Категорія: Кадровику

Які види сумісництва існують, хто має право працювати за сумісництвом і як це правильно оформити у новій звітності? Давайте розглянемо ці питання.

Роботодавець має право встановити скорочений робочий час для всіх або окремих категорій працівників. Згідно з нормами Кодексу законів про працю України (ст. ст. 50, 51, 56)

Тривалість робочого тижня медичних працівників, за винятком тих, хто працює в шкідливих умовах праці, установлюється відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 25.05.2006 № 319 «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я» (далі – наказ № 319).

Нещодавно ми з вами говорили про те, чи можна віддати працівникам оцифровані паперові трудові книжки.

Усе частіше працівникам доводиться стикатися з ситуаціями, коли їхні трудові права порушуються роботодавцем. Як реагувати в таких випадках і як захистити свої права?

Підсумований облік робочого часу – це специфічний режим, що потребує ретельного дотримання законодавчих норм та правильного складання графіків.

гідно зі статтею 122 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5

Внутрішнє сумісництво – це виконання працівником додаткової оплачуваної роботи у тій самій установі, де він працює за основним місцем роботи. Це може бути різна посада або інші обов’язки, які виконуються у вільний від основної роботи час.

Роботодавець протягом року має право в будь-який час внести зміни до штатного розпису. На сьогодні існує два основні варіанти внесення таких змін:

При прийомі на роботу часто пропонують стажування, яке, зазвичай, є безоплатним, для перевірки знань та навичок кандидата. Результати стажування визначають подальше працевлаштування. Проте, чи є такі дії роботодавця правомірними?