Бронювання працівників: і знову зміни
Зміни у бронюванні
11 липня Кабмін прийняв постанову № 743*, якою вніс зміни у порядок бронювання працівників. Вона набрала чинності 22.07.2023.
По-перше, нарешті було доопрацьовано строки проходження усіх етапів такої процедури. Нагадаємо, що ще на початку травня були встановлені основні строки погодження документів, наданих роботодавцями для бронювання працівників. Більш детально про це — у статті «Бронювання працівників: нещодавні зміни та типові помилки» // «ОП», 2023, № 10.
І все б було добре, але тоді не було прописано головного — строків погодження документів про визнання підприємства критично важливим. Адже саме від наявності чи відсутності цього рішення залежить, чи буде роботодавець узагалі розпочинати саму процедуру бронювання.
Ось, нарешті, 11 липня уряд заповнив і цю прогалину.
Звернення підприємств, установ та організацій має бути розглянуте в строк до 10 робочих днів з моменту отримання
Сподіваємося, що на практиці ці строки будуть дотримуватись і процедура бронювання дійсно проходитиме значно швидше.
По-друге, зміни передбачають, що сплата ЄСВ відтепер враховуватиметься в одному з критеріїв для визначення підприємства критично важливим. Мова йде про врахування його до загальної суми податків, зборів, платежів, крім митних платежів, протягом звітного податкового року, яка має перевищує еквівалент 1,5 млн євро.
По-третє, було спрощено вимоги щодо відповідності критеріям важливості для деяких підприємств.
Нагадуємо, що за загальним правилом, для того щоб підприємство отримало статус критично важливого, воно має відповідати 3 або більше критеріям із п. 2 Порядку № 76*.
Винятки було встановлено лише для:
— підприємств паливно-енергетичного комплексу;
— державних та комунальних підприємств, які провадять діяльність у сфері охорони здоров’я, освіти та науки, фізичної культури і спорту, соціального захисту або надають населенню безоплатні послуги, необхідні для забезпечення життєдіяльності населення, на постійній основі;
— лінійних аудіовізуальних медіа, які здійснюють ефірне наземне багатоканальне (цифрове) телевізійне мовлення (переважно інформаційні та/або інформаційно-аналітичні передачі), а також державних та комунальних закладів культури.
Такі підприємства мають набрати лише 2 критерії з Порядку № 76. Детальніше — у статті «Бронювання працівників: нові правила» // «ОП», 2023, № 4.
Тепер до цього списку приєдналися і підприємства ветеринарної медицини, казенні підприємства пробірного контролю, підприємства, які забезпечують надання послуг і виконання робіт з експлуатації та комплексного обслуговування майна органів державної влади, а також підприємства, які провадять діяльність у сфері житлово-комунального господарства тощо.
Зміни у критеріях важливості
Мінекономіки вирішило не стояти осторонь змін у бронюванні і теж внесло корективи до Критеріїв визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки*. Відповідні зміни були запроваджені наказом Мінекономіки № 5496**.
* Затверджені наказом Мінекономіки від 17.02.2023 № 952.
Зміни у критеріях важливості стосуються лише тих роботодавців, які йдуть у процедуру бронювання через визнання підприємства критично важливим і «б’ють» на їх важливе значення для галузі національної економіки
Нагадаємо, що критерії важливості були прописані в Порядку № 76. Їх усього 7 і для того, щоб звичайному підприємству стати критично важливим і мати можливість бронювати працівників, потрібно відповідати трьом критеріям із 7. Один з таких критеріїв — важливе значення для галузі національної економіки. Хто є важливим з підприємств для кожної окремої галузі, визначає профільне міністерство. Наприклад, Мінекономіки — для національної економіки, Мінагрополітики — для сільського господарства, а МОЗ — для сфери охорони здоров’я тощо. Більш детально про такі критерії — у статті «Бронювання працівників: є критерії важливості підприємств» // «ОП», 2023, № 6.
Наказом № 5496 було запроваджено наступні зміни (див. таблицю нижче).
Критерії важливості для економіки з урахуванням наказу № 5496
|
Критерії |
|
1) здійснення підтримки та супроводження інвестиційних проєктів відповідно до рішення КМУ або Мінекономіки |
|
2) здійснення реалізації державної політики у сфері впливу Мінекономіки |
|
3) отримання фінансової державної підтримки у вигляді грантів у 2022 — 2023 роках |
|
4) виконання робіт та надання послуг для Мінекономіки на підставі договорів, укладених на строк не менше 6 місяців |
|
5) перебування у сфері управління Мінекономіки та виконання державних замовлень |
|
6) середня заробітна плата на підприємстві у сфері управління Мінекономіки, має становити: — не нижче середньої заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 1,5, — для підприємств, установ, організацій, які мають середню кількість застрахованих осіб — працівників не менше 50 осіб; — не нижче середньої заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 3, — для підприємств, установ, організацій незалежно від кількості застрахованих осіб — працівників |
|
7) провадження діяльності на території 3 і більше областей України, у сфері впливу Мінекономіки, що підтверджується документами на право власності або оренду нерухомого майна, а також витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за місцезнаходженням філії, представництва, іншого відокремленого підрозділу |
|
8) здійснення виробництва або надання послуг, яке забезпечує потреби інших підприємств у матеріально-технічних ресурсах, сировині і матеріалах, комплектувальних виробах, відсутність яких призведе до повного зупинення виробництва продукції або надання послуг, у сфері впливу Мінекономіки |
|
9) здійснення протимінної діяльності (надання послуг та/або виконання робіт з гуманітарного розмінування території України) |
Змінами було підкориговано критерії 6 та 7, а саме:
— було підвищено вимоги до підприємств, які мають середню кількість застрахованих осіб — працівників більше 50 осіб. Для них було підвищено межу щодо розміру середньої зарплати на такому підприємстві. Тепер замість коефіцієнта 1,5 буде застосовуватися коефіцієнт 3;
— було прописано вимоги щодо документального підтвердження здійснення діяльності на території 3 і більше областей України. Підтвердити такий факт, на думку Мінекономіки, можуть документи на право власності або оренду нерухомого майна, а також витяг з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за місцезнаходженням філії, представництва, іншого відокремленого підрозділу.
Також було додано новий критерій 9 для визнання підприємства важливим для економіки. Простіше кажучи, включення таких підприємств, які здійснюють протимінну діяльність, до цього списку дає можливість одразу отримати ними статус важливого підприємства для національної економіки. Адже, нагадую, що підприємства, установи, організації визначаються такими, що мають важливе значення для галузей національної економіки, якщо вони відповідають хоча б одному з цих критеріїв.
Висновки
- Встановлено строки для визнання підприємства критично важливим — не більше 10 робочих днів з моменту отримання звернення роботодавця.
- Суми ЄСВ відтепер будуть враховуватися до загальної суми податків, крім митних платежів, яка сплачена протягом звітного податкового року.
- Розширено коло підприємств, яким дозволено набрати лише 2 критерії для визнання їх критично важливим підприємством.
За матеріалами сайту i.factor.ua