Практичні ситуації з ПДВ

Знімати ризиковість чи відправляти документи на розблокування ПН/РК — що раніше?

З 08.07.2023 з’явилося таке нововведення, як автоматичне розблокування податкових накладних (ПН) при знятті статусу ризикового платника. Але для цього треба виконати цілу низку умов:

  1. ПН мають бути заблоковані через ризиковість платника;
  2. таке блокування повинне бути в періоді між двома датами: датою прийняття рішення про ризиковість платника і датою подання документів на виведення з ризикових платників (за результатами розгляду яких прийнято позитивне рішення);
  3. ПН мають бути подані на реєстрацію не раніше 180 днів до дати подання документів на виведення з ризикових платників. Тут зауважте: ідеться не про дату податкової накладної, а про дату її подання на реєстрацію;
  4. на початок дня автоматичної реєстрації ПН не відповідає критеріям ризиковості операції і відсутнє чинне рішення про віднесення платника до числа ризикових;
  5. щодо таких ПН не прийняте рішення про відмову в реєстрації (тобто вони й досі заблоковані);
  6. на день автоматичної реєстрації потрібна достатня сума регліміту для реєстрації ПН.

Тож не поспішайте подавати документи на розблокування ПН до подання документів на виведення з ризикових. Адже якщо дочекатися виведення з ризикових, не подаючи документи на розблокування, то наступного дня ПН має бути зареєстрована автоматично. Звісно, якщо впишеться в усі умови реєстрації. Раніше, нагадаю, довелося б цю ПН розблоковувати, тобто подавати пояснення з підтвердними документами.

Відтак, доходимо до такого алгоритму. Якщо ви відправили ПН на реєстрацію і її заблокували, то не подавайте документи на розблокування до зняття ризикового статусу платника. Краще спочат-
ку зніміть ризиковий статус, і тоді ПН може зареєструватися автоматично. Тобто без подання документів на її розблокування.

У якому періоді показувати ПК за розблокованою ПН?

Відсутність факту реєстрації продавцем ПН в ЄРПН не дає покупцеві права на віднесення суми ПДВ до податкового кредиту (ПК). Тому допоки ПН не зареєстрована (не розблокована), покупець відображати ПК не має права.

Проте у заблокованих ПН є одна особливість. Вони підтягуються в СЕА і реєструються в ЄРПН не датою їх фактичного розблокування (тобто не поточною датою), а датою направлення на реєстрацію, зафіксованою у квитанції, — тобто заднім числом. Однак право на ПК у покупця виникне тільки в періоді розблокування ПН.


Як порахувати граничні 365 днів для відображення ПК?

Сума ПДВ із зареєстрованої ПН може бути включена до складу ПК того звітного періоду, у якому:

  • складена ПН — при своєчасній реєстрації або
  • зареєстрована ПН — при несвоєчасній реєстрації або
  • будь-якого наступного періоду — проте не пізніше 365 днів
    з дати складання ПН.

Останнім періодом, коли може бути відображений ПК за зареєстрованою ПН, є період, на який припадає 365-й день з дати складання ПН.

Проте 365-денний строк відображення ПК продовжується:
1) на період воєнного стану (ВС). Утім з 01.08.2023, завдяки Закону No 3219, усі податкові строки побігли. Тож починаючи з 01.08.2023 ПК-строк продовжується на ту кількість днів, які при-
падають на період починаючи з дати введенняВС і до 01.08.2023;

2) на період блокування ПН. Тому врахуйте: до 365 днів додається час блокування і період ВС
з 24.02.2022 до 01.08.2023.

ПН з помилкою не виправлено: коли вхідний ПДВ списувати до витрат?

Показати ПК за зареєстрованою ПН покупець може лише протягом 365 календарних днів з дати складання такої ПН.

Щоправда, через призупинення строків на ВС 365-денний строк відображення ПК починаючи з 1 серпня 2023 року продовжується на ту кількість днів, які припадають на період починаючи з дати введення ВС і до 01.08.2023.

Проте говорити про продовження строку можна тільки за умови, що покупець протягом 365 днів отримав зареєстровану ПН і в нього виникло право на ПК. Тому, передусім, важливо, щоб протягом граничного строку ПН була зареєстрована і покупець отримав право на ПК.

А вже після цього — можна відкладати такий ПК і відображати його з урахуванням воєнного продовження.
Тому для збереження ПК, насамперед, необхідно, щоб ПН була виправлена протягом 365 днів із дати складання.

Хоча продавець ще може зробити інакше: наприклад, не возитися з виправленнями — тобто помилкову ПН кинути і взагалі не виправляти, а скласти замість неї нову правильну ПН. Проте і в цьому випадку для отримання покупцеві права на ПК важливо, щоб нова правильна ПН була зареєстрована продавцем протягом 365 днів з дати складання.

Однак якщо протягом 365 днів продавець так і не виправить помилкову ПН чи не перевипише нову, тоді покупець назавжди втратить право на ПК. Тому на 366-й день суму вхідного ПДВ покупець може віднести в бухобліку на витрати. Оскільки ПК уже загублений безповоротно.

Зросла ціна товару після передоплати — як здійснити коригування?

Ситуація така — зміна компенсації відбувається вже після отримання попередньої оплати.

Взагалі-то, за «класикою» і за правилами, ми мали б у цьому випадку:

— скласти розрахунок коригування (РК) до авансової ПН, яким одночасно змінити і кількість товару, і його вартість. Тобто здійснити коригування в межах отриманої оплати — адже фактично оплата отримана за меншу кількість товару. Такий РК був би нульовим;

— а потім на різницю в ціні скласти ще одну ПН (за першою подією: на дату отримання доплати або на дату відвантаження товару).

Проте податківці наразі висловлюють дещо інший підхід. Вони говорять, що достатньо в цьому випадку скласти лише РК на зміну ціни. Тобто РК з кодом причини коригування 101 «Зміна ціни». А нову ПН складати не потрібно.
Хоча, на наш погляд, більш правильним є перший варіант.

А якщо після перерахунку зменшується сума компенсації? У такому разі складаємо РК до ПН як на зміну ціни на дату повернення оплати (різниці в ціні). Тобто достатньо одного РК (з кодом причини коригування 101 «Зміна ціни»). Складається такий РК на дату повернення покупцю різниці в оплаті.

Товар купили з ПДВ до спецЄП, аванс отримали на спецЄП, відвантажили після — що з компенсуючими ПЗ?


Перебуваючи на особливій спрощенці за ставкою 2 %, продали товар, який був придбаний з ПДВ ще до переходу в спецЄПешники. Аванс від покупця отримали на спецЄП, а товар відвантажили

вже після повернення на загальну систему (у прибутківці). Чи треба за цим товаром нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання (ПЗ) за п. 198.5 ПКУ?
Умови, за яких нараховують компенсуючі ПЗ після відміни з 01.08.2023 спецЄП і відновлення ПДВ-реєстрації платника, такі:
1) товари і необоротні активи мають бути придбані/виготовлені/ввезені на митну територію України з ПДВ — тобто якщо був ПДВ на вході;
2) таке придбання/виготовлення/ввезення мало відбутися до початку застосування спецЄП — тобто суми ПДВ були включені до складу ПК до дати переходу на спецЄП за ставкою 2 % і

3) такі товари і необоротні активи мають бути використаними (поставленими, реалізованими) у період перебування на спецЄП — тобто в операціях, що не є об’єктом ПДВ-оподаткування.

При нарахуванні таких компенсуючих ПЗ базу ПДВ-оподаткування визначають:

  • за товарами — виходячи з вартості їх придбання, а
  • за необоротними активами — виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася на перше число місяця їх постачання (а за відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайних цін).

У нашій ситуації товар був придбаний платником з ПДВ ще до переходу в спецЄПешники — тоді відобразили (або відклали) ПК з ПДВ.

Аванс за такий товар від покупця отримано на спецЄП, а відвантаження товару відбулося після відновлення ПДВ-статусу. Тобто перша подія (отримання авансу) припадає на період спецЄП, коли здійснена операція не була об’єктом оподаткування ПДВ. Відповідно поставочні ПЗ з ПДВ з такої операції нараховані не будуть. А це означає, що товар, придбаний у доспецЄПешний період з ПДВ, був використаний спецЄПешником в операціях, що не є об’єктом оподаткування.

Відтак за такими придбаними з ПДВ у доспецЄПешний період товарами, аванс від покупця за які надійшов під час перебування на особливій спрощенці, необхідно нарахувати компенсуючі ПЗ.

Компенсуючі ПДВ-зобов’язання слід нарахувати протягом серпня — жовтня 2023 року, але не пізніше 31.10.2023. Для цього відповідні зведені ПН мають бути складені будь-якою датою, що припадає на серпень, вересень, жовтень 2023 року, але не пізніше 31.10.2023.
Компенсуючий ПДВ у бухобліку відносять до складу витрат (Дт 949).

ПДВ