Онлайн продажі та фізичні особи: ПДФО, військовий збір

Оподаткування онлайн-заробітків фізосіб. Держава не полишає зусиль знайти нові джерела доходів. Їх погляд упав на те, що лежить на поверхні заробітки громадян в інтернеті.

Ідея не нова, ми колись вже обговорювали той весняний законопроект. Той проект відкликали разом з Кабміном, але ідея нікуди не зникла. Оновлений уряд подав оновлене бачення.

Отже, про що мова? Якщо коротко про оподаткування доходів звичайних фізичних осіб, які не є ФОПами, але отримують гроші через цифрові платформи.

‼️Важливо, для ФОПів нічого не змінюється. Їх це не стосується.

📘 Продаж на онлайн-платформах без реєстрації ФОП: новий законопроєкт

Йдеться саме про тих, хто поки що поза радарами. Це й оренда нерухомості, продаж товарів, надання послуг.

Як це має працювати? А ось тут починається найцікавіше. Ідея, треба сказати, досить елегантна та значною мірою повторює те, що пропонувалося в першому проєкті.

Податковими агентами для таких фізосіб стануть самі цифрові платформи. Тобто планується, що скажімо OLX, Букинг, Убер та інші майданчики будуть утримувати і перераховувати податки до бюджету.

І щоб ця ідея виглядала привабліше, пропонують просто особливі умови. Ставка ПДФО лише 5%. Це якщо порівнюється зі стандартною ставкою ПДФО непогано. Ну і плюс військовий збір.

Звісно, є обмеження за розміром річного доходу. Також не має бути найманих працівників та ніяких підакцизних товарів.

Що буде потрібно для ставки 5%? Майже нічого. Відкрити банку спеціальний поточний рахунок, повідомити про нього платформу і дати згоду на розкриття банківської таємниці щодо цього рахунку на запит податківців. Такий собі маленький нюанс.

А якщо цього не зробити? Не повідомити про рахунок? Не проблема. Платформа все одно отримує податки, але ПДФО буде вже не 5%, а 18 %. Вибір, як то кажуть, за нами.

Або ми добровільно показуємо доходи за пільговою ставкою, або з нас отримують поповні програми. А тепер про новинку, яку додали в оновлений законопроект. Такий собі кешбек від держави.

Уряд почув критику, що оподатковувати дрібні продажі це вже занадто. Тому для тих, хто продає саме товари, ввели неоподаткований ліміт. Це приблизно 40 тисяч гривень на рік.

Тобто якщо ви продали товарів на меншу суму, податків платити не треба. Звучить чудово, але є нюанс. Цифрова платформа все одно утримує податки з цих 40 тисяч за стандартними правилами. А щоб повернути ці гроші, фізособі доведеться самостійно подати річну декларацію і попросити бюджет повернути надміру сплачене. Тобто спочатку держава грошей забере, а потім ми чемно просимо їх назад. Зручно, правда? Така собі гра поверне своє.

Коли все це планується? З 2026 року, звісно, якщо законопроекти ухвалять.

Отже, що маємо в цьому залишку? Уряд не спить і система йде до того, щоб вивести з тіні доходи громадян в онлайні. Головний інструмент – це перетворення цифрових платформ на податкових агентів.

Для людей створюють вибір 5% або 18%. Ну, і пільга для дрібних продажів, яку доведеться повертати через декларацію. Тож, хто робить бізнес через структурування продажів в інтернеті з залученням фізусіб, готуємось до змін, бо схоже, що епоха сплата просто на картку потрохи добігає кінця.

Маємо новий корисний закон з чіткою бухгалтерською логікою. Внесено зміни до закону про то, прямо дозволено створювати додатковий капітал окремо від статутного. Не можна сказати, що це було заборонено раніше, але відсутність детального регулювання перетворювало все це на сіру зону, в тому числі з точки зору податкових наслідків.

Зараз можна сказати, що все стало набагато краще.