Поворотна фіндопомога: ризики для бухгалтера

💸 Попри свою зовнішню простоту, операція з надання або отримання поворотної фінансової допомоги має нюанси, спірні моменти і податкові ризики. Про це і поговоримо. 

Проблема 1. Чи можна надавати фіндопомогу?

Для юридичних осіб на загальній системі — без проблем. А от далі – дивіться, які є нюанси.

ФОП на єдиному податку. Податківці вважають, що надання фіндопомоги — це фінансове посередництво, яке заборонене відповідно до п.п. 6 п.п. 291.5.1 ПКУ. Тому ФОПам, які не хочуть спорів із податковою, краще уникати надання фіндопомоги. При цьому отримувати її — можна.

Юрособи на єдиному податку. Тут немає прямої заборони, але є обмеження: не можна здійснювати таку діяльність на постійній основі.

Що таке «постійна основа» — закон не визначає. На практиці безпечним вважається надання фіндопомоги не більше 2–3 разів на рік. Якщо частіше — виникає ризик, що це визнають забороненим видом діяльності. А ось брати поворотну фіндопомогу можна і більше, ніж 2-3 рази на рік. Тут обмежень немає. 

Проблема 2. Довгострокова фіндопомога і дисконтування.

У бухгалтерському обліку юридичної особи при довгостроковій заборгованості може виникнути дохід від дисконтування. 

Податківці наполягають: якщо в бухобліку є дохід — він має обкладатися єдиним податком.

Це досить спірна позиція, але на практиці вона створює ризики. Якщо не хочете конфліктів із податковою, краще уникати довгострокової фіндопомоги або уважно аналізувати наслідки дисконтування.

Далі – щодо проблем у позичальника (того, хто отримує фіндопомогу).

Проблема 3. Правило “12 місяців”.

Для отримувача фіндопомоги – платника єдиного податку – є важливе правило “12-ти місяців”.

Якщо фіндопомога повернена протягом 12 календарних місяців — вона не включається до доходу; після 12 місяців — вся сума потрапляє до доходу і обкладається єдиним податком. І тут виникає запитання: як рахувати ці 12 місяців?

Чіткої позиції  у податківців немає. Але радимо орієнтуватися на норми Цивільного кодексу України. Отже, відлік починаємо з дня, наступного за днем отримання коштів; строк, визначений місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця.

Наприклад, якщо фіндопомогу отримано 02.03.2026, то: 

• відлік починається з 03.03.2026; 
• безпечний строк повернення — до 02.03.2027 включно.

Ще один важливий момент: значення має не строк, прописаний у договорі, а фактична дата повернення коштів. Судова практика це підтверджує. Якщо за договором позика надана на кілька років, але фактично повернена протягом 12 місяців — доходу немає. І навпаки: навіть якщо договір короткостроковий (наприклад, 5 днів), але 12 місяців ще не минули — підстав включати до доходу суму фіндопомоги немає. Тобто орієнтуємось виключно на фактичний строк користування коштами.

Проблеми 4, 5. 

Виникають й інші запитання на практиці. Зокрема, про ризики повернення фіндопомоги готівкою під розписку та про нюанси відображення таких операцій у формі 4ДФ, коли у відносинах фігурують фізособи. Тут є декілька важливих моментів, на які податківці дивляться прискіпливо. Щоб не пропустити ці деталі і побачити приклади, радимо подивитися відео 🎥.