Робочий час є ключовим елементом трудових відносин, хоча українське законодавство не надає чіткого визначення цих термінів. Згідно з роз’ясненням Міністерства праці та соціальної політики України, робочий час – це період, протягом якого працівник зобов’язаний виконувати свої обов’язки відповідно до трудового договору.
Основним місцем роботи вважається те, де працівник виконує свої обов’язки на підставі трудового договору, який він визначив як основний, згідно з поданою заявою (до її відкликання) та інформацією, яка міститься в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру на основі цієї заяви (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування”).
Усні трудові договори все ще є поширеною практикою, особливо в невеликих підприємствах або серед фізичних осіб, які наймають працівників для виконання різних завдань.
Суміщення професій (посад) — це виконання працівником поряд із своєю основною роботою, визначеною трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) в межах робочого часу за основною роботою на одному і тому самому підприємстві, установі, організації.
Які види сумісництва існують, хто має право працювати за сумісництвом і як це правильно оформити у новій звітності? Давайте розглянемо ці питання.
Роботодавець має право встановити скорочений робочий час для всіх або окремих категорій працівників. Згідно з нормами Кодексу законів про працю України (ст. ст. 50, 51, 56)
Тривалість робочого тижня медичних працівників, за винятком тих, хто працює в шкідливих умовах праці, установлюється відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 25.05.2006 № 319 «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я» (далі – наказ № 319).
Нещодавно ми з вами говорили про те, чи можна віддати працівникам оцифровані паперові трудові книжки.
Усе частіше працівникам доводиться стикатися з ситуаціями, коли їхні трудові права порушуються роботодавцем. Як реагувати в таких випадках і як захистити свої права?
Підсумований облік робочого часу – це специфічний режим, що потребує ретельного дотримання законодавчих норм та правильного складання графіків.
