Чи можна працювати за сумісництвом при змінному графіку за основним місцем роботи

Відповідно до статті 102-1 Кодексу законів про працю, сумісництвом розуміється виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи за умов трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, установі, організації або у роботодавця – фізичної особи.

Це дозволяє працівникам, крім основного трудового договору, додатково укладати трудові договори за сумісництвом. Головне, щоб робота за сумісництвом виконувалася у вільний від основної роботи час.

Працівник може укласти трудовий договір на роботу за сумісництвом на підприємстві, де він працює за основним місцем роботи. Таке сумісництво буде вважатися внутрішнім сумісництвом. Або він може укласти трудовий договір про роботу за сумісництвом на іншому підприємстві (поза основним місцем роботи працівника), тоді така робота буде зовнішнім сумісництвом. Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Отже, працівник, який працює за основним місцем роботи зі змінним графіком роботи в підрозділі А, має право у вільний від основної роботи час працювати за сумісництвом в підрозділі Б з неповним робочим тижнем, навіть 2 дні на тиждень по 5 годин, і це не буде порушенням чинного законодавства.