Книга: РРО/ПРРО (2021 рік)

Автор | 29.02.2024

Зміст

1. Кому потрібен РРО/ПРРО?

Одне з головних питань для кожного суб’єкта господарювання, який збирається працювати у сфері торгівлі, громадського харчування та/або послуг: чи потрібно йому використовувати для розрахунків у такій діяльності реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО) або програмні РРО (далі — ПРРО)? Актуалізувати відповідь на це запитання буде не зайвим, адже з 01.01.2021 р. ще низка суб’єктів господарювання стали РРО/ПРРО-зобов’язаними, а з 01.01.2022 р. очікується тотальна фіскалізація ФОП-єдиноподатників. Кого ж закон на сьогодні зобов’язує обзавестися РРО/ПРРО, а хто може без них обійтися? Про це ви дізнаєтеся саме зараз!

1.1. РРО/ПРРО-зобов’язані

Розпочнемо з тих, кого законодавець зобов’язує використовувати РРО/ПРРО. Їх перелік наведений у ст. 3 Закону про РРО.

Так, застосовувати РРО/ПРРО повинні суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для її подальшого переказу.

Згідно зі ст. 2 Закону про РРО розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а також видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу). У разі застосування банківської платіжної картки розрахунковою операцією вважають оформлення відповідного розрахункового документа про оплату в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів про перерахування коштів у банк покупця.

Із вищезгаданих норм можна дійти декількох висновків.

По-перше, РРО/ПРРО застосовують тільки при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також при здійсненні операцій з приймання готівки для її подальшого переказу. Тобто

ВАЖЛИВО

якщо ви здійснюєте операції, не пов’язані з реалізацією, РРО/ПРРО застосовувати не потрібно

До позареалізаційних податківці відносять надходження за тими операціями, доходи від яких включають до складу інших операційних або інших доходів (зокрема, надходження від відшкодування раніше списаних активів, роялті, реалізації необоротних активів, утримуваних для продажу, тощо). Водночас вони продовжують наполягати на тому, що такі позареалізаційні надходження, як отримання орендних платежів та компенсації комунальних послуг (передбаченої договором оренди), потрібно проводити через РРО/ПРРО (див. підкатегорію 109.03 БЗ*).

* База знань, розміщена на офіційному сайті ДПСУ: zir.tax.gov.ua.

По-друге, обов’язок з використання РРО/ПРРО згідно з преамбулою до Закону про РРО стосується тільки суб’єктів господарювання. А ось фізособи, що здійснюють незалежну професійну діяльність**, не зобов’язані керуватися вимогами Закону про РРО (див. підкатегорію 109.03 БЗ).

** Особи, яких податківці беруть на облік як незалежних професіоналів, перелічені в п.п. 1 п. 6.7 Порядку № 1588.

По-третє, застосування РРО/ПРРО поширюється як на готівкові розрахунки, так і на розрахунки в безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо. Якщо ж суб’єкт господарювання здійснює розрахунки в безготівковій формі через банківські установи, застосовувати РРО йому не потрібно. Також можна не застосовувати РРО/ПРРО при розрахунках за послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів (див. частину «Послуги з дистанційною оплатою» підрозділу 1.2 цієї книги).

Зверніть увагу! РРО/ПРРО має бути на кожному місці проведення розрахунків. При цьому цілком допустима ситуація, коли в суб’єкта господарювання в одному з місць проведення розрахунків працює РРО, а в іншому — ПРРО.

А ось користуватися одним РРО/ПРРО на двох різні суб’єкти господарювання не зможуть (див. лист ДПСУ від 25.01.2021 р. № 273/ІПК/99-00-07-05-01-06). Це пов’язано з особливостями реєстрації РРО/ПРРО, про що детально будемо говорити в підрозділі 3 (див. розділ 3 цієї книги).

1.2. РРО/ПРРО-звільнені

Тепер поговоримо про тих щасливців, які поки не зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО. Передусім це суб’єкти господарювання, які не здійснюють розрахункові операції в розумінні Закону про РРО (див. вище).

Інші щасливці наведені в ст. 9 і 10 Закону про РРО. Ключова відмінність між двома групами РРО/ПРРО-«звільненців» така. Суб’єкти господарювання з Переліку № 1336, на який посилається ст. 10 Закону про РРО, замість РРО/ПРРО повинні застосовувати розрахункові книжки (далі — РК) і книги обліку розрахункових операцій (далі — КОРО). А ось суб’єкти господарювання, згадані в ст. 9 Закону про РРО, не зобов’язані застосовувати ні РРО/ПРРО, ні КОРО з РК. Саме із цієї, найбільш привілейованої групи «звільненців» ми й почнемо.

Повне звільнення

Отже, випадки, коли можна обійтися як без РРО/ПРРО, так і без РК з КОРО, наведені в ст. 9 Закону про РРО. Давайте на них поглянемо в табл. 1.1, а потім поговоримо про деякі з таких випадків детальніше.

Таблиця 1.1. Випадки, що не вимагають застосування РРО/ПРРО і РК з КОРО

№ з/п

Операції,

звільнені від застосування РРО/ПРРО і РК

Норма

Закону про РРО

1

Торгівля продукцією власного виробництва (крім ТСПТ*, що підлягають гарантійному ремонту**, лікарських засобів, виробів медичного призначення**, а також ювелірних і побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами й організаціями

П. 1 ст. 9

всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у їх касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою суб’єкта господарювання***

* Тут і далі — технічно складні побутові товари.

** Про ці винятки див. далі «Продаж технічно складних побутових товарів» і «Продаж ліків і медвиробів».

*** Детальніше про це звільнення див. далі «Торгівля продукцією власного виробництва».

2

Виконання всіх банківських операцій, крім операцій:

— з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків;

— комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для їх подальшого переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі — ПТКС)*, за винятком ПТКС, які дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів

П. 2 ст. 9

* Якщо ПТКС належить банку, РРО/ПРРО не застосовує ніхто — ні сам банк, ні продавець, якому перераховують оплату через ПТКС (див. листи ДПСУ від 05.03.2020 р. № 925/6/99-00-05-04-01-06/ІПК і від 12.08.2020 р. № 3314/ІПК/99-00-07-05-01-06).

Якщо ПТКС належить не банку, а комерційному агентові або небанківській фінустанові, то їм без РРО/ПРРО не обійтися (див. лист ДФСУ від 21.02.2019 р. № 652/6/99-99-14-05-01-15/ІПК і роз’яснення ДПСУ від 26.02.2021 р. // tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/455007.html). Але саме їм, а не продавцям товарів і послуг, які отримають грошові кошти на свій банківський рахунок. Хоча податківці вимагають, щоб РРО/ПРРО в такому разі застосовували і продавці (див. лист ДПСУ від 27.10.2020 р. № 4437/ІПК/99-00-07-05-01-06).

3

Продаж проїзних і перевізних документів на:

— залізничному транспорті (крім приміського) з оформленням розрахункових і звітних документів;

— авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів;

— автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером та номінальною вартістю

П. 4 ст. 9

4

Продаж білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється Держказначейством у режимі реального часу

5

Продаж квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів

6

Продаж товарів і надання послуг фізособами-підприємцями (далі — ФОП), які відповідно до ПКУ належать до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО/ПРРО*

П. 6 ст. 9

* Детально про це читайте далі «ФОП-єдиноподатники»

7

Здійснення фізособами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім ТСПТ, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також ювелірних і побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) за готівкові кошти на ринках

П. 9 ст. 9

8

Продаж у кіосках, з лотків і розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати*

П. 10 ст. 9

* Цим звільненням можуть скористатися тільки ті суб’єкти господарювання, у яких питома вага зазначеної продукції становить більше 50 % загального товарообороту, і за умови, що в продажу відсутні підакцизні товари, ТСПТ, що підлягають гарантійному ремонту, лікарські засоби та вироби медичного призначення.

9

Продаж жетонів і проїзних квитків у касах метрополітену

П. 10 ст. 9

10

Продаж води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок і бідонів

П. 11 ст. 9

11

Продаж страв і безалкогольних напоїв в їдальнях та буфетах загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу

12

Продаж товарів (надання послуг), якщо в місці отримання таких товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюють (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо)

П. 12 ст. 9

13

Здійснення розрахунків за послуги в разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів*

П. 14 ст. 9

* Про це звільнення читайте далі «Послуги з дистанційною оплатою».

Особи, звільнені згідно зі ст. 9 Закону про РРО, мають право використовувати РРО/ПРРО без їх переведення у фіскальний режим роботи. При цьому документи, що видаються таким нефіскальним РРО/ПРРО, мають вагу в спорі з податківцями про обсяг продажів, який дозволяє не застосовувати фіскальний РРО/ПРРО (ч. 4 ст. 13 Закону про РРО).

І ще. Якщо суб’єкт господарювання не застосовує РРО/ПРРО, то згідно з п. 15 ст. 3 Закону про РРО він зобов’язаний видати покупцеві товарів/послуг на його вимогу товарний чек, накладну або інший розрахунковий документ (у паперовій або в електронній формі), що свідчить про перехід права власності на них. Проте врахуйте: відповідно до п. 11 ст. 8 Закону № 1023 при продажу товарів продавець зобов’язаний (навіть без пред’явлення продавцем такої вимоги) видати розрахунковий документ установленої форми*, який засвідчує факт придбання, із зазначенням дати продажу.

* Під розрахунковим документом розуміється касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо (ст. 2 Закону про РРО).

Розглянемо детальніше деякі нюанси РРО/ПРРО-звільнень.

Торгівля продукцією власного виробництва

Які умови повинні дотримуватися, щоб підприємство мало право не використовувати РРО/ПРРО на підставі п. 1 ст. 9 Закону про РРО?

1. Підприємство торгує продукцією власного виробництва. У розумінні податківців, продукція власного виробництва — це продукція, яку підприємство саме поробляє і реалізує в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили. Такий висновок можна знайти в консультації з підкатегорії 109.03 БЗ, роз’ясненні ГУ ДПС у Кіровоградській обл. від 03.09.2020 р. (див. за посиланням: kr.tax.gov.ua/zahodi-dlya-platnikiv/432343.html).

Цікавий момент пов’язаний з реалізацією продукції, виготовленої на давальницьких умовах. Раніше податківці відмовляли в РРО-звільненні підприємству — власнику такої продукції (див. лист ДФСУ від 22.08.2018 р. № 3656/6/99-99-14-05-01-15/ІПК). Зараз вони, схоже, згодні (див. лист ДПСУ від 04.08.2020 р. № 3178/ІПК/99-00-07-05-01-06) продукцію, перероблену на давальницьких умовах, вважати продукцією власного виробництва при виконанні однієї з таких умов:

— коди УКТ ЗЕД нового продукту і сировини відрізняються на рівні перших 4 знаків;

— не менше 50 % собівартості нової продукції припадає на вартість переробки.

Але, безумовно, безпечніше отримати індивідуальну податкову консультацію про необхідність застосування РРО/ПРРО при реалізації продукції, виробленої за давальницькою схемою.

2. Пільга не поширюється на реалізацію ТСПТ, що підлягають гарантійному ремонту (див. далі «Продаж технічно складних побутових товарів»), ліків та медвиробів (див. далі «Продаж ліків і медвиробів»), ювелірних і побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння.

3. Суб’єкт господарювання не має бути підприємством торгівлі або громадського харчування. На думку податківців (див. підкатегорію 109.01 БЗ), суб’єкт господарювання вважається підприємством торгівлі або громадського харчування, якщо торгівля або громадське харчування визначені в його статуті основним видом діяльності і здійснення діяльності відповідає вимогам Порядку № 833.

На наш погляд, орієнтуватися слід не стільки на статут, скільки на відомості, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі — ЄДР).

Які види діяльності можуть свідчити про те, що підприємство займається торгівлею або громадським харчуванням? Згідно з КВЕД-2010 їм відповідають коди з розділів 45 — 47 секції G «Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів» і з розділу 56 секції I «Тимчасове розміщування й організація харчування».

Зрозуміло, що найбільш безпечною буде повна відсутність у ЄДР згадок про зазначені види діяльності. Але оскільки податківці підійшли до питання ліберально й орієнтуються на основний вид діяльності, то підтвердити його можна, надавши при перевірці виписку або витяг з ЄДР. Якщо згідно з даними з ЄДР основним видом діяльності підприємства є торгівля або громадське харчування, застосування РРО/ПРРО не уникнути.

4. Розрахунки слід здійснювати в касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою суб’єкта господарювання. Якщо ж розрахункові операції здійснюються не через касу, а іншим способом (наприклад, за допомогою інтернет-еквайрингу — див. «Інтернет-еквайринг» підрозділу 1.3 цієї книги), то без РРО/ПРРО не обійтися (див. лист ДПСУ від 22.07.2020 р. № 3006/ІПК/99-00-07-05-01-06).

ВАЖЛИВО

Не застосовувати РРО/ПРРО для виробників при торгівлі власною продукцією — це право, а не обов’язок

Не хочете оформляти касових ордерів? Використовуйте РРО (див. лист ДФСУ від 18.07.2017 р. № 1258/6/99-99-14-05-01-15/ІПК).

Важливо! Послаблення, передбачене п. 1 ст. 9 Закону про РРО, стосується тільки підприємств, установ та організацій. А ось, наприклад, ФОП-загальносистемники при торгівлі продукцією власного виробництва зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО (див. лист ГУ ДФС у Миколаївській обл. від 28.02.2018 р. № 812/ІПК/14-29-14-06-06).

ФОП-єдиноподатники

Згідно з п. 6 ст. 9 Закону про РРО при продажу товарів (наданні послуг) можуть не застосовувати РРО/ПРРО ті ФОП-єдиноподатники, які звільнені від цього обов’язку відповідно до ПКУ. З’ясуємо, хто ж це!

Згідно з п. 296.10 ПКУ не застосовувати РРО/ПРРО мають право ФОП, які є платниками єдиного податку групи 1. Надане право не залежить від того, якими з дозволених видів діяльності вони займаються.

А як щодо інших ФОП-єдиноподатників? Згідно з п. 61 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ з 01.01.2021 р. по 01.01.2022 р. РРО/ПРРО не застосовують ФОП-єдиноподатники груп 2 — 4, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності*. Таким чином,

* У 2020 році максимальний обсяг доходу для цілей незастосування РРО/ПРРО становив 1000000 грн.

ВАЖЛИВО

у 2021 році можуть не застосовувати РРО/ПРРО ФОП-єдиноподатники груп 2 — 4 з річним обсягом доходу 1320000 грн

Винятками із цього правила є ФОП, які здійснюють:

— реалізацію ТСПТ, що підлягають гарантійному ремонту (див. далі);

— реалізацію лікарських засобів і виробів медичного призначення (див. далі);

— надання платних послуг у сфері охорони здоров’я. Податківці визначають платну медпослугу як послугу, яка оплачується її замовником і надається пацієнту установами охорони здоров’я або ФОП, що зареєстровані та отримали у встановленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики (див. роз’яснення ДПСУ від 01.03.2021 р. // tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/455180.html). У консультації з підкатегорії 109.04 БЗ фіскали уточнюють: ідеться про діяльність, яка класифікується під кодом 86 «Охорона здоров’я» КВЕД-2010;

— реалізацію ювелірних і побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння**.

** При цьому, на нашу думку, у 2021 році послуги з ремонту та роботи з виготовлення ювелірних виробів ФОП груп 2 — 4 можуть здійснювати без РРО/ПРРО.

При здійсненні будь-якого із зазначених видів діяльності ФОП-єдиноподатник груп 2 — 4 утрачає звільнення від РРО/ПРРО, навіть якщо обсяг його доходу менше 1 млн 320 тис. грн. Єдиний вихід уникнути цього — не здійснювати розрахункових операцій у розумінні Закону про РРО.

Як визначити граничний розмір доходу для підтвердження права на пільгу, передбачену п. 6 ст. 9 Закону про РРО? У його розрахунку беруть участь усі види доходів, отримані платником єдиного податку від здійснення ним підприємницької діяльності протягом календарного року (див. підкатегорію 107.01.03 БЗ). При цьому форма отримання доходів (готівкові, безготівкові, у матеріальній формі) значення не має. «Громадянські» доходи ФОП враховувати, звісно, не потрібно.

Якщо дохід ФОП-єдиноподатника груп 2 — 4 у 2021 році перевищить 1 млн 320 тис. грн, то застосування РРО/ПРРО для нього стане обов’язковим. При цьому почати використовувати РРО/ПРРО йому потрібно з першого числа першого місяця кварталу, що настає за виникненням такого перевищення (див. п. 61 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Звісно, за наявності розрахункових операцій у розумінні Закону про РРО.

Причому одного разу перевищивши прибутковий критерій, ФОП зобов’язаний буде застосовувати РРО/ПРРО в усіх майбутніх податкових періодах протягом його реєстрації як платника єдиного податку. Інакше кажучи, зниження надалі обсягів доходу від РРО/ПРРО його не врятує. І навіть повторна реєстрація єдиноподатником не буде підставою стати звільненим від РРО/ПРРО (див. підкатегорію 109.02 БЗ і роз’яснення ГУ ДПС у Волинській обл. від 27.01.2021 р. // vl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/450143.html).

Окремо зупинимося на ФОП-єдиноподатниках, які збираються торгувати дозволеними підакцизними товарами. Нагадаємо: п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ дозволяє єдиноподатникам груп 1 — 3 продавати вроздріб паливно-мастильні матеріали в ємностях до 20 літрів, пиво, сидр, перрі (без додавання спирту) та столові вина.

Податківці продовжують стверджувати (див. роз’яснення в підкатегорії 109.02 БЗ і ГУ ДПС у Київській обл. від 06.01.2021 р. // kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/447714.html), що ФОП-спрощенці груп 2 — 4 зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО при роздрібній торгівлі пивом*, сидром і перрі. При цьому фіскали посилаються на ч. 38 ст. 15 Закону № 481, відповідно до якої додаток до ліцензії на роздрібну торгівлю алкоголем повинен містити перелік РРО й інформацію про них. Тобто без РРО оформити ліцензію не вийде.

* Це не стосується безалкогольного пива, яке не є ні алкогольним напоєм, ні підакцизним товаром.

А ось столові вина вроздріб можна продавати без алколіцензії (ч. 20 ст. 15 Закону № 481). Тому, якщо немає інших підРРОшних товарів, застосовувати РРО/ПРРО при реалізації столових вин ФОП-єдиноподатник не повинен.

Важливо! Якщо підприємець продає підРРОшні товари тільки в одній торговельній точці, РРО/ПРРО необхідно застосовувати в усіх торговельних точках, де він здійснює розрахункові операції, незалежно від асортименту товару. Адже пільга надається суб’єкту господарювання цілком, а не його окремим магазинам (див. роз’яснення ГУ ДПС у Закарпатській обл. від 22.02.2021 р. // zak.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/454061.html).

Також запам’ятайте: звільнення, встановлене п. 6 ст. 9 Закону про РРО, діє тільки для фізичних осіб — платників єдиного податку. Відповідно

ВАЖЛИВО

ані на підприємців-загальносистемників, ані на єдиноподатників-юросіб ця пільга не поширюється

Продаж технічно складних побутових товарів

Розрахункові операції з продажу ТСПТ, що підлягають гарантійному ремонту, необхідно проводити через РРО/ПРРО. Виняток — ФОП-єдиноподатники групи 1. Їм дозволено не застосовувати РРО/ПРРО при торгівлі ТСПТ (п. 296.10 ПКУ).

Згідно з п. 251 ст. 1 Закону № 1023 ТСПТ — це непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування тощо), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами та на які встановлено гарантійний строк.

Конкретні ТСПТ, при продажу яких обов’язково застосовувати РРО/ПРРО, наведено в Переліку № 231. При цьому суб’єкт господарювання повинен самостійно визначити, чи потрапляє його товар до цього Переліку (див. роз’яснення ГУ ДПС у Тернопільській обл. від 23.12.2020 р. // tr.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/446152.html).

Якщо ви продаєте якісь із зазначених у цьому Переліку товарів, ви стаєте РРО/ПРРО-зобов’язаним, навіть якщо належите до суб’єктів господарювання, згаданих у ст. 9 Закону про РРО (за винятком ФОП-першогрупників). Давайте поглянемо на тих «звільненців», які стають зобов’язаними застосовувати РРО/ПРРО у зв’язку з реалізацією ТСПТ.

Виробники ТСПТ (п. 1 ст. 9 Закону про РРО). Виробник при здійсненні розрахункових операцій з реалізації ТСПТ утрачає РРО/ПРРО-свободу. І тут жодної ролі вже не відіграє те, що ці ТСПТ власного виробництва. Розрахункові операції при їх реалізації здійснюємо в загальному порядку через РРО/ПРРО. Але це стосується тільки продажу ТСПТ. Іншу продукцію власного виробництва та ж сама юрособа може продавати без застосування РРО/ПРРО.

ФОП-єдиноподатник (п. 6 ст. 9 Закону про РРО, п. 296.10 і п. 61 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Підприємці-спрощенці першої групи можуть продавати ТСПТ без РРО/ПРРО (див. підкатегорію 109.03 БЗ).

А ось ФОП-єдиноподатники груп 2 — 4 повинні застосовувати РРО/ПРРО з першої реалізації ТСПТ, що підлягають гарантії. Зауважте: продажем вважається і безоплатна передача ТСПТ (див. п.п. 14.1.202 ПКУ). Причому, на думку податківців, сказане стосується й уживаних ТСПТ, у яких уже закінчився гарантійний строк і які не підлягають гарантійному ремонту (див. консультацію в підкатегорії 109.05 БЗ, лист ГУ ДФС у Запорізькій обл. від 04.01.2019 р. № 40/ІПК/08-01-14-08-12).

ВАЖЛИВО

У такій ситуації ФОП-єдиноподатники груп 2 — 4 будуть зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО при реалізації всіх товарів (послуг), а не тільки ТСПТ

Реалізація ТСПТ за безготівковим розрахунком при продажу інших товарів за готівку від застосування РРО/ПРРО теж не врятує (див. підкатегорію 109.02 БЗ).

А ось здійснення робіт з використанням ТСПТ (наприклад, установлення кондиціонерів), на наш погляд, дає право ФОП-єдиноподатникам обходитися без РРО/ПРРО. Але попереджаємо: податківці згодні із цим тільки в тому випадку, якщо підрядник-єдиноподатник груп 2 — 4 виконує установку ТСПТ, придбаного самим замовником. А ось у разі установки замовнику свого ТСПТ підприємець-підрядник, на їхню думку, повинен застосовувати РРО/ПРРО (див. лист ДФСУ від 14.06.2017 р. № 637/Г/99-99-14-05-01-14/ІПК).

Фізособи (п. 9 ст. 9 Закону про РРО). Якщо читати зазначену норму формально, то виходить, що фізособи зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО при торгівлі ТСПТ. Проте ми вважаємо, що є загальне для всіх правило, згідно з яким РРО/ПРРО застосовують виключно суб’єкти господарювання (ст. 3 Закону про РРО). Крім того, у преамбулі Закону про РРО сказано, що його дія поширюється на суб’єктів господарювання. Тобто фізособи (непідприємці) Законом про РРО не керуються й про РРО/ПРРО можуть не замислюватися.

Продавці газет, журналів тощо (п. 10 ст. 9 Закону про РРО). Продавці в кіосках, з лотків і розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить більше 50 % загального товарообороту, користуються РРО/ПРРО-звільненням. Але в разі реалізації ТСПТ, що підлягають гарантійному ремонту, використання РРО/ПРРО вже не уникнути.

Причому майте на увазі: застосовувати РРО/ПРРО таким продавцям потрібно до всього асортименту товарів (як і ФОП-єдиноподатнику груп 2 — 4). Адже в цьому випадку звільнення від РРО/ПРРО поширюється на суб’єкта господарювання, який повинен відповідати певним умовам, а не на конкретні операції.

Продаж ліків і медвиробів

Згідно зі ст. 2 Закону № 123 лікарський засіб — це будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або кількох активних фармацевтичних інгредієнтів і допоміжних речовин), що:

— має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей;

— може бути призначена для запобігання вагітності, а також для відновлення, корекції або зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.

У свою чергу, виробом медичного призначення для цілей застосування РРО/ПРРО є будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та/або забезпечення таких процесів (ст. 2 Закону про РРО).

Таким чином, розраховувати на РРО/ПРРО-звільнення при торгівлі такими товарами не вдасться ні підприємствам-виробникам, ні ФОП-єдиноподатникам груп 2 — 4.

Єдиноподатникам групи 1 торгувати медвиробами на ринку без РРО/ПРРО можна. А ось продавати лікарські препарати першогрупники в принципі не мають права. Адже вони можуть здійснювати роздрібну торгівлю виключно з торговельних місць на ринках (п.п. 1 п. 291.4 ПКУ), а роздрібна торгівля ліками в загальному випадку можлива тільки через аптеки (п. 156 Ліцензійних умов № 929).

За аналогією з продажем ТСПТ, можна стверджувати, що у виробників ліків та медвиробів РРО/ПРРО-свобода зникає тільки щодо операцій з їх продажу, а у ФОП груп 2 — 4 щодо всіх розрахункових операцій, які вони здійснюють.

Що стосується торговців у кіосках, з лотків і розносок (п. 10 ст. 9 Закону про РРО), то вони не мають права продавати лікарські засоби. Тому зобов’язувати до застосування РРО/ПРРО їх може тільки торгівля виробами медичного призначення.

Зверніть увагу: продаж ветеринарних препаратів (ветеринарних лікарських та імунобіологічних засобів, антисептиків, дезінфектантів, інсекто-акарицидів, дератизацидів, діагностикумів, що використовуються у ветеринарній медицині і тваринництві) сам собою до застосування РРО/ПРРО не зобов’язує. Наприклад, може обходитися без РРО/ПРРО ФОП-єдиноподатник, який «тримає» ветеринарну аптеку (див. підкатегорію 109.04 БЗ).

Послуги з дистанційною оплатою

Суб’єкти господарювання звільнені від РРО/ПРРО при розрахунках за послуги в разі їх проведення виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів (п. 14 ст. 9 Закону про РРО).

Зауважте: щодо операцій з дистанційної оплати товарів (що характерно, наприклад, для торгівлі товарами через Інтернет) це звільнення не працює (див.далі). А в яких же випадках зазначену пільгу можна застосовувати?

Передусім зауважимо:

ВАЖЛИВО

у п. 14 ст. 9 Закону про РРО нічого не сказано про те, яка саме послуга надається і яким чином вона замовляється

Обмежений тільки спосіб розрахунку — дистанційна банківська система або сервіс переказу коштів.

Проте податківці в роз’ясненні від 29.12.2020 р. (див. за посиланням: tax.gov.ua/media-tsentr/novini/446796.html) заявили, що нове РРО-звільнення діє в разі замовлення послуги через Інтернет. В іншій своїй консультації (див. підкатегорію 109.02 БЗ) вони взагалі «забули» про звільнення, встановлене п. 14 ст. 9 Закону про РРО, і дозволяють не застосовувати РРО/ПРРО, тільки якщо неможливо визначити місце здійснення розрахунків. Маються на увазі, зокрема, надання доступу до Інтернет-ресурсу, дистанційної послуги тощо. На наш погляд, такий підхід не відповідає нормам законодавства.

На щастя, трапляються і більш зважені консультації (див. роз’яснення ГУ ДПС у Чернівецькій обл. від 17.02.2021 р. // cv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/453279.html). Зокрема, податківці погоджуються, що без РРО/ПРРО може обходитися ФОП, який здійснює приватну медичну практику (сімейний лікар), за умови отримання оплати через сервіси переказу коштів або банківські системи дистанційного обслуговування.

У зв’язку з неоднозначним трактуванням норми п. 14 ст. 9 Закону про РРО податківцями рекомендуємо отримати індивідуальну податкову консультацію про можливість незастосування РРО/ПРРО щодо того виду послуг, який ви надаєте.

Тепер розберемося з формою оплати за послуги. НБУ в листі від 15.01.2021 р. № 57-0010/3184 констатує, що законодавство не містить визначення термінів «сервіс переказу коштів» і «банківські системи дистанційного обслуговування». Водночас термін «система дистанційного обслуговування» охоплює системи типу «клієнт — банк», «клієнт — Інтернет — банк», «телефонний банкінг», «платіжний додаток» тощо. При цьому до систем дистанційного обслуговування НБУ відносить Приват24, Ощад24/7 тощо, а до сервісів переказу коштів — Liqpay, Portmone, iPay, Wayforpay та інші сервіси, які надають споживачам можливість здійснити оплату товарів (послуг) дистанційно. Сюди ж НБУ включає Монобанк (див. лист від 30.12.2020 р. № 57-0009/80572).

І ще один момент. РРО/ПРРО не застосовується до операції з надання послуги, тільки якщо ця послуга повністю оплачується дистанційно. А ось якщо передоплата за послугу частково вноситься дистанційно, а остаточний розрахунок відбувається в готівковій формі після надання послуги — РРО/ПРРО для такої операції не уникнути.

Часткове звільнення

Тепер поговоримо про тих, хто може не застосовувати РРО/ПРРО, але, на відміну від повних «звільненців» (див. підрозділ 1.2 цієї книги), зобов’язаний використовувати РК з КОРО.

Випадки, коли замість РРО/ПРРО можна застосовувати КОРО і РК, встановлені в Переліку № 1336 (див. табл. 1.2), розробленому КМУ відповідно до ст. 10 Закону про РРО. При цьому для деяких видів діяльності п. 2 постанови № 1336 установлює граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій. Якщо суб’єкт господарювання перевищив установлену межу, він зобов’язаний здійснювати розрахунки з використанням РРО/ПРРО.

Причому така межа, на думку фіскалів, повинна дотримуватися не лише для календарного року, але й для будь-якого іншого 12-місячного періоду (див. консультацію в підкатегорії 109.04 БЗ, що діяла до 01.08.2020 р.).

Увага! Згідно з п. 21 постанови № 1336 дія Переліку № 1336 не поширюється на суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами. Тому в разі продажу таких товарів замінити РРО/ПРРО на РК з КОРО не вийде.

Таблиця 1.2. Застосування РК і КОРО замість РРО/ПРРО

№ з/п

Вид діяльності

Норма Переліку № 1336

Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій

1

Роздрібна торгівля продовольчими товарами (крім підакцизних), яка здійснюється ФОП-єдиноподатниками

П. 1

Зараз це фактично мертва норма, адже ФОП-єдиноподатники можуть користуватися п. 6 ст. 9 Закону про РРО і не застосовувати ні РРО/ПРРО, ні КОРО і РК (див. раніше «ФОП-єдиноподатники» цієї книги). А ось після 01.01.2022 р. право не застосовувати РРО/ПРРО згідно з ПКУ залишиться тільки у ФОП групи 1. І ось тоді підприємцям-єдиноподатникам груп 2 — 4, що торгують продовольчими товарами, ця норма стане в пригоді.

При цьому до продовольчих товарів належать товари, які є харчовими продуктами в натуральному або переробленому вигляді, призначеними для використання людиною в якості їжі, бутильована питна вода, алкогольна продукція (у тому числі пиво), безалкогольні напої, жувальна гумка, а також біологічно активні добавки (див. роз’яснення в підкатегорії 109.03 БЗ). Зверніть увагу: податківці у своїй консультації згадують і пиво. Але пиво — це підакцизний товар, а на підакцизні товари дія Переліку № 1336 не поширюється. Тому ФОП-єдиноподатник, який торгує пивом, у будь-якому випадку повинен застосовувати РРО/ПРРО (детальніше див. раніше «ФОП-єдиноподатники»).

2

Роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), розташовані за межами стаціонарних приміщень

П. 2

500 тис. грн*

3

Роздрібна торгівля на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу)

П. 3

500 тис. грн*

Якщо на ярмарку ви продаватимете підакцизні товари (наприклад, глінтвейн), замінити РРО/ПРРО на КОРО не вийде. Адже Перелік № 1336 не поширюється на суб’єктів господарювання, які торгують підакцизними товарами.

4

Роздрібна торгівля і громадське харчування на території села підприємствами споживчої кооперації та сільгосптоваровиробниками, що використовують продукцію власного виробництва

П. 4

250 тис. грн**

5

Продаж страв та безалкогольних напоїв у буфетах вищих навчальних закладів, у їдальнях і буфетах підприємств УТОГ і УТОС

П. 5

500 тис. грн*

6

Роздрібна торгівля, громадське харчування, побутове обслуговування на території закритих військових гарнізонів і містечок, а також військових частин, розташованих у межах сіл

П. 6

500 тис. грн*

7

Роздрібна торгівля медичними та фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села

П. 7

250 тис. грн**

На думку податківців (див. підкатегорію 109.02 БЗ), ФОП-єдиноподатники груп 2 — 4 не можуть відмовитися від РРО/ПРРО на підставі цієї норми. Тобто фіскали не дозволяють таким підприємцям застосовувати ст. 10 Закону про РРО, посилаючись на п. 61 підрозд. 10 розд. ХХ і ст. 5 ПКУ. Обстоювати своє право на використання РК з КОРО замість РРО/ПРРО підприємцеві, мабуть, доведеться в суді.

8

Продаж товарів (за переліком, визначеним КМУ) і надання послуг поштовими відділеннями та пунктами зв’язку в селах

П. 8

Зауважимо, що КМУ досі не виконав свого обов’язку зі складання переліку таких товарів. При цьому Перелік № 590, затверджений наказом Мінінфраструктури, формально вже не діє.

9

Продаж газет, журналів, конвертів, листівок, знаків оплати поштових послуг, іншої друкованої продукції на підприємствах поштового зв’язку, якщо питома вага такої продукції становить більше 50 % загального товарообороту і відсутній продаж підакцизних товарів

П. 9

10

Продаж талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю в кіосках і салонах транспортних засобів для проїзду в електротранспорті, на морських та річкових суднах

П. 10

Податківці зауважують, що зазначене звільнення не поширюється на продаж у касах транспортних карток і електронних квитків. На їхню думку, у цьому випадку РРО/ПРРО застосовується в загальному порядку (див. лист ДФСУ від 08.02.2019 р. № 441/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

11

Надання побутових послуг:

— на території села;

— підприємцями (крім єдиноподатників), які не використовують найману працю, з: ремонту й установлення побутових машин і приладів, радіоелектронної апаратури, телеантен; ремонту і складання меблів; прибирання квартир; догляду за дітьми, хворими і людьми похилого віку; фотографування; ремонту квартир; приготування їжі; прання білизни; хімчистки; ремонту взуття, швейних і трикотажних виробів, виробів текстильної та шкіряної галантереї, металевих виробів

П. 11

12

Надання послуг бібліотеками

П. 13

500 тис. грн*

13

Продаж предметів релігійно-обрядової атрибутики та надання обрядових послуг релігійними організаціями

П. 14

500 тис. грн*

14

Продаж товарів з розносок і ручних візків, надання послуг у салонах на залізничному, морському, річковому і повітряному транспорті за переліком, установленим КМУ

П. 15

Зауважимо, що КМУ досі не виконав свого обов’язку зі складання такого переліку. При цьому Перелік № 105, затверджений наказом Мінтрансу, формально вже не діє.

15

Роздрібна торгівля насінням у кіосках на території сіл і селищ міського типу

П. 17

500 тис. грн*

16

Приймання від населення вторсировини (крім металобрухту)

П. 19

17

Страхування майнових і особистих ризиків фізичних осіб, що проводиться страховими агентами за межами приміщення страховика, крім обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за додатковими договорами («Зелена Картка»)

П. 20

В усіх інших випадках розрахункові операції за страховими послугами проводяться із застосуванням РРО/ПРРО. Причому незалежно від того, хто надає послуги — сам страховик чи його страховий агент (див. лист ОВПП ДПС від 26.09.2019 р. № 389/ІПК/28-10-27-01-11).

18

Надання ритуальних послуг за умови проведення розрахунків удома в замовників

П. 21

19

Торгівля, громадське харчування та надання послуг суб’єктами підприємницької діяльності на території сіл і селищ міського типу, яким надано статус гірських

П. 22

500 тис. грн*

20

Медичні послуги, що надаються виїзними бригадами, і медичне обслуговування вдома в замовника

П. 23

500 тис. грн*

Вважаємо, як і у випадку з наданням медпослуг на території села (див. п. 7 цієї таблиці), податківці будуть проти заміни РРО/ПРРО на КОРО з РК у підприємців-єдиноподатників груп 2 — 4.

21

Послуги з організації прийому та обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які здійснюються в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків), а також туристичні й екскурсійні послуги за умови проведення розрахунків за межами стаціонарних приміщень суб’єктів туристичної та екскурсійної діяльності

П. 24

Зверніть увагу: при оплаті за послуги (у тому числі туристичні) за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування або сервісів переказу коштів можна не застосовувати ні РРО/ПРРО, ні РК з КОРО (п. 14 ст. 9 Закону про РРО). Податківці вже встигли підтвердити цей висновок конкретно щодо туристичних послуг (див. лист ДПСУ від 25.01.2021 р. № 271/ІПК/99-00-07-05-01-06).

22

Надання послуг:

— з видачі дозволів на право здійснення любительського і спортивного рибальства на засадах спеціального використання водних живих ресурсів та на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка);

— з газопостачання, водопостачання, водовідведення та теплопостачання в селах за умови проведення розрахунків удома в споживача

П. 25

23

Продаж булочних, кондитерських і порційних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок та надувних кульок з розносок і ручних візків у театрально-видовищних і спортивних закладах

П. 26

24

Приймання від населення і реалізація через бджільницькі торговельно-заготівельні пункти продуктів бджільництва, обладнання й інвентарю для пасічників

П. 27

500 тис. грн*

* 500-тисячний граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій застосовують з розрахунку на одного суб’єкта господарської діяльності.

** 250-тисячний граничний розмір річного обігу застосовують з розрахунку на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів/надання послуг).

Майте на увазі: при перевищенні граничного річного обсягу розрахункових операцій суб’єкти господарювання протягом місяця з дати перевищення повинні перейти на застосування РРО/ПРРО (п. 2 додатка до постанови КМУ від 07.02.2001 р. № 121).

1.3. РРО/ПРРО в інтернет-магазинах

Торгівля через Інтернет має свої істотні особливості, як щодо самого процесу продажу товару або послуги, так і щодо способу їх оплати. Тому необхідно розглянути це питання окремо.

Коли РРО/ПРРО не потрібен

Однозначно уникнути необхідності застосовувати РРО/ПРРО суб’єкти інтернет-тор- гівлі можуть, якщо покупці здійснюють оплату через банківські установи шля- хом:

1) перерахування грошових коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця без застосування електронних платіжних засобів (далі — ЕПЗ);

2) унесення грошових коштів на поточний рахунок продавця через касу банку.

Не потрібен РРО/ПРРО, якщо місце проведення розрахунків не визначене.

Тобто якщо через Інтернет оплачений товар, передача якого не вимагає контакту продавця і покупця, наприклад комп’ютерна програма, електронна книга тощо (див. листи ДПСУ від 26.08.2020 р. № 3586/ІПК/99-00-07-05-01-06, ГУ ДПС у Київській обл. від 17.11.2020 р. № 4723/ІПК/10-36-07-06-20 і підкатегорію 109.02 БЗ).

Також, на наш погляд, РРО/ПРРО не обов’язковий, якщо покупець здійснює платіж із застосуванням ЕПЗ через банк або інтернет-банкінг (наприклад, через Приват24 або Ощад24/7).

Тут мається на увазі випадок, коли безпосередньо на сайті інтернет-магазину немає кнопки «Оплатити» і покупець здійснює оплату, звертаючись до послуг інтернет-банкінгу, або йде зі своєю карткою до банку і там переказує з неї гроші на підставі виписаного продавцем рахунку-фактури.

По суті, це звичайна банківська операція з переказу безготівкових коштів. Картка в цьому випадку виконує роль інструменту для доступу покупця до його рахунку в банку. Інтернет-магазин з такою карткою «контакту» не має.

Отже, застосування РРО/ПРРО така операція не вимагає. Водночас податківці наполегливо продовжують твердити про те, що при оплаті товарів з використанням інтернет-банкінгу РРО/ПРРО необхідний (див. підкатегорію 109.02 БЗ, листи ДПСУ від 25.11.2020 р. № 4816/ІПК/99-00-07-05-01-06 і від 09.11.2020 р. № 4624/ІПК/99-00-07-05-01-06).

Крім того, на нашу думку, не використовувати РРО/ПРРО інтернет-торговці можуть, якщо покупці здійснюють оплату через ПТКС, що приймають готівку та ЕПЗ. Причому якщо такі пристрої належать банківським установам, то вони взагалі не потребують РРО/ПРРО, оскільки діє звільнення, встановлене п. 2 ст. 9 Закону про РРО.

Якщо ж ПТКС належать комерційним агентам банків або фінансовим установам, що мають ліцензію НБУ на переказ грошових коштів, то фіскалізувати ПТКС (як специфічний РРО) повинен його власник, тобто фінансовий посередник. Торговець же застосовувати РРО/ПРРО не зобов’язаний.

А що думають податківці? Вони погодилися, що

ВАЖЛИВО

інтернет-торговець може працювати без РРО/ПРРО, якщо ПТКС належить банку

Про це говорилося в листах ДПСУ від 12.08.2020 р. № 3314/ІПК/99-00-07-05-01-06, від 05.10.2020 р. № 4120/ІПК/99-00-07-05-01-06 і ГУ ДПС у Харківській обл. від 25.01.2021 р. № 266/ІПК/20-40-07-10-19.

А ось у випадку з небанківським ПТКС податківці вимагають застосування РРО/ПРРО (див. листи ДПСУ від 27.10.2020 р. № 4437/ІПК/99-00-07-05-01-06 і ГУ ДПС у Харківській обл. від 25.01.2021 р. № 266/ІПК/20-40- 07-10-19).

На наш погляд, для продавця не грає ролі, належить ПТКС банку чи комерційному агенту (небанківській фінустанові). Адже продавець товару отримує грошові кошти в безготівковій формі.

З готівкою або ЕПЗ, які покупець використовує при перерахуванні грошових коштів через ПТКС, інтернет-торговець справи не має. РРО/ПРРО потрібен, тільки якщо ПТКС належить самому інтернет-торговцю (що на практиці буває вкрай рідко).

РРО/ПРРО інтернет-торговцю не буде потрібен, якщо оплату від покупця в повному обсязі отримує стороння служба доставки, поштового зв’язку або транспортного експедирування і перераховує кошти на поточний рахунок продавця (див. далі).

Ще одна можливість не застосовувати РРО/ПРРО — зареєструвати інтернет-магазин на ФОП-єдиноподатника груп 2 — 4. Тоді не використовувати РРО/ПРРО можна при дотриманні умов, установлених п. 61 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Але майте на увазі, що з 01.01.2022 р. ця «крамничка» може зачинитися, оскільки право безРРОшної роботи залишиться тільки у ФОП групи 1.

Нарешті, п. 14 ст. 9 Закону про РРО дає змогу не застосовувати РРО/ПРРО, якщо інтернет-магазин надає послуги, оплата яких здійснюється виключно із застосуванням дистанційних систем банківського обслуговування (інтернет-банкінг) або сервісів переказу коштів (інтернет-еквайринг)*.

* Про це РРО/ПРРО звільнення див. у підрозділі 1.2.

Якщо жоден з варіантів, наведених вище, вам не підходить, доведеться використовувати РРО/ПРРО.

Практика виробила декілька форм розрахунків при інтернет-торгівлі. Розглянемо найпоширеніші з них. При цьому сфокусуємося на тих суб’єктах господарювання, які продають через Інтернет товари.

Інтернет-еквайринг

Інтернет-магазин беззастережно зобов’язаний застосовувати РРО/ПРРО, якщо ним укладений договір інтернет-еквайрингу. У цьому випадку на сайті присутня кнопка «Оплатити». Платіж здійснюється за допомогою сервісів переказу коштів (наприклад, Portmone.com, Liqpay тощо).

ВАЖЛИВО

Такий спосіб оплати практично не відрізняється від того, якби розрахунок карткою відбувався через POS-термінал у вашому офісі

Тільки платіжний термінал у цьому випадку віртуальний, а управлятися з ним вам допомагають фінансові посередники. На те, що в такому разі РРО/ПРРО-повинності не уникнути, вказують і податківці (див. листи ДПСУ від 05.10.2020 р. № 4122/ІПК/99-00-07-05-01-06, ГУ ДПС у Київській обл. від 10.12.2020 р. № 5132/ІПК/10-36-07-06-20 і підкатегорію 109.03 БЗ).

Коли в цьому випадку проводити операцію через РРО/ПРРО? Адже платіж може бути здійснений покупцем у неробочий час або у вихідний день. Тут податківці чітко не визначилися. Наприклад, у листі ДПСУ від 09.11.2020 р. № 4624/ІПК/99-00-07-05-01-06 вони вимагають проводити операцію через РРО/ПРРО не пізніше отримання покупцем придбаного ним товару.

А ось у листі ГУ ДПС в Одеській обл. від 14.01.2021 р. № 157/ІПК/15-32-07-05-06 фіскали рекомендують проводити операцію через РРО/ПРРО на підставі виписки фінустанови про надходження коштів не пізніше наступного дня з урахуванням режиму роботи суб’єкта господарювання і з дотриманням хронології здійснення розрахункових операцій.

Які вимоги висуватимуть податківці на місцях, можна дізнатися, отримавши від них індивідуальну податкову консультацію із цього питання.

А якщо товар продається за схемою «часткова передоплата — відправлення покупцю товару — доплата»?

Тоді податківці хочуть, щоб продавець провів через РРО повну суму придбання із зазначенням форми оплати «передоплата товарів» — на суму, сплачену авансом, і «післяплата» — на суму, яку необхідно доплатити під час отримання відправлення (див. підкатегорію 109.02 БЗ).

Ми ж вважаємо, що продавець повинен пробити чек тільки на ту суму, яку він реально отримав від покупця у вигляді авансу.

Якщо ж покупець оплачує товар з використанням ЕПЗ (платіжної картки) через послуги інтернет-банкінгу (наприклад, Приват24), то РРО/ПРРО, на нашу думку, не потрібен. Хоча податківці стверджують зворотне (див. вище).

Оплата в офісі продавця

Відмінність цього варіанта від звичайного продажу товарів зводиться до того, що покупець обрав і замовив товар не у торговому залі або в офісі, а через сайт. Після цього покупець сам приїжджає до офісу, щоб забрати товар, і тут же його оплачує.

ВАЖЛИВО

Виконуючи вимоги п. 2 ст. 3 Закону про РРО, розрахунковий документ видають безпосередньо при отриманні оплати за товар

Якщо продавець застосовує РРО, то при отриманні грошових коштів він тут же передає покупцю паперовий розрахунковий документ разом з таким товаром. При цьому неважливо, в якій формі здійснюється оплата — у готівковій чи безготівковій (через POS-термінал).

Якщо ж у продавця ПРРО, то розрахунковий документ можна й не друкувати. Достатньо відтворити його на дисплеї ПРРО у вигляді QR-коду, щоб покупець міг його зчитати. Також можна скинути розрахунковий документ в електронній формі покупцю на Viber, Telegram або на e-mail.

Загалом жодних РРО-особливостей порівняно зі звичайною торгівлею при такій формі розрахунків немає.

Оплата через кур’єра продавця

У цьому випадку, щоб виконати вимоги п. 2 ст. 3 Закону про РРО, розрахунковий документ повинен видати кур’єр інтернет-магазину при передачі товару покупцю. Для цього варіанта якнайкраще підійде ПРРО, який кур’єр зможе возити із собою в смартфоні. Також можна застосувати й класичний портативний РРО.

Тобто при отриманні оплати від покупця кур’єр сформує чек за допомогою ПРРО або портативного РРО і тут же або надішле його покупцеві в електронній формі (на Viber, Telegram або на e-mail), або передасть у паперовій формі разом з товаром.

Зверніть увагу: якщо доставка товару здійснюється власною кур’єрською службою, то РРО/ПРРО реєструють на транспортний засіб, яким здійснюється доставка (див. лист ГУ ДПС у Черкаській обл. від 25.11.2020 р. № 4829/ІПК/23-00-07-0714 і підкатегорію 109.03 БЗ).

Післяплата через посередників

Оплату післяплатою можуть здійснювати при доставці товару через «Укрпошту», «Нову Пошту» або іншу службу доставки. При цьому оплата може здійснюватися в офісі служби доставки або її кур’єру.

У разі такого варіанта оплати покупець передає грошові кошти не безпосередньо продавцю, а посереднику — пошті або службі доставки (чи її кур’єру). А той, у свою чергу, передає (переказує) або перераховує таку оплату продавцеві.

Якщо посередник перераховує гроші безпосередньо на банківський рахунок продавця, то тут усе просто.

ВАЖЛИВО

Мають місце безготівкові розрахунки, а отже, РРО/ПРРО інтернет-торговцю не потрібен

Про це говорять і податківці (див., наприклад, листи ДПСУ від 09.11.2020 р. № 4625/ІПК/99-00-07-05-01-06, ГУ ДПС у Харківській обл. від 11.01.2021 р. № 110/ІПК/20-40-07-10-19 і ГУ ДПС в Одеській обл. від 14.01.2021 р. № 157/ІПК/15-32-07-05-06).

Проте, щоб виконати вимоги ч. 11 ст. 8 Закону № 1023, продавець разом з товаром повинен передати покупцю будь-який інший розрахунковий документ (не чек РРО/ПРРО), що засвідчує факт придбання, з відміткою про дату продажу.

Але якщо пошта або служба доставки передасть готівку продавцеві «в руки» або поштовим переказом, то без РРО/ПРРО не обійтися.

Упевнені, ви вже розібралися, чи потрібно вам застосовувати РРО/ПРРО. Якщо потрібно, в наступному розділі розглянемо, як його обрати.

висновки

ВИСНОВКИ

  1. РРО/ПРРО використовують, якщо суб’єкт господарювання здійснює розрахункові операції в розумінні ст. 2 Закону про РРО.
  2. РРО/ПРРО не застосовують у виняткових випадках, наведених у ст. 9 Закону про РРО, а також у випадках, зазначених у Переліку № 1336, коли замість РРО/ПРРО використовують РК і КОРО.
  3. Інтернет-торговці при здійсненні розрахункових операцій зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО в загальному порядку.
  4. Суб’єкти господарювання можуть не застосовувати РРО/ПРРО, надаючи послуги, оплата за які здійснюється виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування або сервісів переказу коштів.

2. Обираємо РРО/ПРРО

Починаючи з 01.08.2020 р. суб’єкти господарювання отримали можливість користуватися як класичними «залізними» РРО, так і програмними. Саме собою це нововведення ні до чого вас не зобов’язує. Ви можете й далі застосовувати тільки класичні РРО, а можете перейти на програмні. Дозволяється навіть використовувати класичні та програмні РРО одночасно.

А втім, програмні РРО істотно відрізняються від «залізних». І принципи вибору для них будуть дещо іншими, ніж для класичних. Тому є сенс розглянути вибір класичного і програмного РРО окремо.

Основні вимоги

Класичний РРО. Це монолітний пристрій, усі частини якого призначені для проведення розрахунковій операції. Для виконання фіскальної функції класичним РРО інформація про розрахункові операції заноситься до його фіскальної пам’яті (у блок, який знаходиться в самому РРО). Зазначену інформацію можна тільки зчитати і не можна змінити. Тобто в такому РРО інформація про розрахункові операції зберігається у фіскальному блоці. І якщо цей блок вийшов з ладу, відновити інформацію на ньому може тільки виробник (див. підкатегорію 109.11 БЗ).

До класичних РРО належать електронні контрольно-касові апарати, електронні контрольно-касові реєстратори (у тому числі вбудовані), комп’ютерно-касові системи, електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) тощо.

Основні вимоги, що висуваються до «залізного» РРО, такі:

1) модель має бути включена до Державного реєстру РРО (далі — Держреєстр РРО);

2) модель повинна забезпечувати передачу контрольно-звітної інформації органу ДПСУ в електронному вигляді;

3) модель повинна відповідати встановленим фіскальним і технічним вимогам;

4) обрана модель повинна відповідати сфері, де її використовуватимуть;

5) строк служби РРО не сплив;

6) РРО має бути зареєстрований, опломбований і переведений у фіскальний режим роботи (про це див. розділ 3 цієї книги).

Програмний РРО. Це програмне забезпечення (програма, застосунок), яке може встановлюватися на будь-який пристрій, починаючи від планшетів і смартфонів до стаціонарних апаратів, виконаних у вигляді програмно-апаратних або програмно-технічних комплексів.

ВАЖЛИВО

У ПРРО фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер податківців

Стаття 121 Закону про РРО вимагає від ПРРО забезпечувати передачу контрольно-звітної інформації органу ДПСУ. Крім того, ПРРО також має бути зареєстрований і переведений у фіскальний режим роботи (п. 1 розд. IV Порядку № 317).

Упровадження ПРРО спочатку було пов’язане з масовою фіскалізацією ФОП-єдиноподатників. Тому як подарунок від держави їм (і всім іншим) пропонується безкоштовний ПРРО*. Якщо ви вирішили скористатися ним, про відповідність вимогам законодавства можна не турбуватися. Про це замість вас подбав розробник застосунка. Тобто самі податківці.

* Див. за посиланням: tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.

А якщо ви відмовляєтеся від безкоштовного ПРРО, запропонованого податківцями, і придбаваєте інший? Пропозицій придбати платний ПРРО на ринку вже достатньо. Тоді переконайтеся, що ПРРО відповідає вищезгаданим законодавчим вимогам для звичайного РРО (про те, які з них актуальні для ПРРО, скажемо нижче). При цьому є сенс не лише ознайомитися з технічними характеристиками пропонованого ПРРО, але й з відгуками інших користувачів про те, як цей ПРРО працює на практиці.

Нарешті, є ще третій варіант — ніхто не забороняє вам самостійно розробити ПРРО, що відповідає вимогам законодавства (див. запитання 15 з роз’яснення ДПСУ*).

* Див. за посиланням: tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/aktualni-zapitannya-vidpovidi/.

І ще одна деталь. Як ви пам’ятаєте, для роботи ПРРО потрібен «майданчик» у вигляді смартфону, планшета або іншого електронного пристрою. Тому при виборі ПРРО, звісно, слід подумати про сумісність програми і пристрою, на якому вона використовуватиметься. Інакше кажучи,

ВАЖЛИВО

гаджет, на якому буде встановлений ПРРО, повинен «потягнути» роботу цього застосунка

Зокрема, мати достатній обсяг вбудованої та оперативної пам’яті. Також пристрою буде потрібен непошкоджений дисплей. Це потрібно для того, щоб девайс міг дозволити зчитати сформований QR-код, а також відтворювати інформацію про роботу ПРРО на своєму дисплеї.

Крім того, слід передбачити й можливість підключати ваш девайс до принтера, щоб роздруковувати чеки ПРРО**. Так, формально, якщо ви користуєтеся ПРРО, то не зобов’язані видавати паперовий чек (див. п. 9 інформаційного листа № 3***). Але все-таки можливість роздрукувати його на папері буде не зайвою. Адже розрахунковий документ (чек) потрібно видавати кожному покупцеві (п. 2 ст. 3 Закону про РРО), а отримати цей чек тільки на Viber або в Telegram погодиться не кожен. А в когось із покупців просто може не виявитися зазначених месенджерів або електронної пошти.

** Зауважимо: суб’єкт господарювання може відправити розрахунковий документ на власну електронну пошту, після чого його роздрукувати.

*** Див. за посиланням: tax.gov.ua/data/material/000/320/408153/Informaciyniy list 3.pdf.

Тепер детальніше про вищезгадані вимоги.

Наявність моделі в Держреєстрі РРО

Класичний РРО. Стаття 12 Закону про РРО дозволяє використовувати на території України тільки ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Держреєстру РРО. У свою чергу, Держреєстр — це перелік моделей РРО та їх модифікацій, які (ст. 2 Закону про РРО):

— мають підтвердження відповідності вимогам діючих технічних регламентів і стандартів згідно із Законом № 124;

— відповідають вимогам нормативних актів України;

— дозволені для застосування у відповідній сфері.

У Держреєстрі РРО обов’язково містяться такі відомості про РРО (п. 2 Положення № 1315):

— назва;

— версія внутрішнього програмного забезпечення;

— найменування і місцезнаходження заявника та виробника;

— строк первинної реєстрації в органах ДПСУ;

— дата і номер рішення про включення до Держреєстру;

— сфера застосування.

Мета Держреєстру РРО подвійна (див. п. 3 Положення № 1315):

по-перше, визначати, які з РРО, що випускаються, відповідають установленим вимогам і пройшли державну сертифікацію, а отже, можуть застосовуватися в Україні;

по-друге, відстежувати, які РРО не відповідають вимогам нормативних документів, а тому повинні виводитися з експлуатації.

Оскільки технічний прогрес відбувається безперервно, то регулярно з’являються нові моделі та модифікації РРО. Відповідно Держреєстр РРО постійно оновлюється. На дату підготовки книги до друку актуальним є Держреєстр РРО, затверджений наказом ДПСУ від 21.12.2020 р. № 744 (у редакції наказу ДПСУ від 12.03.2021 р. № 280).

У ньому традиційно присутні два розділи:

у першому зазначені моделі РРО, дозволені до первинної реєстрації в органах ДПСУ;

у другому — моделі, первинну реєстрацію яких заборонено. При цьому моделі РРО з розділу ІІ можна використовувати, якщо вони були зареєстровані до того, як «переїхали» з розділу І до розділу ІІ Держреєстру. Експлуатувати такі моделі можна доти, доки їх не виключать і з розділу ІІ Держреєстру РРО (і в межах строку служби).

У додатку до Держреєстру податківці зазвичай дають перелік РРО, які були виключені з нього за останній час, а тому заборонені до експлуатації. При цьому ч. 3 ст. 12 Закону про РРО передбачено, що строк між первинною реєстрацією РРО і датою їх виключення з Держреєстру має бути не менше 7 років.

Строк виведення моделі з Держреєстру РРО зазначений у графі 9. Але не поспішайте орієнтуватися на нього! За певних обставин РРО може бути виключений з Держреєстру й раніше зазначеного строку. Тому при появі кожного нового Держреєстру РРО стежте, чи не зник ваш РРО з розділу II.

ВАЖЛИВО

Якщо вашу модель РРО виключили з Держреєстру РРО (її немає ні в розділі І, ні в розділі ІІ), то таку модель далі застосовувати не можна

Зверніть увагу: у Держреєстрі РРО зазначений строк первинної реєстрації моделі в ДПСУ. Він наведений у графі 6 розділу І. Що він собою являє? Це граничний строк, до закінчення якого дозволяється зареєструвати в органах ДПСУ конкретні моделі РРО, які раніше не були зареєстровані. Він визначається згідно зі строком дії сертифіката відповідності моделі з конкретною версією внутрішнього програмного забезпечення.

У новому Держреєстрі РРО строк первинної реєстрації тієї чи іншої моделі може бути продовжений. Якщо ж цього не відбудеться, то після його закінчення відповідна модель РРО переміститься до розділу ІІ Держреєстру. Тобто зареєструвати її в органах ДПСУ буде вже неможливо.

Програмний РРО. Первісно податківці обіцяли, що ПРРО нарівні з класичними РРО потраплять до Держреєстру РРО. Ба більше, 7 моделей ПРРО було включено до спеціального підрозділу «Новітні моделі програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій» одного з попередніх Держреєстрів РРО (див. dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/429307.html). Проте в актуальному на сьогодні Держреєстрі РРО жодного ПРРО ми не бачимо.

Вважаємо, це не випадковість. Оновлене визначення Держреєстру РРО (див. ст. 2 Закону про РРО) не містить жодних згадок про ПРРО. Тому є всі підстави говорити про те, що конфігурації ПРРО (версії та торговельні марки розробників) до Держреєстру РРО включатися не повинні. ПРРО потрапляють тільки до спеціального Реєстру ПРРО — за фактом початку використання конкретним користувачем. Детально про це читайте в розділі 3 цієї книги.

Передача контрольно-звітної інформації в електронному вигляді

Класичний РРО. Ця вимога виходить з обов’язку, встановленого для суб’єктів господарювання абзацами другим і третім п. 7 ст. 3 Закону про РРО.

Так, суб’єкти господарювання, які використовують класичні РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів/послуг та РРО для торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), зобов’язані надавати електронні копії розрахункових документів і Z-звітів до органів ДПСУ по дротових або бездротових каналах зв’язку.

Що стосується електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО для торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, то вони повинні вміти передавати органам ДПСУ по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій або безготівковій формі, або про обсяги операцій з торгівлі готівковою валютою. Тобто ту інформацію, яка міститься у фіскальній пам’яті цих РРО.

Таким чином, РРО повинен забезпечити виконання згаданих функцій. Для дотримання зазначеної вимоги слід орієнтуватися на актуальний Держреєстр РРО. У ньому зазначені тільки ті моделі, які здатні передавати необхідну контрольно-звітну інформацію ДПСУ в електронному вигляді. Тому якщо ви придбаєте РРО, не наділений такою здатністю (не зазначений у Держреєстрі), орган ДПСУ його просто не зареєструє.

Програмний РРО. Програмні РРО, так само як і класичні, зобов’язані надавати електронні копії розрахункових документів і Z-звітів до органів ДПСУ по дротових або бездротових каналах зв’язку. Крім того, ПРРО повинні передавати на сервер ДПСУ й іншу інформацію, що створюється ними, необхідну для обліку роботи ПРРО податковим органом (абзаци четвертий і п’ятий п. 7 ст. 3 Закону про РРО).

Відмінність програмного РРО від класичного в тому, що

ВАЖЛИВО

ПРРО виконують фіскальну функцію шляхом занесення інформації про розрахункову операцію (чеків і Z-звітів) одразу на фіскальний сервер ДПСУ

При цьому фіскальний сервер реєструє електронні розрахункові документи та електронні фіскальні звітні чеки, зберігає дані про проведені розрахункові операції, а також повинен здійснювати обробку та надання доступу до інформації про розрахункові операції, проведені з використанням ПРРО.

А якщо відсутній зв’язок із сервером ДПСУ? У режимі офлайн ПРРО працюють у межах зарезервованого діапазону фіскальних номерів і автоматично передають інформацію на сервер ДПСУ протягом години після відновлення інтернет-зв’язку (ст. 5 Закону про РРО, див. також роз’яснення ГУ ДПС у Луганській обл. від 16.11.2020 р.*). І тільки тоді ПРРО зможе виконати покладену на нього фіскальну функцію. А до цього моменту вся інформація повинна зберігатися на пристрої, на якому встановлений ПРРО.

* Див. за посиланням: lg.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/441291.html.

Відповідність фіскальним і технічним вимогам

Класичний РРО. РРО повинні забезпечувати реалізацію фіскальних функцій відповідно до Вимог № 199-1. У свою чергу, технічні вимоги до електронних контрольно-касових реєстраторів для різних сфер використання наведені в додатку 1 до рішення № 14.

Безпосередньо перед придбанням РРО вивчати ці нормативні документи необов’язково. Якщо ви купуєте РРО, який є в Держреєстрі РРО, він уже повинен відповідати цим документам. Адже для того щоб РРО був включений до Держреєстру, він повинен пройти перевірку, яка проводиться уповноваженим ДПСУ випробувальним центром (п. 13 Положення № 1315).

Проте важливо, щоб згадані вимоги дотримувалися й надалі — у процесі експлуатації РРО.

Пам’ятайте:

ВАЖЛИВО

пункт 6 Порядку № 14 надає податківцям право вже в процесі експлуатації перевірити ваш РРО на відповідність фіскальним вимогам

Щоправда, проводити таку перевірку фіскали можуть тільки за наявності підстав, зазначених у п. 33 Порядку № 14.

У межах цієї перевірки податківці перевіряють, чи не внесли ви до конструкції або програмного забезпечення РРО зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника. Також вони перевіряють РРО на наявність виробничих дефектів у їх конструкції або програмному забезпеченні, які призводять до викривлення інформації про обсяги розрахункових операцій. Тобто вони встановлюють, чи не викривляється інформація, яка заноситься до фіскальної пам’яті РРО.

Програмний РРО. ПРРО також повинні відповідати певним вимогам. Так, необхідно, щоб вони забезпечували: (1) одноразове занесення інформації для довгострокового зберігання на фіскальному сервері ДПСУ і (2) багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації (див. роз’яснення ГУ ДПС у Запорізькій обл. від 23.11.2020 р.*).

* Див. за посиланням: zp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/442239.html.

Для ПРРО розроблені й діють спеціальні Вимоги № 199-2. Оскільки ПРРО немає в Держреєстрі РРО, є сенс приділити увагу цьому документу вже на етапі придбання ПРРО (якщо, звичайно, ви не скористалися безкоштовною пропозицією від податківців, в якій нижчеописані вимоги точно дотримані). Адже невідповідний цим вимогам ПРРО податківці просто не зареєструють.

Відповідність моделі сфері її використання

Класичний РРО. Придбаваючи РРО, обов’язково перевірте, чи підходить він для використання в тій сфері діяльності, яку ви здійснюєте. Зробити це дуже просто. Потрібно всього лише звернутися до актуального Держреєстру РРО, графа 8 якого чітко визначає, в якій сфері може застосовуватися кожна наведена в ньому модель РРО.

Переважна більшість РРО придатна одночасно для торгівлі, громадського харчування та сфери послуг. Але є в Держреєстрі й такі апарати, які не універсальні і призначені лише для певної сфери застосування. Наприклад, РРО моделі СПЕККР-01 не можна застосовувати у сфері громадського харчування.

Крім того, є РРО, сфера застосування яких ширше, ніж традиційна «потрійна». Так, наприклад, РРО, що належать до групи «Спеціалізовані електронні контрольно-касові апарати для реалізації пального», можна, крім торгівлі, громадського харчування і сфери послуг, застосовувати на автозаправних станціях.

Майте на увазі:

ВАЖЛИВО

якщо суб’єкт господарювання використовує РРО у сфері, що йому не відповідає, документи, які видаються таким РРО, не вважаються розрахунковими

Цей висновок випливає з абзацу другого п. 3 розд. І Положення № 13. Тому будьте дуже уважними при виборі моделі РРО.

Програмний РРО. На відміну від класичних РРО, програмних РРО немає в Держреєстрі РРО. Тому відстежити сферу їх застосування дещо складніше. Єдине, що слід пам’ятати, — прямо заборонено використовувати ПРРО при оптовій або роздрібній торгівлі пальним (п. 1 ст. 3 Закону про РРО). В іншому законодавчих обмежень на сферу застосування ПРРО немає.

Але до придбання ПРРО обов’язково уточніть у розробника або продавця, чи призначений він для вашої сфери діяльності.

Строк служби

Класичний РРО. Для нього строк служби — це строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує роботоздатність РРО, у тому числі комплектуючих виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів (п. 2 Порядку № 601).

Таким чином, строк служби РРО зазвичай встановлює його виробник. Але при цьому, як зазначають фіскали (див. підкатегорію 109.11 БЗ), він не повинен перевищувати 7 років з моменту введення РРО в експлуатацію і 9 років з дати його випуску. Цих строків, на думку податківців, слід дотримуватися й у випадках, якщо виробником строк служби РРО взагалі не встановлений або встановлений більше 9 років.

Обґрунтовують такий висновок податківці зазвичай п. 1.5 Порядку доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженого рішенням Держкомісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при КМУ від 30.11.99 р. № 11. Приклад — роз’яснення івано-франківських податківців від 23.02.2021 р. (див. за посиланням: if.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/454205.html).

При цьому

ВАЖЛИВО

датою введення РРО в експлуатацію є дата, яка зазначається в паспорті (формулярі) РРО, акті його введення в експлуатацію і від якої обчислюється гарантійний строк експлуатації

Така дата вноситься до інформаційної системи ДПСУ при первинній реєстрації РРО, і саме від цієї дати обчислюється строк його служби (див. лист ДФСУ від 06.07.2018 р. № 3000/6/99-99-14-05-01-15/ІПК).

Програмний РРО. Строк служби ПРРО ніяк не обмежений. У разі морального застарівання розробникам достатньо вдосконалити вже існуючий ПРРО. Тобто створити для нього пакет оновлень і дати клієнту доступ до цих даних. Завантажили оновлену версію програми — і ваш ПРРО знову як новенький.

Зауважимо, що деякі розробники ПРРО пропонують функцію автоматичного оновлення ПРРО. Усе, що для цього буде потрібно, — наявність Інтернету.

Якщо всі законодавчо встановлені вимоги дотримані, вибір моделі РРО/ПРРО залежить тільки від потреб вашого бізнесу.

Зокрема, слід враховувати кількість розрахункових операцій за день, номенклатуру товарів, можливість підключення додаткового обладнання (POS-терміналу, сканера штрихкоду, принтера, вагів тощо), допустиму в РРО/ПРРО кількість форм оплати, доступ до мережі Інтернет та інші фактори.

І останнє. Якщо ви вирішили відмовитися від класичного РРО, в якого не закінчився строк служби, і замінити його на ПРРО, «залізний» РРО обов’язково потрібно зняти з реєстрації (п. 10 розд. II Закону про РРО).

Також зауважте: у разі придбання РРО, який уже використовувався іншим суб’єктом господарювання, потрібно переконатися, що попередню реєстрацію такого РРО було скасовано.

висновки

ВИСНОВКИ

  1. На території України дозволено використовувати тільки ті класичні РРО, які включені до Держреєстру РРО.
  2. РРО/ПРРО, що використовується, повинен відповідати законодавчо встановленим фіскальним і технічним вимогам.
  3. Придбана модель РРО повинна відповідати сфері, в якій вона використовуватиметься. ПРРО заборонено використати при торгівлі пальним.
  4. Строк служби ПРРО не обмежений за умови регулярного оновлення програми розробником.

3. Реєстрація та розреєстрація РРО/ПРРО

Незалежно від того, вирішили ви використовувати при здійсненні розрахунків РРО обраної моделі чи зупинили свій вибір на певному виді ПРРО, РРО/ПРРО необхідно зареєструвати в органах ДПСУ. Про те, як це зробити, дотримуючись усіх установлених законодавством правил, ми розповімо в цьому розділі книги*. Також приділимо тут увагу питанням перереєстрації та розреєстрації РРО і ПРРО.

* У цій книзі не розглядається порядок реєстрації та застосування РРО для обліку операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.

3.1. Реєструємо РРО

Перший крок суб’єкта господарювання після придбання РРО — укладення ним договору із центром сервісного обслуговування (далі — ЦСО). Нагадаємо: ЦСО — це суб’єкт господарювання, який за договором з постачальником надає послуги з уведення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного та післягарантійного ремонту РРО.

Зауважте: укладати договір слід тільки з тим ЦСО, який включений до реєстру ЦСО. Наявність ЦСО в реєстрі можна перевірити через Електронний кабінет (cabinet.sfs.gov.ua/registers/rro-cso).

Договір із ЦСО укладено? Тоді розпочинайте безпосередньо реєстрацію РРО. Порядок її проведення регламентує гл. 2 розд. ІІ Порядку № 547-1.

Загальний порядок реєстрації

Зареєструвати в органі ДПСУ можна тільки ті РРО, моделі та модифікації яких включені до розділу І Держреєстру РРО, за умови, що:

— РРО використовуватимуть у відповідній сфері застосування цієї моделі (див. графу 8 таблиці Держреєстру);

— не минув строк первинної реєстрації моделі РРО (див. графу 6 таблиці Держреєстру РРО);

— не минув строк служби РРО, встановлений у технічній документації.

Реєстрацію здійснює орган ДПСУ за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків (п. 3 гл. 2 розд. ІІ Порядку № 547-1).

Підприємство, що є платником податку на прибуток, може зареєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, розташованих на території іншої, ніж головне підприємство, територіальної громади.

Національні оператори — «Укртелеком», «Укрпошта», «Укрзалізниця», Держпідприємство спецзв’язку — можуть реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх філій (відділень, центрів, пунктів, вузлів тощо), де використовуватимуться РРО.

Усю процедуру реєстрації РРО умовно можна поділити на 6 етапів (див. рис. 3.1). Конкретизуємо ці етапи нижче.

image

Рис. 3.1. Етапи реєстрації РРО

Етап 1. Щоб запустити процес реєстрації РРО, суб’єкт господарювання повинен звернутися до органу ДПСУ шляхом подання реєстраційної заяви за формою № 1-РРО. Зробити це можна як «на папері», так і в електронній формі (через Електронний кабінет або засобами телекомунікацій).

При поданні «електронної» заяви мають дотримуватися вимоги законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів, а в самій заяві мають бути присутні обов’язкові реквізити електронних документів (п. 7 гл. 2 розд. ІІ Порядку № 547-1).

Подати заяву може (за наявності документа, що посвідчує особу) відповідальна особа підприємства, ФОП або їх представник (за наявності документів, що підтверджують надані йому повноваження). У разі подання заяви в електронній формі повинні виконуватися вимоги щодо електронної ідентифікації.

ВАЖЛИВО

Датою та часом подання реєстраційної заяви в електронній формі є дата і час, зафіксовані у квитанції про доставку (перша квитанція)

Реєстраційна заява має бути підписана керівником юрособи чи ФОП або ж їх представником.

Етап 2. Орган ДПСУ не пізніше 2 робочих днів з дати надходження реєстраційної заяви приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує і резервує фіскальний номер РРО в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПСУ.

У день резервування фіскального номера РРО податківці направляють ЦСО довідку за формою № 2-РРО в електронному вигляді.

Зауважте: ця довідка дійсна протягом 3 робочих днів з дати її направлення ЦСО. У зв’язку із цим усі реєстраційні дії, які включають етапи 3 — 5, наведені нижче, потрібно завершити до закінчення цього строку.

За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО (див. в розділі 3 цієї книги) орган ДПСУ не пізніше 2 робочих днів з дати надходження реєстраційних документів надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову в проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для відмови. Також повідомити про таку відмову податківці можуть у другій квитанції — у разі подання реєстраційної заяви в електронній формі (п. 9 гл. 2 розд. ІІ Порядку № 547-1).

Етап 3. Суб’єкт господарювання звертається до ЦСО, з яким у нього укладений договір на техобслуговування РРО. Із собою він бере придбаний РРО.

Етап 4. ЦСО переводить РРО у фіскальний режим роботи: заносить фіскальний номер до фіскальної пам’яті РРО, здійснює персоналізацію та опломбування РРО.

Етап 5. ЦСО робить запис в експлуатаційних документах, складає довідку про опломбування і заповнює акт введення РРО в експлуатацію (додаток 1 до Порядку № 601). По одному примірнику довідки й акта залишаються в ЦСО і надаються суб’єкту господарювання — власнику РРО. Ще один примірник цих документів ЦСО направляє в електронній формі територіальному органу ДПСУ, в якому проводиться реєстрація РРО (п. 13 Порядку № 601).

Якщо ці документи не надані органу ДПСУ протягом 3 робочих днів з дати направлення довідки за формою № 2-РРО до ЦСО, довідка про резервування фіскального номера вважається недійсною і фіскальний номер скасовується датою резервування.

Етап 6. Орган ДПСУ не пізніше наступного робочого дня після отримання зазначених на етапі 5 документів проводить реєстрацію РРО, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або надає суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за формою № 3-РРО одним з таких способів, зазначених у реєстраційній заяві:

— направляє поштою (у цьому випадку до отримання реєстраційного посвідчення суб’єкт господарювання подає до органу ДПСУ поштові марки на суму, яка відповідає вартості послуг поштового зв’язку з пересилки рекомендованого листа з повідомленням про вручення);

— передає (за наявності документа, що посвідчує особу) безпосередньо до рук відповідальній особі підприємства чи ФОП або їх представнику (за наявності документів, що підтверджують надані йому повноваження);

— направляє копію на адресу електронної пошти, зазначену у формі № 1-РРО.

В аналогічному порядку реєструють і резервні РРО* (п. 20 гл. 2 розд. ІІ Порядку № 547-1). При цьому в правому верхньому куті реєстраційного посвідчення роблять відмітку «Резервний». Крім того, у першому рядку відповідної таблиці реєстраційного посвідчення зазначають назву й адресу господарської одиниці, де зберігатиметься резервний РРО, а в інших рядках — назви й адреси всіх господарських одиниць, де він може використовува- тися.

* Причому це стосується і випадку, коли в господарській одиниці, де він зберігатиметься і використовуватиметься, як основний використовується ПРРО.

Майте на увазі: про кожну господарську одиницю, де використовуватиметься основний або резервний РРО, необхідно заздалегідь повідомити до органу ДПСУ як про об’єкт оподаткування відповідно до п. 63.3 ПКУ шляхом подання форми № 20-ОПП.

І ще пам’ятайте:

ВАЖЛИВО

РРО може використовуватися тільки тим суб’єктом господарювання, який здійснив його реєстрацію в ДПСУ і зазначений у реєстраційному посвідченні РРО

Тому два суб’єкти господарювання використовувати один РРО не можуть. На це звертають увагу податківці в листі ДПСУ від 25.01.2021 р. № 273/ІПК/99-00-07-05-01-06.

Введення РРО в експлуатацію: звертаємося до ЦСО

Передусім запам’ятайте: ЦСО не може вводити в експлуатацію РРО суб’єктів господарювання, які перебувають під загальним контролем з таким ЦСО (є пов’язаними особами). На це вказують податківці у своєму роз’ясненні з підкатегорії 109.06 БЗ.

Під уведенням РРО в експлуатацію розуміють роботи з технічного обслуговування РРО, пов’язані з його підготовкою до експлуатації (вхідний контроль, регулювання, усунення виявлених несправностей) згідно з експлуатаційними документами виробника або постачальника, а також уведення обов’язкових реквізитів чека, фіскального номера користувача, персоналізація РРО та переведення РРО у фіскальний режим роботи (абзац третій п. 2 Порядку № 601).

Детальніше зупинимося на тому, як і навіщо здійснюється переведення РРО у фіскальний режим роботи (фіскалізація).

Переведення РРО у фіскальний режим роботи потрібне для безумовного виконання ним фіскальних функцій. Це означає, що РРО повинен забезпечувати одноразове внесення, довгострокове зберігання у фіскальній пам’яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяги розрахункових операцій.

Фіскалізація здійснюється один раз за весь період експлуатації РРО суб’єктом господарювання. При цьому РРО повинен забезпечити неможливість подальшого виходу з фіскального режиму роботи.

ЦСО вносить виданий органом ДПСУ фіскальний номер до фіскальної пам’яті РРО. Цей номер зазначається на всіх розрахункових документах (у тому числі електронних), чеках усіх звітів, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Ще одна функція ЦСО — персоналізація РРО. Її здійснюють для ідентифікації РРО в системі обліку даних ДПСУ за допомогою системи унікальних номерів:

— індивідуального податкового номера платника ПДВ або податкового номера (якщо суб’єкт господарювання не зареєстрований платником ПДВ);

— фіскального номера РРО;

— ідентифікаційного номера РРО або ідентифікаційного номера модема (у разі застосування зовнішнього модема);

— заводського номера РРО;

— ідентифікаційного номера модуля безпеки SAM.

Щоб уникнути несанкціонованого доступу до складових частин РРО, ЦСО здійснює його опломбування. Для цього на зовнішньому кожусі або кожухах окремих блоків у місцях стику корпусу РРО (кожуха блоку) з верхньою кришкою на її протилежних сторонах установлюють засоби контролю. Крім того, у РРО блочної конструкції засоби контролю встановлюють також на місця підключення з’єднувальних кабелів зв’язку окремих блоків, кожен з яких має свій кожух.

Виконавши всі перелічені роботи, ЦСО складає довідку про опломбування й акт введення РРО в експлуатацію.

Відмова в реєстрації

На жаль, звернення за реєстрацією РРО для суб’єкта господарювання не завжди закінчується успішно. Пунктом 8 гл. 2 розд. ІІ Порядку № 547-1 установлено перелік випадків, коли реєстрація може не відбутися. Так, орган ДПСУ відмовить у реєстрації РРО, якщо:

— РРО вже зареєстровано;

— модель (модифікацію) РРО не включено до Держреєстру РРО або виключено з нього;

— РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній у реєстраційній заяві;

— ЦСО не включено до реєстру центрів сервісного обслуговування РРО;

— в органі ДПСУ є відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;

— суб’єкт господарювання не повідомив орган ДПСУ про господарську одиницю, зазначену в заяві, як про об’єкт оподаткування відповідно до вимог п. 63.3 ПКУ або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт закритий чи не експлуатується;

— суб’єкт господарювання не включений до ЄДР;

— суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в органі ДПСУ, до якого подано реєстраційну заяву;

— суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в органі ДПСУ за адресою господарської одиниці, де використовуватиметься РРО;

— в органі ДПСУ відсутнє повідомлення ЦСО про укладення договору між ним і суб’єктом господарювання про технічне обслуговування та ремонт РРО або відповідно до такого повідомлення відповідний договір розірвано чи припинено;

— в органі ДПСУ є відомості про РРО як про викрадений;

— екземпляр моделі (модифікації) РРО, що реєструється, відсутній у реєстрі екземплярів РРО;

— суб’єкт господарювання є пов’язаною із ЦСО особою.

3.2. Порядок реєстрації ПРРО

Як і класичний РРО, ПРРО в обов’язковому порядку потрібно зареєструвати в органах ДПСУ. Причому якщо ви вже використовуєте зареєстрований в органах ДПСУ класичний РРО, можна зареєструвати ще й ПРРО. Адже жодної законодавчої заборони із цього приводу немає. Підтверджують це й податківці в роз’ясненні з підкатегорії 109.24 БЗ. Але

ВАЖЛИВО

якщо ви плануєте використовувати ПРРО замість апаратного РРО, не забудьте скасувати реєстрацію РРО, який не використовується*

* Про розреєстрацію РРО див. в розділі 3.4 цієї книги.

Особливості реєстрації ПРРО регламентуються окремим нормативним актом — Порядком № 317. Усі тонкощі процесу реєстрації ПРРО розглянемо далі.

Загальні моменти реєстраційної процедури

Реєстраційна процедура в цьому випадку набагато простіша і швидша, ніж реєстрація звичайного РРО. Але потрібно враховувати, що здійснити реєстрацію ПРРО можна тільки через Електронний кабінет або за допомогою засобів телекомунікацій. Жодні ходіння до податкової з/за документами не допускаються.

Можна виокремити 4 етапи реєстрації ПРРО.

Етап 1 — заповнення реєстраційної заяви. Заяву про реєстрацію ПРРО за формою № 1-ПРРО (додаток 1 до Порядку № 317) заповнюють в електронній формі. У ній, окрім іншої інформації, потрібно зазначити присвоєний вами ідентифікатор об’єкта оподаткування (господарської одиниці), який був зазначений при поданні податківцям форми № 20-ОПП.

Якщо ПРРО застосовується без прив’язки до господарської одиниці (наприклад, при торгівлі через Інтернет з доставкою товару кур’єром за адресою покупця), то при заповненні форми № 1-ПРРО слід зазначати ідентифікатор офісу або іншого об’єкта оподаткування і нижче — реєстраційну адресу продавця, який застосовує ПРРО. Такий варіант дій пропонують податківці в підкатегорії 109.24 БЗ.

Крім того, форма № 1-ПРРО передбачає, що за відсутності у ФОП-єдиноподатника господарської одиниці в реєстраційній заяві слід зазначати умовний ідентифікатор «00000000» та адресу своєї реєстрації**. При цьому податківці (див. підкатегорію 109.24 БЗ) допускають таке заповнення тільки для спрощенців групи 2. Ми ж вважаємо, що така ситуація можлива в будь-якого ФОП.

** У консультації з підкатегорії 116.11 БЗ податківці вимагають надавати форму № 20-ОПП і на місце проживання (будинок, квартиру), де ФОП здійснює підприємницьку діяльність. Якщо ви так і зробили, то у формі № 1-ПРРО зазначайте ідентифікатор об’єкта оподаткування, наведений у формі № 20-ОПП.

Етап 2 — подання реєстраційної заяви до ДПСУ. Подають таку заяву в електронній формі через Електронний кабінет або засобами телекомунікації. Факт і час отримання органом ДПСУ реєстраційної заяви засвідчує перша квитанція, що направляється суб’єкту господарювання в електронній формі.

Етап 3 — подання Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису.

ВАЖЛИВО

До Реєстру ПРРО слід внести інформацію щодо сертифікатів електронних підписів та/або печаток, які використовуються такими ПРРО

Тобто слід внести дані про електронні підписи всіх операторів (касирів) ПРРО. Для цього фіскалам необхідно подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (додаток 2 до Порядку № 557).

Зверніть увагу: за роз’ясненням податківців (див. підкатегорію 109.24 БЗ), генерувати електронну печатку ФОП, що має електронний підпис, обов’язково тільки для ПТКС, у яких відсутній касир.

В іншому роз’ясненні із цієї ж підкатегорії фіскали констатують, що законодавство не обмежує кількість електронних печаток при їх реєстрації суб’єктом господарювання, який має декілька ПРРО. Але при цьому за допомогою одного сертифіката електронного підпису та/або печатки можна працювати одночасно тільки на одному ПРРО і тільки одним касиром. Тому в разі одночасного використання декількох ПРРО необхідно мати відповідну кількість зареєстрованих касирів, щодо яких подано Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису.

Етап 4 — реєстрація ПРРО. Обробка реєстраційної заяви здійснюється автоматично фіскальним сервером. Якщо за результатами такої обробки не виявлено підстав для відмови, здійснюється реєстрація ПРРО. Відбувається це шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО з унесенням даних до Реєстру ПРРО. Датою реєстрації ПРРО є дата формування його фіскального номера.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація в другій квитанції із зазначенням фіскального номера ПРРО.

Якщо в полі 5 реєстраційної заяви за формою № 1-ПРРО суб’єкт господарювання поставив відмітку навпроти «здійснюється (ПРРО може працювати в режимі офлайн)», у момент узгодження реєстрації ПРРО на нього виділяється перша порція діапазону фіскальних номерів, які він використовуватиме для роботи ПРРО в режимі офлайн*. Інформація про них також зазначається в другій квитанції, що направляється суб’єкту господарювання. Якщо ж підприємство/ФОП повідомляє податківців про те, що за відсутності зв’язку із сервером розрахункові операції не проводяться або для їх здійснення застосовується резервний РРО, то фіскальні номери резервуватися не будуть.

* У загальному випадку така порція містить 2000 номерів. Проте суб’єкт господарювання може замовити додаткову кількість фіскальних номерів, заповнивши поле 6 форми № 1-ПРРО.

У роз’ясненні з підкатегорії 109.24 БЗ податківці зазначали, що встановити ПРРО можна на будь-яку кількість пристроїв. Але при цьому

ВАЖЛИВО

використовувати один ПРРО одночасно можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром

Отже, якщо в кожного працівника торговельного залу буде свій пристрій з ПРРО, то потрібно зареєструвати кожен такий ПРРО.

Відеоінструкцію з реєстрації ПРРО можна знайти на сайті ДПСУ (див. tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/video-lessons/6842.html).

Відмова в реєстрації

Як і у випадку з класичним РРО, зареєструвати ПРРО вдається не завжди. Існують підстави, з яких у такій реєстрації податківці можуть відмовити. Їх виключний перелік наведено в п. 6 розд. ІІ Порядку № 317.

Так, ваш ПРРО не зареєструють, якщо:

— автоматизована перевірка виявила недотримання загальних вимог щодо електронного документообігу. Зокрема, це стосується непідписання і порушення послідовності підписання електронного документа, невідповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту), незаповнення обов’язкових реквізитів, недійсності електронних підписів та/або печатки підписантів реєстраційної заяви, непідтвердження права підписанта на подання заяви тощо;

— ПРРО із зазначеним у реєстраційній заяві найменуванням уже зареєстрований;

— суб’єкт господарювання не повідомив орган ДПСУ про господарську одиницю, зазначену в заяві, як про об’єкт оподаткування відповідно до вимог п. 63.3 ПКУ або згідно з таким повідомленням цей об’єкт закритий чи не експлуатується;

— суб’єкт господарювання не включено до ЄДР;

— виявлено розбіжності даних, зазначених у реєстраційній заяві, з даними про облік і реєстрацію суб’єкта господарювання в органах ДПСУ як платника податків.

За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про таку відмову із зазначенням відповідної підстави і направляє суб’єкту господарювання у вигляді другої квитанції.

От і всі основні питання, які стосуються реєстраційних заходів. Але іноді виникають ситуації, які вимагають перереєстрації РРО/ ПРРО.

Що це за ситуації та як провести перереєстрацію РРО та ПРРО, розповімо в наступному підрозділі.

3.3. Здійснюємо перереєстрацію РРО/ПРРО

Причини та порядок перереєстрації РРО

Перереєстрації РРО присвячена гл. 3 розд. ІІ Порядку № 547-1. Із неї випливає, що перереєстрацію здійснюють у таких випадках:

1) суб’єкт господарювання планує використовувати РРО в іншій господарській одиниці (п. 1 гл. 3 розд. ІІ Порядку № 547-1);

2) настала одна з таких обставин (абзац перший п. 2 гл. 3 розд. ІІ Порядку № 547-1):

— змінилися дані про суб’єкта господарювання, зазначені в реєстраційному посвідченні (податковий номер або серія та номер паспорта*, найменування або прізвище, ім’я, по батькові). Зверніть увагу: до реєстраційного посвідчення вносять, зокрема, адресу господарської одиниці, де використовуватиметься РРО. Отже, якщо було перейменовано район у місті, вулиця або інший топонім, унаслідок чого змінилася адреса господарської одиниці, то суб’єкту господарювання також необхідно перереєструвати РРО (абзац п’ятий п. 2 гл. 3 розд. ІІ Порядку № 547-1);

* Для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку в паспорті.

— змінилася сфера застосування РРО;

— змінилася версія внутрішнього програмного забезпечення РРО;

— установлено розбіжності або помилки в записах реєстраційного посвідчення;

— загублено або стало непридатним для використання реєстраційне посвідчення;

3) змінився контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання перебуває на обліку як платник податків за основним місцем обліку, зокрема, у зв’язку з такими обставинами (п. 4 гл. 3 розд. ІІ Порядку № 547-1):

— змінилося місцезнаходження або місце проживання суб’єкта господарювання;

— суб’єкта господарювання було включено / не включено до Реєстру великих платників податків;

— контролюючий орган було реорганізовано.

У табл. 3.1 наведемо кроки, які необхідно зробити в різних випадках перереєстрації РРО.

Таблиця 3.1. Порядок перереєстрації РРО

Підстава для перереєстрації

Порядок перереєстрації

Змінилося місце використання РРО

1. Суб’єкт господарювання або його представник подає до органу ДПСУ:

— реєстраційну заяву з відміткою «Перереєстрація»;

— реєстраційне посвідчення.

2. Орган ДПСУ не пізніше 2 робочих днів із дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО і розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення*

З’явилися підстави, зазначені в п. 2 гл. 3 розд. ІІ Порядку № 547-1

1. Суб’єкт господарювання або його представник протягом 5 робочих днів, що настають за днем, коли виникли відповідні підстави**, подає до органу ДПСУ:

— реєстраційну заяву з відміткою «Перереєстрація» і зазначенням причини перереєстрації;

— реєстраційне посвідчення.

2. Орган ДПСУ не пізніше 2 робочих днів** із дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО і видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення*

Змінився контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання перебуває на обліку як платник податків за основним місцем обліку

1. Протягом 2 робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до органу ДПСУ за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПСУ здійснюється перереєстрація РРО до податкового органу за новим основним місцем обліку такого платника податків.

2. Документи про реєстрацію/перереєстрацію РРО, які знаходилися в органі ДПСУ за попереднім місцем обліку, передаються разом з обліковою справою до податкового органу за новим основним місцем обліку***

* У разі відсутності підстав для відмови в перереєстрації.

** Зверніть увагу: конкретні строки, в які суб’єкт господарювання повинен подати відповідні документи, а орган ДПСУ видати нове реєстраційне посвідчення, не встановлені для випадку перереєстрації РРО у зв’язку з перейменуванням районів у містах, вулиць та інших об’єктів топоніміки (див. абзац п’ятий п. 2 гл. 3 розд. ІІ Порядку № 547-1).

*** Реєстраційне посвідчення, раніше видане суб’єкту господарювання за попереднім місцем обліку, залишається чинним до моменту виникнення змін у даних щодо такого суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні (абзац другий п. 4 гл. 3 розд. ІІ Порядку № 547-1).

Зверніть увагу: при проведенні перереєстрації РРО (за будь-якою з підстав) фіскальний номер РРО не змінюється і зберігається до дати скасування реєстрації РРО (п. 3 гл. 1 розд. ІІ Порядку № 547-1).

Перереєстрація і внесення змін до даних про ПРРО

У Порядку № 317 передбачені такі підстави для перереєстрації ПРРО:

1) змінилися дані про суб’єкта господарювання, а саме (п. 8 розд. ІІ цього Порядку):

— найменування або прізвище, ім’я, по батькові;

— податковий номер (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності ФОП);

— найменування або адреса господарської одиниці, де використовується ПРРО.

ВАЖЛИВО

Для перереєстрації ПРРО з таких підстав суб’єкту господарювання достатньо подати заяву за формою № 1-ПРРО з відміткою «Перереєстрація»

Зверніть увагу: якщо змінилися дані, зазначені в реєстраційній заяві, які не наведені в п. 8 розд. ІІ Порядку № 317 (наприклад, назва ПРРО), перереєстрація ПРРО не потрібна. Для внесення змін до даних про ПРРО подається заява за формою № 1-ПРРО з відміткою «Зміни (крім перереєстрації)».

Порядок № 317 не встановлює конкретного строку, протягом якого потрібно подати заяву в разі перереєстрації ПРРО або внесення змін до даних про нього. Але зауважте: абзацом другим п. 10 розд. ІІ Порядку № 317 визначено, що заява про проведення перереєстрації або внесення змін до даних про ПРРО може бути подана суб’єктом господарювання тільки за умови, що на фіскальний сервер відправлено останній фіскальний звітний чек і закрито останню зміну на такому ПРРО*.

* Про нюанси роботи ПРРО див. на в розділі 5 цієї книги.

Перереєстрація / внесення змін до даних про ПРРО здійснюється в порядку та строки, встановлені для реєстрації ПРРО (див. підрозділ 3.2 цієї книги);

2) змінився контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання перебуває на обліку як платник податків за основним місцем обліку, зокрема, у зв’язку з такими обставинами (п. 11 розд. ІІ Порядку № 317):

— змінилося місцезнаходження або місце проживання суб’єкта господарювання;

— суб’єкта господарювання було включено / не включено до Реєстру великих платників податків;

— контролюючий орган було реорганізовано.

У таких випадках суб’єкту господарювання не доведеться здійснювати жодних дій. Перереєстрація відбудеться без його безпосередньої участі. Так, протягом 2 робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до органу ДПСУ за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПСУ здійснюється перереєстрація ПРРО до податкового органу за новим основним місцем обліку.

Зауважте: при проведенні перереєстрації ПРРО або внесенні змін до даних про нього фіскальний номер ПРРО не змінюється і зберігається до дати скасування його реєстрації (абзац третій п. 2 розд. ІІ Порядку № 317).

3.4. Скасовуємо реєстрацію РРО/ПРРО

Скасування реєстрації РРО

Алгоритм скасування реєстрації РРО регламентовано гл. 4 розд. ІІ Порядку № 547-1. Зокрема, у ній наведено виняткові випадки здійснення розреєстрації РРО. Так, реєстрацію скасовують, якщо:

1) суб’єкт господарювання подав заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО (додаток 4 до Порядку № 547-1);

2) вичерпано строк служби РРО, зазначений у реєстрі екземплярів РРО або в паспорті (формулярі) РРО, не включеного до цього реєстру і зареєстрованого в органі ДПСУ до створення такого реєстру;

3) закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО;

4) РРО використовують не за сферою застосування, визначеною Держреєстром РРО;

5) виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Держреєстру РРО;

6) установчі документи суб’єкта господарювання за рішенням суду визнані недійсними;

7) наявне судове рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання — банкрута;

8) наявне судове рішення про припинення суб’єкта господарювання, яке не пов’язане з банкрутством;

9) суб’єкт господарювання — ФОП помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, а також у разі обмеження його цивільної дієздатності;

10) в органу ДПСУ є відомості з ЄДР про державну реєстрацію припинення суб’єкта господарювання;

11) викрадено РРО;

12) змінено власника РРО;

13) щодо господарської одиниці, де використовується РРО, суб’єкт господарювання відповідно до вимог п. 63.3 ПКУ повідомив орган ДПСУ, що такий об’єкт оподаткування закритий або не експлуатується;

14) суб’єкт господарювання у зв’язку із застосуванням ПРРО вирішив відмовитися від використання РРО, строк служби якого не закінчився.

Скасування реєстрації РРО з підстав, установлених пунктами 1, 11, 12 і 14, може здійснюватися виключно за заявою суб’єкта господарювання. А ось у випадках, визначених пунктами 2 — 10 і 13, вона може відбуватися як за заявою суб’єкта господарювання, так і примусово (обов’язкове скасування) за рішенням органу ДПСУ за місцем реєстрації РРО.

Розглянемо варіанти скасування реєстрації детальніше.

Добровільне скасування реєстрації. Добровільне скасування реєстрації здійснюють виключно на підставі заяви самого суб’єкта господарювання. Можна виокремити 3 етапи її проведення (див. табл. 3.2).

Таблиця 3.2. Порядок добровільного скасування реєстрації РРО

Етап

Порядок дій

Етап 1. Підготовка до розреєстрації

1. Суб’єкт господарювання звертається до ЦСО, з яким укладено договір про техобслуговування та ремонт РРО, для розпломбування РРО. Із собою потрібно взяти довідку про опломбування РРО.

2. ЦСО розпломбовує РРО, вилучає довідку про опломбування і видає суб’єкту господарювання довідку за формою № 1-ЦСО з даними про розпломбування*.

3. ЦСО направляє до органу ДПСУ за місцем реєстрації РРО в електронній формі засобами телекомунікацій примірник довідки про розпломбування РРО

Етап 2. Подання документів

Суб’єкт господарювання або його представник подає до органу ДПСУ за місцем реєстрації РРО такі документи:

— заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО. У заяві слід зазначити спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО (поштою, безпосередньо в органі ДПСУ) або її копії в електронній формі (шляхом розміщення в Електронному кабінеті або електронною поштою);

— реєстраційне посвідчення.

У разі викрадення РРО потрібно надати копію відповідного документа від органу поліції.

При відмові від застосування РРО, строк служби якого не закінчився, на користь ПРРО суб’єкти господарювання скасовують реєстрацію такого РРО з поданням до органів ДПСУ звітних документів, передбачених Законом про РРО

Етап 3. Скасування реєстрації

Орган ДПСУ протягом 5 календарних днів, що настають за днем отримання відповідних документів (див. етап 2), за наявності довідки ЦСО про розпломбування РРО здійснює скасування реєстрації РРО і надає (направляє) суб’єкту господарювання довідку за формою № 6-РРО способом, зазначеним у заяві про скасування реєстрації РРО

* У виняткових випадках, коли виявлено невідповідності конструкції та/або програмного забезпечення РРО документації виробника, для розпломбування доведеться звернутися безпосередньо до органу ДПСУ (п. 10 Порядку опломбування РРО).

Примусова розреєстрація. У тих випадках, коли законодавство вимагає обов’язкового скасування реєстрації РРО, суб’єкт господарювання може сам розпочати процедуру розреєстрації (подати заяву) або ж дочекатися, коли відповідне рішення прийме орган ДПСУ.

Наша порада: краще зробіть це самостійно і не затягуйте з поданням заяви. Якщо вирішите зробити таким чином, дійте так, як описано в табл. 3.2.

Якщо ж самі запускати процес розреєстрації ви не хочете, алгоритм дій буде іншим. Причому залежить він від випадку обов’язкової розреєстрації. Розглянемо їх.

1. Закінчився строк служби/експлуатації РРО. При цьому не важливо, в якому стані перебуває РРО, що використовується. Навіть якщо він технічно і функціонально придатний до використання, після закінчення строку служби його потрібно розреєструвати*. Крім того, РРО потрібно розреєструвати, якщо закінчився строк його експлуатації, встановлений законодавством.

* Детальніше про строк служби РРО див. в розділі 2 цієї книги.

Якщо суб’єкт господарювання сам не подав заяву про скасування реєстрації, то примусова розреєстрація в цьому випадку відбуватиметься за таким алгоритмом (див. табл. 3.3).

Таблиця 3.3. Примусова розреєстрація при закінченні строку служби/експлуатації РРО

Етапи розреєстрації

Алгоритм дій

Етап 1. Попередження про необхідність розреєстрації

Орган ДПСУ за місцем реєстрації РРО за місяць до закінчення строку служби/експлуатації РРО попереджає суб’єкта господарювання про необхідність провести скасування реєстрації РРО. Протягом цього місяця суб’єкт господарювання ще має змогу подати заяву про розреєстрацію. Алгоритм дій для такого випадку наведений у табл. 3.2

Етап 2. Прийняття рішення про розреєстрацію

Якщо суб’єкт господарювання не подав заяву про скасування реєстрації РРО до закінчення строку його служби/експлуатації, орган ДПСУ приймає рішення про скасування реєстрації РРО. Таке рішення складають за формою № 5-РРО (додаток 5 до Порядку № 547-1). Зауважте: його суб’єкту господарювання не видають

Етап 3. Скасування реєстрації

Не пізніше 2 робочих днів після настання строку виведення РРО з експлуатації орган ДПСУ проводить скасування реєстрації РРО і направляє:

— суб’єкту господарювання — довідку про скасування реєстрації РРО за формою № 6-РРО (додаток 6 до Порядку № 547-1);

— ЦСО, який проводив техобслуговування РРО, — примірник довідки про скасування реєстрації РРО в електронній формі засобами телекомунікацій.

Примірник довідки за формою № 6-РРО розміщується в Електронному кабінеті

Зверніть увагу: процедура розпломбування РРО в ЦСО, якщо можливо, проводиться й для тих РРО, щодо яких прийнято рішення органу ДПСУ про примусове скасування реєстрації.

2. Інші випадки обов’язкової розреєстрації РРО. Якщо ви придбали, зареєстрували РРО і стали використовувати його в іншій сфері діяльності, ніж зазначена в реєстраційному посвідченні, такий РРО доведеться розреєструвати.

Зробити це можна добровільно шляхом подання відповідної заяви (див. табл. 3.2). Або ж можна дочекатися, поки таке порушення виявить орган ДПСУ і сам запустить розреєстраційну процедуру (див. табл. 3.4).

Розреєструвати РРО потрібно також у разі, якщо виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Держреєстру РРО.

Алгоритм дій при скасуванні реєстрації РРО за рішенням органу ДПСУ в таких ситуаціях, а також в інших випадках, крім розглянутих вище, покажемо в табл. 3.4.

Таблиця 3.4. Загальний порядок скасування реєстрації РРО за рішенням органу ДПСУ

Етапи розреєстрації

Алгоритм дій

Етап 1. Прийняття рішення про розреєстрацію

Орган ДПСУ за місцем реєстрації РРО не пізніше одного місяця з дня виникнення відповідних підстав (див. пункти 4 — 10 і 13) приймає рішення про скасування реєстрації РРО*. Таке рішення оформляється за формою № 5-РРО (додаток 5 до Порядку № 547-1)

Етап 2. Скасування реєстрації

Посадова особа органу ДПСУ протягом 5 календарних днів із дня прийняття відповідного рішення проводить скасування реєстрації РРО і надає (направляє):

— суб’єкту господарювання — довідку про скасування реєстрації РРО за формою № 6-РРО;

— ЦСО, який проводив техобслуговування РРО, — примірник довідки про скасування реєстрації РРО в електронній формі засобами телекомунікацій.

Примірник довідки за формою № 6-РРО розміщується в Електронному кабінеті

* Якщо, звичайно, суб’єкт господарювання раніше не подав заяву про скасування реєстрації РРО.

Якщо можливо, необхідно зробити ще й розпломбування РРО в ЦСО.

Зверніть увагу: момент початку примусової розреєстрації РРО, встановлений Порядком № 547-1, неконкретний. Податківці приймають рішення «не пізніше одного місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації РРО». Це означає, що, відкладаючи добровільний процес розреєстрації РРО, можна не встигнути з поданням заяви. Є ймовірність, що орган ДПСУ прийме своє рішення раніше. При цьому неможливо заздалегідь знати точну дату розреєстрації РРО. Адже про прийняте рішення податківці інформувати не зобов’язані, а довідку за формою № 6-РРО суб’єкт господарювання отримає постфактум. Тобто про скасування реєстрації вашого РРО ви можете дізнатися із запізненням. Підступ у тому, що така ситуація може призвести до штрафних наслідків. Про них рекомендуємо прочитати в
розділі 8.

Зверніть увагу: документи, наведені в табл. 3.2 — 3.4, може подати й отримати як відповідальна особа юрособи або сам ФОП, так і представник таких суб’єктів господарювання. При цьому необхідно мати при собі документ, що посвідчує особу, а представник додатково пред’являє належним чином оформлену довіреність на проведення скасування реєстрації РРО (п. 7 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 547-1). При поданні документів в електронній формі мають бути дотримані вимоги щодо електронної ідентифікації.

Розреєстрація ПРРО

Скасування реєстрації ПРРО здійснюється або за ініціативою самого суб’єкта господарювання, або автоматично фіскальним сервером.

За ініціативою власника ПРРО його розреєструють, якщо:

1) суб’єкт господарювання подав заяву про скасування реєстрації ПРРО;

2) ПРРО має несправності, які не підлягають усуненню;

3) викрадено пристрій, на який установлено ПРРО;

4) скомпрометовано особистий ключ кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

У якому порядку відбувається скасування реєстрації ПРРО із цих підстав, покажемо в табл. 3.5.

Таблиця 3.5. Порядок розреєстрації ПРРО за ініціативою суб’єкта господарювання

Підстава для розреєстрації

Порядок скасування реєстрації

Заява суб’єкта господарювання

1. Суб’єкт господарювання забезпечує передачу на фіскальний сервер усіх копій електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень за формами № 3-ПРРО і № 4-ПРРО, створених ПРРО в режимі офлайн.

2. Суб’єкт господарювання подає через Електронний кабінет або засобами телекомунікацій заяву за формою № 1-ПРРО з відміткою «Скасування реєстрації».

3. Орган ДПСУ скасовує реєстрацію ПРРО шляхом виключення його з Реєстру ПРРО і закриття фіскального номера.

4. Суб’єкту господарювання через Електронний кабінет направляється повідомлення про скасування реєстрації ПРРО

Несправність ПРРО, що не підлягає усуненню

1. Суб’єкт господарювання протягом дня, в якому виявлено несправність / викрадення / компрометація особистого ключа, направляє через Електронний кабінет або засобами телекомунікацій повідомлення за формою № 2-ПРРО (додаток 2 до Порядку № 317):

— органу ДПСУ;

— виробнику ПРРО та/або ЦСО (за наявності).

У формі № 2-ПРРО ставиться відмітка у відповідному полі: «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».

2. Якщо у формі № 2-ПРРО зазначено, що ПРРО є несправним, до Реєстру ПРРО вноситься відмітка про це.

3. Через місяць з моменту внесення до Реєстру відмітки про несправність ПРРО орган ДПСУ скасовує реєстрацію ПРРО шляхом виключення його з Реєстру і закриття фіскального номера*.

4. Суб’єкту господарювання через Електронний кабінет направляється повідомлення про скасування реєстрації ПРРО

Викрадення пристрою, на який установлено РРО

Компрометація особистого ключа КЕП

* Якщо протягом місяця суб’єкт господарювання усуне несправність і подасть органу ДПСУ заяву за формою № 1-ПРРО з відміткою «Відновлення роботи», розреєстрація ПРРО не здійснюється.

Підстави для розреєстрації ПРРО фіскальним сервером наведені в п. 3 розд. ІІІ Порядку № 317. Так, скасування реєстрації ПРРО відбудеться автоматично, якщо:

1) до ЄДР внесено запис про державну реєстрацію припинення юрособи або підприємницької діяльності ФОП;

2) щодо господарської одиниці, де використовується РРО, суб’єкт господарювання відповідно до вимог п. 63.3 ПКУ повідомив орган ДПСУ про те, що такий об’єкт оподаткування закритий або не експлуатується;

3) щодо суб’єкта господарювання є судове рішення, яке набрало законної сили, про:

— ліквідацію у зв’язку з банкрутством;

— припинення, не пов’язане з банкрутством;

— визнання недійсними установчих документів;

4) є дані про те, що ФОП помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, а також у разі обмеження його цивільної дієздатності;

5) суб’єкт господарювання знятий з обліку в органах ДПСУ в інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ і Законом № 755.

Про скасування реєстрації ПРРО орган ДПСУ повідомить суб’єкта господарювання шляхом направлення через Електронний кабінет відповідного повідомлення із зазначенням підстав для розреєстрації та її дати (п. 4 розд. ІІІ Порядку № 317).

висновки

ВИСНОВКИ

  1. Реєстрація як РРО, так і ПРРО розпочинається з подання податківцям реєстраційної заяви. У випадку з ПРРО — виключно в електронній формі.
  2. При проведенні перереєстрації РРО/ПРРО (з будь-якої з підстав) його фіскальний номер не змінюється і зберігається до дати скасування реєстрації такого РРО/ПРРО.
  3. Залежно від підстави скасування реєстрації РРО може здійснюватися або за заявою суб’єкта господарювання, або за рішенням ДПСУ, а скасування реєстрації ПРРО — за ініціативою суб’єкта господарювання або автоматично фіскальним сервером.

4. Підготовка РРО/ПРРО до використання

Ось ще один етап ваших «відносин» з РРО/ПРРО позаду — його зареєстровано. Але відразу почати його використання не вийде. Спершу необхідно підготувати РРО/ПРРО до «служіння». А саме — запрограмувати його так, щоб він міг створювати розрахункові документи з усіма обов’язковими реквізитами. Про те, як здійснити цю процедуру, і йтиметься в цьому розділі книги. Крім того, тут ви дізнаєтеся, які документи повинні знаходитися на місці проведення розрахунків у суб’єкта господарювання, що використовує РРО.

4.1. Обов’язкові реквізити фіскальних чеків

Пункт 2 ст. 3 Закону про РРО зобов’язує суб’єктів господарювання видавати особі, яка одержує або повертає товар (одержує послугу або відмовляється від неї), при отриманні товарів (послуг) розрахунковий документ установленої форми та змісту, створений у паперовій та/або електронній формі.

При цьому суб’єкт господарювання повинен забезпечити відображення в такому документі всіх обов’язкових реквізитів. Які реквізити є обов’язковими, «знає» Положення № 13*.

* Норми цього Положення не поширюються на розрахункові проїзні та перевізні документи на залізничному (крім приміського) й авіаційному транспорті, квитки на міські та приміські автомобільні маршрути, міський електротранспорт, квитки державних лотерей, квитанції на послуги поштового зв’язку.

У разі відсутності хоча б одного з обов’язкових реквізитів документ не вважається розрахунковим (абзац другий п. 3 розд. І Положення № 13).

А це призведе до штрафних санкцій, передбачених для випадку невидачі відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції. Про них див. у розділі 8.

Форми розрахункових документів можна знайти в додатках до Положення № 13. Причому зверніть увагу: взаєморозташування написів і даних на полях цих форм є рекомендованим (п. 4 розд. І Положення № 13).

Крім обов’язкових реквізитів, розрахункові документи, які створюються РРО або ПРРО, можуть містити додаткові відомості про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані.

А як щодо мови розрахункового документа? Чи обов’язково вона має бути українською? У Положенні № 13 про це нічого не говориться. Податківці ж висловлюються із цього приводу дуже розпливчато (див. роз’яснення з підкатегорії 109.07 БЗ).

Водночас згідно зі ст. 30 Закону № 2704 (що набрала чинності з 16.01.2021 р.) у сфері обслуговування споживачів в Україні повинна застосовуватися державна мова. Вважаємо, це поширюється й на необхідність відтворювати розрахункові документи українською мовою. Тому радимо все ж створювати чеки РРО/ПРРО українською мовою. До такого варіанта фіскали точно чіплятися не зможуть.

Тепер поговоримо про те, які ж обов’язкові реквізити згідно з Положенням № 13 мають бути у фіскальних касових чеках на товари (послуги) та видачі коштів.

Причому майте на увазі: з 01.08.2021 р. у них повинен з’явитися ще один обов’язковий реквізит — цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої. Проєкт змін до Положення № 13
розміщено на сайті ДПСУ (див. за посиланням:
old.tax.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2021-rik/75380.html).

Фіскальний касовий чек на товари (послуги)

Фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі — фіскальний чек) — це розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі РРО або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Форма № ФКЧ-1 фіскального чека наведена в додатку 1 до Положення № 13, а його обов’язкові реквізити зазначені в п. 2 розд. ІІ цього Положення. Усі їх разом з додатковими роз’ясненнями ми наведемо в табл. 4.1.

Таблиця 4.1. Обов’язкові реквізити фіскального чека

№ рядка

Обов’язковий реквізит

Номер рядка зазначено відповідно до форми № ФКЧ-1, наведеної в додатку 1 до Положення № 13. Водночас, нагадаємо, взаєморозташування написів і даних на полях фіскального чека є рекомендованим, а не обов’язковим (п. 4 розд. І Положення № 13).

Загальні реквізити для всіх фіскальних чеків

1

Найменування суб’єкта господарювання

Тут наводять найменування юридичної особи, зазначене в ЄДР. Воно складається з організаційно-правової форми і назви підприємства (наприклад, Товариство з обмеженою відповідальністю «Карусель»). При цьому дозволено використовувати загальноприйняті скорочення організаційно-правової форми (наприклад, ТОВ «Карусель»). А ось безпосередньо саму назву (у нашому прикладі — «Карусель») скорочувати не можна.

Зверніть увагу: найменування юрособи, написане великими літерами, є тотожним найменуванню, написаному великими і маленькими літерами, якщо ці літери повністю збігаються (див. п. 2 Вимог № 368). Наприклад, найменування «Товариство з обмеженою відповідальністю «Карусель» тотожне найменуванню «Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРУСЕЛЬ».

Фізособи-підприємці зазначають тут свої прізвище, ім’я та по батькові, які повинні відповідати П. І. Б., наведеним у ЄДР.

2

Назва господарської одиниці

Назва господарської одиниці — це найменування, зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею. Воно повинне відповідати довіднику «Типи об’єктів оподаткування» (див. за посиланням: tax.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/127294.html) і найменуванню, повідомленому органу ДПСУ через форму № 20-ОПП (наприклад, магазин «Стріла», книгарня «Всесвіт»).

3

Адреса господарської одиниці

Адреса господарської одиниці — це адреса, зазначена в документі на право власності або користування господарською одиницею і наведена у формі № 20-ОПП, наданій до органів ДПСУ. Вона повинна містити в собі назву населеного пункту, назву вулиці, номер будинку/офісу/квартири (наприклад, «м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40»).

4

Індивідуальний податковий номер платника ПДВ відповідно до даних Реєстру платників ПДВ — для суб’єктів господарювання, зареєстрованих платниками цього податку

Перед індивідуальним податковим номером платника ПДВ друкуються великі літери «ПН» (наприклад, «ПН 212223242526»).

5

Податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID-картки (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це орган ДПСУ і мають відповідну відмітку в паспорті) — для суб’єктів господарювання, які не є платниками ПДВ

Перед податковим номером (серією та номером паспорта) друкуються великі літери «ІД» (наприклад, «ІД 2131415121»).

6

Кількість і вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) — якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру

Наприклад, у РРО запрограмовано ціну за 1 кг кореня імбиру — 150,00 грн, а покупець придбав 0,425 кг такого продукту. Тоді в касовому чеку повинно бути зазначено: 0,425 х 150,00.

7

Код товарної підкатегорії відповідно до УКТ ЗЕД — у випадках, передбачених чинним законодавством

На сьогодні обов’язок зазначати код УКТ ЗЕД установлено для підакцизних товарів, наведених у п. 215.1 ПКУ (п. 11 ст. 3 Закону про РРО). Причому оскільки в Законі про РРО і Положенні № 13 сказано про код товарної підкатегорії, то в чеку необхідно зазначати десятизначний код УКТ ЗЕД (див. роз’яснення в підкатегорії 109.10 БЗ). Орієнтуватися потрібно на кодифікацію УКТ ЗЕД, затверджену Законом № 674.

А як бути в разі реалізації алкогольних коктейлів (тобто спиртних напоїв, змішаних один з одним або з фруктовими/овочевими соками)? Відразу скажемо, що виділяти кожну складову коктейлю не вимагається. При цьому з листа ДПСУ від 18.08.2020 р. № 3402/ІПК/99-00-07-05-02-06 випливає, що достатньо зазначити код 2208 90 69 00 УКТ ЗЕД, призначений для інших напоїв, що містять спирт. А ось у листі ДПСУ від 17.04.2020 р. № 13813/6/99-00-17-03-01-06 рекомендувалося зазначати код УКТ ЗЕД того алкогольного напою, який є інгредієнтом коктейлю з найбільшою питомою вагою за об’ємом (кількістю) або вартістю. У зв’язку з тим, що податківці чітко не визначилися, рекомендуємо отримати індивідуальну податкову консультацію із цього питання.

8

Цифрове значення штрихкоду товару — у випадках, передбачених чинним законодавством або за бажанням платника податків, для якого зазначення штрихкоду необов’язкове

На сьогодні випадки, коли штрихкод є обов’язковим, чинними нормативними актами не встановлені. Тому зазначати його поки можна за бажанням (див. роз’яснення з підкатегорії 109.10 БЗ).

9

Назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ

Назва товару (послуги) — це слово, сполучення слів або слова і цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) й однозначно ідентифікують товар або послугу в документообігу суб’єкта господарювання (детальніше про програмування найменування товару читайте в підрозділі 4.2 цієї книги).

Літерне позначення ставки ПДВ — це літера (А, Б, В тощо), яка відповідає групі товарів (послуг), продаж яких оподатковується ПДВ за однією й тією ж ставкою (20, 14, 7 чи 0 %) або не оподатковується ПДВ. Наприклад, товарам (послугам), що оподатковуються ПДВ за ставкою 20 %, зазвичай відповідає літера «А».

Платники акцизного податку можуть також в окрему групу виділяти підакцизні товари, що обкладаються ПДВ.

18

Позначення форми оплати (готівкою, ЕПЗ, у кредит тощо), сума коштів за цією формою оплати і валюта операції

Як роз’яснюють податківці в підкатегорії 109.09 БЗ, у разі здійснення розрахунків з використанням відомостей, талонів або безоплатних рецептів як форму оплати слід зазначити «безготівкова». При цьому суб’єкт господарювання має право уточнити вид форми оплати: «Відомість», «Талон» або «Безоплатно».

19

Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком

Перед загальною вартістю придбаних товарів (послуг) друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО».

20

Для суб’єктів господарювання — платників ПДВ — літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальна сума ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами)

На початку рядка проставляється напис «ПДВ». Це може виглядати так:

«ПДВ А 20,00 % 48,30».

Вихідними даними для визначення загальної суми ПДВ є сукупна вартість кожного товару (наданої послуги) окремо за позицією (групою товарів, послуг).

Обчислюється загальна сума ПДВ у межах касового чека так:

ПДВ = В х N : (100 + N),

де В — сукупна вартість (з урахуванням ПДВ) товарів (послуг) конкретної позиції за касовим чеком;

N — ставка ПДВ у відсотках.

Результат розрахунку заокруглюється з точністю до 1 копійки.

21

Для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів і зареєстровані платниками акцизного податку (суб’єктів господарювання, зареєстрованих платниками іншого податку, крім ПДВ), — літерне позначення, розмір ставки такого податку та його загальна сума за всіма зазначеними в чеку товарами

При цьому на початку рядка друкується назва відповідного податку. У реквізиті «Акцизний податок» його назву наводять відповідно до ПКУ. У разі потреби можна використовувати скорочення.

22

Заокруглення

Тут наводять результат заокруглення суми оплати в готівковій формі, виконаного відповідно до п. 4 постанови № 25. Детальніше див. далі «Фіскальний касовий чек видачі коштів».

23

До сплати

У разі здійснення заокруглення загальної вартості придбаних товарів (отриманих послуг), що здійснюється відповідно до постанови № 25, наводять загальну суму за чеком після заокруглення. При цьому перед зазначеною сумою друкується «До сплати».

24

Фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека

Дата (день, місяць, рік) і час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції

Судячи з форми № ФКЧ-1, наведеної в додатку 1 до Положення № 13, законодавець хотів би бачити зазначення таких реквізитів у форматі:

— для дати — «ХХ.ХХ.ХХХХ» (наприклад, «03.05.2021»);

— для часу — «ХХ-ХХ-ХХ» (наприклад, «16-46-59»)

25

QR-код (за наявності), що містить у собі код аутентифікації повідомлення (МАС) фіскального чека, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / електронного касового чека, суму розрахункової операції та фіскальний номер РРО/ПРРО

28

Заводський номер РРО, перед яким друкується великими літерами «ЗН»

Заводський номер РРО — унікальний номер РРО, який надається виробником при його виготовленні. Цей реквізит не зазначається, якщо фіскальний чек створюється ПРРО.

29

Фіскальний номер РРО/ПРРО

Перед зазначенням фіскального номера РРО друкуються великі літери «ФН» (наприклад, «ФН 3000459622»). У свою чергу, перед зазначенням фіскального номера ПРРО друкуються великі літери «ФН ПРРО».

30

Напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» і графічне зображення найменування або логотипу виробника

Додаткові обов’язкові реквізити при розрахунках з використанням ЕПЗ

Реквізити з рядків 10 — 17 зазначаються при проведенні розрахунків з використанням ЕПЗ (платіжної картки) через платіжний термінал, поєднаний або з’єднаний з РРО.

Зверніть увагу: квитанція платіжного термінала не є розрахунковим документом у розумінні Закону про РРО, а отже, без фіскального чека в цьому випадку не обійтися (див. роз’яснення податківців у підкатегорії 109.10 БЗ).

10

Ідентифікатор еквайра і торговця або інші реквізити, які дають змогу їх ідентифікувати

11

Ідентифікатор платіжного пристрою

Наприклад: «Термінал: S1HA0JY4».

12

Сума комісійної винагороди (за її наявності)

13

Вид операції

Наприклад: «Оплата».

14

Реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи

Перед зазначеними реквізитами друкуються великі літери «ЕПЗ» (наприклад, «ЕПЗ: ************1881»).

15

Платіжна система, платіжний інструмент якої використовується

Перелік чинних платіжних систем ви можете знайти тут: bank.gov.ua/ua/payments/payment-systems.

Перед цим реквізитом наводиться напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА». Наприклад, «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА Visa».

Код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі

Наприклад, «КОД АВТ. 771235».

Такий код не зазначається у випадку, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням ЕПЗ (платіжних карток) без виконання процедур авторизації.

16

Підпис касира, якщо це передбачено правилами платіжної системи

Перед підписом друкується напис «КАСИР».

17

Підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки), якщо це передбачено правилами платіжної системи

Перед підписом друкується напис «Держатель ЕПЗ».

Додаткові обов’язкові реквізити для фіскальних чеків ПРРО

26

Відмітка про режим роботи (офлайн або онлайн), у якому створений касовий чек ПРРО

27

Контрольне число, сформоване в режимі офлайн

Контрольне число формується за допомогою одностороннього алгоритму хешування даних. В один період часу для всіх ПРРО застосовується одна хеш-функція, визначена ДПСУ, інформація про яку наводиться в Електронному кабінеті.

Деякі рядки фіскального чека вимагають окремого пояснення.

Передусім зауважимо, що вимоги до відображення реквізитів, наведених у рядках 1, 8, 15, 18, 22 і 25 форми № ФКЧ-1, не поширюються на фіскальні чеки, що створюються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких були включені до Держреєстру РРО і які:

— перебували на обліку в органах ДПСУ до 01.08.2020 р. Очевидно, зазначене послаблення діятиме до моменту розреєстрації такого РРО;

— не перебували на обліку в органах ДПСУ до 01.08.2020 р. Але в цьому випадку поблажка діє тільки до 01.08.2021 р. Із зазначеної дати за наявності технічних можливостей такі РРО мають бути допрацьовані їх виробниками (постачальниками) так, щоб забезпечувалася можливість дотримання всіх вимог до форми та змісту фіскального чека.

Також майте на увазі, що:

1) рядки 6 — 9 повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (послуг), оплачених за одним касовим чеком. У разі коли кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) дорівнює одиниці виміру, відомості про товар (послугу) можна друкувати в одному рядку. Якщо РРО/ПРРО працює із цінами (тарифами), що включають ПДВ, то в касовому чеку друкується вартість кожного товару (послуги) з урахуванням ПДВ, інакше — вартість без ПДВ;

2) рядки 14, 15 і 17 повторюються відповідно до кількості ЕПЗ, що використовуються для оплати;

3) рядок 18 повторюється відповідно до кількості різних форм оплати. У разі здійснення оплати тільки в готівковій формі рядок 18 можна не друкувати;

4) рядки 20 і 21 повторюються відповідно до кількості податкових груп за різними ставками ПДВ і акцизного податку. Дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, де сума ПДВ або акцизного податку дорівнює нулю;

5) рядки 22 і 23 друкуються в тому випадку, якщо при розрахунку готівкою загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) не кратна найменшому номіналу грошових знаків національної валюти, встановленому НБУ як засіб платежу (на сьогодні — 10 коп.).

У рядку 22 показують результат заокруглення суми оплати в готівковій формі (рядок 19), здійсненого за такими правилами (п. 4 постанови № 25):

1) суму, що закінчується від 1 до 4 копійок, заокруглюють у бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок;

2) суму, що закінчується від 5 до 9 копійок, заокруглюють у бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок.

У рядку 23 наводиться сума, отримана після заокруглення.

Наприклад, якщо загальна вартість товарів у касовому чеку (рядок 19) становить 53 грн 38 коп., тоді в рядку 22 після слів «Заокруглення» буде відображено «0,02» (тобто 2 коп.), а в рядку 23 після слів «До сплати» — «53,40». Якщо ж загальна вартість товарів у чеку становитиме, скажімо, 53 грн 33 коп., тоді в рядку 22 зазначається «0,03» (тобто 3 коп.), а в рядку 23 — «53,30».

Зверніть увагу: якщо здійснюється безготівковий розрахунок, рядки 22 і 23 у фіскальному чеку не зазначаються.

Фіскальний касовий чек видачі коштів

Фіскальний касовий чек видачі коштів (далі — видатковий чек) — це розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі РРО чи ПРРО при проведенні розрахунків у разі видачі коштів покупцю при поверненні товару*, рекомпенсації послуги, прийманні цінностей під заставу та в інших випадках (п. 1 розд. ІІІ Положення № 13).

* Про те, як провести через РРО/ПРРО видачу грошових коштів при поверненні товару, див. у підрозділі 5.4.

Форма видаткового чека № ФКЧ-2 наведена в додатку 2 до Положення № 13, а його обов’язкові реквізити зазначені в п. 2 розд. ІІІ цього Положення. Ось перелік основних з них:

— найменування суб’єкта господарювання (рядок 1**);

** Тут і далі зазначено нумерацію рядків, наведену у формі № ФКЧ-2.

— назва господарської одиниці (рядок 2);

— адреса господарської одиниці (рядок 3);

— для суб’єктів господарювання, зареєстрованих платниками ПДВ, — індивідуальний податковий номер платника ПДВ. Перед таким номером друкують великі літери «ПН» (рядок 4);

— для суб’єктів господарювання, що не є платниками ПДВ, — податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID-картки (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це орган ДПСУ і мають відповідну відмітку в паспорті). Перед податковим номером (серією та номером паспорта) друкують великі літери «ІД» (рядок 5);

— кількість поверненого товару (обсяг отриманої послуги, що рекомпенсується) і вартість одиниці виміру товару (послуги) — якщо кількість поверненого товару (обсяг отриманої послуги, яка рекомпенсується) не дорівнює одиниці виміру (рядок 6);

— код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД — у випадках, передбачених чинним законодавством (рядок 7). На сьогодні обов’язок зазначати код УКТ ЗЕД установлено для підакцизних товарів, наведених у п. 215.1 ПКУ;

— цифрове значення штрихкоду товару — у випадках, передбачених законодавством, або за бажанням суб’єкта господарювання (рядок 8). На сьогодні норми законодавства, що передбачають програмування у видатковому чеку штрихкоду товару, носять виключно рекомендаційний характер;

— назва операції виплати або назва товару (послуги), літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої суми коштів, що видається (рядок 9);

— позначення форми виплати (готівкою, ЕПЗ, у кредит тощо), сума коштів за цією формою виплати і валюта операції (рядок 18);

— загальна сума виданих коштів у межах чека, перед якою друкують слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 19);

— для суб’єктів господарювання, зареєстрованих платниками ПДВ, — літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальна сума ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) (рядок 20). На початку рядка проставляється великими літерами «ПДВ»;

— для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів і зареєстровані платниками акцизного податку, — літерне позначення, розмір ставки такого податку і загальна сума акцизного податку за всіма зазначеними в чеку товарами (рядок 21). При цьому на початку рядка друкують назву такого податку;

— фіскальний номер видаткового чека / фіскальний номер електронного видаткового чека, дата (день, місяць, рік) і час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 22);

— QR-код (за наявності), що містить у собі код аутентифікації повідомлення (МАС) видаткового чека, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / електронного касового чека, суму розрахункової операції та фіскальний номер РРО/ПРРО (рядок 23);

— для видаткового чека, який створюється ПРРО, — відмітка про режим роботи (офлайн або онлайн), у якому створено видатковий чек ПРРО (рядок 24);

— для видаткового чека, який створюється ПРРО, — контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 25);

— заводський номер РРО, перед яким друкується великими літерами «ЗН» (не зазначається, якщо видатковий чек створюється ПРРО) (рядок 26);

— фіскальний номер РРО, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер ПРРО, перед яким друкується великими літерами «ФН ПРРО» (рядок 27);

— напис «ВИДАТКОВИЙ ЧЕК» і графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 28).

Крім того, при проведенні розрахунків з використанням ЕПЗ (платіжної картки) через платіжний термінал, поєднаний або з’єднаний з РРО, у видатковому чеку зазначають додаткові обов’язкові реквізити (рядки 10 — 17 форми № ФКЧ-2). Вони абсолютно такі ж, як і у фіскальному чеку форми № ФКЧ-1 (див. табл 4.1).

Правила відображення реквізитів видаткового чека мало чим відрізняються від правил відображення реквізитів фіскального касового чека на товари (послуги). Дізнатися про них більше ви можете з табл. 4.1. При цьому пам’ятайте, що вони тимчасово не поширюються на реквізити видаткового чека, наведені в рядках 1, 8, 15, 18 і 23 форми № ФКЧ-2.

У видатковому чеку перед сумою виданих коштів може друкуватися знак «-» (мінус).

4.2. Програмуємо РРО/ПРРО

Пункт 11 ст. 3 Закону про РРО зобов’язує суб’єктів господарювання проводити розрахункові операції через РРО/ПРРО з використанням режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування та цін товарів. Щоправда, на сьогодні цей обов’язок поширюється тільки на підакцизні товари.

Таке програмування передбачає завчасне внесення до оперативної пам’яті РРО / пам’яті ПРРО найменування, коду УКТ ЗЕД і ціни одиниці виміру підакцизного товару. Тобто перед тим як касир почне роботу з РРО/ПРРО, в ньому вже мають бути запрограмовані відповідні дані щодо кожного підакцизного товару, який продається в торговельній точці.

За проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО без використання режиму попереднього програмування найменування, коду УКТ ЗЕД, цін підакцизних товарів та обліку їх кількості передбачений штраф у розмірі 5100 грн*.

* Детальніше див. в розділі 8 цієї книги.

ВАЖЛИВО

Зауважте: кількість товару попередньо програмувати не потрібно

Суб’єкту господарювання необхідно лише забезпечити належний облік кількості реалізованих товарів через РРО/ПРРО, щоб у чеку відображалася кількість проданого покупцю товару.

Що стосується інших, непідакцизних, товарів, а також послуг, то попередньо програмувати їх найменування та ціну суб’єкт господарювання може на власний розсуд. При цьому за непрограмування таких даних відповідальності на сьогодні не передбачено. Водночас ми рекомендуємо, як і раніше, здійснювати попереднє програмування найменування та ціни всіх товарів, а не тільки підакцизних. Це істотно скоротить час обслуговування покупців і позбавить від помилок, пов’язаних з неуважністю касира.

Далі зупинимося на окремих нюансах програмування РРО.

Найменування товару

Нагадаємо: найменування товару (послуги) — це слово, сполучення слів або слова і цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) й однозначно ідентифікують товар або послугу в документообігу суб’єкта господарювання.

Із цього визначення випливає, що не можна запрограмувати тільки назву товару (наприклад, «Parliament Platinum»), оскільки вона не дозволяє зрозуміти, що являє собою товар і для чого він потрібен (не відображає його споживчої властивості). Водночас не можна запрограмувати і просто вид товару («сигарети») без його назви, оскільки він вказує не на конкретний товар, а на цілу їх групу, тобто не дозволяє ідентифікувати товар. Тільки поєднання цих двох складових дасть повне уявлення про товар. Отже, до пам’яті РРО/ПРРО потрібно занести як вид товару, так і його індивідуальну назву (наприклад, «Сигарети Parliament Platinum»).

Кількість символів, призначених для програмування в РРО назви товару, обмежена. У зв’язку із цим цей реквізит можна запрограмувати в скороченому вигляді (наприклад, «Сиг-ти Parliam Plat»).

Які б товари ви не програмували, намагайтеся уникати скорочень, які допускають різні тлумачення. Наприклад, скорочення «цук» може означати «цукор», «цукерки», «цукати» та інше. Для забезпечення унікальності найменування товару доцільно використовувати складову найменування, яке присвоєне тільки цьому товару і дозволяє відрізнити його від аналогічного.

Водночас бувають товари, найменування яких має загальний вигляд і не може мати додаткової частини назви, яка робила б її унікальною (наприклад, шкарпетки, шпильки, хустка тощо). У такому разі податківці рекомендували ідентифікувати товар унікальним кодом, який друкується поряд з найменуванням товару і є невід’ємною частиною його назви (див. лист ДПАУ від 04.08.99 р. № 11474/7/23-3117).

Також пам’ятайте: якщо ви продаєте комплект, у якому знаходиться, скажімо, декілька пляшок різного виду алкоголю з різними кодами УКТ ЗЕД, запрограмувати потрібно кожен товар, зазначивши відповідну підкатегорію УКТ ЗЕД. На це податківці звертали увагу в листі ДПСУ від 26.08.2020 р. № 3580/ІПК/99-00-07-05-01-06.

Отримання передоплати

Аванси в готівковій формі за товари (послуги) підпадають під визначення розрахункової операції, а отже, здійснювати розрахунки за такими операціями доведеться через РРО/ПРРО.

Водночас запрограмувати РРО/ПРРО для випадків отримання передоплати не так-то просто. Адже чітких рекомендацій, як це зробити, жоден нормативний акт не дає.

Ми ж маємо для цього випадку декілька варіантів.

Варіант 1. Передоплату програмують у РРО через один загальний артикул «Аванс (передоплата)». При цьому сама сума авансу в момент його отримання вводиться з клавіатури РРО/ПРРО в режимі вільної ціни, а кількість дорівнюватиме одиниці.

Узагалі-то, це не відповідає правилу попереднього програмування, встановленому п. 11 ст. 3 Закону про РРО. Але, як ми вже говорили, значення це має тільки щодо підакцизних товарів.

ВАЖЛИВО

А ось дотримуватися правил попереднього програмування при реалізації непідакцизних товарів на сьогодні не обов’язково

Ба більше, в одній з консультацій у підкатегорії 109.02 БЗ податківці стверджують, що попередня (авансова) оплата за товар проводиться через РРО/ПРРО із зазначенням у фіскальному чеку «передоплата товарів», натякаючи, що це — не форма оплати, а саме назва товару. Про це ж раніше говорилося і в листах ГУ ДФС в Одеській обл. від 21.06.2018 р. № 2758/ІПК/15-32-14-06-07 і від 07.06.2017 р. № 496/ІПК/15-32-14-06-07. Водночас у листі ГУ ДПС в Одеській обл. від 14.01.2021 р. № 157/ІПК/15-32-07-05-06 фіскали таку можливість заперечують.

Такий спосіб неідеальний ще й тим, що він не дає інформації про реалізовані таким чином товари і стан розрахунків з покупцями, оскільки в результаті всі «передоплатні» товари обліковуються на одному артикулі. Відповідно це вимагає ведення продавцем додаткового аналітичного обліку (реєстру чеків).

Варіант 2. Попереднє програмування ціни в 1 грн для артикулу «Аванс (передоплата)». Тоді, приймаючи гроші від покупця і зазначаючи в чеку необхідну кількість прийнятих гривень, можна таким чином зареєструвати в РРО отримання потрібної суми грошових коштів.

Хоча, знову ж, як і в попередньому випадку, назви, що однозначно ідентифікує товар у документообігу суб’єкта господарювання, в чеку не буде.

Варіант 3. За кожним товаром додатково запрограмувати ще один артикул — «Передоплата за…». У цьому випадку назва артикулу може мати такий вигляд: «Передоплата за письмовий стіл». Під нього програмується ціна цілого письмового столу. При цьому в міру надходження авансу касир набирає на клавіатурі відповідну дробову кількість. Зауважимо, що в окремих своїх консультаціях податківці погоджувалися з таким підходом до відображення суми передоплати (див. лист ГУ ДФС у Київській обл. від 19.06.2018 р. № 2715/ІПК/10-36-14-06-16).

Але недоліки є й у цього способу. Адже доведеться, по суті, на один товар заводити до РРО/ПРРО два артикули: «письмовий стіл» і «передоплата за письмовий стіл», що займе більше пам’яті РРО.

Варіант 4. Спеціальні артикули для програмування передоплати не виділяють, а при отриманні авансу вибивають чек, у якому відображається та кількість товару, що придбавається, яка відповідає сумі отриманого авансу. Цей спосіб нам до душі найбільше, оскільки повністю відображає суть операції.

Як він працює, покажемо на прикладах.

Припустимо, підприємство ресторанного господарства прийняло замовлення на банкет разом із частковою передоплатою. Сума авансу становила 450 грн. У цьому випадку при отриманні авансу слід вибити чек, у якому будуть страви із замовлення на цю суму, попередньо запрограмовані за ціною і найменуванням, наприклад: жульєн з куркою та грибами вартістю 280 грн (4 шт. по 70 грн), вино «Baron d’Arignac Chardonnay» біле напівсухе — 170 грн (1 пл.). Тобто вартість і кількість товару ніби підганяються під суму авансу.

Інший приклад. Підприємство продає письмові столи (неділимий товар) і отримує часткову оплату. У цьому випадку можна зробити так: при отриманні авансу на клавіатурі РРО/ПРРО набрати дробову кількість неділимого товару. Наприклад, письмовий стіл коштує 2100 грн, аванс — 630 грн, тоді касир набирає відповідний код, під яким запрограмовано письмовий стіл, і зазначає кількість — 0,3. Далі при надходженні оплати вибиваються чеки на відповідні частки за артикулом «письмовий стіл».

Ще один варіант наведено у консультації з підкатегорії 109.02 БЗ. Так, податківці пропонують проводити через РРО/ПРРО всю вартість товару із зазначенням двох форм оплати:

1) «передоплата товарів» — на суму, яка сплачена авансом;

2) «післяплата» — на суму, яку необхідно доплатити.

Проте, на наш погляд,

ВАЖЛИВО

продавець повинен пробити чек тільки на ту суму, яку він реально отримав від покупця у вигляді авансу

Адже саме ця операція (і жодна інша) є розрахунковою.

Проте вибір за вами. Але якщо ви реалізуєте підакцизні товари, для безпеки все ж погоджуйте обраний варіант зі своїм податковим органом.

Продаж у кредит/розстрочку

Передусім з’ясуємо, чи потрібно взагалі застосовувати РРО/ПРРО у випадку, коли спочатку відбувається відвантаження товару, а оплата за нього надходить потім.

При відвантаженні товару без оплати жодної розрахункової операції немає, тому, на нашу думку, застосовувати РРО/ПРРО немає підстав. Якщо ж умовами договору передбачена часткова сплата готівкою або ЕПЗ (наприклад, як перший внесок), то на внесену суму потрібно створити фіскальний чек (див. вище).

А що думають податківці із цього питання?

Часто вони наполягають (див. листи ДПСУ від 24.04.2020 р. № 1652/6/99-00-05-04-01-06/ІПК і від 21.02.2020 р. № 736/6/99-00-05-04-01-06/ІПК) на тому, що відвантаження товару (навіть без оплати) повинне проходити через РРО/ПРРО із зазначенням у чеку форми оплати «кредит/післяплата/відстрочення платежу». Обґрунтовують вони свою позицію тим, що застосовувати РРО/ПРРО потрібно не лише для реєстрації розрахункових операцій, але й для обліку кількості реалізованих товарів*.

* На жаль, ця фіскальна позиція раніше була підтримана судом (див. постанову ВАСУ від 22.07.2010 р. № К-11728/09 // reyestr.court.gov.ua/Review/10773541).

Більше того, податківці стверджують, що готівкові кошти від покупців за раніше проданий з відстроченням платежу товар слід вносити до скриньки РРО за допомогою операції «службове внесення» або до каси з оформленням прибуткового касового ордера. Тобто фактично пропонують ігнорувати реальну розрахункову операцію, яку, взагалі-то, пускати повз РРО/ПРРО категорично заборонено!

Водночас зазначимо, що фіскали далеко не завжди наполягали на викладеній вище позиції. Так, у листі ГУ ДФС в Одеській обл. від 07.06.2017 р. № 496/ІПК/15-32-14-06-07 говорилося про те, що проведення через РРО оплати на повну суму кожної прийнятої від покупця частини вартості товару не буде порушенням вимог Закону про РРО.

Зауважимо, що зустрічалися і судові рішення (див., наприклад, ухвалу ВАСУ від 15.10.2012 р. у справі № К-18664/09 // reyestr.court.gov.ua/Review/26518011), у яких суд став на захист підприємства, що проводило через РРО тільки суми фактично внесених готівкових грошових коштів, а не всієї вартості товару.

У зв’язку з викладеним рекомендуємо: перш ніж зупинитися на якомусь конкретному варіанті, отримайте безпосередньо на своє ім’я письмову податкову консультацію.

І пам’ятайте, що в будь-якому випадку

ВАЖЛИВО

важливо забезпечувати відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО/ПРРО

Ця вимога залишилася в абзаці одинадцятому п. 4 розд. ІІІ Порядку № 547-1, хоча із Закону про РРО її було виключено, як і штраф за її невиконання. Тому якщо ви проводите через РРО/ПРРО продажі, за якими не було надходження готівки, потрібно обов’язково зазначати їх із правильною формою оплати.

Програмування знижок

Знижки суб’єктами господарювання можуть надаватися окремим покупцям (клієнтам) або застосовуватися до окремих акційних товарів (послуг). Але щоб такі знижки спрацювали, потрібно відповідну можливість запрограмувати в РРО/ПРРО. Як це зробити?

Якщо кількість товарів, що реалізуються, незначна, то можна кожне найменування товару запрограмувати кілька разів за різними цінами з різними кодами. При цьому в найменуванні товару можна передбачити ознаку знижки.

Проте якщо товарів у суб’єкта господарювання багато та/або до одного товару застосовується декілька різних розмірів знижок, такий спосіб буде занадто трудомістким. У цьому випадку доцільно використати інший варіант — вводити знижки безпосередньо перед продажем товару. Практично всі сучасні моделі РРО та версії ПРРО дозволяють це зробити. Причому знижки можна встановлювати на артикул, певну суму, відділ, період часу тощо і робити це як у відсотках, так і у фіксованих сумах.

Згаданий спосіб допускає 3 різних варіанти програмування. Наведемо їх.

Варіант 1. РРО/ПРРО програмують таким чином, що знижка застосовуватиметься до всієї суми придбання.

Такий варіант підходить для випадків, коли абсолютно на всі товари, представлені в торговельному залі (всі послуги, що надаються суб’єктом господарювання), поширюється знижка в одному і тому ж розмірі. Наприклад, магазин усім покупцям, які придбали товар на суму більше 600 грн, надає знижку на всі товари в чеку в розмірі 10 %.

Якщо ж суб’єкт господарювання застосовує декілька дисконтних програм, варто скористатися другим варіантом.

Варіант 2. РРО/ПРРО програмують так, щоб одна з декількох можливих знижок автоматично застосовувалася до всіх товарів (послуг), придбаних учасником певної дисконтної програми.

Наприклад, при накопичувальній системі знижок покупцям, які купили товар на суму 2000 грн, надається знижка на цю і наступні покупки в розмірі 5 %. Коли загальна вартість товарів, придбаних таким покупцем за певний період, досягає 5000 грн, знижка збільшується до 7 % тощо. Підтвердженням належності конкретного покупця (клієнта) до тієї чи іншої категорії може слугувати дисконтна картка, яка дає право на певний розмір знижки.

Варіант 3. РРО/ПРРО програмують так, щоб знижка застосовувалася тільки до вартості певного товару (послуги) або переліку товарів (послуг). Такий варіант підходить для випадків, коли знижки встановлюють на окремі акційні товари (послуги).

Наприклад, у період з 01.05.2021 р. по 11.05.2021 р. у магазині електроніки встановлено знижку 15 % на всі товари фірми «Bosch». При цьому в чеку повинні зазначатися повна вартість акційного товару, сума знижки на нього (у процентному та/або грошовому вираженні) й остаточна ціна з урахуванням знижки. Причому розмір знижки може зазначатися зі знаком «мінус», а остаточна ціна — входити до підсумкової суми чека без виділення її окремим рядком.

Зазвичай, акційні знижки на окремі товари не підсумовують зі знижками за дисконтними картками. Це означає, що РРО/ПРРО потрібно запрограмувати так, щоб до таких товарів застосовувалася тільки одна, пріоритетна, знижка.

Програмування подарункових сертифікатів

Особливість програмування подарункових сертифікатів полягає в тому, що при їх придбанні ще невідомо, які саме товари згодом будуть за них куплені. Тут можна діяти двома способами.

Варіант 1. Попередньо програмувати в РРО/ПРРО сертифікати можливих номіналів, а при внесенні покупцем оплати — зазначити в чеку їх найменування, кількість і вартість. При продажу товару (послуги) пред’явникові сертифіката слід знову створити фіскальний чек. У ньому показують реалізацію товару зі знижкою, яка дорівнює вартості сертифіката.

Варіант 2. Його просувають самі податківці (див. роз’яснення з підкатегорії 109.09 БЗ). Дотримуючись його, вочевидь, також необхідно програмувати в РРО/ПРРО сертифікати можливих номіналів. При розрахунку раніше придбаним сертифікатом у касовому чеку на товар податківці рекомендують зазначати форму оплати «безготівкова» з уточненням виду форми оплати «подарунковий сертифікат» і суми коштів за цією формою оплати. Якщо загальна сума придбання вище вартості сертифікату, то, на думку фіскалів, у чеку зазначається декілька форм оплати і сума коштів за кожною з них.

Зміна ціни товару (вартості послуги) протягом дня

Бувають ситуації, коли протягом дня товари реалізуються покупцям (послуги надаються клієнтам) за різними цінами (наприклад, у вечірній час — за підвищеними цінами порівняно з денними). У такому разі рекомендуємо скористатися одним з таких способів програмування РРО/ПРРО.

Перший спосіб полягає в тому, що первісно товар програмують у РРО/ПРРО за підвищеною (вечірньою) ціною. Відповідно при реалізації такого товару покупцям у вечірній час у касовому чеку буде відображена ця ціна. А реалізація такого товару в денний час відображатиметься в РРО/ПРРО як продаж товару за вечірньою ціною зі знижкою. У результаті при застосуванні в РРО/ПРРО операції «знижка» реалізацію товару вдень фактично буде відображено в чеку за денною (зниженою) ціною.

Але пам’ятайте:

ВАЖЛИВО

рішення про реалізацію товарів протягом дня за різними цінами потрібно оформити наказом керівника підприємства

У цьому наказі слід обумовити і розмір «денної знижки», що надається покупцям (яка також відображатиметься в РРО/ПРРО).

Другий спосіб полягає в тому, що первісно товар програмують у РРО/ПРРО за всіма цінами, за якими він реалізовуватиметься покупцям протягом дня (тобто як за вечірніми — підвищеними, так і за денними — зниженими). Відповідно залежно від того, в який час товар продаватиметься покупцям, його продаж відображатиметься за відповідною ціною (денною або вечірньою). Цей спосіб, звичайно, більш трудомісткий та й займає більше пам’яті РРО, але і він має право на життя. Вибір за вами!

Заокруглення суми в чеку

Як ми вже говорили, якщо при розрахунку готівкою загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) не кратна найменшому номіналу грошових знаків національної валюти, встановленому НБУ як засіб платежу (на сьогодні це 10 коп.), здійснюють заокруглення цієї суми. У такому разі в окремих рядках фіскального чека друкується сума заокруглення і сума до сплати (тобто сума після заокруглення) (детальніше див. раніше в «Фіскальний касовий чек видачі коштів»).

У багатьох моделях РРО і версіях ПРРО функція програмування заокруглення вже реалізована. Якщо ви користуєтеся такими РРО/ПРРО, то з програмуванням заокруглення суми в чеку у вас жодних проблем бути не повинно. Просто спеціаліст, який здійснює програмування, активує функцію заокруглення до 10 коп.

Водночас нагадаємо, що реквізит «Заокруглення» у фіскальному чеку поки не є обов’язковим. І суб’єкт господарювання може користуватися «старою» моделлю РРО, не допрацьованою до можливості програмування заокруглення. Якщо ваш РРО/ПРРО ще не дозволяє програмувати цю функцію, можна скористатися роз’ясненнями податківців. Так, вони пропонують відображати заокруглення шляхом проведення операції знижки або надбавки (див., зокрема, листи ДПСУ від 17.01.2020 р. № 163/6/99-00-07-03-02-06/ІПК і від 31.10.2019 р. № 1131/6/99-00-04-02-03-15/ІПК).

Отже, РРО/ПРРО необхідно запрограмувати так, щоб «знижка» застосовувалася до загальної суми в чеку, якщо вона закінчується на 1 — 4 копійки. При цьому сума «знижки» дорівнюватиме 1, 2, 3 або 4 копійкам.

У свою чергу, якщо загальна сума в чеку закінчується на 5 — 9 копійок, у касовому чеку має бути показана «надбавка» в розмірі 1, 2, 3, 4 або 5 копійок.

Зауважимо, що досі залишається питання щодо заокруглень суми в чеку при реалізації товарів з регульованими цінами (зокрема, алкоголю та тютюнових виробів). Так, податківці (див., зокрема, листи ДФСУ від 22.01.2019 р. № 234/6/99-99-12-01-02-15/ІПК і від 21.01.2019 р. № 224/6/99-99-12-01-02-15/ІПК) наполягають на тому, що заокруглення в чеку повинні здійснюватися так, щоб дотримувалися вимоги щодо мінімальних цін на алкоголь і максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби. Отже, продавцям одразу слід установлювати ціни на ці товари так, щоб не відбулося порушення законодавства з регулювання цін у разі заокруглення суми розрахунку в чеку.

4.3. Обов’язкові документи на місці проведення розрахунків

Як ми вже говорили, РРО можна використовувати тільки в тій господарській одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні, відповідно до сфери застосування, встановленої Держреєстром РРО, і за наявності договору із ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО (абзац перший п. 3 розд. ІІІ Порядку № 547-1).

У свою чергу, п. 2 розд. IV Порядку № 317 зобов’язує використовувати ПРРО тільки в тій господарській одиниці, дані про яку внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.

При цьому на місці проведення розрахунків повинні знаходитися:

1) КОРО на РРО, зареєстрована в органі ДПСУ (п. 6 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 547-2). Щоправда, ця вимога працює не завжди. Так, суб’єкт господарювання має право не реєструвати і не зберігати КОРО на РРО, якщо прийме рішення про те, що в разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, про що повідомляє при реєстрації РРО.

У протилежному випадку вимога про реєстрацію та зберігання на місці проведення розрахунків КОРО на РРО повинна дотримуватися. При цьому пам’ятайте:

ВАЖЛИВО

використання КОРО допускається тільки з тим РРО, до якого її зареєстровано

А ось при застосуванні ПРРО про реєстрацію до нього КОРО говорити не доводиться. Цього законодавство не передбачає (див. підкатегорію 109.24 БЗ). Тому суб’єкт господарювання звільнений від обов’язку її мати в місці проведення розрахунків;

2) реєстраційне посвідчення на РРО* або його копія (абзац п’ятнадцятий п. 4 розд. ІІІ Порядку № 547-1). Про отримання реєстраційного посвідчення ви можете дізнатися в розділі 3 цієї книги;

* Нагадаємо: на ПРРО реєстраційне посвідчення не видають, а отже, щодо них ця вимога не актуальна.

3) довідка про останнє опломбування РРО або її копія (абзац п’ятнадцятий п. 4 розд. ІІІ Порядку № 547-1).

Крім того, в господарській одиниці (не обов’язково на місці проведення розрахунків) потрібно зберігати:

1) останню належним чином закінчену КОРО (п. 2 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 547-2). Ця вимога не стосується транспортних засобів, об’єктів виїзної торгівлі та пересувної торговельної мережі, а також об’єктів, де за бажанням суб’єкта господарювання КОРО не зареєстрована;

2) поточну РК, яка використовується в період виходу з ладу РРО або відключення електроенергії (абзац четвертий п. 2 розд. ІІІ Порядку № 547-1).

Зауважимо: податківці у 2015 році у своїй пам’ятці майбутнім користувачам РРО** наполягали на тому, щоб на місці проведення розрахунків знаходилися також паспорт виробника на РРО й акт введення в експлуатацію, виданий ЦСО. Вважаємо, їх думка відтоді не змінилася.

** Її можна знайти на офіційному сайті ДПСУ за посиланням: sfs.gov.ua/baneryi/arhiv/podatkovi-zmini-2015/zastosuvannya-rro/198390.html.

Як бачите, обов’язок зберігати на місці проведення розрахунків або в господарській одиниці відповідні документи виникає тільки в разі використання РРО. При застосуванні ПРРО із цим все набагато простіше.

висновки

ВИСНОВКИ

  1. Суб’єкт господарювання повинен забезпечити відображення в розрахунковому документі всіх обов’язкових реквізитів.
  2. При реалізації підакцизних товарів розрахункові операції через РРО/ПРРО потрібно проводити з використанням режиму попереднього програмування коду УКТ ЗЕД, найменування, цін товарів та обліку їх кількості.
  3. Біля РРО потрібно зберігати КОРО, зареєстровану в органі ДПСУ на РРО (за її наявності), реєстраційне посвідчення на РРО і довідку про опломбування РРО (або їх копії).

5. Використовуємо РРО/ПРРО

Якщо ви виконали всі приписи, розглянуті нами в попередньому розділі, можна переходити безпосередньо до використання РРО/ПРРО. І далі ми поговоримо про те, як правильно проводити розрахунки через РРО/ПРРО, як виправити помилково проведену операцію і повернути кошти покупцеві, а також як діяти касиру в разі відключення електроенергії, виходу з ладу РРО/ПРРО і відсутності Інтернету.

5.1. Проводимо розрахунки через РРО/ПРРО: головні правила

«Управляє» РРО і ПРРО при здійсненні розрахункових операцій спеціальна особа — касир. При цьому порядки дій касира при роботі з РРО і використанні ПРРО різні. Нюанси розглянемо далі.

Розрахунки через РРО

Роботу касира на РРО протягом дня можна поділити на 3 основних етапи.

Етап 1. Підготовка до зміни. На цьому етапі касир виконує такі дії:

1) перевіряє наявність документів, які мають бути на місці проведення розрахунків (див. підрозділ 4.3);

2) перевіряє цілісність пломб на РРО;

3) вмикає РРО;

4) перевіряє правильність установлених дати і часу, наявність підключення до мережі Інтернет*;

* Що робити, якщо підключення до Інтернету відсутнє, див. у підрозділі 5.5 цієї книги.

5) перевіряє наявність касової стрічки і правильність її встановлення, за необхідності встановлює нову стрічку;

6) пробиває «нульовий» чек (фіскальний чек без зазначення товарних позицій) з метою перевірки роботоздатності РРО, а також чіткості та правильності реквізитів на чеку;

7) вводить суму розмінної монети, отриману з каси підприємства, та/або суму коштів, залишену з попереднього дня (зміни), за допомогою операції «службове внесення» (якщо це необхідно).

Етап 2. Операції протягом дня (зміни). Протягом дня касир виконує як певний набір постійних операцій, так і операції, що виникають під дією певних обставин (див. рис. 5.1).

image

Рис. 5.1. Операції, які здійснюються касиром протягом дня (зміни)

Про те, яких правил слід дотримуватися при проведенні через РРО розрахункових операцій, ви можете дізнатися з пам’ятки податківців. Так, у разі приймання готівки касир повинен:

— ввести всі товари, відсканувавши їх штрихкоди, або вручну;

— озвучити загальну суму покупки;

— озвучити суму отриманих від покупця готівкових коштів, попередньо перерахувавши їх і перевіривши платоспроможність;

— закрити чек;

— видати покупцю фіскальний чек, створений у паперовій або електронній формі**, і здачу (за наявності), озвучивши її суму.

** Наприклад, вивести на дисплей QR-код для його зчитування покупцем або відправити на абонентський номер чи адресу електронної пошти, названу покупцем.

Етап 3. Закінчення зміни. Після закінчення зміни касир:

1) створює в паперовій та/або електронній формі щоденний фіскальний звітний чек (Z-звіт) з обнуленням інформації в оперативній пам’яті та внесенням її до фіскальної пам’яті РРО*** (детальніше про Z-звіт див. далі);

*** У дні, протягом яких не було розрахункових операцій, виконувати Z-звіт не потрібно.

2) вимикає РРО.

Розрахунки з використанням ПРРО

Працюючи з ПРРО, касир протягом дня виконує такі дії:

1) до початку роботи перевіряє наявність підключення до мережі Інтернет;

2) запускає програму, яка є ПРРО, авторизується, входить до розділу свого РРО і починає свою зміну.

Для відкриття робочої зміни до податкової в електронній формі направляється Повідомлення за формою № 3-ПРРО** (додаток 3 до Порядку № 317). У другій квитанції, отриманій у відповідь на подання цього Повідомлення, повинен прийти номер зміни з фіскального сервера. Цей номер використовуватиметься для роботи на ПРРО протягом усієї робочої зміни касира;

** Зазвичай це відбувається в автоматичному режимі шляхом натискання кнопки «Відкрити зміну».

ВАЖЛИВО

На одному ПРРО може бути одночасно відкрита тільки одна зміна

3) вводить до ПРРО суму розмінної монети за допомогою команди «службове внесення». Хоча в ПРРО немає прикріпленої до нього фізично скриньки, в якій би зберігалися виручка і розмінна монета (такою скринькою вважатиметься будь-який ящик, сейф або інше місце, де зберігатимуться гроші), але правила внесення розмінної монети до неї ті самі, що й при роботі на класичному РРО;

4) при продажу товару відкриває ПРРО на своєму пристрої (наприклад, смартфоні) й обирає із запрограмованої номенклатури потрібний товар (для цього він може самостійно ввести назву або код товару до ПРРО чи відсканувати його штрихкод) або ж вручну додає новий товар, якщо він відсутній у переліку номенклатури***, після цього за необхідності вводить кількість одиниць товару, що придбавався;

*** Нагадаємо: для підакцизних товарів обов’язковим є попереднє програмування їх найменування, коду підкатегорії УКТ ЗЕД і ціни.

5) проводить операцію через ПРРО після отримання оплати від покупця. При цьому створюється розрахунковий документ (чек) в електронній формі і здійснюється його реєстрація на фіскальному сервері ДПСУ з присвоєнням фіскального номера;

6) видає чек покупцю на повну суму проведеної операції. Зробити це можна в електронному вигляді, а саме, але не виключно (п. 2 ст. 3 Закону про РРО):

— відтворивши на дисплеї пристрою, на якому встановлено ПРРО, QR-код, який дозволяє покупцеві його зчитати й ідентифікувати розрахунковий документ на фіскальному сервері;

— відправити електронний розрахунковий документ на наданий покупцем абонентський номер (Viber, WhatsApp, Telegram, SMS) або адресу електронної пошти.

ВАЖЛИВО

Видавати покупцю паперовий чек РРО при використанні ПРРО чинне законодавство суб’єктів господарювання не зобов’язує

Водночас слід враховувати, що не кожен покупець має при собі пристрій (смартфон), за допомогою якого можна зчитати QR-код. Крім того, не кожен захоче давати свій абонентський номер або електронну пошту. Як у такому разі видати чек покупцеві?

Тоді доведеться роздрукувати такий чек і видати його покупцю на папері. Це можна зробити або безпосередньо з пристрою, на якому встановлено ПРРО (якщо в ньому реалізовано таку функцію), або відправивши фіскальний чек на свою електронну пошту і потім роздрукувавши його;

7) при передачі коштів на інкасацію до банку або до каси підприємства чи відокремленого підрозділу за допомогою команди «службова видача» відображає вилучення отриманої суми виручки з ПРРО;

8) у кінці зміни формує і реєструє на сервері Z-звіт і таким чином закриває свою робочу зміну*. До моменту формування Z-звіту відкрити нову зміну на цьому ПРРО іншому касиру не вдасться.

* Окремі версії ПРРО автоматично формують Z-звіт при натисканні кнопки «Закрити зміну».

5.2. Службові X- і Z-звіти

Згідно з п. 11 Вимог № 199-1 кожен РРО повинен забезпечувати формування і друкування Х-звіту, Z-звіту, звіту про реалізовані товари (надані послуги) та періодичних (повного, скороченого) звітів, а також копій документів, що зберігаються в носії контрольної стрічки в електронній формі, за допомогою механізму друкування реєстратора.

У свою чергу, ПРРО повинен уміти створювати Х-звіт, Z-звіт, службові та періодичні звіти, а також звіт про реалізовані товари (надані послуги) в електронній формі (п. 16 Вимог № 199-2).

Причому всі зазначені вище документи повинні мати загальний набір обов’язкових реквізитів (див. табл. 5.1).

Таблиця 5.1. Обов’язкові реквізити звітів, що формуються РРО/ПРРО

Обов’язкові реквізити документів, що створюються:

РРО (п. 14 Вимог № 199-1)

ПРРО (п. 18 Вимог № 199-2)

Назва й адреса господарської одиниці, де застосовується РРО/ПРРО

Індивідуальний податковий номер платника ПДВ, перед яким друкують великі літери «ПН». Якщо суб’єкт господарювання — неплатник ПДВ, наводять ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків* (для ФОП), перед яким друкують літери «ІД»

Фіскальний номер РРО/ПРРО, перед яким друкують великі літери «ФН»

Заводський номер РРО

Дата і час формування документа

Логотип виробника РРО

* Серію і номер паспорта — для ФОП, які через свої релігійні переконання відмовилися від отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це до органу ДПСУ і мають відповідну відмітку в паспорті.

Z-звіт

Z-звіт — це фіскальний звітний чек, створений РРО/ПРРО, в якому відображаються всі підсумки та суми, обчислені за зміну.

Крім загальних реквізитів, наведених у табл. 5.1, у Z-звіті (сформованому як РРО, так і ПРРО) обов’язково мають бути наявними (п. 17 Вимог № 199-1, п. 19 Вимог № 199-2):

1) підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожною ставкою ПДВ окремо;

2) літерні позначення та ставки ПДВ у відсотках, що їм відповідають, а також дати їх останнього занесення (якщо воно проводилося в день друкування (формування) Z-звіту);

3) суми ПДВ за кожною ставкою;

4) підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), продаж яких не підлягає обкладенню ПДВ;

5) загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) з розбивкою за формами оплати. У цьому реквізиті в частині готівкової форми оплати наводять суму з розрахункових документів після заокруглення згідно з постановою № 25 (див., зокрема, листи ДПСУ від 17.01.2020 р. № 163/6/99-00-07-03-02-06/ІПК і від 11.12.2019 р. № 1852/6/99-00-07-03-02-15/ІПК);

6) підсумок розрахункових операцій і суми ПДВ (відповідно до пп. 1, 3 — 5) за сумами коштів, виданих покупцям (споживачам послуг), якщо такий підсумок не дорівнює нулю;

7) сума готівки за операціями «службове внесення» і «службова видача»;

8) кількість касових чеків (квитанцій), виданих за зміну, окремо за реалізованими товарами (наданими послугами) і виданими коштами;

9) номер, дата і час друкування (формування) Z-звіту;

10) повідомлення про обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та дійсності Z-звіту (якщо Z-звіт створюється РРО).

ВАЖЛИВО

У разі використання РРО для роботи з декількома валютами Z-звіт повинен додатково містити підсумки розрахункових операцій за кожною валютою окремо

Крім того, за наявності в чеку інформації про акцизний податок або інший податок (збір), відображається вона й у Z-звіті (за аналогією з інформацією про ПДВ).

При формуванні Z-звіту потрібно враховувати низку нюансів. Розглянемо ключові з них.

Z-звіти зобов’язані щодня створювати в паперовій та/або електронній формі на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів/послуг) або ПРРО всі суб’єкти господарювання, що здійснюють розрахункові операції (п. 9 ст. 3 Закону про РРО).

Не створювати Z-звіт можна тільки в ті дні, коли розрахункові операції не проводилися. У тому числі у випадку, якщо протягом дня не було розрахункових операцій, але були здійснені операції «службове внесення» і «службова видача» (див. роз’яснення з підкатегорії 109.02 БЗ).

Водночас ті, хто використовує ПРРО, знають, що за алгоритмом його роботи, щоб закрити зміну, касир повинен створити Z-звіт. Зазвичай зміну касир закриває в кінці робочого дня. Тільки після закриття зміни (створення Z-звіту) на певному ПРРО зможе почати роботу інший касир. Виходячи із цього

ВАЖЛИВО

на ПРРО створювати Z-звіт доведеться навіть у тому випадку, якщо протягом дня розрахункові операції не здійснювалися, але касир відкрив зміну

В іншому випадку передати управління ПРРО іншому касиру не вдасться. Без закриття зміни (формування Z-звіту) відкрити нову зміну не можна (п. 5 розд. IV Порядку № 317).

Якщо Z-звіт створюється РРО, то в момент його формування відбувається обнулення інформації в оперативній пам’яті і занесення її до фіскальної пам’яті РРО. При цьому копії Z-звітів в електронному вигляді повинні передаватися до органів ДПСУ (п. 7 ст. 3 Закону про РРО).

Крім того, п. 6 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 547-2 встановлено, що суб’єкт господарювання повинен забезпечити збереження щоденних Z-звітів, створених РРО, в паперовій та/або електронній формі не менше 3 років згідно з п. 44.3 ПКУ. Причому здійснювати таке зберігання можна будь-яким зручним для вас способом, не забороненим чинним законодавством. Головне, щоб забезпечувалася можливість візуального перегляду такого звіту для підтвердження факту оприбуткування готівки й повноти обліку здійснених розрахункових операцій.

Але зауважте: п. 11 Положення № 148 говорить, що для відокремлених підрозділів без касової книги, що застосовують РРО, оприбуткуванням готівки є забезпечення зберігання щоденних Z-звітів в електронній (!) формі. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний затвердити внутрішнім документом місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами Z-звітів в електронній формі, а також відповідальну за зберігання цих звітів особу. Тож у цьому випадку виключно «паперове» зберігання Z-звітів не підійде. Але такого, в принципі, статися не повинно, оскільки вже довгий час Z-звіти в електронному вигляді зберігають без втручання суб’єктів господарювання всі РРО (за винятком автоматів з продажу товарів/послуг).

Якщо ж суб’єкт господарювання використовує ПРРО, то Z-звіт створюється ним в електронній формі на підставі даних розрахункових документів, збережених у пам’яті пристрою, на який установлено ПРРО, або на підставі даних фіскального сервера ДПСУ за запитом ПРРО (п. 17 Вимог № 199-2). Після цього Z-звіт передається в електронній формі на фіскальний сервер для реєстрації та довгострокового зберігання. На розсуд суб’єкта господарювання такий звіт може бути роздрукований (якщо це дозволяє ПРРО).

Після передачі Z-звіту на фіскальний сервер і отримання від нього відповідного підтвердження суб’єкт господарювання може за бажанням здійснювати його зберігання будь-яким зручним для нього способом (див. підкатегорію 109.24 БЗ). Але обов’язку це робити немає. Для виконання вимоги про зберігання Z-звітів, установленої п. 6 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 547-2, достатньо того, що вони зберігаються на сервері ДПСУ. За необхідності туди можна звернутися та відшукати Z-звіт за відповідний день і потім відтворити на екрані певного пристрою.

Зверніть увагу: суб’єкт господарювання може перевірити інформацію, що міститься в щоденних Z-звітах, створених РРО, в приватній частині Електронного кабінету в режимі «Z-звіти/фіскальні чеки». Як обіцяють податківці, після доопрацювання програмного забезпечення повинна відображатися й інформація щодо Z-звітів, створених ПРРО (див. роз’яснення з підкатегорії 109.02 БЗ).

Зауважте: за нестворення (несвоєчасне створення) або незбереження Z-звітів податківці погрожують адмінштрафом, установленим ст. 1551 КУпАП (див. роз’яснення з підкатегорії 109.20 БЗ).

Як часто потрібно створювати Z-звіт? Як ми вже говорили, Z-звіт необхідно створювати щодня за ті дні, коли здійснювалися розрахункові операції (п. 9 ст. 3 Закону про РРО). При цьому підсумок розрахунків обчислюють за зміну.

Що в цьому випадку вважати зміною? Пункт 2 Вимог № 199-1 визначає зміною при роботі з РРО період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту. Чіткого визначення зміни при роботі з ПРРО чинне РРО-законодавство не дає. Але виходячи з пп. 3 і 5 розд. IV Порядку № 317 такою є період часу від формування повідомлення про відкриття зміни ПРРО за формою № 3-ПРРО до формування Z-звіту.

Тобто кожна зміна повинна закінчуватися виконанням Z-звіту. Тільки після цього підсумок розрахунків вноситься до фіскальної пам’яті РРО / направляється на фіскальний сервер ДПСУ. При цьому максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 годин (п. 1 приміток до Вимог № 199-1).

Майте на увазі: у разі перевищення максимальної тривалості зміни роботу РРО буде заблоковано (п. 7 Вимог № 199-1).

Таким чином,

ВАЖЛИВО

щоденне створення Z-звітів потрібно виконувати так, щоб період між початком робочої зміни і Z-звітом становив не більше 24 годин

Якщо суб’єкт господарювання працює, наприклад, у режимі з 08:00 до 20:00 — з виконанням цієї вимоги немає проблем. Але при цілодобовому режимі роботи виникає запитання: яким чином рахувати 24 години? У який момент доби можна починати (і закінчувати) відлік 24-годинної зміни?

Із цього приводу трапляються різні думки податківців. Так, у роз’ясненні, наведеному в підкатегорії 109.10 БЗ, вони заявляють: якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово, то Z-звіт повинен роздруковуватися щодня після закінчення робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня. Такий же підхід фіскали демонструють у листах ДФСУ від 05.02.2019 р. № 394/6/99-99-14-05-01-15/ІПК і ГУ ДФС у Волинській обл. від 13.09.2018 р. № 4024/ІПК/03-20-14-05-11.

Проте в низці консультацій податківців можна натрапити на іншу думку. Так, вони допускають можливість вести відлік 24-годинної РРО-зміни від іншої точки, ніж 00:00 (див., зокрема, листи ДПСУ від 26.03.2020 р. № 1254/6/99-00-05-04-01-06/ІПК і ДФСУ від 11.04.2019 р. № 1560/6/99-99-14-05-01-15/ІПК). У своїх консультаціях фіскали прямо стверджують: якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово і робоча зміна закінчується наступного календарного дня, Z-звіт повинен створюватися щодня після закінчення робочої зміни. Так, якщо зміна закінчується, наприклад, о 08:00, то Z-звіт потрібно сформувати після 08:00 наступної доби, але не пізніше 24 годин від початку цієї зміни.

Висновок, звичайно, радісний, але якщо ви працюєте цілодобово і вам дуже потрібно друкувати Z-звіт не о 24 годині, а в інший час, краще отримайте індивідуальну податкову консультацію із цього питання.

Створення (роздрукування) Z-звіту частіше одного разу за день. Законодавство не забороняє створювати (роздруковувати) декілька Z-звітів протягом дня. Погоджуються із цим і податківці (див. роз’яснення з підкатегорії 109.09 БЗ).

Z-звіт резервного РРО. При використанні резервного РРО на суб’єкта господарювання поширюються ті самі вимоги, що й при використанні основного РРО/ПРРО, у тому числі й вимога про щоденне створення Z-звітів.

ВАЖЛИВО

Якщо резервний РРО протягом робочого дня не використовується, то обов’язку роздруковувати на ньому Z-звіт немає

Це підтверджують і податківці в роз’ясненні з підкатегорії 109.06 БЗ.

Х-звіт

Х-звіт, на відміну від Z-звіту, не передбачає обнулення інформації в оперативній пам’яті й занесення її до фіскальної пам’яті РРО / передачі інформації на фіскальний сервер при використанні ПРРО. Такий звіт дає змогу контролювати і звіряти наявну кількість грошей у РРО/ПРРО з проведеними документами.

Крім загальних реквізитів, зазначених у табл. 5.1, Х-звіт повинен містити також такі дані з початку зміни до моменту його формування (п. 15 Вимог № 199-1, п. 19 Вимог № 199-2):

1) підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожною ставкою ПДВ окремо;

2) літерні позначення і відповідні ставки ПДВ у відсотках;

3) суми ПДВ за кожною ставкою;

4) підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), продаж (надання) яких не підлягає оподаткуванню ПДВ;

5) загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) з розбивкою за формами оплати. При цьому в частині готівкової форми оплати сюди потраплятиме сума з розрахункових документів після заокруглення;

6) підсумки розрахункових операцій і суми ПДВ (відповідно до пп. 1, 3 — 5) за сумами коштів, виданих покупцям (споживачам послуг), якщо такий підсумок не дорівнює нулю;

7) суми готівки за операціями «службове внесення» і «службова видача»;

8) дату і час формування чека Х-звіту.

Якщо РРО/ПРРО призначений для роботи з декількома валютами, чек X-звіту повинен додатково містити підсумки розрахункових операцій за кожною валютою окремо.

Також зверніть увагу: якщо у фіскальному чеку є дані щодо акцизного податку або іншого податку (збору), то і в X-звіті вони також повинні відображатися (за аналогією з інформацією про ПДВ).

Х-звіт може формуватися тільки до створення Z-звіту. На підприємствах роздрібної торгівлі, у яких Z-звіт формується один раз на добу, Х-звіт формують при здаванні виручки кожним касиром, який працює на РРО/ПРРО.

Важливо! Х-звітом не можна замінити Z-звіт. Це пояснюється тим, що підсумок розрахунків вноситься до фіскальної пам’яті РРО / передається на фіскальний сервер ДПСУ саме при формуванні Z-звіту. Х-звіт такі функції не виконує. Крім того, Х-звіт узагалі не підпадає під визначення фіскального звітного чека в розумінні Закону про РРО, а це означає, що він не може замінити собою Z-звіт.

5.3. Виправляємо помилково проведену операцію

Звичайно, як і будь-яка людина, касир не застрахований від допущення помилки при реєстрації операції через РРО або ПРРО. Але, на щастя, їх можна виправити! Як? Розповідаємо далі.

Якщо помилку допущено при реєстрації операції через РРО, то помилково проведену суму скасовують шляхом реєстрації від’ємної суми (п. 7 розд. III Порядку № 547-1). Перед скасованою сумою в чеку може друкуватися знак «-» (мінус).

Виправити помилку слід до закінчення робочого дня. Адже чинне законодавство не передбачає механізму виправлення помилково проведеної через РРО суми наступного дня (див. роз’яснення в підкатегорії 109.02 БЗ).

Зауважте: скасовувати помилкову суму, використовуючи операцію «сторно», для РРО заборонено.

Якщо ж помилку допущено при проведенні розрахунків через ПРРО, виправити її можна одним із двох способів:

1) через фіскальний касовий чек видачі коштів (форма № ФКЧ-2);

2) через сторнування раніше здійсненої операції.

Застосувати другий варіант виправлення помилки можна, тільки якщо ви виявили помилку до моменту реєстрації наступного розрахункового документа таким ПРРО. На це вказує п. 8 розд. IV Порядку № 317.

Виправляти помилку першим способом, тобто формуючи видатковий чек форми № ФКЧ-2, можна і в інший час. Але, на наш погляд, формувати такий чек слід доти, доки касир не створить Z-звіт. Річ у тому, що тільки так можна уникнути розбіжності між залишком коштів, які знаходяться біля ПРРО, з даними, зазначеними в Z-звіті.

Після того, як помилку буде виправлено, необхідно скласти акт про скасування помилково проведеної суми розрахунку. Робити це при виправленні помилок з використанням РРО зобов’язує п. 8 розд. III Порядку № 547-1. При виправленні ж помилок через ПРРО складати згаданий акт законодавство не вимагає. Але на цьому наполягають податківці (див. роз’яснення з підкатегорії 109.24 БЗ). Водночас за нескладання такого акта жодної відповідальності не передбачено.

ВАЖЛИВО

В акті слід зазначити дані про помилкову суму і реквізити розрахункового документа

Акт передають до бухгалтерії, де він зберігається протягом 3 років.

Наведемо приклад такого акта на рис. 5.2 нижче.

image

Рис. 5.2. Зразок акта про скасування помилково проведеної через РРО суми

Зверніть увагу: якщо касир помилково зазначив у фіскальному чеку неправильну форму оплати (готівка, картка, кредит тощо), йому необхідно скласти акт про скасування помилкової форми оплати (див. підкатегорію 109.06 БЗ).

5.4. Повертаємо кошти покупцю

Нагадаємо: розрахунковою операцією вважається, зокрема, видача готівки (при використанні банківської платіжної картки — оформлення розрахункових документів про перерахування коштів у банк покупця) за повернений покупцем товар або ненадану послугу (ст. 2 Закону про РРО). Тобто в цих випадках необхідно застосовувати РРО/ПРРО.

Крім того, податківці (див. консультацію в підкатегорії 109.02 БЗ) наполягають на застосуванні РРО з оформленням відповідного розрахункового документа й у разі повернення грошових коштів готівкою або із застосуванням банківської платіжної картки за неотриманий товар.

Реєстрацію видачі коштів здійснюють у видатковому чеку за формою № ФКЧ-2 (додаток 2 до Положення № 13) шляхом реєстрації від’ємної суми (п. 7 розд. III Порядку № 547-1). При цьому перед сумою виданих коштів може друкуватися знак «-» (мінус).

Цей варіант застосовують як для повернень, які здійснюються через РРО, так і для повернень, що проводяться через ПРРО.

Причому

ВАЖЛИВО

якщо розрахунки при придбанні товару (послуги) були здійснені через класичний РРО, повернути грошові кошти можна шляхом формування видаткового чека через ПРРО

Це випливає з роз’яснення, наведеного в підкатегорії 109.24 БЗ. Очевидно, це працює й у зворотному напрямі.

Зауважте: використовувати операцію «сторно» для таких цілей заборонено.

Якщо повернення грошових коштів здійснюється в готівковій формі, а в скриньці РРО/ПРРО* недостатньо готівки, щоб повернути покупцю (клієнту) необхідну суму, касиру необхідно звернутися до бухгалтерії підприємства, щоб з каси видали суму грошових коштів, якої не вистачає для повернення покупцеві (клієнту). Таку суму вносять до скриньки РРО/ПРРО за допомогою операції «службове внесення». Далі її видають покупцю (клієнту) за стандартною схемою.

Майте на увазі: якщо сума коштів, виданих при поверненні товару (рекомпенсації раніше оплаченої послуги), перевищує 100 грн, матеріально відповідальна особа підприємства або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки (зазвичай це касир торговельного залу), повинна скласти акт про видачу коштів (п. 8 розд. III Порядку № 547-1). Причому, як стверджують податківці (див. підкатегорію 109.24 БЗ), необхідність складання такого акта не залежить від того, через який РРО здійснюється повернення грошових коштів — класичний або програмний.

В акті про видачу коштів необхідно зазначити:

— дані документа, що посвідчує особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги);

— відомості про товар (послугу);

— суму виданих коштів;

— номер, дату і час видачі розрахункового документа, що підтверджує придбання товару (отримання послуги).

Зразок акта про видачу коштів наведено на рис. 5.3.

image

Рис. 5.3. Зразок акта про видачу коштів

Такий акт передають до бухгалтерії підприємства і зберігають протягом 3 років (п. 8 розд. III Порядку № 547-1).

Цікавий момент! Як зазначили фіскали в консультації з підкатегорії 109.20 БЗ, відповідальність суб’єкта господарювання за нескладання акта про видачу коштів або незазначення в ньому необхідних відомостей чинним законодавством не передбачена.

5.5. РРО/ПРРО не працює: причини та дії

Іноді з не залежних від суб’єкта господарювання причин виникають ситуації, коли РРО/ПРРО не може використовуватися, зокрема, у зв’язку з:

1) відключенням електроенергії;

2) виходом з ладу РРО/ПРРО;

3) відключенням Інтернету.

Далі розповімо, що робити касиру, якщо виникли такі ситуації.

Тимчасово відключили електроенергію

Одразу зауважимо, що при роботі з ПРРО така обставина, як відключення електроенергії, може не мати жодних наслідків. Так, якщо пристрій, на якому встановлений ПРРО, є портативним (наприклад, смартфон, ноутбук) і на ньому підключений мобільний Інтернет, що дозволяє підтримувати зв’язок з фіскальним сервером ДПСУ, то роботу з ПРРО можна продовжувати у звичайному режимі (принаймні поки пристрій не розрядиться).

Якщо ж вихід в Інтернет з пристрою, на якому встановлено ПРРО, можливий тільки через wi-fi (тобто з використанням роутера, підключеного до електромережі), то продовжувати роботу в онлайн-режимі ПРРО не може. Оскільки буде відсутнє з’єднання з фіскальним сервером. Але про те, як діяти в разі відсутності Інтернету, ми говоритимемо трохи пізніше.

А ось якщо ПРРО встановлено на комп’ютері, який працює від електромережі, то на період відключення електроенергії проводити розрахункові операції взагалі неможливо.

Використовуєте класичний РРО? Тоді при відключенні електроенергії можливі два варіанти розвитку подій:

1) якщо в суб’єкта господарювання є зареєстрована в установленому порядку КОРО на РРО, то при тимчасовому відключенні електроенергії проводити розрахунки потрібно з використанням такої КОРО та РК;

2) якщо суб’єкт господарювання прийняв затверджене власним розпорядчим документом рішення про те, що в разі відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту її включення, і за власним бажанням не зареєстрував КОРО на РРО, то в періоди відключення електроенергії проводити розрахунки з покупцями/замовниками в готівковій формі або із застосуванням платіжних карток він не може. Проте торговельну точку закривати не обов’язково, якщо виписувати рахунки і направляти клієнтів для їх оплати до найближчого банку.

На першому варіанті зупинимося детальніше. Передусім запам’ятайте, що

ВАЖЛИВО

використовувати КОРО і РК при відключенні електроенергії можна не більше 7 робочих днів (ст. 5 Закону про РРО)

Якщо електроенергію відключили на більш тривалий строк, необхідно припинити продаж товарів (робіт, послуг) за готівку до відновлення електропостачання. У такому разі реалізовувати товари можна тільки за безготівковим розрахунком без використання платіжних карток.

Розглянемо алгоритм дій у разі тимчасового відключення електроенергії на період не більше 7 робочих днів при застосуванні КОРО і РК.

Етап 1. Підготовка до здійснення розрахункових операцій.

1. Після відключення електроенергії касир підраховує суму виручки, що перебуває у скриньці РРО, і записує її до корінця першої розрахункової квитанції з позначкою «Службове внесення».

2. Касир заповнює графи 1 — 5 розділу 2 КОРО (див. підрозділ 6.3).

Етап 2. Оформлення розрахункових операцій.

1. Заповнюють розрахункові квитанції (корінець і відривну частину) на кожну розрахункову операцію (детальніше див. у підрозділі 6.5). Суму готівки, виданої з місця проведення розрахунків, уписують до корінця розрахункової квитанції з позначкою «Службова видача».

2. До розділу 1 КОРО вносять дані за кожен день розрахунків з використанням РК. При цьому в записах за перший день враховують інформацію про суми розрахунків, які були проведені з початку робочого дня до відключення електроенергії (на підставі контрольної стрічки РРО).

Якщо в кінці робочого дня фіскальний звітний чек не створювався з причини відсутності електроенергії, в графі 2 розділу 1 КОРО замість номера Z-звіту зазначають номер РК, яка використовувалася.

3. За кожен робочий день до розділу 2 КОРО вносять записи про реквізити розрахункових квитанцій до і після закінчення використання РК у межах робочого дня або зміни. Причому щодня заповнюють тільки графи 3 — 7 (детальніше див. у підрозділі 6.3).

Етап 3. Відновлено подачу електроенергії.

1. Проводять через РРО суми розрахунків за час роботи до відключення електроенергії, якщо інформація про ці суми не збереглася в РРО (у разі обнулення оперативної пам’яті). Зазначені суми вводять до РРО окремо за кожною ставкою ПДВ, акцизного податку або іншого податку (збору). Роблять це на підставі контрольної стрічки. За необхідності може бути виконано операцію «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків (розмінної монети).

2. Підраховують суму розрахунків, оформлених за допомогою РК, за корінцями розрахункових квитанцій. Суму залишку готівки на місці проведення розрахунків записують до корінця останньої розрахункової квитанції з позначкою «Службова видача» (сюди буде включено і суму, що перебувала у скриньці РРО на момент відключення електроенергії, — етап 1, якщо вона не була інкасована раніше).

3. Проводять через РРО суму розрахункових операцій, які були оформлені розрахунковими квитанціями за період відключення електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, акцизного податку або іншого податку (збору). На суму коштів, виданих з місця проведення розрахунків за розрахунковими квитанціями, роблять операцію «службова видача».

З метою перевірки правильності внесених сум доцільно роздрукувати Х-звіт.

4. Виконують Z-звіт і на його підставі заповнюють розділ 1 КОРО. Якщо РРО не працював декілька днів, у розділі 1 КОРО слід зазначити, за які дати підсумовано дані в Z-звіті.

5. Заповнюють графи 6 — 8 розділу 2 КОРО (див. підрозділ 6.3).

РРО/ПРРО вийшов з ладу (зламався)

Якщо з ладу вийшов РРО, передусім потрібно письмово або засобами телекомунікацій у довільній формі повідомити про це (п. 16 ст. 3 Закону про РРО):

1) ЦСО — протягом робочого дня, в якому виявлено несправність;

2) органу ДПСУ, в якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків — протягом 2 робочих днів після виявлення несправності.

Якщо ж ви виявили несправність ПРРО, насамперед потрібно визначити вид несправності (див. роз’яснення з підкатегорії 109.24 БЗ). Якщо виявиться, що порушено роботу програмного забезпечення, необхідно оновити його версію і повторити процедуру, під час виконання якої відбувся збій. Таким чином, у випадку коли робота ПРРО відновлена відразу після його перезавантаження (короткострокова зупинка), ПРРО не вважається несправним.

Якщо ж має місце несправність пристрою, на якому встановлено ПРРО, про таку поломку протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій потрібно повідомити:

1) органу ДПСУ, в якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків;

2) виробнику ПРРО та/або ЦСО (за наявності).

Роблять це шляхом подання форми № 2-ПРРО (додаток 2 до Порядку № 317).

Після відновлення роботи пристрою не забудьте подати заяву про реєстрацію ПРРО за формою № 1-ПРРО (додаток 1 до Порядку № 317) з позначкою «Відновлення роботи».

Адже якщо податківці не отримають таку заяву протягом місяця після надходження повідомлення за формою № 2-ПРРО, до Реєстру ПРРО буде внесено запис про скасування реєстрації такого ПРРО (п. 12 розд. ІІ Порядку № 317).

Тепер поговоримо безпосередньо про те, як можна продовжувати здійснювати розрахункові операції при поломці РРО/ПРРО.

Якщо зламався РРО, розрахунки проводять одним із таких способів:

— з використанням КОРО і РК (якщо суб’єкт господарювання реєстрував КОРО на РРО, що вийшов з ладу);

— з використанням зареєстрованого в установленому порядку резервного РРО.

А ось якщо вийшов з ладу ПРРО, то продовжувати проводити розрахункові операції можна тільки з використанням резервного РРО (п. 12 розд. ІІ Порядку № 317)*. Адже реєстрація КОРО на ПРРО законодавством не передбачена.

* Зауважимо: в посібнику користувача до безоплатного ПРРО Каса податківці стверджують, що в разі припинення роботи з ПРРО внаслідок виходу з ладу обладнання робота з тим же номером ПРРО може бути продовжена на іншому пристрої. Але при цьому до початку роботи на новому пристрої обов’язково слід закрити попередню зміну.

Зверніть увагу: ЦСО зобов’язаний забезпечити відновлення роботи РРО, що вийшов з ладу, протягом 7 робочих днів. І саме цей строк, на думку податківців (див. роз’яснення в підкатегорії 109.09 БЗ), є максимальним для застосування РК з КОРО або резервного РРО в разі поломки основного РРО.

А ось стосовно строку використання резервного РРО в разі виходу з ладу ПРРО жодних обмежень немає. Сподіваємося, податківці цього не заперечуватимуть.

Далі розповімо, які дії потрібно здійснити в разі виходу РРО з ладу при застосуванні КОРО і РК.

Використовуємо КОРО і РК. Порядок проведення розрахунків з використанням КОРО і РК при виході з ладу РРО практично не відрізняється від порядку дій при відключенні електроенергії. Наведемо його нижче.

Етап 1. Підготовка до здійснення розрахункових операцій.

1. Повідомляємо ЦСО та органу ДПСУ про вихід з ладу РРО (див. вище).

2. Підраховуємо суму готівки, яка перебуває у скриньці РРО, що вийшов з ладу, і записуємо її до корінця першої розрахункової квитанції з позначкою «Службове внесення».

3. Заповнюємо графи 1 — 5 розділу 2 КОРО.

Етап 2. Оформлення розрахункових операцій.

1. Здійснюємо розрахункові операції, що оформляються за допомогою розрахункових квитанцій.

2. Щодня заповнюємо розділи 1 і 2 КОРО так само, як при відключенні електроенергії.

Етап 3. Відновлення роботи РРО.

1. Якщо відбулося обнулення оперативної пам’яті, проводимо через РРО суми розрахунків за час роботи до поломки РРО окремо за кожною ставкою ПДВ, акцизного податку або іншого податку (збору) (на підставі контрольної стрічки). За необхідності може бути виконана операція «службове внесення» готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків (розмінної монети).

2. Підраховуємо суму розрахунків, оформлених за допомогою РК, за корінцями розрахункових квитанцій. Суму залишку готівки на місці проведення розрахунків записуємо до корінця останньої розрахункової квитанції з позначкою «Службова видача» (сюди буде включено і суму, що перебувала у скриньці РРО на момент його поломки*, — етап 1).

* Звісно, якщо ця сума не була інкасована раніше.

3. Проводимо через РРО суму розрахункових операцій, які були оформлені розрахунковими квитанціями за період ремонту РРО, окремо за кожною ставкою ПДВ, акцизного податку або іншого податку (збору). На суму коштів, виданих з місця проведення розрахунків за розрахунковими квитанціями, робимо операцію «службова видача».

Щоб перевірити правильність введених сум, рекомендуємо зробити Х-звіт.

4. Виконуємо Z-звіт і на його підставі заповнюємо розділ 1 КОРО. Якщо РРО не працював декілька днів, у розділі 1 КОРО слід зазначити, за які дати підсумовано дані в Z-звіті.

5. Заповнюємо графи 6 — 8 розділу 2 КОРО.

Тепер розповімо, як бути з використанням резервного РРО в разі поломки РРО/ПРРО.

Використовуємо резервний РРО. Розрахунки з покупцями через резервний РРО відбуваються у звичайному порядку, хоча все одно є деякі особливості.

У цьому випадку касир діє так:

1. Після поломки РРО/ПРРО до початку розрахункових операцій підраховує суму коштів, що перебуває у скриньці РРО/ПРРО (суму виручки, отриману за день до поломки РРО/ПРРО, і суму розмінної монети).

2. Вмикає резервний РРО.

3. Операцією «службове внесення» вносить суму готівки, яка переноситься до скриньки резервного РРО зі скриньки несправного РРО/ПРРО.

4. Проводить розрахункові операції через резервний РРО у звичному режимі.

5. Після відновлення роботи основного РРО/ПРРО підраховує суму готівки у скриньці резервного РРО і з використанням операції «службова видача» передає її до скриньки відремонтованого РРО/ПРРО або до каси.

6. Виконує Z-звіт на резервному РРО.

7. Якщо відбулося обнулення оперативної пам’яті основного РРО, проводить через відремонтований РРО суми розрахунків за час роботи до його поломки окремо за кожною ставкою ПДВ, акцизного податку або іншого податку (збору) (на підставі контрольної стрічки)**. За необхідності виконує операції «службове внесення» або «службова видача» (зокрема, на суму коштів, перенесених у день поломки до резервного РРО). Для контролю правильності внесених сум слід виконати Х-звіт. Після цього — Z-звіт.

** При поломці ПРРО ця дія не виконується.

8. У відремонтованому ПРРО перевіряє, чи було закрито попередню зміну з формуванням Z-звіту. Відкриває нову зміну.

9. Операцією «службове внесення» вносить суму готівки, яка переміщується зі скриньки резервного РРО до скриньки відремонтованого РРО/ПРРО.

10. Проводить розрахункові операції через відремонтований РРО/ПРРО в загальному порядку. Z-звіт створює у звичайному режимі.

Якщо РРО так і не змогли полагодити, суб’єкт господарювання знімає такий РРО з реєстрації, а також подає звіт за формою № ЗВР-1 і Довідку про використані розрахункові книжки в разі застосування розрахункових квитанцій на період виходу з ладу РРО (див. підкатегорію 109.06 БЗ).

При цьому в разі введення в експлуатацію нового РРО підприємство не повинне проводити через нього суми розрахунків за час роботи з використанням КОРО, зареєстрованої на попередній РРО, що не підлягає ремонту.

Якщо ж полагодженню не підлягає ПРРО, то, як ми вже говорили, його автоматично розреєструють через місяць після надходження від суб’єкта господарювання повідомлення за формою № 2-ПРРО.

Відсутній Інтернет

Наявність Інтернету вкрай важлива при роботі як з РРО, так і з ПРРО.

Нагадаємо: суб’єкти господарювання, які використовують РРО, в загальному випадку зобов’язані подавати електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків РРО до органів ДПСУ по дротових або бездротових каналах зв’язку (абзац другий п. 7 ст. 3 Закону про РРО). У разі ж роботи з ПРРО по дротових або бездротових каналах зв’язку на фіскальний сервер ДПСУ повинні передаватися електронні копії розрахункових документів, фіскальних звітів, фіскальних звітних чеків та іншої інформації, необхідної для обліку роботи ПРРО. Усе це можливо за наявності Інтернету.

Водночас відсутність Інтернету не ставить хрест на здійсненні розрахункових операцій. Як упоратися із цією проблемою, розповімо далі.

Якщо використовується РРО. Спочатку (протягом 72 годин або до переповнення пам’яті носія контрольної стрічки) жодних особливостей при проведенні розрахунків не виникає. Тобто в такому разі ви, як і раніше, продовжуєте використовувати свій РРО у звичному режимі.

Якщо з’єднання з Інтернетом відсутнє більше 72 годин, проведення розрахунків доведеться призупинити, оскільки робота РРО буде заблокована (п.п. 3.1.2 Вимог № 1057).

Те саме відбудеться при переповненні пам’яті носія контрольної стрічки (п.п. 2.3.7 Вимог № 1057).

Про блокування вам просигналізує сам РРО.

Коли з’єднання з Інтернетом відновиться і звітні дані в електронній формі будуть передані до органів ДПСУ, РРО розблокується (п. 9 Вимог № 199-1).

Зверніть увагу: якщо строк неподання електронної РРО-інформації у зв’язку з відсутністю з’єднання з Інтернетом не перевищує 7 робочих днів, відповідальність за неподання такої інформації до суб’єкта господарювання не застосовується (див. роз’яснення фіскалів у підкатегорії 109.20 БЗ). Проте для цього суб’єкт господарювання повинен мати документи, що підтверджують пошкодження телекомунікаційної мережі.

Якщо використовується ПРРО. У разі відсутності підключення до Інтернету ПРРО втрачає зв’язок з фіскальним сервером ДПСУ і тому не може направляти йому електронні копії розрахункових документів, фіскальних звітних чеків та іншої необхідної інформації в режимі онлайн. У такому разі продовжувати роботу ПРРО можна в офлайн-режимі.

Перше, що потрібно пам’ятати:

ВАЖЛИВО

використовувати офлайн-режим можна тільки в тому випадку, якщо ДПСУ зарезервувала діапазон фіскальних номерів для роботи офлайн

Нагадаємо: перша порція таких номерів (у загальному випадку — 2000 штук) формується фіскальним сервером під час присвоєння ПРРО фіскального номера і внесення до Реєстру ПРРО. Наступні порції зарезервованих фіскальних номерів формуються кожного разу після приймання фіскальним сервером ДПСУ пакета створених ПРРО копій розрахункових документів із присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами із зарезервованого діапазону.

Зауважте: якщо суб’єкт господарювання повідомить податківців про те, що за відсутності зв’язку із сервером він розрахункових операцій не проводить, то такі номери під нього резервуватися не будуть, а отже, в режимі офлайн він працювати не зможе.

При переведенні ПРРО в режим офлайн має бути сформоване електронне Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між ПРРО і фіскальним сервером за формою № 4-ПРРО (додаток 4 до Порядку № 317) з позначкою «початок переведення ПРРО в режим офлайн». Такому документу присвоюється фіскальний номер із зарезервованого діапазону.

Під час роботи ПРРО в режимі офлайн кожному створеному електронному документу, розрахунковому документу і фіскальному звітному чеку присвоюються фіскальні номери із зарезервованого діапазону. Такі електронні документи повинні зберігатися ПРРО до моменту отримання від фіскального сервера підтвердження про їх доставку.

Якщо в період роботи ПРРО в режимі офлайн настав строк формування Z-звіту (відбувається закриття зміни), то він має бути сформований після видачі останнього розрахункового документа за цю зміну і до формування повідомлення за формою № 3-ПРРО про відкриття наступної зміни. При цьому фіскальні номери останнього розрахункового документа за цю зміну, фіскального звітного чека і повідомлення за формою № 3-ПРРО про відкриття наступної зміни присвоюються з діапазону номерів послідовно.

ВАЖЛИВО

ПРРО повинні автоматично переводитися з режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО і цим сервером

При цьому після відновлення зв’язку між ПРРО і фіскальним сервером у момент виходу реєстратора з режиму офлайн одночасно має бути сформоване електронне повідомлення за формою № 4-ПРРО з позначкою «завершення режиму офлайн». Йому присвоюється відповідний фіскальний номер із зарезервованого діапазону. Також при цьому формується пакет даних установленого формату, що містить повідомлення про початок переведення ПРРО в режим офлайн, чеки і повідомлення про завершення такого режиму з використанням електронного підпису особи, що здійснювала розрахункові операції, або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО. Такий пакет даних протягом години після встановлення зв’язку з фіскальним сервером направляється на
сервер.

Пам’ятайте! Працювати в офлайн-режимі ПРРО може не більше 36 годин підряд і не більше 168 годин протягом календарного місяця. У разі досягнення одного з граничних строків ПРРО повинен припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн.

Доступ до інформації про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн із застосуванням конкретного ПРРО, забезпечується самим ПРРО і засобами Електронного кабінету.

Зверніть увагу: розглянутий порядок роботи в офлайн-режимі застосовний також для інших випадків відсутності зв’язку з фіскальним сервером ДПСУ, а не тільки за відсутності Інтернету.

висновки

ВИСНОВКИ

  1. У ті дні, коли розрахункові операції не проводилися, Z-звіт можна не створювати. Але при роботі з ПРРО такий звіт доведеться виконати, щоб закрити поточну зміну.
  2. Помилково проведені через РРО/ПРРО суми скасовують через видатковий чек шляхом реєстрації від’ємної суми. Якщо помилка була допущена при проведенні розрахунків через ПРРО, виправити її можна також через сторнування раніше здійсненої операції.
  3. Видачу коштів у разі повернення товару або ненадання послуги здійснюють із застосуванням РРО/ПРРО.
  4. Якщо при роботі з ПРРО зник зв’язок з фіскальним сервером ДПСУ, продовжувати здійснювати розрахункові операції через такий ПРРО при виконанні певних умов можна в офлайн-режимі.

6. КОРО та РК: реєструємо і ведемо правильно

Як ми вже говорили, мати зареєстровані КОРО на РРО зараз необов’язково. Але їх можна заводити за власним бажанням. А ось тим суб’єктам господарювання, які не застосовують РРО згідно зі ст. 10 Закону про РРО, КОРО потрібна в будь-якому разі. При цьому КОРО нерозривно пов’язана з РК — підшивкою розрахункових квитанцій. КОРО і РК вимагають реєстрації. Які документи потрібні для їх реєстрації? Де та як зберігати КОРО і РК? Коли і в якому порядку їх заповнювати? Із цими та іншими питаннями розбиратимемося прямо зараз.

6.1. Реєструємо КОРО

Види КОРО

Передусім давайте згадаємо: Закон про РРО говорить про два різновиди КОРО. Розглянемо обидва.

1. КОРО на РРО. Зараз реєстрація і ведення такої КОРО — це право, а не обов’язок суб’єктів господарювання. У принципі, можна працювати і без неї. Але в такому разі при поломці РРО проводити розрахунки з покупцями/замовниками в готівковій формі або із застосуванням ЕПЗ можна тільки після підключення резервного РРО. А при відключенні електроенергії до моменту її включення взагалі доведеться припинити розрахункові операції*.

* Як варіант — можна виписувати рахунки і направляти клієнтів для їх оплати до найближчого банку.

Якщо ви вирішили працювати без КОРО на РРО, вам необхідно видати внутрішній розпорядчий документ. У ньому слід зазначити, що підприємство не проводить розрахункових операцій при поломці РРО / відключенні електроенергії до підключення резервного РРО або до ввімкнення електроенергії (ст. 5 Закону про РРО).

Таким чином, нові торговці, які прийняли рішення обходитися без КОРО, мають право не реєструвати КОРО на РРО при реєстрації останнього. Для реалізації такого права їм слід зробити відповідну позначку в заяві на реєстрацію РРО за формою № 1-РРО. Причому якщо надалі виникне необхідність зареєструвати КОРО на РРО, це можна буде зробити (п. 1 гл. 1 розд. II Порядку № 547-2).

Що стосується «старих» торговців (у яких і РРО, і КОРО на нього зареєстровані), то вони можуть скасувати реєстрацію діючої КОРО і припинити її застосування. Так, КОРО можна зняти з реєстрації, подавши до органу ДПСУ заяву за формою № 2-КОРО.

Якщо ви вирішили не відмовлятися від КОРО, то вести їх слід за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку № 547-2. При цьому врахуйте, що з 19.04.2019 р. діє оновлена форма КОРО. Проте використовувати раніше зареєстровані КОРО за старою формою можна (1) або до скасування реєстрації, (2) або до їх закінчення.

При цьому ваші обов’язки полягатимуть виключно в тому, щоб (див. п. 6 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 547-2):

1) зберігати КОРО на місці проведення розрахунків, де встановлений РРО;

2) робити в КОРО записи з обліку розрахункових квитанцій у разі виходу з ладу РРО / відключення електроенергії.

ВАЖЛИВО

Якщо ви застосовуєте ПРРО, на період виходу його з ладу працювати через КОРО і РК не вийде

Законодавство не передбачає можливості реєструвати КОРО на ПРРО. Підтверджують це й податківці (див. підкатегорію 109.24 БЗ).

2. КОРО на господарську одиницю. Її відповідно до п. 5 ст. 3 Закону про РРО заповнюють ті, хто працює без РРО згідно з Переліком № 1336.

Визначення господарської одиниці можна знайти в п. 3 розд. I Порядку № 547-2. Так, господарська одиниця — це стаціонарний або пересувний об’єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.

Форму КОРО на господарську одиницю ви знайдете в додатку 2 до Порядку № 547-2. Починаючи з 19.04.2019 р. її також оновили, хоч і менш істотно, ніж КОРО на РРО. При цьому, як і у випадку з КОРО на РРО, вести КОРО на господарську одиницю за старою формою можна або до скасування реєстрації, або до її закінчення.

Порядок реєстрації

За загальним правилом обидва види КОРО реєструють тільки в органах ДПСУ за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків (п. 2 гл. 1 розд. II Порядку № 547-2).

Платники податку на прибуток можуть реєструвати КОРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої, ніж такий суб’єкт, територіальної громади. Крім того, національні оператори («Укрпошта», «Укртелеком», «Укрзалізниця», Держпідприємство спецзв’язку) можуть зареєструвати КОРО за місцезнаходженням господарських одиниць (відділень, вузлів, пунктів, станцій), де її використовуватимуть.

При цьому КОРО за місцезнаходженням відокремлених підрозділів і господарських одиниць юрособи реєструють за кодом ЄДРПОУ такої юрособи.

ВАЖЛИВО

Кількість КОРО, які можна зареєструвати одночасно, не обмежується

У разі відсутності підстав для відмови податківці реєструють КОРО не пізніше 2 робочих днів з моменту отримання відповідної заяви (п. 11 гл. 1 розд. II Порядку № 547-2).

Важливо! Перед реєстрацією КОРО необхідно належним чином підготувати (п. 6 гл. 1 розд. II Порядку № 547-2), а саме:

— прошнурувати;

— послідовно пронумерувати аркуші;

— встановити на ній засоби контролю*, щоб унеможливити розшнурування КОРО або вилучення її аркушів без порушення цілісності засобу контролю;

* Форма засобу контролю для опломбування КОРО встановлена наказом № 485.

— зробити на титульній сторінці книги записи, що містять відомості про суб’єкта господарювання, кількість аркушів, номер установленого засобу контролю, а також дані про РРО (модифікація, заводський і фіскальний номери, версія програмного забезпечення), якщо реєструється КОРО на РРО.

КОРО можна вести тільки в паперовому вигляді. Ведення електронної КОРО чинним законодавством не передбачено (див. лист ГУ ДПС у м. Києві від 14.09.2020 р. № 3849/10/26-15-07-08-01-14/ІПК).

Окремо зупинимося на нюансах реєстрації кожного виду КОРО.

Реєструємо КОРО на РРО. Ці КОРО реєструють в органі ДПСУ на кожен окремий РРО. Тобто зареєструвати одну КОРО на декілька РРО не можна.

Реєстрацію першої КОРО на РРО проводять одночасно з реєстрацією самого РРО (звісно, якщо суб’єкт господарювання не відмовився від ведення КОРО). Відповідно датою реєстрації першої КОРО на РРО є дата реєстрації РРО (п. 8 гл. 1 розд. II Порядку № 547-2).

При цьому в заяві на реєстрацію РРО (форма № 1-РРО) зазначають і дані про КОРО. Подавати окрему заяву № 1-КОРО при реєстрації першої КОРО не потрібно. А ось другу і наступні КОРО на РРО зареєструють тільки на підставі поданої суб’єктом господарювання реєстраційної заяви за формою № 1-КОРО.

Вона може подаватися як «на папері», так і в електронному вигляді.

Заява має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізособою-підприємцем. Також її може підписати представник суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу і підтверджують надані йому повноваження. У разі подання заяви в електронній формі повинні виконуватися вимоги про електронну ідентифікацію.

При реєстрації КОРО присвоюється фіскальний номер. Після цього суб’єкт господарювання на титульну сторінку КОРО вносить запис про фіскальний номер і найменування того органу ДПСУ, який здійснив реєстрацію цієї КОРО.

Реєструємо КОРО на господарську одиницю. Для реєстрації першої та наступних КОРО на господарську одиницю суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до відповідного органу ДПСУ (п. 7 гл. 1 розд. ІІ Порядку № 547-2):

— заяву про реєстрацію КОРО (за формою № 1-КОРО);

— саму КОРО на господарську одиницю.

Зверніть увагу: реєстраційна заява може бути подана керівником суб’єкта господарювання, ФОП або представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу і підтверджують надані йому повноваження.

За бажанням суб’єкт господарювання може зареєструвати декілька перших КОРО на одну господарську одиницю — для використання в окремих місцях проведення розрахунків (п. 12 гл. 1 розд. II Порядку № 547-2). Відповідно, коли кожна з перших КОРО закінчиться, він за чергою реєструватиме нові КОРО-«спадкоємиці».

Відмова в реєстрації

Рекомендуємо уважно вивчити п. 9 гл. 1 розд. II Порядку № 547-2. У ньому зазначено перелік причин (вичерпний список підстав), коли орган ДПСУ має право не зареєструвати КОРО.

Отже, податківці відмовляють у реєстрації КОРО, якщо:

— відсутня реєстрація РРО (в разі реєстрації КОРО на РРО);

— документи подані не в повному обсязі;

— в органі ДПСУ є відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;

— в органі ДПСУ є відомості про скасування реєстрації РРО (в разі реєстрації КОРО на РРО);

— суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в органі ДПСУ, до якого подані документи;

— суб’єкт господарювання не включений до ЄДР;

— суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в органі ДПСУ за адресою господарської одиниці, де використовуватиметься КОРО;

— щодо господарської одиниці, зазначеної в заяві, суб’єкт господарювання не подав форму № 20-ОПП відповідно до вимог п. 63.3 ПКУ або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт закритий або не експлуатується.

Відмову в реєстрації КОРО орган ДПСУ передає або направляє (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту господарювання не пізніше 2 робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви. Також про таку відмову вам можуть повідомити в другій квитанції, якщо реєстраційну заяву ви подавали в електронній формі.

ВАЖЛИВО

Незалежно від форми, в якій ви отримуєте відмову, обов’язково має бути зазначена її причина

ДПСУ надає суб’єктам господарювання інформацію про КОРО. Для цього податківці щодня оприлюднюють на своєму вебпорталі (див. за посиланням: cabinet.tax.gov.ua/registers/koro) дані про зареєстровані КОРО і про КОРО, реєстрацію яких скасовано.

6.2. Перереєстрація і зняття з реєстрації КОРО

Перереєстрації КОРО і скасуванню реєстрації присвячені гл. 2 і 3 розд. II Порядку № 547-2 відповідно. Розглянемо, як провести такі заходи.

Перереєстрація

Перереєстрацію проводять у разі (п. 1 гл. 2 розд. II Порядку № 547-2):

— зміни даних про суб’єкта господарювання, які зазначаються в КОРО (найменування або П. І. Б., податкового номера чи серії та номера паспорта*);

* Для фізичних осіб, які за релігійними переконаннями відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку в паспорті.

— зміни назви господарської одиниці та/або її адреси;

— зміни сфери застосування РРО (для КОРО на РРО);

— виявлення розбіжностей або помилок у записах на титульній сторінці КОРО;

— оновлення версії внутрішнього програмного забезпечення РРО (для КОРО на РРО).

Процедура перереєстрації відбувається таким чином. Суб’єкт господарювання не пізніше 5 робочих днів з дня виникнення зазначених підстав подає до органу ДПСУ за місцем реєстрації КОРО заяву за формою № 1-КОРО (з позначкою «Перереєстрація» і зазначенням її причин), а також саму КОРО, що підлягає перереєстрації. Подати цю заяву можна як у паперовому, так і в електронному вигляді.

Податківці не пізніше 2 робочих днів з дня подання заяви вносять зміни до інформаційної системи ДПСУ, а також здійснюють необхідні записи на титульній сторінці КОРО. Усі доповнення або виправлення засвідчуються підписом посадової особи та печаткою органу ДПСУ.

Також перереєструвати КОРО доведеться при зміні даних, які зазначаються в КОРО про суб’єкта господарювання, пов’язаній з перейменуванням районів у містах, скверів, бульварів, вулиць та інших об’єктів топоніміки. При цьому зауважимо, що Порядок № 547-2 не встановлює строку подання заяви на перереєстрацію КОРО в цьому випадку.

Крім того, перереєстрація КОРО здійснюється при зміні місцезнаходження або місця проживання, включенні/невключенні суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів або з інших причин, унаслідок чого змінюється податковий орган, у якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку.

У такому разі перереєстрація КОРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку здійснюється автоматично засобами інформаційної системи ДПСУ протягом 2 робочих днів з моменту переведення платника податків на обслуговування до органу ДПСУ за новим місцем обліку. При цьому КОРО, видана за попереднім місцем обліку, залишається чинною до моменту виникнення змін у даних про суб’єкта господарювання, які зазначаються на її титульній сторінці.

Скасування реєстрації

Скасування реєстрації КОРО на РРО відбувається одночасно зі скасуванням реєстрації самого РРО або за заявою суб’єкта господарювання. Таку заяву він подає в разі викрадення, втрати, непридатності до використання, прийняття розпорядчого документа про те, що в разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії розрахункові операції не здійснюються до моменту належного підключення резервного РРО або ввімкнення електроенергії тощо.

Втім, скасувати реєстрацію КОРО на РРО може й орган ДПСУ за наявності таких підстав:

— порушення цілісності встановленого на КОРО засобу контролю;

— виявлення факту опломбування КОРО підробленим засобом контролю;

— виявлення факту опломбування КОРО засобом контролю, номер якого не відповідає номеру, зазначеному в реєстраційній заяві.

У разі прийняття рішення про скасування реєстрації КОРО на РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідних підстав вносить необхідні дані до інформаційної системи ДПСУ і здійснює запис на титульній сторінці КОРО (у разі її наявності) про скасування реєстрації. Зазначений запис така посадова особа засвідчує своїм підписом і печаткою контролюючого органу.

Випадки, коли може бути скасована реєстрація КОРО на господарську одиницю, перелічені в п. 2 гл. 3 розд. II Порядку № 547-2. Наведемо їх:

1) суб’єктом господарювання подано відповідну заяву (в разі викрадення, втрати, непридатності для використання тощо);

2) КОРО використовується не за визначеною адресою господарської одиниці суб’єкта господарювання;

3) установчі документи підприємства за рішенням суду визнані недійсними;

4) наявне судове рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання — банкрута;

5) наявне судове рішення про припинення суб’єкта господарювання, яке не пов’язане з банкрутством;

6) суб’єкт господарювання відповідно до вимог п. 63.3 ПКУ повідомив орган ДПСУ про те, що господарська одиниця, де використовується КОРО (об’єкт оподаткування), закрита або не експлуатується;

7) підприємець помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, а також у разі обмеження його цивільної дієздатності;

8) в органу ДПСУ наявні відомості з ЄДР про державну реєстрацію припинення суб’єкта господарювання;

9) КОРО непридатна для використання;

10) порушено цілісність засобу контролю, встановленого на КОРО;

11) виявлено факт опломбування КОРО підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, зазначеним у реєстраційній заяві.

Скасування реєстрації КОРО на господарську одиницю на підставах, визначених у пунктах 2 — 11, може здійснюватися як за заявою суб’єкта господарювання, так і примусово за рішенням органу ДПСУ за місцем реєстрації КОРО.

Якщо суб’єкт господарювання не подає заяву про скасування реєстрації КОРО на господарську одиницю за формою № 2-КОРО за наявності підстав, перелічених у пунктах 2 — 8, податковий орган самостійно не пізніше місяця з дня виникнення таких підстав приймає рішення про скасування реєстрації КОРО.

Таке рішення податковий орган оформляє за формою № 3-КОРО у двох примірниках: один зберігається в обліковій справі платника, а другий направляється за його місцезнаходженням або місцем проживання. Також примірник рішення про скасування реєстрації КОРО розміщується в Електронному кабінеті.

ЗАПИТАННЯ

А в який строк суб’єкт господарювання повинен подати заяву про скасування реєстрації КОРО за наявності відповідних підстав

На це п. 3 гл. 3 розд. II Порядку № 547-2 відводить 2 робочих дні з дня виникнення відповідної підстави. У разі викрадення КОРО разом із заявою подавайте до податкового органу копію відповідного документа від органу поліції.

Документи на скасування реєстрації КОРО можуть бути подані відповідальною особою підприємства або підприємцем, а також їх представником за умови наявності документа, що посвідчує його особу, і належним чином оформленої довіреності. Якщо заява подається в електронній формі, потрібно виконати вимоги про електронну ідентифікацію (п. 5 гл. 3 розд. II Порядку № 547-2).

Не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви податківці скасують реєстрацію КОРО. При цьому посадова особа контролюючого органу робить відповідний запис на титульній сторінці КОРО на господарську одиницю (за її наявності) і засвідчує цей запис своїм підписом та печаткою органу ДПСУ.

До речі, якщо порушено цілісність засобу контролю на КОРО, виявлено факт опломбування КОРО підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, зазначеним у реєстраційній заяві, то контролюючим органом може бути прийняте рішення про переопломбування такої книги.

При переопломбуванні КОРО посадовою особою органу ДПСУ виправляються дані про встановлений засіб контролю і вносяться необхідні зміни до інформаційної системи ДПСУ. Помітки, викреслювання, виправлення засвідчуються підписом посадової особи і печаткою контролюючого органу.

6.3. Заповнюємо КОРО

Юридична особа (або ФОП) повинна забезпечити використання КОРО в тій господарській одиниці, яка зазначена на титульній сторінці книги, або з тим РРО, до якого така книга зареєстрована.

Незалежно від виду КОРО, до того як внести до неї перший запис, слід на титульній сторінці зазначити дату початку її використання. При цьому зауважте: усі записи в книзі виконують кульковою ручкою з пастою темного кольору (пп. 1 і 4 гл. 4 розд. II Порядку № 547-2).

Далі розглянемо, як заповнюються КОРО на РРО і КОРО на господарську одиницю.

КОРО на РРО

Нагадаємо: на сьогодні суб’єкти господарювання, які не відмовилися від використання КОРО на РРО, заповнюють її тільки в період виходу РРО з ладу (до підключення резервного РРО) і тимчасового відключення електроенергії (до моменту відновлення електропостачання, але не більше 7 робочих днів).

У таких випадках

ВАЖЛИВО

ведення КОРО зводиться до того, щоб у зазначений період робити в ній записи щодо обліку розрахункових квитанцій і проведених з їх використанням операцій

Форма КОРО на РРО наведена в додатку 1 до Порядку № 547-2. У чинній з 19.04.2019 р. формі всього два розділи: для обліку руху готівки (розділ 1) і для обліку розрахункових квитанцій (розділ 2). Якщо ви продовжуєте вести КОРО за старою формою, в ній це розділи 2 і 3 відповідно. Нагадаємо, що «старі» книги, які були зареєстровані раніше, можуть використовуватися до їх закінчення або скасування реєстрації. Податківці не проти навіть, щоб ви продовжували в КОРО зберігати Z-звіти, хоча законодавством це не передбачено (див. лист ГУ ДПС у м. Києві від 22.09.2020 р. № 3961/ІПК/26-15-05-09-01-14).

Отже, ваш РРО вийшов з ладу або відключилася електроенергія. У вас на цей РРО є належним чином зареєстрована КОРО, яку ви використовуватимете в період до підключення резервного РРО / ввімкнення електроенергії.

Як же заповнювати цю КОРО в разі здійснення розрахункових операцій? Алгоритм дій наведемо нижче.

1. До початку здійснення розрахункових операцій касир заповнює графи 1 — 5 розділу 2 КОРО, а саме:

— у графі 1 відображає номер першого на початок робочого дня фіскального чека;

— у графі 2 зазначає номер останнього фіскального чека, виконаного перед виходом РРО з ладу / відключенням електроенергії;

— у графі 3 проставляє номер РК, яка використовуватиметься в період несправності РРО / відсутності електроенергії;

— у графі 4 зазначає дату і час початку використання РК;

— у графі 5 наводить серію та номер першої розрахункової квитанції, до якої занесена сума готівки, що перебуває в скриньці РРО перед виходом РРО з ладу / відключенням електроенергії (в корінці цієї квитанції робиться запис «Службове внесення»).

Якщо несправність РРО / відключення електроенергії триває більше одного робочого дня, то в розділі 2 КОРО графи 1 і 2 заповнюють тільки в перший день роботи без РРО, а графу 8 — тільки в останній день використання РК. Усі інші графи заповнюють щодня (п. 10 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 547-2).

2. При здійсненні розрахункових операцій:

1) до розділу 1 КОРО вносять дані за кожен день розрахунків з використанням РК. При цьому в записах за перший день враховують інформацію про суми розрахунків, які були проведені з початку робочого дня до виходу РРО з ладу / відключення електроенергії (на підставі контрольної стрічки РРО).

При заповненні розділу 1 КОРО врахуйте такі правила:

— дані щодо сум, отриманих від покупців (виручка), і сум, виданих покупцям (при поверненні товару), мають бути записані окремо.

Таким чином, до графи 5 потрапляє вся сума виручки за день, а не та сума, яка фактично перебуває у скриньці РРО на кінець дня. Тобто виручка не повинна зменшуватися на суму коштів, виданих покупцям за повернений товар;

— якщо в кінці робочого дня фіскальний звітний чек не роздруковувався з причини несправності РРО / відсутності електроенергії, в графі 2 замість номера Z-звіту зазначають номер РК, яка використовувалася;

— суб’єкт господарювання має право в графах 5 — 10 розділу 1 КОРО вводити додаткові графи для фіксації сум розрахунків, сум ПДВ, акцизного податку або іншого податку (збору), а також виданих при поверненні товару грошових коштів, які отримані/видані з використанням ЕПЗ, платіжних чеків, жетонів тощо. Таку можливість передбачає п. 8 гл. 4 розд. II Порядку № 547-2;

— у графі 10, окрім сум, виданих покупцям у зв’язку з поверненням товару, зазначається сума коштів, виданих держателям ЕПЗ за рахунок готівкової виручки або готівки, отриманої з банку (якщо така послуга передбачена правилами відповідної платіжної системи);

— у цьому розділі КОРО можна виводити підсумкові записи за день або за місяць;

2) за кожен робочий день до розділу 2 КОРО вносять записи про реквізити розрахункових квитанцій до і після закінчення використання РК у межах робочого дня або зміни.

Причому щодня заповнюють тільки:

графи 3 — 5, де зазначають номер РК, яка використовується, дату і час першої за день (зміну) розрахункової квитанції, а також її серію та номер;

графи 6 і 7, у яких проставляють дату і час останньої виписаної за робочий день (зміну) розрахункової квитанції, а також її серію та номер.

3. Після відновлення роботи РРО / постачання електроенергії:

1) на підставі роздрукованого після відновлення роботи РРО / постачання електроенергії Z-звіту заповнюють розділ 1 КОРО.

ВАЖЛИВО

Якщо РРО не працював декілька днів, слід зазначити, за які дати підсумовані дані в Z-звіті

2) заповнюють графи 6 — 8 розділу 2 КОРО, а саме:

— у графі 6 зазначають дату і час закінчення використання РК;

— у графі 7 відображають серію та номер останньої використаної розрахункової квитанції;

— у графі 8 проставляють номер Z-звіту, роздрукованого після введення РРО в дію.

КОРО на господарську одиницю

Пункт 5 гл. 4 розд. II Порядку № 547-2 встановлює, що до КОРО на господарську одиницю:

— заносять записи про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання РК і безпосередньо після закінчення її використання протягом робочого дня або зміни. Ці дані відображають у графах 3 і 4 КОРО;

— щодня вносять записи про рух готівки та суми розрахунків.

При цьому дані про суми, отримані від покупців (графи 7 — 9 КОРО), і суми, видані їм (графа 12 КОРО), наводять окремо.

Якщо в окремій господарській одиниці організовано декілька місць проведення розрахунків, де згідно із законодавством дозволяється не застосовувати РРО, то на всіх місцях проведення розрахунків може використовуватися одна КОРО (п. 3 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 547-2).

Проте, як ми вже зазначали раніше,

ВАЖЛИВО

за бажанням суб’єкта господарювання можна завести КОРО на кожне місце проведення розрахунків

Тут усе у ваших руках.

При заповненні КОРО на господарську одиницю враховуйте такі вимоги:

— якщо в суб’єкта підприємництва декілька місць здійснення розрахунків і при цьому використовується одна КОРО, то в ній дані про реквізити розрахункових квитанцій і рух готівки записують окремо за кожним місцем проведення розрахунків;

— якщо на одному місці проведення розрахунків протягом дня використовувалося декілька РК з квитанціями, то до КОРО заносять дані за кожною такою РК окремо;

— у разі коли в суб’єкта підприємництва є декілька місць проведення розрахунків і для кожного зареєстрована КОРО, на кожному місці проведення розрахунків повинна використовуватися своя РК з КОРО.

Далі наведемо приклад заповнення КОРО на господарську одиницю.

Приклад 6.1. У суб’єкта господарювання одне місце проведення розрахунків, на яке зареєстрована КОРО.

Він реалізує товари як оподатковувані ПДВ, так і звільнені від оподаткування.

Загальна сума готівкової виручки 20.05.2021 р. становила 11000,00 грн. При цьому сума оподатковуваних ПДВ операцій — 6000,00 грн (у тому числі ПДВ — 1000,00 грн). Сума внесеної на місце розрахунків розмінної монети — 300,00 грн. Видано коштів при поверненні товару — 500,00 грн. У кінці дня вся сума готівки здана до банку.

Як заповнити КОРО на господарську одиницю в цьому випадку, проілюструємо на рис. 6.1.

image

Рис. 6.1. Заповнення КОРО на господарську одиницю

Роз’яснимо порядок відображення операцій у КОРО на господарську одиницю:

— у графі 1 зазначають дату проведення розрахункових операцій;

— у графі 2 — номер РК, що складається з фіскального номера першої КОРО, проставленого через дріб порядкового номера РК і літери «к» (для спрощених квитанцій — букв «кс»);

— у графах 3 і 4 записують реквізити першої й останньої розрахункових квитанцій, використаних у межах робочого дня (зміни);

— у графі 5 наводять дані про розмінну монету, яку щодня вносять на місце проведення розрахунків до початку роботи з обслуговування споживачів (у корінці розрахункової квитанції роблять запис «Службове внесення»);

— у графі 6 відображають суму готівки, вилучену протягом дня з місця проведення розрахунків (у корінці розрахункової квитанції роблять запис «Службова видача»);

графа 7 містить відомості про загальну суму отриманої виручки;

— у графі 8 відображають суму виручки від продажу товарів, яка оподатковується ПДВ (на основі аналітичного обліку формування виручки);

— у графі 9 наводять суму виручки від продажу товарів, яка обкладається акцизним податком (на основі аналітичного обліку формування виручки);

— у графі 10 проставляють суму ПДВ;

— у графі 11 — суму акцизного податку;

— у графі 12 записують суми повернення готівкових коштів покупцям при поверненні товару (рекомпенсації послуги).

Порядком № 547-2 не передбачена можливість вводити до КОРО на господарську одиницю додаткові графи.

Виправляємо помилки в КОРО

Порядок № 547-2 дозволяє виправити помилки, які були допущені при заповненні книги. При цьому враховуйте такі правила (пп. 12 і 13 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 547-2):

— записи в КОРО можуть виправити тільки ті особи, які здійснювали ці записи, або особи, що виконують їх обов’язки;

— виправлення засвідчується підписом відповідальної особи підприємства або фізичної особи — підприємця.

Зіпсовані аркуші КОРО і ті аркуші, на яких зроблено більше 5 виправлень, перекреслюють по діагоналі з обох боків, роблять на них напис «Анульовано» і проставляють дату анулювання. Ці дії засвідчують підписом відповідальної особи підприємства або ФОП.

Усі дані з анульованого аркуша переносять на новий аркуш КОРО, номер якого проставляють на анульованому аркуші.

Зберігання КОРО

Уявимо, що КОРО заповнена записами від початку до кінця. Що далі з нею робити?

На титульній сторінці КОРО зазначають дату її закінчення (п. 11 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 547-2). У разі відсутності в суб’єкта господарювання бухгалтерії до останньої сторінки КОРО підклеюють акти про видачу коштів і акти про скасування помилково проведених через РРО сум розрахун- ку.

Як довго зберігати КОРО? Пунктом 6 ст. 3 Закону про РРО визначено:

ВАЖЛИВО

суб’єкти господарювання, які застосовують КОРО, зобов’язані забезпечити зберігання використаних КОРО протягом 3 років після їх закінчення

Відлічувати ці 3 роки слід з дати закінчення використання, яка зазначена на титульній сторінці.

Зверніть увагу: згідно з п. 2 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 547-2 остання належним чином закінчена КОРО повинна зберігатися в господарській одиниці. Ця вимога не поширюється на транспортні засоби, об’єкти виїзної торгівлі та пересувної торговельної мережі, а також на об’єкти, де за бажанням суб’єкта господарювання КОРО не зареєстрована.

І ще. Якщо КОРО повністю заповнена записами, її після закінчення не потрібно знімати з реєстрації. Ця процедура застосовується тільки до тих КОРО, які припинили використовувати до того, як книга фізично закінчилася (див. лист ДПСУ від 15.09.2020 р. № 3858/ІПК/99-00-07-05-01-06).

6.4. Реєстрація РК

Спершу згадаємо, що РК — це належним чином зброшурована і прошнурована книжка, зареєстрована в органах ДПСУ, яка містить послідовно пронумеровані розрахункові квитанції.

РК буде потрібна як тим, хто працює з КОРО на господарську одиницю, так і тим, хто має КОРО на РРО й оформляє з використанням РК розрахункові операції при виході РРО з ладу та відключенні електроенергії.

Перш ніж зареєструвати РК, визначтеся з формою розрахункових квитанцій, які вона повинна містити. Найчастіше використовують форму № РК-1, наведену в додатку 3 до Положення № 13.

ВАЖЛИВО

В окремих випадках, установлених п. 1 розд. V Положення № 13, дозволено застосовувати спрощені розрахункові квитанції за формою № РК-2 (додаток 4 до Положення № 13)

Вони містять менше обов’язкових реквізитів, ніж квитанції за формою № РК-1.

Коли їх можна використовувати?

Якщо відповідно до законодавства РРО не застосовується, за допомогою спрощених розрахункових квитанцій можна оформляти розрахункові операції при:

— реалізації товарів або послуг (за винятком реалізації в роздрібній мережі підакцизних товарів), якщо загальна сума розрахунку не перевищує 10 грн;

— продажу квитків тривалого користування (на декаду та більш тривалий період) на проїзд у міському або приміському пасажирському транспорті, якщо такі квитки є документами суворого обліку;

— видачі коштів у разі приймання від населення вторсировини (крім металобрухту).

Придбали РК з правильними квитанціями?

Саме час вирушити її реєструвати.

РК реєструють в органі ДПСУ за місцем реєстрації КОРО (п. 1 гл. 1 розд. ІІІ Порядку № 547-2). Першу РК зареєструють одночасно з реєстрацією КОРО на РРО або на господарську одиницю (на підставі відповідних заяв).

ВАЖЛИВО

Датою реєстрації першої РК є дата КОРО-реєстрації

Для реєстрації другої та наступних РК суб’єкт господарювання подає реєстраційну заяву за формою № 1-КОРО (додаток 3 до Порядку № 547-2). При цьому кількість РК, що реєструються одночасно, не обмежується (п. 6 гл. 1 розд. III Порядку № 547-2).

При реєстрації РК присвоюється номер, що складається з фіскального номера першої КОРО, проставленого через дріб порядкового номера РК і літери «к». При реєстрації РК, що складається зі спрощених розрахункових квитанцій, до номера РК додається літера «с» (п. 1 гл. 1 розд. III Порядку № 547-2). Наприклад, для КОРО на господарську одиницю з номером ХХХХХХХХХХг номером другої РК, що складається зі спрощених розрахункових квитанцій, є ХХХХХХХХХХг/2кс, де проставлена через дріб цифра 2 є порядковим номером РК.

Далі розповімо про вимоги до виду РК, яку ви надасте до податкового органу для реєстрації.

Вона має бути зброшурована, складатися з блоків послідовно пронумерованих розрахункових квитанцій або спрощених розрахункових квитанцій і реєстраційної сторінки (додаток 6 до Порядку № 547-2).

Серії та номери квитанцій одного виду не повинні повторюватися в межах розрядності їх серій і номерів. На реєстраційній сторінці РК заповнюються рядки з найменуванням та податковим номером суб’єкта господарювання (п. 3 гл. 1 розд. III Порядку № 547-2).

РК має бути скріплена виробником з використанням машинного способу, що виключає вилучення корінців розрахункових квитанцій без порушення засобу контролю.

На кожну РК, що подається на реєстрацію, необхідно встановити засіб контролю* так, щоб унеможливити її розкріплювання без порушення його цілісності.

* Голографічна наклейка зі спеціальними символами, форма якої встановлена наказом № 485.

ВАЖЛИВО

Посадова особа органу ДПСУ реєструє РК не пізніше 2 робочих днів з дня отримання заяви

Звичайно, за умови, що немає підстав для відмови в такій реєстрації.

Після реєстрації суб’єкт господарювання заповнює рядки реєстраційної сторінки РК (номер книжки, дату реєстрації, найменування податкового органу, серію та номер першого бланка, кількість бланків, номер установленого засобу контролю).

Крім того, перед використанням РК суб’єкт господарювання забезпечує заповнення реквізитів у всіх розрахункових квитанціях згідно з вимогами, встановленими до форми та змісту розрахункових документів. В усіх спрощених розрахункових квитанціях (якщо ви збираєтеся їх використовувати) обов’язковому заповненню підлягає реквізит «Податковий номер / серія та номер паспорта» (п. 7 гл. 1 розд. IIІ Порядку № 547-2).

Відмовити в реєстрації РК податківці можуть тільки за наявності підстав, перелічених у п. 9 гл. 1 розд. II Порядку № 547-2. Це ті самі підстави, що й при реєстрації КОРО. Про таку відмову суб’єкта господарювання повинні повідомити протягом 2 робочих днів з дня отримання податківцями реєстраційної заяви.

Перереєстрація РК здійснюється в разі перереєстрації КОРО на окрему господарську одиницю або перереєстрації РРО. Її здійснюють у тому ж порядку, що й перереєстрацію КОРО.

Розреєстрацію РК проводять одночасно зі скасуванням реєстрації КОРО на окрему господарську одиницю або на РРО (п. 9 гл. 1 розд. III Порядку № 547-2).

Також орган ДПСУ прийме рішення про скасування реєстрації РК у разі порушення цілісності засобу контролю на ній, виявлення факту опломбування РК підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, зазначеним у реєстраційній заяві.

Майте на увазі: у разі втрати РК суб’єкт господарювання зобов’язаний повідомити про те, що сталося, орган ДПСУ за місцем реєстрації КОРО не пізніше 2 робочих днів з дня цієї події (п. 10 гл. 2 розд. III Порядку № 547-2).

Враховуючи те, що за невикористання РК, використання незареєстрованої РК або незабезпечення зберігання РК протягом установленого строку передбачено штраф, у поводженні з ними краще пильності не втрачати.

6.5. Ведемо РК і заповнюємо розрахункові квитанції

Нюанси роботи з РК зводяться до правил заповнення розрахункових квитанцій, з яких вона складається. Ці правила встановлені гл. 2 розд. III Порядку № 547-2.

Передусім на реєстраційній сторінці РК необхідно зазначити дату початку її використання. Потім в усіх квитанціях за формою № РК-1 або № РК-2 заповніть усі обов’язкові реквізити.

РК заповнюють друкарським способом або вручну (кульковою ручкою з пастою темного кольору).

Розрахункові квитанції (за формою № РК-1 або № РК-2) складаються з корінця і відривної частини. У кожній із цих частин розрахункової квитанції повинна зазначатися повна сума розрахунку.

Таким чином,

ВАЖЛИВО

зазначені в корінці та у відривній частині суми розрахунків мають бути однаковими

Зверніть увагу: при проведенні розрахункової операції спочатку заповнюють корінець, потім відривну частину розрахункової квитанції (за винятком квитанцій, де вартість товару (послуги) зазначена попередньо шляхом проштамповування або друкарським способом).

Відривну частину відділяють від корінця по лінії відриву і видають покупцю або особі, яка отримує кошти (в разі операції видачі), не пізніше завершення розрахункової операції.

При заповненні розрахункової квитанції майте на увазі, що:

1) платники ПДВ, акцизного податку або інших податків (зборів) у корінці розрахункової квитанції за формою № РК-1 повинні зазначити суму, яка оподатковується ПДВ, акцизним податком або іншим податком (збором). У спрощеній квитанції за формою № РК-2 цю інформацію не відображають;

2) на вимогу покупця у відривній частині розрахункової квитанції додатково зазначають усі або частину передбачених установленою формою реквізитів:

— найменування товару (послуги);

— вартість одиниці виміру;

— ставку ПДВ, акцизного податку або іншого податку (збору) у відсотках — для платників такого податку;

— вартість товарів (послуг) за кожним найменуванням;

— дату;

— підпис особи, яка здійснила розрахунок.

У разі виписування спрощеної розрахункової квитанції такі дані можна зазначити на обороті її відривної частини.

ВАЖЛИВО

При продажу алкоголю і тютюнових виробів найменування товарів та їх вартість, ставку і суму акцизного податку або іншого податку (збору) обов’язково зазначають і у відривній частині квитанції, і в її корінці

3) якщо на товари (послуги) встановлені надбавки або знижки, то за бажанням суб’єкта господарювання в обох частинах розрахункової квитанції поряд із загальною сумою розрахунку в дужках зазначають суму знижки або надбавки з відповідною позначкою («зн» або «нд»);

4) при видачі грошових коштів у разі повернення товару (рекомпенсації послуги), а також при видачі готівки держателям ЕПЗ у корінці та відривній частині розрахункової квитанції суму розрахунку зазначають зі знаком «-» (мінус).

Нагадаємо: якщо сума коштів, виданих при поверненні товару або рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн, то матеріально відповідальна особа або особа, що безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів (про нього див. у підрозділі 5.4).

При цьому якщо розрахункова операція з реалізації товару (надання послуги) здійснювалася з використанням КОРО і РК, то замість номера, дати і часу, зазначених у чеку РРО, в акті наводять номер розрахункової квитанції, що підтверджує придбання товару (послуги).

ВАЖЛИВО

Не дозволяється використовувати розрахункові квитанції повторно, виправляти в них записи, вилучати їх корінці з РК і порушувати кріплення РК

Якщо квитанція зіпсована або в ній зроблений помилковий запис, у корінці та відривній частині потрібно зробити запис «Анульовано», який скріплює своїм підписом особа, що здійснює розрахунки.

Готівка, яка зберігається на місці проведення розрахунків на початок робочого дня, вноситься суб’єктом господарювання протягом робочого дня, а також кошти, які перебувають на місці проведення розрахунків на момент виходу з ладу РРО або відключення електроенергії, записують до корінця розрахункової квитанції з позначкою «Службове внесення». У цьому випадку відривна частина квитанції залишається в РК. Суму готівки, яку вилучають протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записують до корінця розрахункової квитанції з позначкою «Службова видача».

На кожному місці проведення розрахунків повинна використовуватися окрема РК з КОРО, на яку вона зареєстрована. Причому РК повинні використовуватися послідовно відповідно до їх порядкових номерів і до повного використання розрахункових квитанцій.

Якщо в КОРО на господарську одиницю обліковуються розрахункові операції за кількома місцями проведення розрахунків, то такої послідовності слід дотримуватися на кожному місці проведення розрахунків.

Після використання всіх розрахункових квитанцій на реєстраційній сторінці РК проставляють дату її закінчення і загальну суму розрахунків за всіма розрахунковими квитанціями. Як і у випадку з КОРО, п. 6 ст. 3 Закону про РРО вимагає, щоб суб’єкт господарювання зберігав використані РК протягом 3 років з дати їх закінчення.

6.6. Звітність щодо КОРО і РК

Згідно з п. 7 ст. 3 Закону про РРО суб’єкт господарювання подає звітність, пов’язану із застосуванням РРО і РК, не пізніше 15-го числа місяця, що настає за звітним, у випадку якщо не передбачено надання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.

Про яку звітність ідеться? Це Звіт про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою № ЗВР-1 і Довідка про використані розрахункові книжки*.

* За формами, затвердженими наказом № 13.

Хто ж зобов’язаний подавати таку звітність? Ви вже знаєте, що суб’єкти господарювання, які використовують РРО, подають до органів ДПСУ по електронних каналах зв’язку інформацію в обсягах, установлених абзацами другим і третім п. 7 ст. 3 Закону про РРО. Отже, вони від зазначеної повинності звільнені.

А ось тим, кому дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК і КОРО, подання звіту не уникнути.

Так, згідно з п. 3 Порядку № 13

ВАЖЛИВО

щодо всіх КОРО на господарську одиницю, які ведуть разом з РК, слід подати Звіт за формою № ЗВР-1

Крім того, податківці вимагають подавати такий Звіт і щодо КОРО на РРО в разі використання РК на період виходу з ладу РРО та/або відключення електроенергії. Така позиція викладена в підкатегорії 109.12 БЗ.

Але ми погодитися з нею не можемо. Як вже говорилося, після відновлення роботи РРО (ввімкнення електроенергії) через РРО проводять суму розрахункових операцій, які були оформлені розрахунковими квитанціями за період несправності РРО (відключення електроенергії), а також суми розрахунків за час роботи до виходу РРО з ладу або відключення електроенергії (у разі обнулення оперативної пам’яті).

Після всього цього роблять Z-звіт. Унаслідок чого вся інформація про розрахунки за період поломки РРО / відключення електроенергії буде внесена до фіскальної пам’яті РРО. А отже, до органу ДПСУ вона потрапить разом з електронними копіями розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, що подаються суб’єктами господарювання по дротових або бездротових каналах зв’язку відповідно до абзаців другого і третього п. 7 ст. 3 Закону про РРО.

Тому, на нашу думку, в такій ситуації підприємствам і ФОП, які використовують КОРО на РРО, подавати до органів ДПСУ Звіт за формою № ЗВР-1 не потрібно, оскільки вся необхідна інформація буде передана податківцям по дротових або бездротових каналах зв’язку.

Інша річ, якщо РРО полагодити не вдалося. Тоді інформацію за період роботи з КОРО і РК передати податківцям в електронному вигляді не вийде. Адже дані за цей період до зламаного РРО ми ввести не зможемо. При цьому в разі введення в експлуатацію нового РРО через нього не слід проводити суми розрахунків за час роботи з використанням КОРО, зареєстрованої на попередній РРО (див. підкатегорію 109.06 БЗ). Отже, в такому разі подавати Звіт за формою № ЗВР-1 доведеться.

ВАЖЛИВО

Крім форми № ЗВР-1, щодо розрахункових квитанцій п. 4 Порядку № 13 передбачає подання Довідки про використані розрахункові книжки (див. додаток до Порядку № 13)

Причому, за роз’ясненням податківців (див. підкатегорію 109.12 БЗ), суб’єкти господарювання, які застосовують РРО, також зобов’язані подати до податкових органів таку Довідку в разі використання розрахункових квитанцій при виході з ладу РРО або тимчасовому відключенні електроенергії. Ми не можемо погодитися з таким висновком.

Річ у тому, що Довідка про використані розрахункові книжки повинна містити інформацію про РК, за якими дата закінчення їх використання припадає на звітний місяць. На це вказує примітка в самій формі Довідки. А отже, якщо у звітному місяці ви використали декілька розрахункових квитанцій (у тому числі у зв’язку з відключенням електроенергії або поломкою РРО), але при цьому РК не закінчилася, обов’язку подавати Довідку про використані розрахункові книжки не виникає.

Звіти підписують керівник і головний бухгалтер підприємства (або фізособа-підприємець) і скріплюють печаткою (за її наявності). При поданні звітності надавати податківцям КОРО або РК не потрібно!

Важливий момент! Звіт за формою № ЗВР-1 не належить до податкової звітності в розумінні норм ПКУ. Тому подання уточнюючого Звіту чинним законодавством не передбачено (див. роз’яснення з підкатегорії 109.12 БЗ). І хоча ця консультація втратила чинність 01.08.2020 р., по суті вона залишається актуальною і зараз.

висновки

ВИСНОВКИ

  1. Законом про РРО передбачено два різновиди КОРО: на РРО і на господарську одиницю. Першу за бажанням ведуть ті, хто застосовує РРО, другу — в обов’язковому порядку ті, хто може працювати без РРО, але повинен вести КОРО і РК.
  2. У загальному випадку КОРО реєструють у контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
  3. КОРО повинна перебувати на місці проведення розрахунків: там, де розміщений РРО, або в господарській одиниці.
  4. Щодо всіх КОРО, зареєстрованих на господарську одиницю, потрібно подавати звітність не пізніше 15-го числа місяця, що настає за звітним.

7. Платіжні термінали

Зараз дедалі більше і більше покупців та продавців віддають перевагу розрахункам з використанням платіжних карток та інших електронних платіжних засобів (ЕПЗ). І не дивно. Адже це і швидко, і зі здачею возитися не доводиться. А в умовах епідемії ще й безпечніше із санітарної точки зору. Для того щоб оплата за допомогою ЕПЗ була можливою, торговці встановлюють у місці здійснення розрахунків платіжні (POS) термінали*.

* У цьому розділі ми не розглядаємо особливості застосування ПТКС.

Пункт 1.321 Закону № 2346 визначає платіжний термінал (далі — ПТ) як електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунку, у тому числі для видачі готівки, отримання довідкової інформації та друкування документа за операцією із застосуванням електронного платіжного засобу.

У свою чергу, ЕПЗ це платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ (п. 1.14 Закону № 2346). До ЕПЗ, зокрема, належать усі види банківських платіжних карток.

7.1. Приймання ЕПЗ: обов’язок чи право?

Умови застосування платіжних терміналів

Для окремих суб’єктів господарювання встановлення платіжного пристрою — це обов’язок, закріплений п. 14.19 Закону № 2346. Норми цього пункту наказують суб’єктам господарювання забезпечувати покупцям (замовникам) можливість здійснювати розрахунки за продані товари (надані послуги) з використанням ЕПЗ.

Конкретні вимоги до суб’єктів господарювання щодо приймання ЕПЗ мають бути визначені КМУ. На сьогодні документ, що встановлює такі вимоги, під чинну редакцію ст. 14 Закону № 2346 існує тільки у формі проєкту. Проте не втратила чинності постанова № 878, яка була розроблена під «стару» редакцію згаданої статті. На те, що нині слід керуватися зазначеною постановою, вказують, зокрема, роз’яснення податківців, наведені в листі ГУ ДФС у Полтавській обл. від 05.08.2019 р. № 3641/ІПК/16-31-14-04-29 і в підкатегорії 109.06 БЗ.

Суб’єкти господарювання, які зобов’язані використовувати ПТ, перераховані в п. 1 постанови № 878. Це особи, які відповідають одночасно двом умовам:

здійснюють діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг;

— використовують РРО згідно із Законом про РРО.

Тому якщо ви не використовуєте РРО, оскільки звільнені від його застосування**, то мати ПТ вам теж не обов’язково.

** Детально про РРО-«звільненців» див. у підрозділі 1.2.

А як бути тим, хто використовує ПРРО? Оскільки за своєю суттю ПРРО — це ті самі РРО, але реалізовані у формі програми, то можна стверджувати, що правила постанови № 878 щодо застосування POS-терміналів поширюються й на тих суб’єктів господарювання, які застосовують ПРРО. При цьому використання класичного ПТ вони можуть уникнути, якщо ПРРО буде інтегрований з банківськими сервісами, що дозволяють здійснювати безготівкові платежі без додаткових пристроїв. Таким чином, суб’єкти господарювання, що застосовують ПРРО, замість класичних можуть використовувати програмні POS-термінали. Але в будь-якому разі забезпечити можливість розрахунків за допомогою ЕПЗ такі підприємства/підприємці зобов’язані, якщо, звичайно, вони не підпадають під винятки, які ми розглянемо далі.

Від обов’язку встановлювати ПТ звільнені такі суб’єкти господарювання, що застосовують РРО/ПРРО (п. 2 постанови № 878):

1) суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше 25 тис. осіб;

2) підприємства торгівлі з торговою площею до 20 кв. м (крім автозаправних станцій). Тут важливо звернути увагу на те, що розуміють під торговою площею.

Торгова площа магазину — площа для торгівлі та обслуговування покупців. Тобто це сума площ, на яких здійснюється продаж товарів, і площ для розміщення служб з додаткового обслуговування покупців (наприклад, відділу замовлень, камери схову тощо). При цьому торгова площа включає площі, зайняті під прилавками, стелажами та іншим обладнанням, установленим у торговому залі (п.п. 3.1.2 Інструкції № 327). Таким чином, наприклад, складські приміщення до торгової площі не входять;

3) заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств.

Не потрапили в число ПТ-«звільненців»? Тоді пам’ятайте, що кількість ПТ має бути не менше 50 % від кількості РРО/ПРРО (п. 1 постанови № 878).

ВАЖЛИВО

Якщо у вас лише один РРО/ПРРО, ви також зобов’язані забезпечити приймання ЕПЗ, тобто вам потрібен один ПТ

Зауважте: ПТ повинен забезпечувати приймання ЕПЗ не менше 3 платіжних систем (VISA, MasterCard тощо). Причому однією з них має бути багатоемітентна платіжна система, платіжною організацією якої є резидент України (п. 14.19 Закону № 2346). Наприклад, Національна платіжна система ПРОСТІР.

Реєструвати ПТ в органі ДПСУ або повідомляти про його наявність не потрібно.

Також запам’ятайте: встановлення ПТ не замінює РРО/ПРРО. Він установлюється додатково, а не замість РРО/ПРРО.

ПТ до нефіскального РРО/ПРРО

Суб’єкти господарювання, які мають законодавчо закріплене право не застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні розрахункових операцій у готівковій формі або з використанням ЕПЗ*, за бажання можуть завести РРО/ПРРО, не переведений у фіскальний режим роботи (ст. 13 Закону про РРО). Звідси виникає запитання: чи потрібен ПТ, якщо використовується нефіскальний РРО/ПРРО?

* Хто до них належить, див. у підрозділі 1.2.

На нашу думку, встановлювати ПТ повинні тільки ті суб’єкти підприємництва, які зобов’язані використовувати РРО/ПРРО (п. 1 постанови № 878).

Проте податківці (див. лист Міндоходів від 26.02.2014 р. № 3737/6/99-99-18-03-01-15) раніше висловлювали іншу точку зору. Вони стверджували, що ПТ потрібно встановлювати навіть з нефіскальним РРО.

Таким чином, контролери буквально трактували законодавство: якщо застосовуєш РРО, у тому числі добровільно, то повинен установити ПТ. Це, звичайно, не стосується випадків, коли суб’єкти господарювання звільнені від застосування ПТ п. 2 постанови № 878.

POS-термінал без РРО/ПРРО

Припустимо, суб’єкт господарювання має право не використовувати РРО/ПРРО, але хоче встановити ПТ. Чи має він право це зробити?

Так, має. Річ у тому, що Закон № 2346 не зобов’язує власників ПТ використовувати їх тільки в парі з касовими апаратами (як фіскальними, так і нефіскальними). Також цього не вимагає і Закон про РРО.

По суті, ПТ — це всього лише спосіб заміни готівкових розрахунків безготівковими при здійсненні розрахунків за його місцезнаходженням. Тому за бажання суб’єкт господарювання, який не зобов’язаний за законодавством використовувати РРО/ПРРО, може встановити ПТ без застосування РРО/ПРРО (див. підкатегорію 109.10 БЗ).

Але ще раз акцентуємо вашу увагу: якщо ви не є РРО/ПРРО-«звільненцем», установити тільки ПТ (без РРО/ПРРО) не вийде.

Документальне підтвердження розрахункової операції

Операції, які здійснюють із застосуванням ПТ, повинні виконуватися з оформленням квитанції ПТ (п. 6 розд. VII Положення № 705). У ній зазначається така інформація (п. 8 розд. VII Положення № 705):

— найменування платіжної системи;

— ідентифікатор еквайра і торговця або інші реквізити, які дають змогу їх ідентифікувати;

— ідентифікатор платіжного пристрою;

— дата і час здійснення операції;

— сума та валюта операції;

— сума комісійної винагороди;

— реквізити ЕПЗ, які дозволені правилами безпеки платіжної системи;

— вид операції;

— код авторизації або інший код, який ідентифікує операцію в платіжній системі;

— інші додаткові реквізити документів, передбачені правилами платіжних систем та/або внутрішньобанківськими правилами.

Зауважте: у квитанції термінала не наводиться інформація про кількість проданого товару (послуги). Тобто цей документ не підтверджує факт продажу товарів (послуг). Відповідно

ВАЖЛИВО

квитанція ПТ не може вважатися розрахунковим документом у розумінні ст. 2 Закону про РРО

Якщо торговець зобов’язаний застосовувати РРО/ПРРО або РК, то при проведенні розрахунків через ПТ він в обов’язковому порядку видає покупцеві розрахунковий документ — фіскальний касовий чек РРО/ПРРО або розрахункову квитанцію.

У разі коли при проведенні розрахунків з використанням ЕПЗ застосовують ПТ, з’єднані або поєднані з РРО, інформація за такою операцією наводиться безпосередньо в чеку РРО (див. табл. 4.1).

А якщо РРО/ПРРО і РК не застосовують, чи достатньо видати покупцеві тільки квитанцію ПТ? Ні.

У такому разі продавець також зобов’язаний видати розрахунковий документ установленої форми, який засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу (п. 11 ст. 8 Закону № 1023). Це може бути квитанція, товарний чек, квиток або інший документ.

Рекомендуємо в товарному чеку (квитанції тощо) зазначати, що оплату здійснено через ПТ, із зазначенням реквізитів «термінальної» квитанції.

7.2. Платіжний термінал: установлюємо та працюємо

Щоб почати працювати з ПТ, потрібно звернутися до будь-якого банку й укласти з ним договір еквайрингу. Простіше кажучи, договір на технологічне та інформаційне обслуговування проведення розрахунків за допомогою ЕПЗ. При цьому можна одночасно використовувати декілька ПТ на підставі договорів з різними банками.

Однією стороною такого договору є банк-еквайр, а іншою — торговець (суб’єкт господарювання, який приймає до обслуговування платіжні інструменти з метою проведення оплати вартості товарів або послуг, включаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі).

Переказ коштів між еквайрами і суб’єктами господарювання за операціями з використанням ЕПЗ, проведеними резидентами і нерезидентами на території України, у тому числі через мережу Інтернет, здійснюється в гривнях.

Зверніть увагу: при розрахунках через ПТ грошові кошти, списані з карткового рахунку покупця, надходять на рахунок продавця не відразу. Зазвичай розрив у часі становить до 3 банківських днів. Строки розрахунків між банком-еквайром і суб’єктом господарювання визначаються в договорі еквайрингу (п.п. 3 п. 4 розд. V Положення № 705).

Торговець зобов’язаний дотримуватися правил здійснення платіжної операції з використанням ЕПЗ і процедур безпеки, встановлених договором з еквайром.

Зауважте:

ВАЖЛИВО

заборонено копіювати платіжні картки або їх реквізити, вносити повний номер ЕПЗ до облікових книг та/або електронних баз даних

Проводити операції з використанням платіжної картки можна тільки в присутності її власника, якщо інше не узгоджено з ним або не передбачено правилами платіжної системи для окремих видів операцій (п. 10 розд. V Положення № 705).

Важливо! Є низка випадків, коли торговець має право відмовитися від здійснення платіжної операції з використанням ЕПЗ.

До них належать (п. 12 розд. V Положення № 705):

1) закінчення терміну дії ЕПЗ, відсутність необхідних ознак його платіжності тощо;

2) невідповідність між підписом на ЕПЗ і підписом на паперовому документі, який оформляється за результатами операції, або неправильне введення пін-коду;

3) відмова користувача надати документ, що посвідчує його особу, у випадках, передбачених законодавством України, або якщо було виявлено, що особа не має права використовувати ЕПЗ;

4) неможливість виконання авторизації* у зв’язку з технічними причинами;

* Процедура отримання дозволу банку на проведення операції з використанням ЕПЗ.

5) відсутність підпису на ЕПЗ, якщо це передбачено правилами платіжної системи;

6) отримання негативного коду автори- зації від емітента ЕПЗ.

Зверніть увагу: ПТ може виконувати ще одну цікаву функцію. Так, торговець, що приймає в оплату ЕПЗ з метою проведення оплати вартості товарів або послуг і оснащений ПТ, за рахунок виручки або коштів, отриманих з банку, може надавати держателю ЕПЗ послуги видачі готівки, якщо це передбачено правилами відповідної платіжної системи (п. 9 Положення № 148).

Як і при розрахунках з використанням банківських карток через ПТ за товари/послуги, суб’єкти господарювання видачу готівки повинні проводити суто за домовленістю з банком-еквайром. Саме в договорі еквайрингу і мають бути прописані умови технологічного та інформаційного обслуговування розрахунків з використанням ЕПЗ за послугою видачі готівки. Без цього ніяк.

Як зазначено в п. 9 Положення № 148, операцію з надання держателю ЕПЗ послуги видачі готівки торговець повинен проводити з друкуванням квитанції ПТ (або розрахункового документа) і відображати такі операції в КОРО або РК у разі їх використання.

Запам’ятайте: торговець, що приймає в оплату ЕПЗ, одночасно з видачею готівки зобов’язаний роздрукувати чек РРО/ПРРО на видачу грошових коштів (як розрахунковий документ), а також квитанцію ПТ (якщо ПТ не з’єднаний/поєднаний з РРО та інформація про ЕПЗ відсутня в чеку).

При цьому, як пояснюють податківці (див. лист ДФСУ від 22.03.2019 р. № 1175/ІПК/08-01-14-08-16), торговець повинен видати окремі чеки на кожну операцію з ЕПЗ:

1) при розрахунку за товар/послугу — чек за формою № ФКЧ-1,

2) при видачі готівкових коштів — чек за формою № ФКЧ-4.

Зверніть увагу: форму № ФКЧ-4 фіскального касового чека за операцією з видачі готівкових коштів держателям ЕПЗ наведено в додатку 6 до Положення № 13.

7.3. Повернення товару, оплаченого ЕПЗ

Якщо покупець на підставі Закону № 1023 повертає товар, раніше оплачений через ПТ, торговець повинен повернути покупцю витрачені кошти (про правила і документальне оформлення повернення див. у підрозділі 5.4). При цьому повернення грошей можна здійснити двома способами:

1) у безготівковій формі (шляхом переказу коштів на рахунок покупця з використанням ЕПЗ);

2) готівкою через касу (через РРО/ПРРО).

При першому способі порядок розрахунків залежатиме від того, чи є банк-еквайр банком-емітентом ЕПЗ (картки). Якщо так, то торговець перераховує суму повернення на рахунок банку-еквайра, який повертає цю суму покупцю на його ЕПЗ. Можливий також варіант, коли банк-еквайр самостійно (згідно з документами, оформленими торговцем через ПТ) повертає суму покупцю на ЕПЗ, а торговець потім перераховує суму повернення на рахунок банку-еквайра. Крім того, договором може бути передбачено, що банк самостійно списує з рахунку торговця суми коштів, повернені на ЕПЗ покупців.

Якщо емітентом ЕПЗ є не банк-еквайр, то ланцюжок подовжується. Торговець перераховує відповідну суму банку-еквайру, той — банку-емітенту, а останній — покупцеві.

Зверніть увагу: для повернення грошових коштів на ЕПЗ необхідно, щоб, окрім розрахункового документа, що засвідчує факт купівлі, покупець пред’явив квитанцію ПТ (якщо вона друкувалася окремо), а також платіжну картку. Зазвичай потрібна та картка, з якою здійснювалося списання коштів. Інакше провести операцію через POS-термінал не вдасться.

Другий спосіб повернення коштів — видати готівку зі скриньки РРО/ПРРО з оформленням розрахункового документа. Але! Так можна зробити, тільки якщо цього не забороняють правила платіжної системи або умови договору з банком.

Крім того, такий варіант не вітають податківці. На їхню думку, якщо оплата пройшла через ПТ, то й повернути гроші покупцю можна тільки шляхом зарахування коштів на його картку (див. роз’яснення в підкатегорії 109.02 БЗ). При цьому, хоч готівка й не видається, суму коштів, повернених покупцеві, все одно реєструють у РРО/ПРРО (або в РК). Покупцю видають розрахунковий документ.

Ми ж вважаємо такий висновок податківців занадто категоричним. Адже чинне законодавство не обмежує суб’єкта господарювання в праві застосувати в цьому випадку як безготівкову (шляхом зарахування грошових коштів на банківський рахунок покупця), так і готівкову форму розрахунку (шляхом видачі грошових коштів з каси підприємства). З нашою думкою солідарний і НБУ (див. лист від 12.10.2016 р. № 57-0002/84778).

висновки

ВИСНОВКИ

  1. Для роботи з ПТ торговець повинен укласти з будь-яким банком договір на технологічне та інформаційне обслуговування проведення розрахунків за допомогою банківських карток (договір еквайрингу).
  2. Торговець, оснащений ПТ, може за рахунок виручки або коштів, отриманих з банку, надавати держателю ЕПЗ послуги видачі готівки, якщо така послуга передбачена правилами відповідної платіжної системи.
  3. При проведенні розрахункової операції з використанням ЕПЗ має бути виданий фіскальний чек, а якщо суб’єкт господарювання РРО/ПРРО не застосовує, то інший розрахунковий документ.
  4. У разі видачі готівкових коштів держателям ЕПЗ формується фіскальний чек за формою № ФКЧ-4.

8. Відповідальність за порушення у сфері РРО/ПРРО та ЕПЗ

При роботі з РРО/ПРРО, на жаль, неминучі ситуації, коли суб’єкт господарювання так чи інакше порушує встановлені законодавством вимоги. У цьому випадку в нього виникають питання про можливі наслідки своїх дій. Давайте поглянемо, що зараз загрожує порушникам РРО/ПРРО-законодавства. Також із цього розділу ви дізнаєтеся, які санкції передбачені за порушення розрахунків за допомогою ЕПЗ.

8.1. Санкції за РРО/ПРРО-порушення

Передусім зауважимо, що контроль за дотриманням РРО/ПРРО-законодавства у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг здійснюють органи ДПСУ.

Розміри штрафних санкцій установлені ст. 17 — 24 Закону про РРО.

При цьому зверніть увагу: «карантинний» мораторій на штрафи, встановлений п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, на РРО/ПРРО-порушення не поширюється (див. інформаційний лист № 7*). Адже він стосується тільки порушень податкового законодавства, а законодавство про РРО/ПРРО таким не є (див. п. 3.1 ПКУ).

* Див. за посиланням: tax.gov.ua/data/material/000/322/412719/Informaciyniy_list_7.pdf.

Тому якщо ви вчинили РРО/ПРРО-порушення під час карантину, ніщо не перешкодить податківцям притягнути вас до відповідальності після того, як закінчиться «карантинний» мораторій на перевірки (див. лист ДПСУ від 26.03.2020 р. № 1249/6/99-00-05-04-01-06/ІПК).

ВАЖЛИВО

Загальний строк давності для РРО/ПРРО-порушень — 1095 днів з дня вчинення такого порушення (абзац третій п. 102.1 ПКУ)

Причому в наших карантинних реаліях строк давності ще й зупинений на період з 18.03.2020 р. по останній календарний день місяця, в якому закінчиться карантин (див. абзац одинадцятий п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Тобто 1095-денний строк давності, по суті, продовжується на весь цей період. Тож «злити» строки давності РРО/ПРРО-порушень «під шумок» карантину не вийде.

Крім того, за РРО/ПРРО-порушення посадові особи суб’єктів господарювання й особи, які здійснюють розрахункові операції, можуть притягуватися до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 1551 КУпАП. На ці штрафи «карантинний» мораторій теж не поширюється.

При цьому податківці тільки складають протокол про адмінправопорушення (ст. 255 КУпАП). Розглядають справи районні, районні в місті, міські або міськрайонні суди на підставі протоколів, складених податківцями (ст. 221 КУпАП).

Строки давності для адмінштрафів — 3 місяці з дня вчинення правопорушення, а якщо правопорушення триваюче — 3 місяці з дня його виявлення (тобто складання акта перевірки, в якому таке порушення зафіксоване). До закінчення зазначеного строку орган ДПСУ повинен скласти і передати до суду протокол про адміністративне правопорушення, а суд — розглянути справу і винести постанову про накладення штрафу (ст. 38 КУпАП).

Отже, із загальними питаннями ми розібралися. А тепер давайте поглянемо, які штрафні санкції передбачені за порушення порядку проведення розрахункових операцій (див. табл. 8.1). При цьому зосередимося на звичайних суб’єктах господарювання, а інших «підсудних» (продавців РРО, ЦСО тощо) винесемо за дужки.

Таблиця 8.1. Штрафи, що накладаються на суб’єктів господарювання та посадових осіб

№ з/п

Вид порушення

Санкція за порушення

Нормативний акт

Штрафи, що накладаються на суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги)

1

Проведення розрахункових операцій з використанням РРО/ПРРО або РК на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг)*:

— до 01.01.2022 р.**

Якщо порушення вчинене вперше*** — штраф у розмірі 10 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг).

За кожне наступне порушення — штраф у розмірі 50 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг)

П. 11 Прикінцевих положень Закону про РРО

— після 01.01.2022 р.

Якщо порушення вчинене вперше — штраф у розмірі 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг).

За кожне наступне порушення — штраф у розмірі 150 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг)

П. 1 ст. 17 Закону про РРО

* Штраф визначають виходячи із суми перевищення фактичної вартості продажу над сумою проведеної розрахункової операції.

** Майте на увазі: РРО/ПРРО-порушення на підставі п. 1 ст. 17 Закону про РРО повинно бути встановлено податківцями під час перевірки. Відповідно оштрафувати вас можуть тільки на підставі акта перевірки.

При цьому за РРО/ПРРО-порушення штрафують за законодавством, що діє на момент їх виявлення (див. інформаційний лист ВАСУ від 24.11.2011 р. № 2198/11/13-11). Тому якщо мораторій на перевірки протримається до 01.01.2022 р., то перехідні штрафи будуть непридатні. Тобто навіть за порушення, вчинені до 01.01.2022 р., штрафуватимуть «по повній».

*** На думку податківців, якщо суб’єкт господарювання вчинив низку однотипних порушень, установлених п. 1 ст. 17 Закону про РРО (наприклад, продавав товари без використання РРО), то за перший продаж слід застосовувати штраф як за перше порушення, а за кожен наступний — у підвищеному розмірі (як за повторне). Навіть якщо ці порушення виявлені вперше під час однієї перевірки (див. роз’яснення в підкатегорії 109.20 БЗ).

А ось Верховний Суд вважає інакше. Так, з постанови ВС від 27.08.2020 р. у справі № 815/4014/16 (див. reyestr.court.gov.ua/Review/91252396) випливає, що непроведення операцій через РРО/ПРРО — це продовжуване (не плутати з триваючим) порушення, тобто низка ідентичних проступків, які здійснюються неодноразово з однаковою метою, формою вини, тими ж суб’єктами, засобами дії і які становлять у сукупності єдине правопорушення. А отже, штраф у такій ситуації повинен застосовуватися як за перше порушення. Повторним воно вважатиметься, якщо аналогічне правопорушення було раніше зафіксовано податківцями (в акті перевірки).

2

Непроведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи*:

— до 01.01.2022 р.

Якщо порушення вчинене вперше — штраф у розмірі 10 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг).

За кожне наступне порушення — штраф у розмірі 50 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг)

П. 11 Прикінцевих положень Закону про РРО

— після 01.01.2022 р.

Якщо порушення вчинене вперше — штраф у розмірі 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг).

За кожне наступне порушення — штраф у розмірі 150 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг)

П. 1 ст. 17 Закону про РРО

* Під це порушення підпадають, зокрема:

а) проведення розрахункових операцій через РРО, який вичерпав свій строк експлуатації (див. підкатегорію 109.20 БЗ). Такий апарат не вважається РРО в розумінні профільного Закону. Тому проводити через нього розрахункові операції — це все одно, що не проводити взагалі;

б) оформлення тільки прибуткових касових ордерів у тих ситуаціях, коли п. 1 ст. 9 Закону про РРО не звільняє від РРО/ПРРО;

в) проведення розрахунків через POS-термінал без застосування РРО/ПРРО, якщо таке застосування є обов’язковим;

г) проведення розрахункових операцій через ПРРО, що вийшов з ладу (несправний), порушуючи ч. 2 ст. 5 Закону про РРО;

д) проведення розрахункових операцій через ПРРО, який не зареєстрований фіскальним сервером ДПСУ та/або не відповідає Вимогам № 199-2.

3

Невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункових операцій*, або проведення розрахункової операції без використання РК на окремому господарському об’єкті:

— до 01.01.2022 р.

Якщо порушення вчинене вперше — штраф у розмірі 10 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг).

За кожне наступне порушення — штраф у розмірі 50 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг)

П. 11 Прикінцевих положень Закону про РРО

— після 01.01.2022 р.

Якщо порушення вчинене вперше — штраф у розмірі 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг).

За кожне наступне порушення — штраф у розмірі 150 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг)

П. 1 ст. 17 Закону про РРО

* Під дію цього порушення підпадає не лише ситуація, коли покупцю не видають жодного розрахункового документа, але й видача документа невстановленої форми. Податківці прямо говорять: якщо у виданого документа немає хоча б одного з обов’язкових реквізитів, то він уже не розрахунковий. Також під дію цього порушення підпадає недотримання сфери призначення розрахункового документа (див. підкатегорію 109.20 БЗ).

Якщо ж ви не є РРО/ПРРО-зобов’язаним і не видаєте розрахункового документа, порушуючи ч. 11 ст. 8 Закону № 1023, вас цей штраф не стосується. Але вас можуть оштрафувати за порушення Закону № 1023.

4

Невикористання РК і КОРО при здійсненні розрахункових операцій у випадках, передбачених Законом про РРО

Штраф* у розмірі 50 нмдг** (850 грн)

П. 3 ст. 17 Закону про РРО

5

Використання незареєстрованих належним чином РК і КОРО або порушення встановленого порядку їх використання

6

Незабезпечення зберігання РК та/або КОРО протягом установленого строку***

* Якщо ви відмовилися від ведення КОРО, зареєстрованої на РРО, вам цей штраф не загрожує. Але тоді при виході РРО з ладу вам допоможе тільки резервний РРО. А при відключенні електроенергії доведеться або відправляти покупців для оплати до найближчого банку, або зовсім не проводити розрахункових операцій.

** Тут і далі — неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

*** Згідно з п. 6 ст. 3 Закону про РРО строк зберігання використаних КОРО і РК становить 3 роки після їх закінчення.

7

Невиконання друку контрольної стрічки або нестворення її в електронній формі на РРО

Штраф у розмірі 30 нмдг (510 грн)*

П. 5 ст. 17 Закону про РРО

8

Викривлення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці

* Податківці традиційно наполягають на тому, що такий штраф застосовується до кожного окремого випадку нестворення або викривлення даних у контрольній стрічці.

Тобто виходять з того, що йдеться тут про закінчене, а не про продовжуване порушення. Проте Верховний Суд вважає інакше і доходить висновку, що незалежно від того, скільки стрічок не створено, податківці можуть застосувати тільки один штраф за одну перевірку (див. постанову ВС від 22.04.2020 р. у справі № 822/771/17 // reyestr.court.gov.ua/Review/88886020).

9

Проведення розрахункової операції через РРО/ПРРО без використання режиму попереднього програмування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару й обліку його кількості*

Штраф у розмірі 300 нмдг (5100 грн)

П. 7 ст. 17 Закону про РРО

* Цей штраф стосується тільки суб’єктів господарювання, які торгують підакцизними товарами. Якщо без режиму попереднього програмування проводять через РРО/ПРРО товари, які не є підакцизними (або послуги), то за це штрафів зараз немає (див. підкатегорію 109.20 БЗ).

10

Порушення встановленого в п. 1 ст. 9 Закону про РРО порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, у яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів і видачею відповідних квитанцій в установленому порядку*

Штраф у розмірі 20 нмдг (340 грн)

П. 8 ст. 17 Закону про РРО

11

Порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) й авіаційному транспорті

* Тут ідеться про ті підприємства, які через касу продають продукцію власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, ліків, медичних і ювелірних виробів).

12

Застосування при здійсненні розрахункових операцій РРО, до конструкції або програмного забезпечення якого внесено зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника

Штраф у розмірі 300 нмдг (5100 грн)*

П. 9 ст. 17 Закону про РРО

* Штраф застосовується одноразово в разі застосування «підкрученого» РРО.

13

Ненадання до органів ДПСУ звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, РК і копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків (Z-звітів) з РРО по дротових або бездротових каналах зв’язку в разі обов’язковості їх подання*

Штраф у розмірі 30 нмдг (510 грн)

П. 10 ст. 17 Закону про РРО

* Зверніть увагу: якщо при використанні класичного РРО неподання електронної РРО-звітності податківцям відбувається з причини пошкодження телекомунікаційної мережі, відключення електроенергії або ремонту модему, то штраф за ненадання такої звітності до суб’єкта господарювання не застосовується. Але при цьому податківці висувають такі умови: строк такого неподання не перевищує 7 робочих днів і є відповідні підтвердні документи. Якщо ж провайдери, енергопостачальники або ЦСО не можуть відновити роботу мережі або модему за цей строк, податківці рекомендують суб’єктам господарювання вимагати від зазначених служб дотримання норм чинного законодавства щодо строків усунення поломок (див. підкатегорію 109.20 БЗ). Але штраф на суб’єкта господарювання, що постраждав, очевидно, все одно накладуть. Радує одне: Верховний Суд визнає, що неподання електронної РРО-звітності протягом певного періоду — це єдине порушення, тому штраф за нього повинен накладатися один раз, а не за кожен випадок неподання (див., наприклад, постанову ВС від 30.07.2020 р. у справі № 821/1209/16 // reyestr.court.gov.ua/Review/90726822).

Що стосується ПРРО, то він у режимі онлайн автоматично забезпечує надходження копій розрахункових документів і Z-звітів на сервер податкової. Тому якщо ваш ПРРО працює в режимі онлайн, такий штраф вам не загрожує. Також не буде цього штрафу, якщо розрахункові документи і Z-звіти надходять на сервер протягом години після відновлення зв’язку між ПРРО і сервером ДПСУ (як того вимагає ст. 5 Закону про РРО).

14

Реалізація товарів, які не обліковані в установленому порядку*

Штраф у розмірі подвійної вартості необлікованих (не підтверджених документами) товарів, за цінами реалізації, але не менше 10 нмдг (170 грн)

Ст. 20 Закону про РРО

Ненадання під час перевірки документів, що підтверджують облік товарів, які перебувають у місці продажу (на господарському об’єкті)

* Цей штраф не застосовується до фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку і не зареєстровані платниками ПДВ. Річ у тому, що на таких ФОП не поширюються ані вимога вести облік товарних запасів, ані вимога надавати податківцям при перевірці документи, що підтверджують облік і походження товарів. Виняток — ФОП, які торгують технічно складними побутовими товарами, ліками, медичними та ювелірними виробами (п. 12 ст. 3 Закону про РРО). Вважаємо, що цей штраф застосовується тільки до вартості залишків необлікованих товарних запасів, виявлених при перевірці. Тобто до вартості необлікованих товарних запасів, які на момент перевірки вже продані, цей штраф застосовуватися не повинен.

Штрафи, що накладаються на посадових осіб та осіб, які здійснюють розрахункові операції

15

Порушення встановленого порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг

Штраф на осіб, які здійснюють розрахункові операції, в розмірі від 2 до 5 нмдг (від 34 до 85 грн)

Ч. 1 ст. 1551 КУпАП

Штраф на посадових осіб суб’єктів господарювання в розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн)

16

Дії, зазначені в п. 15 цієї таблиці, здійснені особою, до якої протягом року застосовувалося адміністративне стягнення за такі ж порушення

Штраф на осіб, які здійснюють розрахункові операції, в розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн)

Ч. 2 ст. 1551 КУпАП

Штраф на посадових осіб суб’єктів господарювання в розмірі від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн)

Звернемо увагу ще на один негативний наслідок. Відсутність зареєстрованих у встановленому законодавством порядку РРО або ПРРО (за винятком випадків, що дозволяють не використовувати РРО/ПРРО) може стати підставою для адмінарешту майна суб’єкта господарювання (п.п. 94.2.4 ПКУ). Так, це не санкція. Але теж неприємно.

8.2. Відповідальність за ЕПЗ-порушення

Контроль за дотриманням суб’єктами господарювання вимог щодо розрахунків з використанням ЕПЗ покладений на органи ДПСУ, а за забезпеченням захисту прав держателів ЕПЗ на здійснення зазначених розрахунків — на органи Держпродспоживслужби (абзац третій п. 14.19 Закону № 2346, п.п. 191.1.4 ПКУ).

ВАЖЛИВО

Суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечувати можливість розрахунків за товари (послуги) з використанням ЕПЗ

Санкції за порушення цієї вимоги встановлені в ст. 16315 КУпАП. Давайте поглянемо на їх розміри!

До посадових осіб юридичної особи, а також до ФОП застосовується адмінштраф у розмірі від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн). За повторне порушення особою, до якої протягом року застосовувалося адміністративне стягнення за ті самі дії, штраф істотно вищий — від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн).

Відповідно до ст. 2342 КУпАП розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку проведення розрахунків з використанням ЕПЗ за товари (послуги), органи ДПСУ.

Крім того, незабезпечення можливості використовувати ЕПЗ можна розцінити як порушення правил здійснення торговельної діяльності. Адже згідно з п. 21 Порядку № 833 суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити можливість використання ЕПЗ при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги) відповідно до законодавства. А Закон № 2346 — якраз частина цього законодавства.

У свою чергу, за порушення правил здійснення торговельної діяльності передбачений адмінштраф у розмірі від 1 до 10 нмдг (від 17 до 170 грн) згідно зі ст. 155 КУпАП. Якщо протягом року вас уже піддавали адмінстягненню за таке ж порушення, штраф зросте і становитиме від 5 до 27 нмдг (від 85 до 459 грн). Притягнути до адмінвідповідальності на підставі цієї статті можуть територіальні органи Держпродспоживслужби.

Одночасно з накладенням цього штрафу перевіряючими може бути винесено припис про необхідність усунути виявлені порушення. Якщо не виконати цього припису в установлений у ньому строк, на посадових осіб підприємства або на фізособу-підприємця буде накладено адмінштраф за ст. 1882 КУпАП у розмірі від 1 до 18 нмдг (від 17 до 306 грн).

Зауважте: не лише фізичні особи можуть поплатитися за порушення у сфері застосування ЕПЗ. Так, ч. 2 ст. 17 Закону № 1023 забороняє будь-яким чином обмежувати використання споживачем ЕПЗ, якщо відповідно до законодавства продавець (виконавець) зобов’язаний приймати їх до сплати. Якщо ж суб’єкт господарювання піде на таке порушення, то йому загрожує штраф у розмірі 500 нмдг (8500 грн) (ч. 2 ст. 17 і п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону № 1023).

Отже, ми розглянули, яка відповідальність передбачена за порушення у сфері застосування РРО/ПРРО та ЕПЗ. Щоб ці санкції вас не торкнулися, виконуйте встановлені законодавством вимоги. Крім того, пам’ятайте: суб’єктам господарювання, які використовують РРО/ПРРО і РК, необхідно також дотримуватися правил готівкового обігу.

висновки

ВИСНОВКИ

  1. На порушення РРО/ПРРО-законодавства не поширюється «карантинний» мораторій на штрафи.
  2. Контроль за дотриманням РРО/ПРРО-законодавства здійснює ДПСУ.
  3. До порушень у сфері РРО/ПРРО застосовують загальний 1095-денний строк давності, установлений ПКУ. У зв’язку з карантином цей строк буде продовжений на період з 18.03.2020 р. по останній день місяця, в якому закінчиться карантин.
  4. За незабезпечення можливості розрахунків з використанням ЕПЗ до відповідальності може притягуватися як суб’єкт господарювання, так і його посадові особи.

Перелік використаних документів

КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон № 123 — Закон України «Про лікарські засоби» від 04.04.96 р. № 123/96-ВР.

Закон № 124 — Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15.01.2015 р. № 124-VIII.

Закон № 481 — Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР.

Закон № 674 — Закон України «Про Митний тариф України» від 04.06.2020 р. № 674-ІХ.

Закон № 755 — Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV.

Закон № 1023 — Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-ХII.

Закон № 2346 — Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III.

Закон № 2704 — Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 р. № 2704-VIII.

Закон про РРО — Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Вимоги № 199-1 — Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджені постановою КМУ від 18.02.2002 р. № 199.

Вимоги № 199-2 — Вимоги щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджені постановою КМУ від 18.02.2002 р. № 199.

Вимоги № 368 — Вимоги щодо написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки, затверджені наказом Мін’юсту від 05.03.2012 р. № 368/5.

Вимоги № 1057 — Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджені наказом Мінфіну від 08.10.2012 р. № 1057.

Інструкція № 327 — Інструкція щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства, затверджена наказом Держкомстату від 24.10.2005 р. № 327.

КВЕД-2010 — Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010», затверджений наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010 р. № 457.

Ліцензійні умови № 929 — Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), затверджені постановою КМУ від 30.11.2016 р. № 929.

Наказ № 13 — наказ Мінфіну «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» від 21.01.2016 р. № 13.

Наказ № 485 — наказ ДПАУ «Про затвердження Форми засобу контролю» від 06.07.2010 р. № 485.

Перелік № 105 — Перелік товарів, які реалізуються з розносок і ручних візків, та видів послуг у салонах на залізничному, морському, річковому та повітряному транспорті, які надаються без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений наказом Мінтрансу від 18.02.2004 р. № 105.

Перелік № 231 — Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 16.03.2017 р. № 231.

Перелік № 590 — Перелік товарів, при реалізації яких дозволяється проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій об’єктами поштового зв’язку в селах, затверджений наказом Мінінфраструктури від 21.11.2014 р. № 590.

Перелік № 1336 — Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.

Положення № 13 — Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13.

Положення № 148 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

Положення № 705 — Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління НБУ від 05.11.2014 р. № 705.

Положення № 1315 — Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджене постановою КМУ від 29.08.2002 р. № 1315.

Порядок № 13 — Порядок подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затверджений наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13.

Порядок № 14 — Порядок перевірки реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, на відповідність вимогам щодо реалізації фіскальних функцій, затверджений протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 26.12.2002 р. № 14.

Порядок № 317 — Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом Мінфіну від 23.06.2020 р. № 317.

Порядок № 547-1 — Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547.

Порядок № 547-2 — Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547.

Порядок № 557 — Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Мінфіну від 06.06.2017 р. № 557.

Порядок № 601 — Порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 12.05.2004 р. № 601.

Порядок № 833 — Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджені постановою КМУ від 15.06.2006 р. № 833.

Порядок № 1588 — Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588.

Порядок опломбування РРО — Порядок опломбування реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547.

Постанова № 25 — постанова Правління НБУ «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» від 15.03.2018 р. № 25.

Постанова № 878 — постанова КМУ «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» від 29.09.2010 р. № 878.

Постанова № 1336 — постанова КМУ «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 23.08.2000 р. № 1336.

Рішення № 14 — протокольне рішення Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом «Щодо реєстраторів розрахункових операцій» від 26.12.2002 р. № 14.

Ця книга не може бути використана (тиражована) або передана третім особам у будь-якій формі і будь-яким способом без дозволу автора. За порушення авторських прав правопорушники можуть бути притягнуті до відповідальності, передбаченої ст. 50 — 53 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ст. 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 431, 432 Цивільного кодексу України, ст. 176 Кримінального кодексу України.