ФОП здійснює інтернет-торгівлю: коли діє захист від РРО-штрафів

Амністуюча норма

Перш за все пригадаємо, що мова йде про амністуючу норму з п. 14 розд. ІІ Закону про РРО*. Вона звільняє від відповідальності за порушення вимог Закону про РРО (крім порушень при продажу підакцизних товарів), вчинені з 01.10.2023 при продажу товарів / наданні послуг на:

— тимчасово окупованих територіях (по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій);

— територіях активних бойових дій (по дату завершення бойових дій на відповідних територіях);

— територіях можливих бойових дій (по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях).

* Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 № 265/95-ВР.

Тобто принциповим є, на якій території при продажу товарів / наданні послуг вчинено порушення. Додаткові деталі ви зможете знайти у статті «Захист від РРО-штрафів з 01.10.2023: хто «під парасолькою» // «Податки & бухоблік», 2023, № 79. А зараз сконцентруємося на питанні, що є місцем вчинення порушення при інтернет-торгівлі.

Логіка підказує, що

це місце, за яким згідно із Законом про РРО має бути виконано обов’язок, який не виконано належним чином

З цього надалі і будемо виходити.

Незастосування РРО/ПРРО

Почнемо із ситуації, коли ФОП не має зареєстрованих РРО/ПРРО і в порушення вимог Закону про РРО відповідно не проводить розрахункові операції через РРО/ПРРО. Де (на якій території) в такому разі вчинено порушення?

На перший погляд здається, що відповідь є доволі простою — це місце, де фактично здійснювався розрахунок між ФОП-продавцем (його представником) і покупцем. Але все дещо складніше. Адже інтернет-торгівля має певну специфіку. Аж до того, що продавець із покупцем взагалі можуть не зустрічатися, а вимога застосовувати РРО/ПРРО є. Як, наприклад, у випадку з авансовою оплатою за інтернет-еквайрингом, а також, на думку податківців, у випадку доставки товарів через експедиторів/логістичні компанії, про що детальніше у статті «Післяплата через «Нову пошту»: ДПСУ наполягає на РРО/ПРРО для продавця» // «Податки & бухоблік», 2023, № 68 (ср. USER_SHOW_ID).

Далі пропонуємо виокремити найбільш типові ситуації та дати відповідь щодо кожної з них.

Помилки при застосуванні РРО/ПРРО

Тобто маємо справу з ситуацією, коли ФОП має належним чином зареєстровані РРО/ПРРО, але припускається помилок при їх використанні.

Тут вочевидь податківці будуть «тяжіти» до адреси господарської одиниці, на яку було зареєстровано РРО/ПРРО, при (не)застосуванні яких виявлено порушення.

Облік товарних запасів

Системний аналіз вимог Порядку № 496* дозволяє зробити висновок, що Мінфін бачив за необхідне вести Форму ведення обліку товарних запасів за кожним:

— місцем продажу (господарським об’єктом);

— місцем зберігання (відокремленим від місця продажу). Хоча формально про місце зберігання Порядок № 496 згадує лише епізодично.

* Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб — підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Мінфіну від 03.09.2021 № 496.

За цими місцями відповідно має вестися облік, знаходитись/пред’являтись податківцям належним чином заповнена Форма ведення обліку товарних запасів, первинні документи. І за відповідними місцями має визначатись місце вчинення порушення (якщо має місце порушення вимог щодо обліку товарних запасів).

При цьому Порядок № 496 ці місця визначає так:

Але, знову ж таки, інтернет-торгівля має певну специфіку, якій слід приділити увагу.

Наприклад, ФОП продає товари через маркет-плейси із доставкою через поштових операторів. Власних кур’єрів у ФОП немає. Кошти від покупців йому надходять на розрахунковий рахунок в банку, у т. ч. через інтернет-еквайринг. Облік товарних запасів ФОП у порушення вимог Закону про РРО не веде (припустимо, він його має вести через те, що здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту). Де відбувається порушення?

Почнемо з місця зберігання. Якщо ФОП зберігає свої товарні запаси в себе вдома та/або на складі та/або в офісі, то саме за цим місцем/місцями визначаємо місце вчинення порушення (щодо відсутності обліку у місці зберігання).

А якщо ФОП сам взагалі не зберігає товарні запаси? Таке теж цілком можливо. Наприклад, він здійснює торгівлю за схемою дропшипінгу — товари відправляються покупцю зі складу постачальника. У такому разі місця зберігання в ФОП дійсно немає. Але на цьому крапку ставити зарано!

Бо податківці, по-перше, наголошують, що навіть при торгівлі за схемою дропшипінгу облік товарних запасів є необхідним, якщо, звісно, ФОП не потрапляє у звільнення (більше деталей знайдете у статті «Як інтернет-торговцю вести товарний облік» // «Податки & бухоблік», 2023, № 41).

По-друге, вони ж тут бачать наявність у ФОП місця розрахунків для цілей застосування РРО/ПРРО (див. вище). Тож і для цілей товарного обліку вочевидь побачать місце продажу (господарський об’єкт). І місце вчинення порушення визначатимуть, судячи з усього, аналогічно — за адресою, за якою інтернет-провайдер надає ФОП послуги Інтернету / де знаходиться електронне обладнання ФОП. Це може буди адреса квартири, офісу ФОП.

Висновки

• Порушення вимог Закону про РРО, вчинені починаючи з 01.10.2023, не штрафуються, якщо їх вчинено при продажу товарів (крім підакцизних), наданні послуг на: 1) тимчасово окупованих територіях; 2) територіях активних бойових дій; 3) територіях можливих бойових дій.
• Тобто принциповим є, на якій території при продажу товарів, наданні послуг вчинено порушення.
• Логіка підказує, що місце вчинення порушення — це місце, за яким згідно із Законом про РРО має бути виконано обов’язок, який не виконано належним чином.
• Водночас інтернет-торгівля має певну специфіку. Тож і місце вчинення порушення визначатиметься з урахуванням низки нюансів (які ми висвітлили у цій статті).