ФОП на спрощенці отримав від контрагента штраф, 3% річних та інфляційні. Як вони оподатковуються?

Автор | 02.03.2024

Що є що?

Щоб розібратися з оподаткуванням отриманих сум, треба чітко розуміти їх природу. Отож бо, проведемо невеличкий правовий лікнеп.

Зазвичай, коли сторони укладають договір, вони хочуть зробити так, щоб партнеру було невигідно порушувати взяті на себе зобов’язання. Один із способів «дисциплінувати» контрагента — передбачити договором неустойку (штраф, пеню) (ст. 549 ЦКУ).

Єдиний податок

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання

У договорі може бути встановлено або штраф за невиконання зобов’язання, або пеню, або штраф і пеню разом. Якщо ж у договорі штраф чи пеня не прописані, то вони не стягуються.

Окрім штрафу та пені, з боржника також можна отримати інфляційні і 3 % річних. Ці суми сплачуються незалежно від того, прописані вони в договорі чи ні. Але сплачуються вони, тільки якщо (ст. 625 ЦКУ):

— боржник* прострочив виконання саме грошового зобов’язання;

— а кредитор* вимагає сплатити борг з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних (якщо в договорі не встановлений вищий розмір процентів).

* Тут боржник та кредитор — це сторони зобов’язання. Сторона, зобов’язана вчинити певну дію або утриматись від вчинення певної дії, — боржник. Сторона, на користь якої боржник має це зробити та яка має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, — кредитор. Тобто мова про будь-який договір (не обов’язково про кредитний).

Якщо ж кредитор не наполягає на врахуванні інфляції та річних, то сплачується просто основна сума боргу

Зауважте, що ці платежі (інфляційні та 3 % річних) — це не штрафні санкції. Їх мета — компенсувати кредитору втрати від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції та отримати компенсацію від боржника за неправомірне утримування грошей, які належало сплатити.

Тому навіть якщо боржник сплатив штраф, пеню за неналежне виконання зобов’язань, від інфляційних та 3% річних він все одно не звільняється (п. 18 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5).

Окрім штрафу, пені, інфляційних та 3 % річних, також можна отримати ще й відшкодування збитків. Право на це постраждала сторона має за законом, незалежно від того, чи є застереження про це в договорі (ч. 3 ст. 216, ст. 225 ГКУ). Але це вже інша тема.

Чи включати в ЄП-дохід?

У дещо узагальненому вигляді до доходу ФОП-спрощенця включаються надходження на поточний рахунок чи готівкою за виключенням тих, які прямо зазначені в ст. 292 ПКУ. Так от, компенсації згадуються в ст. 292 ПКУ два рази, але обидва рази «не влучно» (табл. 1).

Таблиця 1. Не-доходи ФОП-спрощенця

Норма ПКУ

Про що йдеться

Наш коментар

п.п. 1 п. 292.1

«страхові виплати і відшкодування» не включаються до доходу спрощенця

У нас відшкодування не страхове. Тому цією нормою скористатися не можемо

п. 292.15

«дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду» не враховується при визначенні обсягу доходу, що дає право перебувати на спрощенці

Якщо ФОП за рішення суду отримав компенсацію (відшкодування) збитків, в тому числі судових витрат, то він повинен включити цю суму до доходу і сплатити з неї ЄП. Гарна новина лише в тому, що такий дохід не береться до уваги, коли будемо дивитися, чи не перевищили ми ліміт доходу для своєї групи (щоб визначити, чи можемо ми далі перебувати у своїй групі / на спрощенці).

Те ж саме, на наш погляд, стосується і інфляційних та 3 % річних, бо за своєю суттю це не штраф, а теж компенсація втрат та упущених вигід кредитора. А отже, ці суми не включаємо до доходу для порівняння з лімітом. Але ЄП з них все одно сплачуємо (таку ж думку озвучували і податківці — лист ГУ ДФС у Запорізькій області від 11.08.2016 № 2713/10/08-01-12-03-11).

А от якщо ФОП отримав за рішенням суду штраф або пеню, то про них у п. 292.15 ПКУ взагалі мова не йде, а значить — це звичайний дохід, який порівнюється з лімітом і з якого треба сплатити ЄП

Більше про отримання штрафів чи компенсацій у ст. 292 ПКУ — ані слова. Тому, хочеш-не-хочеш, а

сплатити ЄП з отриманих штрафу, інфляційних і 3 % річних доведеться

Причому вважаємо, що оподатковувати їх потрібно як дохід від діяльності, зі здійсненням якої безпосередньо пов’язаний штраф / інфляційні / 3 % річних, тобто за базовою ЄП-ставкою. У нашому випадку (ФОП на ЄП групи 3 з ПДВ) — 3 %.

Чи треба сплачувати ПДВ?

У п. 188.1 ПКУ сказано, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості. Але до складу договірної вартості не включаються:

— суми неустойки (штрафів та/або пені);

— інфляційні витрати;

— 3 % річних від простроченої суми;

— відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних арбітражів або іноземних судів,

що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

То виходить, що з таких сум не треба сплачувати ПДВ? Так,

на штрафи, пеню, інфляційні та 3 % річних ПДВ не нараховується

До речі, цікавий нюанс щодо судових витрат. Якщо ФОП отримав компенсацію судового збору (повністю або частково) за рішенням суду і має документ, який підтверджує цю суму, то він також не зобов’язаний нараховувати ПДВ на отриману суму. З цим погоджуються і податківці (категорія 101.04 БЗ), бо отримання компенсації судових витрат не є ані поставкою товарів, ані поставкою послуг.

Висновки

  • Отримані штрафи, пені, інфляційні і 3 % річних — це дохід спрощенця, з якого треба сплатити ЄП за базовою ставкою. Навіть якщо ці суми отримані за рішенням суду.
  • А от ПДВ на ці суми не нараховується.
  • Те ж саме стосується компенсації судового збору: ЄП з неї сплачуємо, ПДВ — ні.

За матеріалами сайту i.factor.ua

Єдиний податок