Немає заробітку: як розрахувати лікарняні

Що говорить нормативка

Уявімо ситуацію: за останні 12 календарних місяців перед хворобою працівниця не мала заробітку. Як у цьому випадку розрахувати лікарняні?

Звернемося до нормативного документа — Порядку № 1266*.

* Порядок обчисленні середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266.

Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, середня зарплата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку (п. 28 Порядку № 1266).

Отже, якщо немає заробітку з поважних причин, то середню зарплату визначаємо виходячи з окладу

Якщо тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлюється, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання страхового випадку.

Нагадаємо, що до поважних причин згідно з Порядком № 1266 належать:

— тимчасова непрацездатність;

— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком;

— відпустка без збереження заробітної плати, призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією РФ проти України;

— період, протягом якого працівник проходив строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або проходив військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період.

А ось тепер — увага! У цій ситуації треба уважно дивитися, з яких саме причин у працівниці не було заробітку протягом усього розрахункового періоду. Саме від цього й залежатиме порядок розрахунку лікарняних.

Увесь розрахунковий період — поважна причина

Це ідеальна ситуація. Весь розрахунковий період працівник не працював з поважних причин. Причому поважні причини «покривають» усі календарні дні розрахункового періоду.

Тут усе зрозуміло. Розрахунок лікарняних робимо виходячи з посадового окладу або його частини (у випадку неповної зайнятості) застрахованої особи, як це прямо каже нам п. 28 Порядку № 1266. Розглянемо умовний числовий приклад.

Приклад 1. Працівниця працює на підприємстві з 2010 року. Більше року вона не працювала тому, що була у безоплатній відпустку у зв’язку з воєнним станом (з 1 квітня 2022 року по 4 червня 2023 року). 5 червня працівниця вийшла на роботу. З 19 червня вона захворіла. У розрахунковому періоді взагалі немає зарплатних виплат. Загальний страховий стаж більше 8 років. Посадовий оклад на початок хвороби — 12000 грн.

Розрахунковий період: червень 2022 року — травень 2023 року. Усі дні розрахункового періоду працівниця не працювала з поважної причини — відпустка за свій рахунок. Розрахунок середньоденної зарплати робимо з посадового окладу.

Нагадаємо, що згідно з п. 5 Порядку № 1266 в такій ситуації середньоденна зарплата визначається шляхом ділення посадового окладу (його частини) на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

12000 : 30,44 = 394,22 (грн).

Процент оплати лікарняного — 100 %. Тому денна виплата складає 394,22 грн.

Увага! У ситуації, що розглядається, протягом останнього року у працівниці може не бути страхового стажу. Адже заробітку не було — ЄСВ не сплачувався. Тому треба перевірити відсутність страхового стажу за допомогою даних довідки 9. Як отримати таку довідку, читайте у статті «Страховий стаж працівника: як отримати дані на вебпорталі ПФУ» («Оплата праці», 2023, № 12). Якщо працівниця у цей час працювала десь за сумісництвом, то страховий стаж за цей період у неї може бути.

Якщо страхового стажу останні 12 місяців у працівниці таки не було, треба буде виконати вимогу, встановлену п. 4 ст. 12 Закону про соцстрахування*.

* Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV.

Так, якщо застрахована особа протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку має страховий стаж менше 6 місяців, то:

— допомога по тимчасовій непрацездатності розраховується з нарахованої зарплати, але не більше за розмір допомоги, обчисленої з мінімальної зарплати;

— допомога по вагітності та пологах розраховується з нарахованої зарплати, але не більше за розмір допомоги, обчисленої з двох мінімальних зарплат.

Крім того, слід пам’ятати, що в будь-якому випадку за основним місцем роботи сума допомоги по вагітності та пологах не може бути нижчою за суму допомоги, обчисленої з МЗП.

У нашому випадку розглядається ситуація з розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, тому сумовий обмежувач має такий вигляд:

6700 : 30,44 = 220,11 грн.

Оскільки денна виплата у працівника (394,22 грн) більша за сумовий обмежувач (220,11 грн), то лікарняні треба розраховувати з суми обмежувача (220,11 грн).

Припустімо, що працівниця хворіла 8 календарних днів.

Сума оплати перших п’яти днів хвороби за рахунок роботодавця складе:

220,11 x 5 = 1100,55 (грн).

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності:

220,11 x 3 = 660,33 (грн).

У розрахунковому періоді залишилися вихідні дні

На практиці доволі часто відпустка за свій рахунок переривається вихідними днями. Це трапляється тому, що підстав для отримання безоплатної відпустки у період воєнного стану збільшилося. Про них ми докладно писали у статті «Відпустка за свій рахунок: яку краще обрати?» // «Оплата праці», 2023, № 11.

Тому при переході з однієї безоплатної відпустки до іншої працівники та кадровики, на жаль, часто залишають вихідні дні «непокритими» відпусткою за свій рахунок. Попередня відпустка закінчилася у п’ятницю, а наступна відпустка почалася у понеділок.

Ми неодноразово відзначали, що з 1 січня 2023 року, у зв’язку зі змінами, внесеними до Порядку № 1266, у деяких випадках такі «непокриті» поважними причинами вихідні дні вплинуть на розрахунок лікарняних. Докладніше про це можна прочитати у статті «Пустий» місяць у розрахунку лікарняних» // «Оплата праці», 2023, № 6 (ср. USER_SHOW_ID).

Як зазначалося у листі ПФУ від 21.03.2023 № 10344-8077/У-03/8-2800/23, «непокриті» поважними причинами вихідні дні не виключаються з розрахункового періоду.

Тому закономірно виникає запитання: якщо у розрахунковому періоді все ж таки залишаться декілька календарних вихідних днів, невже тоді розмір лікарняних буде дорівнювати нулю?

Покажемо це на прикладі. За основу візьмемо попередній приклад.

Приклад 2. Працівниця, про яку йдеться у прикладі 1:

— з 1 квітня 2022 року по 29 липня 2022 року була у відпустці у зв’язку з воєнним станом;

— з 1 серпня 2022 року по 29 жовтня 2022 року була у відпустці, як особа, яка виїхала за кордон;

— з 31 жовтня по 4 червня 2023 року була знов у безоплатній відпустці у зв’язку з воєнним станом.

У розрахунковому періоді (червень 2022 року — травень 2023 року) залишилися вихідні дні (30, 31 липня та 30 жовтня 2022 року), які не «покриті» поважною причиною — відпусткою за свій рахунок.

Як же рахувати лікарняні у цьому випадку?

Так само, як і в прикладі 1, тобто виходячи з посадового окладу працівниці.

Чому так? А тому, що у цьому випадку діє пряма норма п. 28 Порядку № 1266. Немає заробітку у розрахунковому періоді з поважних причин — робіть розрахунок лікарняних з посадового окладу. «Непокриті» поважною причиною вихідні дні тут значення не мають.

До речі, з таким висновком згодні і фахівці ПФУ (див. лист Пенсійного фонду України від 06.04.2023 № 13252-15249/У-03/8-2800/23 та коментар до нього «Лікарняні: коли в розрахунковому періоді лише вихідні» // «Податки & бухоблік», 2023, № 34).

Немає заробітку з інших (НЕ поважнИх) причин

І наостанок — ситуація з родзинкою. А як бути, коли у розрахунковому періоді немає заробітку не тільки з поважних причин, а і з причини, яка не є поважною. Наприклад, були неявки на роботу. На початку воєнного стану це було дуже поширено. Наведемо умовний приклад.

Приклад 3. Працівниця працює на підприємстві з 2010 року. Більше року вона не працювала на підприємстві. З 5 червня 2023 року працівниця вийшла на роботу. З 19 червня вона захворіла. У розрахунковому періоді (червень 2022 року — травень 2023 року) 1, 2 та 3 червня 2022 року були неявки на роботу, а з 6 червня 2022 року вона пішла у відпустку за свій рахунок у зв’язку з воєнним станом.

Як у цій ситуації розраховувати лікарняні? Тут положення п. 28 Порядку № 1266 застосовувати не можна. Бо у них чітко сказано про порядок розрахунку лікарняних, тільки якщо застрахована особа не мала заробітку у розрахунковому періоду з поважних причин.

Тому нічого не залишається, як використовувати загальні норми розрахунку лікарняних, зазначені у п. 3 Порядку № 1266. Середньоденна зарплата визначається шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період 12 календарних місяців зарплати на кількість календарних днів перебування у трудових відносинах без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин.

До речі, фахівці ПФУ те саме відповіли на наш запит у листі від 05.05.2023 № 19084-21538/Р-03/8-2800/23 (див. в кінці статті). Ми запитали: як розраховувати лікарняні, якщо у розрахунковому періоді не було заробітку як у зв’язку з поважними причинами та у зв’язку з неявками на роботу? Нам відповіли, що розраховувати треба за загальними правилами, тобто згідно з п. 3 Порядку № 1266.

Із цього випливає, що в нашому випадку розмір лікарняних дорівнює нулю (0 : 3 = 0).

Виняток із цього правила тільки для допомоги по вагітності та пологах. У цій ситуації треба за основним місцем роботи виконати вимогу Закону про соцстрахування. Допомога по вагітності та пологах не може бути нижчою за суму допомоги, обчисленої з МЗП. А тому у цій ситуації (коли є ще і неявки у розрахунковому періоді) працівниця має право на допомогу по вагітності та пологах. Її суму треба розрахувати з мінімалки. Як це зробити, читайте у статті «Декретні-2023: порядок розрахунку» // «Оплата праці», 2023, № 9.

Висновки

• У розрахунковому періоді немає заробітку з поважних причин — розрахунок середньоденної зарплати робимо з посадового окладу (його частини). Не забувайте за необхідності застосовувати спеціальні обмеження: для лікарняних розрахунок не ,більшеяк із мінімальної зарплати, для декретних — як із двох мінімалок.
• У розрахунковому періоді немає заробітку з поважних причин + залишилися вихідні дні, «не покриті» поважними причинами, — розрахунок середньоденної зарплати робимо з посадового окладу (його частини). Виконуємо у разі необхідності спецобмеження.
• У розрахунковому періоді заробітку немає ще з інших, НЕповажних причин (наприклад, неявки), — лікарняні дорівнюватимуть нулю. Виняток — декретні. Їх суму за основним місцем роботи треба розрахувати з мінімальної зарплати.