Працівник отримує пенсію: чи має він право на ПСП?

Загальні вимоги

Платник податку (працівник) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді зарплати, на суму ПСП (п. 169.1 ПКУ).

Підкреслимо: ПСП застосовуємо виключно до заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), нарахованої працівнику протягом відповідного місяця (у 4ДФ — ознака доходу «101»).

ВАЖЛИВО!

ПСП застосовують до нарахованої протягом звітного місяця зарплати, якщо її розмір не перевищує граничної суми.

Така гранична сума залежить від показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб (далі — ПМПО) на 1 січня податкового року. У 2023 році вона становить 3760 грн (п.п. 169.4.1 ПКУ).

Таким чином, якщо нарахована зарплата працівника дорівнює або менше граничного доходу, то до такого доходу може бути застосована ПСП у розмірі 1342 грн (п.п. 169.1.1 ПКУ). Якщо ж зарплата працівника перевищує встановлену межу, то застосувати ПСП не можна. Детальніше про застосування ПСП у 2023 році читайте у статті «ПСП-нюанси» для роботодавців: відповідаємо на ваші запитання» // «Оплата праці», 2023, № 2.

Утім враховуйте: на сьогодні мінімальна зарплата становить 6700 грн. Тож виходить, що ПСП не застосовується до доходів переважної більшості працівників. Проте є ті, хто ще залишився у лавах отримувачів ПСП. Серед них, зокрема, працівники, які трудяться на умовах неповного робочого часу. Наприклад, як в описаному випадку — на 0,25 ставки.

Нюанси для сумісників

ПСП застосовується до нарахованої зарплати тільки за одним місцем її нарахування (виплати). Про це чітко зазначено у п.п. 169.2.1 ПКУ.

Тому якщо працівник працює у декількох роботодавців (в одного — за основним місцем роботи, в іншого — за сумісництвом), то тільки в одного з них до зарплати може бути застосована пільга.

У ситуації, що розглядається, працівник за основним місцем роботи працює на повну ставку. Як наслідок — його дохід перевищує граничний розмір доходу, який дає право на застосування ПСП (3760 грн). Відповідно в основного роботодавця пільга не застосовується. Тому працівник може обрати місцем застосування ПСП роботодавця за сумісництвом. Реалізує він таке право шляхом подання заяви про застосування ПСП (п.п. 169.2.2 ПКУ).

Нагадаємо, що заява про застосовування ПСП подається працівником у довільній формі. Як зразок можна використати форму заяви, яка була обов’язковою ще в докодексний період (була затверджена наказом ДПАУ від 30.09.2003 № 461). Про це, зокрема, зазначають податківці в консультації з категорії 103.08.03 ЗІР.

Майте на увазі: щоб визначити, чи перевищує сума зарплати граничну величину, до якої застосовують ПСП, підсумовувати загальний заробіток за двома місцями роботи не потрібно. Загальний дохід визначають лише для внутрішніх сумісників.

ПСП та пенсія

У нормі п.п. 169.2.3 ПКУ встановлена заборона на застосування ПСП до зарплати, яку працівник протягом місяця отримує одночасно:

— зі стипендією (учнів, студентів та аспірантів), що виплачується з бюджету;

— з доходами у вигляді грошового або майнового (речового) забезпечення військовослужбовців, що виплачуються з бюджету.

Як бачимо, пенсія серед таких «заборонених» виплат не зазначена. Тож працюючий пенсіонер має право на ПСП на загальних підставах (див. категорію 103.08.01 ЗІР).

Висновки

• У 2023 році ПСП застосовують до зарплати, якщо її розмір не перевищує 3760 грн.
• ПСП застосовується до зарплати за одним місцем її нарахування.
• Працівник, який отримує пенсію, має право користуватись ПСП на загальних підставах.