Працевлаштування осіб з інвалідністю: як уникнути штрафів

Автор | 04.07.2023

* Постанова КМУ «Деякі питання організації працевлаштування осіб з інвалідністю» від 02.06.2023 № 553 (далі — постанова № 553).

Норматив осіб з інвалідністю

Останнім часом правила гри під назвою «виконай норматив осіб з інвалідністю і не отримай штраф» постійно змінюють.

Наприкінці 2022 року було скасовано обов’язок звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю. Також прибрали згадки про необхідність реєстрації у цьому Фонді, а усі відомості, необхідні для розрахунку нормативу та контролю за його виконанням, Фонду соцзабезпечення осіб з інвалідністю має передавати Пенсійний фонд. Детальніше про ці новації — у статті «Робочі місця для осіб з інвалідністю: новини від законодавців» // «ОП», 2022, № 23.

Проте сам норматив осіб з інвалідністю не скасували, тож забути про нього у роботодавців не вийде. І навіть воєнний стан в Україні не став причиною для його скасування, тож

Штрафи

під час війни норматив осіб з інвалідністю виконувати ТРЕБА

Підтвердження цьому — «листи щастя» з адміністративно-господарськими санкціями (далі — АГС) за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, які навесні цього року активно надходили роботодавцям.

Проте є і кмітливі роботодавці, які змогли відбитися від штрафу.

Як уникнути штрафу

Більшість судів сходяться в тому, що

АГС не можуть застосовуватися до роботодавця, який вжив усіх залежних від нього заходів з працевлаштування осіб з інвалідністю на створені ним робочі місця

(див., наприклад, постанову ВС від 25.07.2022 у справі № 160/4187/19, постанову Другого апеляційного адмінсуду від 27.04.2023 у справі № 480/3993/22, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі № 520/6011/23).

Що мається на увазі під отими «заходами»? Йдеться про те, що роботодавець:

1) створив (виділив) робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю в межах нормативу. Тобто у вас у штатному розписі повинна з’явитися вакантна (незайнята) штатна одиниця (чи її частина), на яку ви плануєте працевлаштувати особу з інвалідністю;

2) проінформував центр зайнятості про наявність вакансій, на які він готовий працевлаштувати осіб з інвалідністю. Краще це зробити заздалегідь, якщо ви розумієте, що рано чи пізно ви підпадете під норматив осіб з інвалідністю.

Наступний крок — оскаржувати АГС у суді.

На думку представників Феміди, у роботодавця є лише обов’язок забезпечити наявність вакансій для працевлаштування особи з інвалідністю. Якщо ж центр зайнятості не направив таку особу, або якщо така особа сама відмовилася від вакансії, або ця робота їй була протипоказана згідно з висновками МСЕК, то вини підприємства в невиконанні нормативу немає. Відповідно ніяких штрафів бути не повинно (див. рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 у справі № 240/10379/21).

При цьому постановою, що коментується, якраз було затверджено новий Порядок надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю. Він запрацював з 09.06.2023.

Як правильно інформувати Центр зайнятості?

Кабмін нічого іншого не придумав, як використати всім добре відому форму № 3-ПН. Це звітність, що подається юридичними або фізичними особами — підприємцями, які використовують працю фізичних осіб та мають потребу в кадрах.

Її форму і порядок заповнення можна знайти в наказі Мінекономіки № 827-22*. Більш детально усі ці нюанси та покроковий порядок подання форми № 3-ПН розглянуті у статті «Маєте вакансії? Подайте нову форму № 3-ПН» // «ОП», 2022, № 15.

* Наказ Мінекономіки «Про затвердження форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання» від 12.04.2022 № 827-22.

Проте нюанси щодо її подання саме для працевлаштування осіб з інвалідністю виписані новою постановою № 553.

Що ж там особливого?

Передбачається, що роботодавець має інформувати центр зайнятості про потреби в кадрах за його місцезнаходженням. Це важливе уточнення, адже за загальним правилом, яке прописано в наказі Мінекономіки, подавати цю форму можна незалежно від місцезнаходження роботодавця.

При цьому, як і раніше, звіт № 3-ПН можна подати:

— в електронній формі (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів);

— у паперовій формі (із засвідченням підписом керівника/фізичної особи — підприємця або уповноваженої ними особи).

Коли роботодавець має подати форму № 3-ПН? З дня виникнення в нього потреби в підборі працівників з інвалідністю та/або з дати відкриття вакансій, на які можливо працевлаштування осіб з інвалідністю. Це так звана первинна форма.

Можливе ще подання уточнювальної форми — в разі уточнення характеристик вакансії, зокрема умов праці, розміру заробітної плати, вимог до кандидата (кандидатів). Зверніть увагу! Не можна при цьому змінювати дані щодо кількості вакансій та професійної назви робіт (професії/посади).

У випадку самостійного закриття вакансії (вакансій) роботодавець може повідомити про це центр зайнятості, надіславши відповідну інформацію.

Як бачите, ніякої періодичності у поданні цієї форми не прописано. Тож якщо ніяких змін у вакансії не буде, цілком можна подати її лише один раз.

Майте на увазі! Обов’язок подання такої форми чітко прописаний ст. 18 Закону № 875*. При цьому за неподання, несвоєчасне подання або за неправильне заповнення форми № 3-ПН відповідальності немає. Це підтверджують фахівці Мінсоцполітики в листі від 25.05.2017 № 420/0/126-17/243.

* Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.91 № 875-XII.

Проте ми все ж радимо користуватися цим лайфхаком і подавати форму № 3-ПН, адже, по-перше, так роботодавці розширять коло своїх потенційних працівників і зможуть закрити вакансію, а по-друге, у разі невиконання нормативу осіб з інвалідністю суди з великою ймовірністю стануть на бік роботодавця.

Як перевіряє Держпраці?

Насправді, суттєвих змін у процедурі контролю за виконанням нормативу осіб з інвалідністю не відбулося. Як і раніше, цим займається Держпраці у формі планових та позапланових перевірок.

Здебільшого, відбулися суто косметичні зміни, які нарешті привели порядок контролю у відповідність до змін, які відбулися ще наприкінці 2022 року.

У зв’язку з тим, що тепер не треба ні реєструватися у Фонді, ні звітувати до Фонду, немає потреби все це перевіряти. Тому в оновленому порядку залишилося лише одне питання, яке контролює Держпраці, — саме виконання нормативу.

Також зміни відбулися і в підставах для проведення позапланової перевірки. Тепер вони такі.

Підстави для позапланової перевірки з 09.06.2023

Підстава

Примітка (зміни, які запровадила

постанова № 533)

Самостійне звернення роботодавця до Держпраці

Перевірка виконання припису щодо усунення порушень вимог законодавства

Звернення фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її (їх) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, у разі подання документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності)

Раніше така перевірка могла відбуватися лише за умови наявності погодження з Мінекономіки. Зараз погодження не потрібне

За інформацією, яка містить ознаки порушень законодавства, від Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю

Раніше перевірки проводилися лише за інформацією Фонду щодо неподання звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю

За дорученням Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єкта господарювання у зв’язку з виявленими системними порушеннями законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю

Уточнено, що підставою для перевірки може бути не лише порушення у сфері зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, а й у сфері створення робочих місць для таких осіб

Строки проведення перевірок залишилися тими самими: не більш як 10 робочих днів, а щодо суб’єктів господарювання, які належать до суб’єктів мікро-, малого підприємництва — для планових перевірок — не більш як 5 робочих днів, для позапланових — не більше 2 робочих днів. Продовження строку не допускається.

Якщо за результатами перевірки встановлено факт невиконання роботодавцем нормативу, то Держпраці:

— вживає заходів щодо притягнення винних посадових осіб до адміністративної відповідальності. Невиконання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, ФОП нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, тягне за собою накладення штрафу від 170 до 340 грн (ст. 1881 КпАП);

— не пізніше 15 календарних днів після закінчення перевірки надсилає копію акта перевірки Фонду осіб з інвалідністю.

Чи є перевірки у період війни?

З самого початку війни діяла заборона на проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду*. До таких заходів належать, зокрема, й перевірки Держпраці щодо додержання законодавства про працевлаштування осіб з інвалідністю.

* Постанова КМУ «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 № 303.

Це рішення було прийнято для того, щоб бізнес міг адаптуватися до умов війни.

Згодом обмеження були дещо послаблені.

По-перше, був прийнятий Закон № 2136*, яким було дозволено проведення позапланових перевірок Держпраці, але щодо окремих питань у сфері трудового законодавства і тільки за наявності відповідних підстав для цього. Більш детально — у статті «Перевірки Держпраці у воєнний час» // «ОП», 2023, № 2.

* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.

Так, у період війни інспектуванню підлягають лише:

— оформлення трудових відносин;

— законність припинення трудових договорів;

— дотримання вимог Закону № 2136.

По-друге, позапланова перевірка під час війни можлива ще у разі наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, а також для виконання міжнародних зобов’язань України на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Як бачите, планові перевірки поки що під абсолютною забороною, а позапланові — проводяться тільки за наявності відповідної підстави. Тобто просто так завітати до роботодавця в гості Держпраці не можуть. Тож це може врятувати роботодавця від адмінштрафу, але АГС за невиконання нормативу все одно будуть. Пояснюється це тим, що до АГС Держпраці не має жодного відношення.

Якщо норматив не виконано роботодавцем, то Фонд осіб з інвалідністю на підставі інформації від ПФУ створює Розрахунок сум АГС, що підлягають сплаті у зв’язку з невиконанням нормативу за попередній рік, та передає його ПФУ. Отримавши такий Розрахунок, Пенсійний фонд розміщує інформацію про суму АГС в електронному кабінеті роботодавця на вебпорталі електронних послуг ПФУ.

Висновки

  • Норматив осіб з інвалідністю під час війни виконувати треба.
  • З 09.06.2023 діє новий Порядок надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю.
  • Як свідчить судова практика, подання форми № 3-ПН є доказом того, що вжиті належні заходи для працевлаштування осіб з інвалідністю.
  • Особливих змін у процедурі проведення перевірки Держпраці виконання нормативу осіб з інвалідністю не відбулося. Проте на період війни планові перевірки поки що не проводяться, а позапланові — тільки за наявності окремих підстав.

За матеріалами сайту i.factor.ua

Штрафи