проводити перерахунок не потрібно. Якщо ж у вас, крім негосподарських операцій, були і неоподатковувані (і ви заповнили ряд 4.1, а також ряд. 5), то розподіляти ПДВ та проводити перерахунок потрібно.

  • Ми — середнє підприємство, платник ПДВ і податку на прибуток. Оформили з фізособою договір позички наземного транспортного засобу на безоплатній основі, який використовуємо в своїй господарській діяльності. Чи виникає у нас дохід за правилами бухгалтерського та податкового обліку? Чи повинні ми нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ?

Якщо ви берете авто у позичку, то підприємство має визнавати доходи від безоплатного отримання послуги позички (одночасно з витратами) на рівні середньої орендної плати, що виплачується при оперативній оренді подібного автомобіля, — Дт 949 — Кт 719. Така операція пройде повз ПДВ-облік, тут немає що оподатковувати.
Тут подробиці: i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2022/june/issue-42/article-120880.html

  • У нашій організації існує Дт заборгованість за виконані роботи по певному контрагенту. Ми звернулись до суду і суд виграли. Після рішення суду звернулись до виконавчої служби з метою виконання ними рішення, але виконавча служба відповіла, що організація нічого не має. Юристи кажуть, що ми можемо звертатись у виконавчу службу щодо виконання рішення суду необмежену кількість разів у будь-якому періоді (тобто термінів тут немає). Коли я маю право поставити цю заборгованість в витрати в податковому обліку?

Якщо вжиті виконавцем заходи з розшуку майна боржника, на яке може бути звернене стягнення, виявилися безрезультатними (або цього майна бракує для повного погашення боргу, а інше майно у боржника відсутнє), то виконавчий документ повертають кредитору (п.п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII). При цьому виконавець виносить постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. На підставі такої постанови прострочену заборгованість, не погашену через недостатність майна боржника, можна класифікувати як безнадійну.
Однак якщо постановою про повернення виконавчого документа визначено строк його повторного пред’явлення (тобто виконавче провадження по справі не закрито), то відсутні підстави для визнання такого боргу безнадійним згідно з п.п. «є» п.п. 14.1.11 ПКУ (див. листи ДПСУ від 25.06.2021 № 2529/ІПК/99-00-21-02-02-06 і від 17.01.2020 № 166/6/99-00-07-02-02-06/ІПК). Тобто для безнадійності заборгованості має бути повне закриття виконавчого провадження. Детальніше про це див. у статті «Списання безнадійної дебіторки: як не так, то інак?..» // «Податки & бухоблік», 2019, № 103-104. Ще слід пам’ятати, що податкові різниці актуальні тільки для високодохідників.

  • Ми — будівельна організація і маємо об’єкти по Україні. Своїм вантажним автомобілем перевозимо основні засоби з нашої бази на об’єкти будівництва для використання їх при виконанні будівельних робіт. Як правильно оформити відрядження водію вантажного автомобіля? Якщо оформляти посвідчення про відрядження, чи можемо зі сторони вибуття ставити печатку відділу кадрів, а зі сторони прибуття нашу ж печатку, але № 2 (саме її за наказом ставить на документах цієї дільниці відповідальна особа). Чи, можливо, достатньо ТТН та подорожнього листа, але знову ж таки лише з нашими печатками?

Якщо йдеться про відрядження на службовому авто, то головне питання у виплаті та неоподаткуванні добових. З 01.04.2023 згідно з новим абзацом третім п.п. «а» п.п. 170.9.1 ПКУ фактична кількість днів відрядження визначається згідно з наказом про відрядження за наявності одного чи декількох документальних доказів перебування особи у відрядженні. Серед таких документальних доказів названо відмітки прикордонних служб (для закордонних поїздок), проїзні документи, рахунки на проживання та/або БУДЬ-ЯКІ ІНШІ ДОКУМЕНТИ, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні. Отже, необхідно, щоб працівник надав бодай якісь документи, які б підтверджували факт його перебування в населеному пункті, в який він був направлений у відрядження. Безперечно, найкращим варіантом будуть документи, які дозволяють чітко пов’язати працівника з місцем відрядження. Для водія, який на вантажному автомобілі перевозить товар до іншого міста, підтвердженням є ТТН. Адже у ній зазначені і автомобіль, і водій, і населений пункт. Є дані про приймання-передачу вантажу, зокрема, стоять підписи та П. І. Б. уповноважених осіб відправника та одержувача товару.
Посвідчення про відрядження: відмітка приймаючої сторони підтвердить, що працівник фактично був у відрядженні. Стосовно печаток. Має бути зрозуміло, що печатка (відмітка) саме приймаючої сторони (філії, підрозділу головного роботодавця). На жаль, поки що не відомо, як саме податківці будуть реагувати на такі підтвердження. У роботодавця вихід один — максимально запастись документальними доказами, зокрема, фіскальні чеки з магазинів та АЗС за маршрутом відрядження і з місця відрядження і за відповідними датами, подорожній лист із роздруківкою з фото GPS-навігатора з маршрутом. Про практичні ситуації з подорожнім листом, у т. ч. для цілей відрядження, можете прочитати у статті за посиланням: i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2023/april/issue-31/article-124677.html

  • Це питання вже висвітлювалось на вебінарі. Відповідь дана була Анні Єременко. У нашому випадку ситуація трішки інша. Через переліміт на 3 групі (перед тим був на 2 %) ФОП перейшов на загальну систему з 01.10.2023 р., не реєструвався платником ПДВ, був дохід у розмірі по ППРО 30 т. З 01.01.2024 р. перевели на 3 групу 5 %. Чи після подання декларації по загальній системі можуть перевести його на загальну систему і тоді потрібно буде реєструватися платником ПДВ? Які штрафи при нашій ситуації очікувати? Заплатити штраф зразу чи чекати повідомлення з податкової?

Взагалі тут важко передбачити реакцію податківців. Можливо, все обмежиться тим, що вони нарахують ПДВ 20 % по операціях, перша подія по яких сталася у періоді з 11.10.2023 по 31.12.2023, плюс штраф за донарахування за ст. 123 ПКУ. Адже з 01.01.2024 ФОПа переведено на ЄП, що не передбачає сплати ПДВ.
При цьому податківці дотримуються думки, що сам платник у такому разі не може нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ — бо він не є зареєстрованим платником ПДВ. Тобто самостійно зобов’язань з ПДВ та штрафів сплачувати не потрібно.
Чи не скинуть податківці потім такого ФОП з ЄП «заднім числом»? Передбачити це важко, бо ПКУ цей момент не врегульований.

  • У нас на підприємстві працює 86 штатних працівників, серед яких 3 інваліди. З початку війни на інвалідів ми оформляли відпустки без збереження заробітної плати, а потім тимчасове припинення трудових відносин. Чи не буде у нас проблем з перевіряючими органами, що ми не залучаємо до роботи і не нараховуємо заробітну плату інвалідам (частина підприємства працює, а частина не працює через припинення трудових відносин)?

Щодо відпустки без збереження зарплати, то якщо у вас все правильно оформлено, маю на увазі, є заява від працівника та наказ роботодавця, то з цим проблеми бути не повинно. Ніяких обмежень для надання такої відпустки особам з інвалідністю не встановлено. Єдине, що можливо, — це лист від Держпраці з проханням пояснити підстави надання такої відпустки. Вони зараз часто це практикують, але це не призведе ні до перевірки, ні до штрафу. Пишете, що у вас все правильно оформлено, і все.
А от щодо призупинення дії трудового договору, то тут можуть бути проблеми. В більшості судових рішень призупинення скасовується, адже, на думку суддів, для цього не було дійсних підстав. Тож якщо у вас підприємство працює, інші працівники теж працюють, то потрібні дійсно вагомі аргументи, чому тільки для цих трьох працівників запроваджено призупинення. Детальніше про це тут: i.factor.ua/ukr/journals/ot/2023/february/issue-4/article-124088.html

  • ТОВ внесло фіндопомогу через головного бухгалтера, банк провів внесення безпроцентної фінансової допомоги через головного бухгалтера без внесення договору. Чи потрібно мати договір на безпроцентну фінансову допомогу від ТОВ на головного бухгалтера? І якщо протягом року не повернули фінансову допомогу, як далі бути? І як все провести, якщо повернути фінансову допомогу після закінчення терміну (1 року)?

Так, бажано мати договір (можна назвати по-різному: поворотної фінансової допомоги (ПФД)/ безпроцентної позики і т. ін. або просто «договір»). Формально договори між юридичною та фізичною особами мають бути у письмовій формі (п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦКУ). Нотаріально посвідчувати такий договір не потрібно. Звісно, це може бути обмін листами і таке інше (ч. 1 ст. 207 ЦКУ), але простіше все-таки зробити письмовий договір. Якщо ми правильно вас зрозуміли, то саме ТОВ надало фіндопомогу головбуху. Тож далі ситуація така. Видану строком до одного року ПФД відображають у бухобліку проводкою: Дт 377 — Кт 311. Поточні зобовʼязання не підлягають дисконтуванню. Якщо не повернуто суму протягом строку, встановленого у договорі, то можна: а) cпиратися на позовну давність. Наразі строки позовної давності призупинено на період воєнного стану (як і були призупинені на період карантину), тож вони спливати не будуть (див. пп. 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень до ЦКУ).
Сподіваюся, ви впевнені, що стягнення сум фіндопомоги не буде у судовому порядку з головбуха. Прострочену заборгованість також не дисконтують; б) внести зміни до договору, збільшивши строки для повернення (якщо строк дії договору ще не сплив (!) або ж ви не можете допку зробити «заднім числом» (хоча допка «заднім числом», з юридичної точки зору, це неправильно)). Але тут теж, аби не звʼязуватися з дисконтуванням, збільшувати строк повернення слід на строк не більше одного року.
Ще раз підкреслю, що ваше запитання ми зрозуміли так: ТОВ надало фіндопомогу головбуху.

  • Працівник звільняється 19.01.2024, з 01.04.2022 перебуває у призупиненні трудового договору, у нього погодинна заробітна плата складає 80 грн. Ми розраховуємо середньоденну: 80 грн/год х 184 (норма січня) х 12 : 365 = 483,95 грн. Згідно з новими правилами компенсації відпустки, яка набута до 31.12.2023, ми беремо виплати за 2023 рік. Оскільки всі наші працівники перебувають у призупиненні, то середньоденну будемо розраховувати виходячи з норми робочих годин того місяця, коли працівник звільняється? Тобто якщо у лютому, то норма лютого?

Так, правильно вважаєте. У вашому випадку слід брати норму місяця звільнення. Аргументи такі. Фахівці Мінекономіки для випадку, коли в розрахунковому періоді немає заробітку, у листі від 14.02.2022 № 4711-06/7143-09 зазначили: працівникам, оплата праці яких здійснюється за погодинною тарифною ставкою, для порівняння з розміром мінімальної заробітної плати необхідно визначити розмір місячної заробітної плати. Для цього необхідно годинну тарифну ставку помножити на норму робочого часу в місяці розрахунку середньої заробітної плати. І хоча цей лист датований 2022 роком (до змін у Порядку № 100 у вересні-2023), вважаємо, що підхід не змінився. На доказ цього маємо позицію Мінекономіки у питанні розрахунку відпускної компенсації виходячи з посадового окладу у випадку відсутності виплат в розрахунковому періоді: розрахунок середньої зарплати для виплати компенсації у 2024 році за невикористані дні відпустки, на які працівник набув право на 31.12.2023, здійснюють виходячи з посадового окладу, установленого на час розрахунку (дату звільнення) в розрахунковому періоді 01.01.2023 — 31.12.2023. Тобто багаторічний підхід не змінився навіть для особливих умов 2023 року (лист від 03.01.2024 № 4707-05/572-09 у статті за посиланням: i.factor.ua/ukr/journals/ot/2024/january/issue-2/article-127629.html). Загальний висновок у разі відсутності розрахункового періоду/виплат у ньому такий.
Всі дані для розрахунку відпускної компенсації у 2024 році для днів відпустки, зароблених на 31.12.2023, беремо по місяцю звільнення: місячну ставку при погодинній оплаті, оклад, мінзарплату. Також ви особисто можете звернутись до Мінекономіки за формою електронного звернення: www.me.gov.ua/Feedback/SendMessage?lang=uk-UA

  • У нас затверджені прайси оптових цін та роздрібних цін, з покупцями укладені договори, стосовно яких прайсів здійснюється продаж. Якою вважати звичайну ціну, якщо собівартість може бути більшою? Приклад: ціна в прайсі 70 грн, у розрахунку собівартість вийшла 75 грн.

Ми говоримо про власновироблену продукцію. Тому взагалі не дивіться на собівартість партії. Вона потрібна тільки для ваших бухоблікових цілей (визначити, чи отримали ви прибуток, чи збиток від продажу). Для ПДВ цілей орієнтир — договірна ціна і звичайна ціна. От у вас у прайсі вказано, що ціна 70 грн. Це і є договірна ціна, з якою ви маєте порівнювати звичайну ціну. Звичайна ціна ніяк не пов’язана з собівартістю. Звичайна ціна — це ринкова ціна, яка склалася на вашій території (де ви торгуєте). За ідеєю, звичайна ціна — це ціна, за якою такий же товар, як ваш чи аналогічний до вашого (якщо такого, як ваш, немає), продають на ринку на вашій території. Визначати розмір звичайної ціни мають ваші маркетологи чи інші спеціалісти, компетентні в цьому. Вони її визначають на основі порівняння цін на ринку. Тому якщо прайсова (договірна) ціна у 70 грн є звичайною (тобто усі продають у січні за такою ціною) або більшою, ніж звичайна (наприклад, звичайна ціна у січні 67 грн), то тоді донараховувати ПДВ до мінбази не слід. Те, що собівартість більша, ніж прайсова (договірна) ціна, на дотягування ніяк не впливає. Якщо ж прайсова ціна буде менша, ніж звичайна (адже звичайна ціна, визначена вашими спеціалістами, становить 80 грн), то от тоді слід провести дотягування до мінбази.

Наступна частина доступна за посиланням.

Інше

loading...