Покупець відмовився забирати товар: що робити з товарним обліком ФОП

Питання стосується інтернет-продажів з післяплатою, коли доставка товарів покупцю здійснюється через поштових операторів. Щодо застосування у такому разі РРО/ПРРО, нагадаємо, у нас уже фактично починає цементуватися (з подачі податківців) спірний підхід, за яким якщо товар покупцю доставляється:

— перевізником/кур’єром (наприклад, «Укрпоштою»), то продаж товару (а також отримання безготівкової післяплати) через РРО/ПРРО можемо не проводити;

— експедитором/логістичною компанією (наприклад, «Новою поштою»), то продаж товару маємо провести через РРО/ПРРО.

Більше деталей щодо цього знайдете, зокрема, у статтях «Післяплата через «Нову пошту»: ДПСУ наполягає на РРО/ПРРО для продавця» // «Податки & бухоблік», 2023, № 68, «Як заповнити реквізит «форма оплати» в чеку РРО/ПРРО» // «Податки & бухоблік», 2023, № 79.

Так от, за такого способу продажу інколи трапляється, що покупець не приходить за товаром або відмовляється його забирати. Як бути?

Якщо в нас, умовно, випадок з «Укрпоштою», то і проблеми немає, оскільки чек РРО/ПРРО на товар не пробивали. Якщо ж у нас, умовно, випадок з «Новою поштою», проблема є. Адже може бути так, що чек РРО/ПРРО продавець пробив вже на етапі відвантаження товару. А от продажу за фактом так і не відбулося.

Свої рекомендації податківці виклали в категорії 109.06 БЗ. Достатньо в режимі реєстрації провести через РРО/ПРРО операцію повернення товарів на підставі квитанції від служби доставки про повернення відправлення та чека РРО/ПРРО, в яких такі товари ідентифіковані. Акт на повернення коштів складати не потрібно. Більше деталей з цього приводу знайдете у статті «Служба доставки повернула товар через неявку покупця: б’ємо через РРО/ПРРО?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 74.

І от тут ми нарешті дісталися до питання, що нас цікавить: а що робити ФОП з обліком товарних запасів у такому випадку (мається на увазі ФОП, який зобов’язаний такий облік вести)?

Податківці під час круглого столу зазначили, що

у такому разі у Формі ведення обліку товарних запасів (далі — Форма обліку) ФОП «мінусує / робить сторно на вибуття»

При цьому питання стосувалось умовно випадку з «Новою поштою», тобто коли продаж / повернення податківці вимагають пробивати через РРО/ПРРО.

Але як має бути насправді?

Схоже, податківці тут дещо заблукали у своїх умовних випадках «Укрпошта»/«Нова пошта». Бо у чому власне нюанс. Давайте відкриємо Порядок № 496*.

* Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб — підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Мінфіну від 03.09.2021 № 496.

Форма обліку ведеться в розрізі надходження та вибуття товарних запасів. Що при цьому вважається вибуттям, конкретизовано в п. 3 розд. II Порядку № 496. Так от,

вибуттям вважається, зокрема, продаж товарів з розрахунком у безготівковій формі, який здійснено у встановлених законодавством випадках без застосування РРО/ПРРО

Тобто продаж товару за готівку/безготівку, який пробивається через РРО/ПРРО, для цілей Порядку № 496 вибуттям взагалі не є! Такі випадки не згадано серед «вибуття» у п. 3 розд. II Порядку № 496. Тож на такі операції запис у графі 8 «Вибуття товару…» Форми обліку не робиться. Відповідно й у разі, якщо покупець не приходить за товаром або відмовляється його забирати, нічого «мінусувати»/сторнувати ФОП не повинен.

До речі, знайти пояснення, чому Мінфін вирішив саме так, досить легко. Бо навіщо ФОП робити дурну роботу. Відомості про продаж товарних запасів через РРО/ПРРО податківці можуть побачити безпосередньо з інформації, яку надсилають на сервер податківців ці РРО/ПРРО*. І дублювання тут є зайвим.

* Див. Порядок передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів Державної податкової служби України, затверджений наказом Мінфіну від 08.10.2012 № 1057.

Тобто якщо знову ж таки повернутися до наших умовних ситуацій продажу товару через Інтернет з отриманням безготівкової післяплати на рахунок (див. вище), то:

— при продажу товарів з доставкою умовно через «Укрпошту» ФОП може не пробивати такий продаж через РРО/ПРРО. Тож маємо справу з безготівковим розрахунком без застосування РРО/ПРРО. Це, у свою чергу, робить наш продаж вибуттям для цілей Порядку № 496. Відповідно відвантаження товару маємо показати у графі 8 «Вибуття товару…» Форми обліку. А якщо покупець не приходить за товаром або відмовляється його забирати, то і цей факт маємо якось відобразити у Формі обліку. При цьому податківці говорять саме про «мінусування / сторно на вибуття».

Як це зробити технічно? Слід розуміти, щоб «відмінусувати» вибуття, робимо новий запис поточним номером і датою, якою нам фактично повернувся товар (графи 1, 2). Дублюємо реквізити документа на вибуття (графи 3 — 5). Також тут вочевидь можна додатково вписати реквізити документа служби доставки про повернення відправлення. Далі показуємо суму вибуття зі знаком «-» (графа 8).

Але чи це правильний варіант — йти саме шляхом «мінусування / сторно на вибуття»? Порядок № 496 не говорить ні про яке «мінусування/сторнування». Більш того, в описі графи 7 «Надходження товару…» Форми обліку розшифровано, що надходженням є у тому числі повернення товару від покупця. Це саме наш випадок. Тому ми б вважали правильною іншу техніку. Повернення товару просто показуємо як його надходження (датою, коли нам фактично повернувся товар) — на підставі документів про відмову / повернення відправлення у графах 3 — 5. А запис про вибуття не чіпаємо. Приклад знайдете у статті «Покупець повертає товар: що в товарному обліку ФОП?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 5.

До речі, будьте уважні! Порядок № 496 передбачає свій спосіб для виправлення інформації у Формі обліку. Через графу 9 «Примітки…» (п. 6 розд. II Порядку № 496). Втім, на наш погляд, він задумувався все ж таки для виправлення помилок. А в нашому випадку ніякої помилки не було;

— при продажу товарів з доставкою, умовно, через «Нову пошту» ФОП, на переконання податківців, має пробивати такий продаж через РРО/ПРРО. Тож маємо справу з безготівковим розрахунком із застосування РРО/ПРРО. Відповідно

такий продаж не є вибуттям для цілей Порядку № 496. Як наслідок, у Формі обліку не слід показувати ані такий продаж, ані відмову покупця від товару

Податківцям інформацію про повернення товару надішле РРО/ПРРО, через які ФОП проб’є повернення товару.

При цьому, якщо ви все ж не ведетеся на сумнівні вимоги податківців і чек при відвантаженні товару не пробиваєте, а вкладаєте в посилку видаткову накладну (див. статтю «Післяплата через «Нову пошту»: ДПСУ наполягає на РРО/ПРРО для продавця» // «Податки & бухоблік», 2023, № 68), то при поверненні товару дійте так, як і у випадку, умовно, з «Укрпоштою» (див. вище).

Висновки

• Для цілей ведення обліку товарних запасів вибуттям вважається продаж товарів з розрахунком у безготівковій формі, який здійснено у встановлених законодавством випадках без застосування РРО/ПРРО.
• Тож при продажу товарів з доставкою, умовно, через «Нову пошту», коли, на переконання податківців, продаж має пробиватися через РРО/ПРРО, у Формі обліку не слід показувати ані вибуття, ані «мінусування» вибуття у разі відмови покупця забирати товар (за умови, що ФОП пробив через РРО/ПРРО продаж і повернення).
• При продажу товарів з доставкою, умовно, через «Укрпошту», коли податківці дозволяють не застосовувати РРО/ПРРО, у Формі обліку показуємо вибуття. Відповідно у разі відмови покупця забирати товар:
  — на думку податківців, «мінусуємо» таке вибуття;
  — на нашу думку, показуємо надходження товару, а запис про вибуття не чіпаємо.