ФОП надає послуги бухобліку: ставати на облік у Держфінмоніторинг?

Автор | 06.02.2024

Почнемо з того, що Закон № 361* (п.п. 7 ч. 2 ст. 6) відносить до спеціально визначених суб’єктів первинного фінмоніторингу, зокрема:

* Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-IX.

— бухгалтерів, суб’єктів господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;

Інше

— суб’єктів господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування.

При цьому

штатних (тих, хто працює за трудовим договором) бухгалтерів / податкових консультантів усі ці вимоги не стосуються. Вони не є суб’єктами первинного фінмоніторингу стосовно операцій свого роботодавця

А ось НЕнаймані бухгалтери, а також суб’єкти господарювання, які надають послуги у сфері бухобліку або здійснюють консультування з питань оподаткування, є спеціально визначеними суб’єктами фінмоніторингу і зобов’язані виконувати вимоги Закону № 361.

Тепер безпосередньо до нашого питання: наявність яких саме КВЕД визначає необхідність стати на облік у Держфінмоніторингу і виконувати вимоги Закону № 361.

Тут варто зазначити, що

Закон № 361 (так само як і інші акти законодавства) не конкретизує перелік кодів видів економічної діяльності для суб’єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ)

Тож першочерговим є не код КВЕД, а те, які послуги ви надаєте.

Про які саме бухпослуги та послуги у сфері податкового консультування йде мова в Законі № 361?

Тут важливо звернути увагу на таке:

1) відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 361 він поширюється на осіб, які забезпечують проведення фінансових операцій. При цьому фінансова операція — це будь-які дії щодо активів клієнта, вчинені за допомогою СПФМ або про які стало відомо СПФМ у рамках ділових відносин з клієнтом (п.п. 65 ч. 1 ст. 1 Закону № 361);

2) об’єктом фінмоніторингу є дії з активами, пов’язані з відповідними учасниками фінансових операцій, які їх проводять <…>, а також будь-яка інформація про такі дії чи події, активи та їх учасників (п.п. 41 ч. 1 ст. 1 Закону № 361). При цьому активами є кошти, у тому числі електронні гроші, інше майно, майнові та немайнові права.

3) основною функцією бухгалтера / податкового консультанта як СПФМ є (ч. 2 ст. 8; ч. 2 ст. 10 Закону № 361):

(1) інформування Держфінмоніторингу про підозрілі фінансові операції клієнта;

(2) інформування Держфінмоніторингу про розбіжність між даними бенефіціарів, які містяться в ЄДР, та інформацією про кінцевих бенефіціарних власників, отриманою суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки клієнта.

Фактично все це дає підстави зробити обережний висновок, що суб’єкт господарювання є СПФМ, якщо надання бухпослуг/послуг або послуг з податкового консультування

передбачає доступ до інформації про господарські операції клієнта або певну господарську операцію клієнта

При цьому, наприклад, помилково вважати, що необхідність бухгалтера стати на облік у Держфінмоніторингу виникає, тільки якщо він надає послуги ведення бухобліку. Така необхідність виникає, і якщо він надає консультаційні послуги, які передбачають, що бухгалтер / податковий консультант має інформацію про господарські операції (господарську операцію клієнта). На цьому наголошує й Мінфін. Так, у листі Мінфіну від 09.03.2021 № 26110-05-10/7351 зазначено, що

вчинення будь-яких дій з активами клієнта (участь, від імені та/або за дорученням клієнта та/або допомога клієнту планувати чи здійснювати операцію) є здійсненням фінансової операції СПФМ

Тобто фактично Мінфін підтверджує, що якщо при наданні послуг бухгалтер/консультант має доступ до інформації про операцію клієнта — то він є СПФМ і у нього виникає обов’язок стати на облік у Держфінмоніторингу.

Також зазначимо: якщо у суб’єкта господарювання немає «бухгалтерського» КВЕД 69.20 «Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з оподаткування», але фактично надаються бухпослуги / послуги податкового консультування, які передбачають доступ до інформації про господарські операції клієнта, то відсутність КВЕД 69.20 не рятує від необхідності стати на облік в Держфінмоніторингу.

І навпаки, якщо в рамках КВЕД 69.20 надаються послуги, які не передбачають доступ до інформації про господарські операції клієнта (наприклад, проводяться бухгалтерські тренінги, семінари, усні консультації з «загальних» питань, наприклад щодо змін у податковому законодавстві), то ми не є СПФМ, оскільки тут, у принципі, немає об’єкта фінмоніторингу.

Отже, фактично ставати на облік в Держфінмоніторингу потрібно, якщо:

1) є безпосереднє ведення бухобліку клієнта або

2) є надання інших бухгалтерських або консультаційних послуг (з бухобліку, оподаткування), які передбачають доступ до інформації про господарські операції / господарську операцію клієнта.

Якщо ж наші послуги взагалі не передбачають доступ до інформації про господарські операції клієнта, вважаємо, ставати на облік у Держфінмоніторингу не обов’язково.

Втім, зазначимо, що питання це досить неозначене. Тож ризики потрапити під великі санкції виключати не можна.

За матеріалами сайту i.factor.ua

Інше