Доставка працівників до ТЦК! Місія здійсненна?

Автор | 19.04.2024

Забезпечити своєчасне прибуття мобілізованих працівників до центрів комплектування один з обов’язків роботодавця передбачений Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку»  від 11.04.2024 № 3633-IX.

Нагадаємо, що цей Закон після довгих дебатів був прийнятий депутатами 11.04.2024 і вже 16.04.2024 підписаний Президентом України. Набуде він чинності 18.05.2024, тобто через місяць після опублікування.

У цьому Законі депутати залишили і навіть дещо розширили обов’язок роботодавця стосовно ведення військового обліку військовозобов’язаних. 

Військовий облік

Так, за новими нормами роботодавці мають забезпечувати своєчасне оповіщення і прибуття працівників, які залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації у порядку, визначеному ч. 3 — 5 ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». 

Для цього роботодавці мають вжити відповідні інформаційні та організаційно-технічні заходи, витрати на які обіцяють компенсувати з Державного бюджету не пізніше ніж через місяць після подання відповідного звернення. 

Сам Порядок звернення і компенсації має визначити Кабмін.

І якщо про виконання обов’язку оповіщення більш-менш зрозуміло, бо майже усі роботодавці ведуть військовий облік, а кожен другий чи третій – отримував повістки на своїх працівників, то щодо забезпечення прибуття та ще й завдяки організаційно-технічним заходам виникає безліч запитань.

Наприклад:

  • Що мається на увазі під організаційно-технічними заходами? 
  • Чи повинен роботодавець забезпечити підвіз працівників до ТЦК? Якщо повинен і немає транспорту, то як це зробити?
  • Чи можна орендувати транспорт? Якщо так, то у кого – ФОП чи тільки юрособи?
  • Як бути з логістикою, якщо працівник працює дистанційно в іншому місті (області чи за кордоном)? Чи можна буде придбавати квитки і якщо так, то на який вид транспорту? 
  • Як забезпечити прибуття працівника, якщо він відмовиться від цього? тощо…

У пошуках відповіді не можна, звісно, не згадати вже існуючу практику виконання такого обов’язку, передбаченого також Порядком організації та ведення військового обліку №1487.

Пунктом 34 цього Порядку визначено одним із обов’язків підприємств, установ, організацій – оповіщення призовників, військовозобов’язаних та резервістів про їх виклик до відповідних ТЦК і забезпечення їх своєчасного прибуття.

Алгоритм дій роботодавця, який отримав розпорядження ТЦК, у чинних умовах такий:

  • насамперед зареєструвати вимогу ТЦК у вхідній кореспонденції та зазначити навіть час отримання. Це може мати значення, якщо вимога надійшла в кінці робочого дня, а необхідних працівників потрібно поінформувати;
  • забезпечити оповіщення працівників, під підпис, про їх виклик до ТЦК видавши відповідний наказ і долучити до нього повістки, які потрібно обов’язково вручити особисто; 
  • якщо працівник відмовляється підписувати наказ, це також слід зафіксувати, бажано – окремим актом. Відсутній через відпустку, хворобу чи з інших причин працівник також має бути оповіщений за допомогою альтернативного способу оповіщення. А до наказу в такому випадку долучають витяг з листка тимчасової непрацездатності чи копію наказу про відпустку для надання відповіді ТЦК;
  • забезпечити своєчасне прибуття оповіщених працівників до відповідного ТЦК. 

І зараз практика виконання останнього пункту склалася така: Фізично забезпечити прибуття працівників до військкомату роботодавець не зобов’язаний. Натомість він надсилає у триденний строк до ТЦК лист, у якому інформує про проведені ним організаційні заходи і додає усі підтвердні документи. Фактично, зараз це і є виконання вимоги пункту 34 Порядку № 1487 та чинної норми Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Далі відповідальність за прибуття несе сам військовозобов’язаний.

А як же бути зараз – в умовах коли відповідальність за військові правопорушення законопроєктом №10379 (який прийнято за основу і ведеться підготовка до другого читання) суттєво посилюється? Адже за оновленими санкціями, порушення законодавства про оборону та мобілізацію (стаття 210-1 КУпАП) планується встановити штрафи від 5100 до 8500 гривень для громадян, 17000-34000 гривень – для посадових та юридичних осіб. А в особливий період –  від 17000 до 22500 гривень – для громадян, від 34 000 до 59 500 гривень – для посадових та юридичних осіб. Хоча зараз на сайті Верховної Ради, ще фігурують документи де зазначені штрафи для  громадян та посадових осіб від дев’яти тисяч до дванадцяти тисяч (153 000 – 204 000 тис. грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тож, слідкуємо за розвитком подій та вивчаємо норми разом.

Військовий облік