Допомога по безробіттю 2025: як звільнитись, щоб не втратити гроші
На перший погляд здається: яка різниця — звільнитися за згодою сторін чи за власним бажанням? Насправді від обраної підстави залежить дуже важливий момент — чи отримаєте ви одразу виплати від центру зайнятості.
Якщо ви не плануєте йти до іншого роботодавця, а хочете стати на облік у центрі зайнятості, то від статті звільнення може залежати:
- коли саме почнуть виплачувати допомогу;
- чи доведеться чекати 8, 31 день, чи гроші прийдуть одразу.
У мирний час усе було жорстко регламентовано.
Звільнення за власним бажанням із поважними причинами — виплати з 8-го дня, а без поважних або за угодою сторін — тільки з 31-го.
- звільнення за власним бажанням із поважними причинами — виплати з 8-го дня;
- без поважних або за угодою сторін — тільки з 31-го.
Але під час воєнного стану правила змінилися — допомога нараховується з першого дня, незалежно від причини звільнення.
Тривалість самої виплати допомоги у період воєнного стану у загальному випадку не може перевищувати 90 календарних днів. І знову ж таки, підстава звільнення при цьому також ніякої ролі не відіграє.
Може є різниця в грошах?
⛔ Ні, розмір допомоги залежить від страхового стажу (зокрема, за останні 12 місяців) та розміру зарплати, яку особа отримувала перед звільненням. Але максимальний розмір допомоги по безробіттю у воєнних реаліях є єдиним для усіх. Він не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року.
Яку ж підставу обрати?
Тож виникає логічне питання: якщо сума та строки допомоги однакові, то яку підставу обрати?
Розглянемо два варіанти.
1 варіант – звільнення за власним бажанням
У загальному випадку працівник має попередити роботодавця письмово за 2 тижні.
Але якщо роботодавець згоден, звільнитися можна хоч у день подання заяви.
Скорочувати двотижневий строк односторонньо ні працівник, ні роботодавець не можуть. Втім, є винятки: за наявності поважних причин роботодавець зобов’язаний звільнити працівника у будь-який строк, про який той просить.
Крім того, працівник може звільнитися без відпрацювання, якщо роботодавець порушує законодавство про працю, умови договорів чи допускає мобінг. Якщо це підтверджено рішенням суду — працівник може піти одразу, і ще й отримати вихідну допомогу.
2 варіант – звільнення за угодою сторін
Це найгнучкіший варіант. Домовитися можна будь-коли, без поважних причин і без двотижневого строку попередження. Головне — щоб була спільна згода та визначена дата звільнення.
Виглядає зручно, але що там, що там треба домовлятися із роботодавцем про швидке звільнення, ну або ж мати поважні якісь причини
Якщо говорити про грошове питання, то єдиний «бонус» має саме звільнення за власним бажанням у випадку порушень з боку роботодавця — тоді він зобов’язаний виплатити не менше трьох середньомісячних зарплат. В усіх інших випадках підстава для звільнення, яку ми розглядаємо, значення не має.
Чи можна звільнитися під час відпустки чи лікарняного?
☑️ Так, можна. І за угодою сторін, і за ініціативою працівника трудові відносини припиняються навіть у цей період.
Що ж все-таки краще?
На перший погляд, обидві підстави для звільнення — за власним бажанням і за угодою сторін — виглядають однаково. Проте ключова різниця полягає у процедурі. Якщо працівник обирає звільнення за власним бажанням, то він зобов’язаний письмово попередити роботодавця мінімум за два тижні.
І саме цей варіант часто вигідніший самому працівнику. Чому? Тому що після закінчення зазначеного строку роботодавець уже не може тримати людину «насильно» — він зобов’язаний видати наказ, звільнити та провести остаточний розрахунок.
А ось звільнення за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП) працює зовсім по-іншому. Цей механізм гнучкіший, але більше на користь роботодавця. Адже остаточна дата припинення трудових відносин визначається лише за взаємною згодою. Тобто якщо роботодавець не погоджується на ту дату, яку пропонує працівник, звільнитися саме тоді не вийде.
Як все правильно оформити?
Для звільнення за власним бажанням працівник має подати заяву про звільнення.
📝 Заява про звільнення за власним бажанням (безстроковий трудовий договір)
Якщо звільняєтесь з поважної причини, у заяві зазначаєте, з якої саме. Звісно, вказуєте дату звільнення. За потреби готуєте підтвердні документи. Ось так може виглядати грамотно складена заява про звільнення за власним бажанням
Будьте уважні! В заяві дату звільнення зазначайте без прийменника «з». Ця дата буде останнім робочим днем.
На підставі заяви роботодавець оформить наказ (розпорядження) про звільнення з зазначенням підстави для звільнення, з яким ознайомить працівника під підпис. Приклад такого наказу ви теж бачите на екрані.
Якщо ж обираємо угоду сторін, то в такому випадку важливо зафіксувати факт досягнення взаємної згоди щодо припинення трудових відносин.
Зробити це можна, наприклад, шляхом подання працівником заяви про бажання припинити трудовий договір за угодою сторін, де буде вказана бажана для нього дата звільнення.
Припустимо, що є згода.
Тоді роботодавець на підставі заяви працівника видасть наказ про припинення трудового договору. У наказі обов’язково має бути зазначена підстава припинення трудового договору — за угодою сторін з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП.
До речі, щоб не витрачати час на пошук чи вигадування формулювань, усі необхідні зразки документів та зручні шаблони для заповнення ви знайдете у «Кадровику». Там уже є все готове — бери та користуйся!.
Також не забуваємо, що незалежно від підстави звільнення роботодавець в день звільнення зобов’язаний:
- 1) видати йому копію наказу (розпорядження) про звільнення;
- 2) письмово повідомити про нараховані та виплачені йому при звільненні суми, із зазначенням окремо кожного виду виплати;
- 3) провести з працівником остаточний розрахунок;
- 4) на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, яка зберігається у працівника.
