ФОП придбав автомобіль — право на податковий кредит зберігається

Автор | 25.02.2024

* reyestr.court.gov.ua/Review/104856902

Суть справи

ФОП — платник ПДВ придбав автомобіль для використання в підприємницькій діяльності. Договір на придбання автомобіля було укладено від імені ФОП, тому постачальник зареєстрував на підприємця податкову накладну. При цьому право власності на автомобіль реєструвалося як на фізичну особу (а не на ФОП), оскільки можливості реєстрації автомобіля окремо саме за ФОП чинним законодавством не передбачено.

Під час перевірки податківці донарахували підприємцю ПДВ, аргументуючи це тим, що оскільки право власності на транспортні засоби зареєстровано за фізичною особою, то «фактично здійснювалась передача автомобіля від фізичної особи — підприємця у приватну власність фізичної особи».

Вирішення справи судом

Суд (причому всіх інстанцій) визнав донарахування податківцями ПДВ незаконним. Суд акцентував увагу на тому, що:

1) автомобіль був придбаний ФОП з метою використання в господарській діяльності і фактично використовувався в господарській діяльності. Підтвердженням цього є надані ФОП копії наказів, акти виконаних робіт, платіжних доручень на оплату послуг обслуговуванню автомобіля;

ПДВ

2) у податківців немає доказів, що автомобіль був придбаний без мети його використання в господарській діяльності або використовувався поза межами господарської діяльності;

3) оскільки автомобіль придбавався для використання у межах господарської діяльності в оподатковуваних операціях, ФОП має право на податковий кредит за цим придбанням;

4) можливість використання суб’єктом підприємницької діяльності фізичною особою у своїй господарській діяльності належного їй як фізичній особі майна передбачена приписами ч. 1 ст. 320 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 134 Господарського кодексу України;

5) доводи про те, що оскільки власником придбаних транспортних засобів є фізична особа, а не ФОП, то здійснювалась передача автомобіля від ФОП у приватну власність фізичній особі, є безпідставними.

Думка редакції

Цілком погоджуємось із висновками суду.

Саме право підприємця на податковий кредит за зареєстрованою податковою накладною податківцями під сумнів не ставилося. Мова йшла про необхідність нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, які б мали «компенсувати» відображений податковий кредит.

Але які підстави для їх нарахування?

Податківці говорять, що оскільки право власності на автомобіль реєструється за фізособою, а не ФОП, то має місце «передача автомобіля від фізичної особи — підприємця у приватну власність фізичної особи». Тобто фактично говорять, що ніби виникає операція постачання. Але про яку операцію постачання може йти мова? Якщо право власності на автомобіль реєструється на фізичну особу, то що тоді ФОП постачає (передає) фізичній особі?

Та і взагалі, підприємець сам собі нічого поставити не може. Наявність у фізособи підприємницького статусу лише дає їй право займатися господарською діяльністю, але не робить її двома окремими суб’єктами. Це одна й та сама особа, в цьому випадку — фізична. А одна й та сама фізична особа не може передати автомобіль сама собі.

Та й суди звернули увагу на безпідставність висновків податківців про те, що оскільки власником придбаних транспортних засобів є фізична особа, а не ФОП, то здійснювалась передача автомобіля від ФОП до фізичної особи.

При цьому, як свідчить судове рішення, саме донарахування податкових зобов’язань з ПДВ у цьому випадку було здійснено податківцями не за «основним» п. 188.1 ПКУ (як на постачання), а за п. 198.5 ПКУ. Тобто все ж податківці здійснили таке донарахування як за негосподарським використанням автомобіля.

Тому суди цілком справедливо й акцентували увагу на аналізі того, а чи мав намір підприємець використовувати автомобіль у господарській (підприємницькій) діяльності та чи дійсно він його використовує в господарській діяльності. Підприємцем були надані документи, які свідчать про використання автомобіля в господарській діяльності: копії наказів, актів виконаних робіт, платіжних доручень на оплату послуг з обслуговування автомобіля. І суд прийняв ці документи як належні докази використання автомобіля в господарській діяльності.

Доказів, що автомобіль придбавався без мети використання в господарській діяльності або використовується поза межами господарської діяльності, податківці не навели. Тому суд цілком правомірно визнав, що раз є «господарське» використання автомобіля, то ні про яке донарахування податкових зобов’язань за п. 198.5 ПКУ мови бути не може. Оскільки автомобіль придбавався для використання у межах господарської діяльності в оподатковуваних операціях, то ФОП має право на податковий кредит за цим придбанням.

Завернемо увагу ще на такий нюанс. Судова практика з цього приводу «різношерста». Є непоодинокі рішення і на користь податківців. Втім, їх аналіз показує, що центральною проблемою суди вважали «недослідженість питання» щодо обліку ФОП транспортних засобів саме як основних засобів: наявність актів введення в експлуатацію основних засобів та їх списання; ведення бухгалтерського обліку їх балансової вартості, у тому числі розрахунку амортизації; визначення частки їх використання у господарській діяльності.

Тож якщо ФОП приділить увагу і цьому моментові, то має всі шанси відстояти своє право не компенсувати податковий кредит з ПДВ (більше деталей щодо цього знайдете у статті «Придбання та продаж автомобіля ФОП на ЄП 3 %: що з ПДВ?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 38).

За матеріалами сайту i.factor.ua

ПДВ