Податок на репатріацію та ПДВ за хостинг

Чи треба платити податок на репатріацію за оренду серверу нерезидента з плату за хостинг? Ні! Податкова нарешті дозволила цього не робити. Але ПДВ нікуди не зник!

Нещодавно податкова зробила нам усім подарунок, і про це варто поговорити.

Пам’ятаєте, як було раніше? Залізна фіскальна логіка. Бачите в договорі, чи в умовах сервісу слово «оренда» платить податок на репатріацію.

Навіть якщо слова «оренда» прямо й не було, податківці вважали, що хостинг дуже нагадує оренду, і отже має бути податок на репатріацію. Цей підхід роками псував нам нерви і змушував або сперечатися, або платити податок за свій рахунок, щоб просто спати спокійно. Там навіть не завжди проблема була у сумі податку.

Часто компанії сплачували відносно невеликі суми. Питання було в тому, як саме вгадати, коли та скільки сплачувати податку на репатріацію? Звісно, сплачувати треба було до дати виплати нерезиденту. Але багато сервісів працювали так, що вони автоматично списують з картки плату за період, наприклад, за місяць, і бухгалтер далеко не завжди знав, скільки там буде за цей місяць, але все одно мав вгадати наперед дату та суму, інакше штраф своєчасну сплату податку.

⚠️ Схоже, здоровий глузд нарешті переміг, податково видало нове роз’яснення, яке кардинально змінює підхід, і що найприємніше змінює на нашу користь.

Вони нарешті згадали про одну просту, але ключову норму податкового кодексу. А саме про те, що орендний дохід вважається українським тільки якщо майно знаходиться в Україні. Це геніально просто. Де сервер, там і дохід.

Якщо сервер фізично розташований десь в Німеччині, Польщі, чи будь де за межами України, то дохід від його оренди немає українського походження. А немає українського доходу, немає і податку на репатріацію. Все.

До речі, це не якась революція. Таку ж логіку податківці вже близько року застосовують до оренди нерухомості за кордоном. Ми тоді ще казали, що було б непогано, якби вони поширили цей нарухомий майно.

І ось дочекалися. Головне, щоб ця позиція тепер виявилася стабільною. Бо, як ми знаємо, стабільність у податковому законодавстві – це коли стабільно платиш податок, навіть якщо не заробив. Але тут, на щастя, інший випадок.

Що це означає для нас на практиці? А означає це одразу кілька приємних речей.

1️⃣ По-перше, можна видохнути і забути як про податок на репатріацію, так і про конвенції про виникнення подвійного оподаткування для цих операцій.

І не перейматися довідками від нерезидентів. А насправді, хто колись отримував цю довідку від неземного провайдера? Особливо враховуючи, що ми сплачуємо, скажімо, 20 чи навіть 100 доларів на місяць. Ні, тепер довідки точно не потрібно, оскільки об’єкту оподаткування немає за нашим внутрішнім законодавством. То й рятуватися міжнародними угодами немає потреби.

2️⃣ По-друге, вирішується та сама патова ситуація з оплатою. Провайдер тихенько списував гроші з корпоративної картки, але бухгалтер дізнавався про це вже постфактум.

І ось ми дивилися на цю випуску і думали, як заплатити податок до виплати, яка вже відбулася. Немає податку – немає головного болю з терміном його сплати зараз. Але є один дуже важливий нюанс.

‼️Не забуваємо про ПДВ. Факт знаходження сервера за кордоном означатиме, що податку на репатріацію немає. Але ця логіка не спрацьовує щодо ПДВ.

Те, що ми не платимо податок з доходів нерезидента, жодним чином не звільняє нас від нарахування ПДВ на імпортні послуги. Звісно, якщо отримувач є платником єдиного податку без ПДВ, то він може скористатися рішенням Верховного суду, про яке ми тільки що згадували.

А загалом для ПДВ логіка зовсім інша. Для ПДВ важливо не де стоїть сервер, а де сидимо ми, отримувач послуги. А оскільки ми зареєстровані в Україні, то місце постачання послуги теж Україна. Тому нараховуємо ПДВ за ставкою 20%. І якщо мова про платника ПДВ, не забуваємо про податкову накладну.

Отже, що ми маємо в сухому залишку? Податкова нарешті визнала очевидне. Оренда сервера, який фізично знаходиться за кордоном, не є об’єктом для податку на репатріацію.

Це спрощує нам життя, але ПДВ нікуди не зникає. І про нього пам’ятаємо і нараховуємо, як і раніше.