Сьогодні знову поговоримо про бронювання. Адже по-перше, маємо деякі зміни у цій процедурі, а по-друге, маємо цікаві рекомендації від Мінекономіки.
Почнемо з новацій.
Постанова КМУ від 28.04.2023 №400
З 2 травня діють зміни до порядку бронювання військовозобовʼязаних працівників. Головне, що було зроблено – це нарешті прописані строки.
Адже з самого початку це було однією з головних проблем у цій сфері. Наприклад, на практиці бувало так, що Генштаб не погоджував списки на бронювання більше ніж 2,5 місяці.
І так, як ви пам’ятаєте, роботодавці, які бажають забронювати працівників мають сформувати весь пакет документів і передати їх до відповідного органу.
Далі роботи проводиться вже без участі підприємства. Тепер прописано, що ці органи перевіряють ці документи і подають їх до Генштабу в чітко встановлені строки, а саме не більше 5 робочих днів з дня отримання списку.
Самому Генштабу для їх перевірки, погодження і подання до Мінекономіки відведено не більше 10 робочих днів.
В свою чергу, Мінекономіки має прийняти рішення про бронювання у строк не більше ніж 5 робочих днів.
І на додачу прописано строки ще й для для зарахування військовозобовʼязаного на спеціальний військовий облік терцентром комплектування та соціальної підтримки у строк не більше ніж 5 робочих днів.
Сподіваємося, що ці строки будуть дотримані на практиці.
Типові помилки при бронюванні
Далі, поговоримо про типові помилки роботодавців у процедурі бронювання. Їх нещодавно оприлюднило Мінекономіки у своєму листі. Тож давайте подивимося.
- Помилки щодо того, кого можна/ не можна бронювати
Найчастіше роботодавці вносять до списків, які подають на бронь, працівників, які не перебувають на військовому обліку військовозобов’язаних. Простіше кажучи, в них немає відмітки у військово-облікових документах про взяття на військовий облік. Відповідно, перед поданням працівників на бронь перевіряйте уважно їх військово-облікові документи.
Тож фахівці Мінекономіки просять не включати до списків:
- осіб, які проходять військову службу;
- військовозобов’язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації;
- військовозобов’язаних, які не перебувають на військовому обліку військовозобов’язаних (призовники, особи, які досягли граничного віку перебування в запасі; особи, які за станом здоров’я визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку тощо);
- осіб, які не перебувають у трудових відносинах з відповідним підприємством.
Також не радимо подавати на бронювання працівників, які мають дефіцитну для ЗСУ військово-облікову спеціальність. (лист Генштабу ЗСУ від 20.04.2023 №300/1/С/3886)
Це правило не діє:
- для органів держвлади — посади категорій «А» та «Б», керівники міністерств та їх заступники, керівники держорганів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх заступників, керівників самостійних структурних підрозділів та їх заступників, а також працівники патронатних служб;
- для ОМС — посади 1— 4 категорій;
- для підприємств паливно-енергетичного комплексу за переліком Міненерго;
- для спеціалізованих установ ООН, закордонних дипломатичних установ в Україні, представництв донорських установ, виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги, представництв міжнародних організацій, міжнародних та українських неурядових організацій, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
- для критично важливих підприємств, для підприємств, які мають моб. завдання або надають товари, роботи, послуги для ЗСУ – керівники та їх заступники
Проте, із цього правила є винятки.
При цьому, щодо сумісників Мінекономіки свою думку не змінило і в котрий раз підтверджує, що бронювати сумісників можна. (Лист Мінекономіки від 20.03.2023 №2704-22/11985-07)
2. Помилки у документах, які подають на бронь
Загальний список документів виглядає так:
- Список за формою, наведеною в додатку 1
- довідка про кількість військовозобов’язаних за формою згідно з додатком 2.
- Обґрунтування (воно різниться залежно від того, яке саме підприємство бронює працівників). В ньому вказується про відповідність роботодавця критеріям, за якими дозволяється бронювання працівників і зазначається також про те, що облікові дані військовозобов’язаних, зазначені у списку, відповідають їх військово-обліковим документам
В чому тут виникають помилки?
Це може бути наприклад відсутність у списках інформації про військове звання та/або військово-облікову спеціальність військовозобов’язаного. Або наприклад, відсутня інформація про відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам. Тож знову-таки, будьте уважні.
Або часто у разі подання цих документів в електронній формі забувають про накладання кваліфікованого електронного підпису.
3. Помилки щодо обсягу бронювання
За загальним правилом кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, повинна становити 50 % кількості військовозобов’язаних підприємства на дату подання списку.
Проте у разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може бути збільшена.
Ось таке перевищення треба належно обґрунтувати.
Це обмеження не діє:
- для органів держвлади — посади категорій «А» та «Б», керівники міністерств та їх заступники, керівники держорганів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх заступників, керівників самостійних структурних підрозділів та їх заступників, а також працівники патронатних служб;
- для ОМС — посади 1— 4 категорій;
- для підприємств паливно-енергетичного комплексу за переліком Міненерго;
4. Помилки у процедурі бронювання
Нагадую, що спочатку ці документи подаються до відповідних органів, а вже потім вони самі їх передають до Генштабу. Наприклад, якщо підприємство отримало рішення про те, що воно є критично важливим за критерієм важливість для національної економіки, то із усіма документами є сенс звернутися саме до цього міністерства.
