Трудові відносини під час війни: нюанси для роботодавців

Автор | 21.08.2023

На сьогодні воєнний стан в Україні вкотре продовжено, а це означає, що всі специфічні правила трудового життя, які були введені на цей період, продовжують свою дію. Окрім цього, з’явилася і новина про відновлення перевірок Держпраці. Тож що треба врахувати роботодавцям під час чергового продовження воєнного стану та як не наробити помилок? Про це — далі.

Продовження воєнного стану: ключові нюанси для роботодавців

Воєнний стан вкотре продовжено — тепер до 05:30 16 листопада 2023 року. Що це означає для роботодавців? Те, що і далі працюють норми спеціального «воєнного зарплатно-трудового» Закону № 2136*, а саме:

  1. Не застосовуються ряд норм КЗпП (маю на увазі, наприклад, щодо повідомлення про зміну істотних умов праці не пізніше ніж за два місяці).
  2. Немає святкових і неробочих днів. Тож у 2023 року не будуть святковими днями у розумінні трудового законодавства Украї- ни 24 серпня — День незалежності України та 1 жовтня — День захисників і захисниць України.
  3. Продовжують дію норми про надання «воєнних» відпусток за свій рахунок. Тож максимальна тривалість, на яку їх зараз можна надавати — це включно до 15 листопада.
  4. Продовжують діяти і норми щодо призупинення дії трудового договору.
  5. Роботодавцю дозволяється звільнити працівників за його ініціа- тивою і на лікарняному, і під час відпустки (крім відпустки у зв’яз- ку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку).
  6. Працівникам, задіяним на об’єктах критичної інфраструктури, може бути відмовлено у наданні будь-відпусток (крім «декрет- них» відпусток)
  7. Продовжують діяти і норми щодо альтернативних способів ко- мунікації з працівником.

Для роботодавців продовжує діяти можливість отримати компенсацію при працевлаштуванні внутрішньо переміщених осіб. Не отримують таку компенсацію лише бюджетники. Більш детальні умови надання компенсації — Постанова КМУ від 20.03.2022 № 331.
Також є ризик зустріти на порозі підприємства контролерів з Держпраці, адже на сьогодні для Держпраці деякі перевірки частково повернуті. Мова йде саме про позапланові перевірки за зверненням працівника, за дорученням Прем’єр-міністра України та у разі настання нещасного випадку на виробництві.
При цьому, у період війни інспектуванню підлягають лише:

  • оформлення трудових відносин,
  • законність припинення трудових договорів,
  • дотримання вимог Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Постанова КМУ «Про затвердження Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні» від 20.03.2022 № 331.

Більш детально перелік питань, які можуть перевірятися викладено в Наказі №1243 (додаток 7).

Відпустки: як надати без помилок?

Розберемо найпопулярніші помилки, які зараз часто виникають на практиці у більшості роботодавців при наданні відпусток.
1. Відпустка для ВПО та тих, хто за кордоном.
Перша помилка — прив’язувати надання такої відпустки до конкретного календарного року (або до року отримання відповідного статусу, або взагалі до кожного календарного року).
Це неправильно. Щодо строків використання відпустки є тільки одне уточнення «у період дії воєнного стану». Простіше кажучи, протягом усього періоду воєнного стану можна надати тільки 90 к.дн відпустки. При цьому, неважливо коли особа стала ВПО чи виїхала за кордон.

Друга помилка — працівник зі статусом ВПО може написати тільки одну заяву на таку відпустку строком на 90 календарних днів.
На справді, все не так. В Законі №2136 чітко прописано, що така відпустка надається «тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів». Відповідно, заяв може бути скільки завгодно. Головне, щоб загальна кількість днів такої відпустки не перевищувала 90 календарних днів.
2. «Воєнна» відпустка за свій рахунок
Перша помилка — не надавати «воєнну» відпустку, якщо є невідгуляні дні щорічної відпустки.
Це неправильно. Ці відпустки жодним чином не пов’язані між собою. Тому якщо працівник не бажає використовувати свій відпускний запас, а хоче піти у відпустку за свій рахунок, то ніяких проблем немає. Це його вибір. Інша річ, що роботодавець може не погодити її надання.

Інше

Друга помилка — не надавати таку відпустку для ВПО та тих, хто закордоном.
«Воєнну» відпустку за свій рахунок може оформити будь-який працівник (і навіть той, який перебуває за кордоном або той, який має статус ВПО).
3. Соцвідпустка на дітей
Перша помилка — не надавати під час воєнного стану соцвідпустку за минулі роки.
Під час воєнного стану не заборонено надання соцвідпусток на дітей ні за поточний, ні за минулі роки. Єдиний нюанс — роботодавець може відмовити у наданні соцвідпустки на дітей, але тільки тим працівникам, які працюють на об’єктах критичної інфраструктури.

І ще одна помилка — прив’язуватися до дати надання підтвердних документів.
Якщо працівник, що має право на цю відпустку, з будь-яких причин не скористався цим правом за декілька попередніх років, він може використати цю відпустку пізніше. Тож не треба прив’язуватися саме до дати надання підтвердних документів, потрібно дивитися коли у працівниці виникло право на відпустку.
4. Щорічна відпустка
Перша помилка — відмовляти у наданні щорічної відпустки під час війни без обґрунтованих підстав.
В Законі №2136 йдеться лише про те, що роботодавець може відмовити у наданні будь-яких відпусток (крім «декретних») тільки тим працівникам, які працюють на об’єктах критичної інфраструктури. Якщо ж йдеться про звичайних працівників, то ні у мирні часи, ні у воєнні забороняти працівникам ходити у щорічні відпустки не можна.

І ще одна помилка — не враховувати період відпустки без збереження зарплати до стажу для щорічної відпустки.
Період перебування у такій відпустці йде у відпускний стаж, тож якщо працівник весь час перебував у такій відпустці і вирішив звільнятися, він має отримати ще й відпускну компенсацію.

Свіжа судова практика: кейси про призупинення, звільнення і не тільки

Призупинення трудового договору. Здебільшого судова практика складається на користь працівників. При цьому, ракетні обстріли, знаходження підприємства на території можливих/активних бойових дій — це основні аргументи на користь роботодавців, завдяки яким вони вигравали справи (постанова Житомирського апеляційного суду у справі №279/1611/22 від 18.08.2022, постанова Закарпатського апеляційного суду у справі № 303/7508/22 від 17.05.2023).
Оплата праці під час воєнного стану. Не може бути поважною причиною для невиплати працівнику всіх належних сум у разі звільнення ні скрутне матеріальне становище, ні відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця. Навіть під час воєнного стану (рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської обл. у справі № 308/13802/22 від 07.12.2022, рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської обл. у справі
№ 495/7305/22 від 01.02.2023).
Звільнення за відсутності на роботі 4 місяці поспіль та інформації про причини такої відсутності. Не можна звільнити за цією підставою працівника, якщо з ним було призупинено трудовий договір, або він знаходиться у простої чи у відпустці (рішення Одеського ок- ружного адмінсуду у справі № 420/16201/22 від 30.01.2023).

Електронні заяви. Суди сходяться на тому, що такий альтернативний спосіб обмінну кадровими документами, як застосунок Viber має бути погоджений між сторонами та оформлений належний чином (рішення Чернігівського окружного адмінсуду у справі №620/6043/22 від 11.11.2022, у справі № 620/3967/22 від 24.10.2022, Рішення Харківського окружного адмінсуду № 520/171/23 від 31.05.2023).

Звільнення працівника у воєнний час: 5 цікавих запитань

Можна, заборони на таке звільнення в законодавстві немає. При цьому, спеціально переривати таку відпустку, виходити на роботу і працювати в день звільнення працівникові не потрібно.

Ми радимо роботодавцю попередити працівника (наприклад, надіславши відповідний лист) про те, що:

а) відповідно до ст. 119 КЗпП під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення з військової служби за працівником зберігаються місце роботи і посада;

б) після закінчення строкового трудового договору він до роботи допущений не буде;

в) після закінчення військової служби працівник буде звільнений на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП і повинен з’явитися на підпри- ємство для отримання трудової книжки.

Право працівника звільнитися за власним бажанням закріплено в ст. 38 КЗпП. І роботодавець не повинен це право порушувати. Але в жодному разі не рекомендуємо нав’язувати свою думку працівникам у цьому питанні.

Заборони на звільнення з ініціативи працівника ані під час хвороби, ані під час відпустки немає
Те, що остаточний розрахунок з працівником буде здійснено без урахування лікарняного, не свідчить про порушення з боку роботодавця. Адже в день звільнення працівника в підприємства ще не буде підстав для нарахування і виплати лікарняних. Але тільки-но лікарняний лист отримає статус «Готовий до сплати (виданий)», підприємство зобов’язане буде нарахувати і виплатити колишньому працівникові лікарняні у встановлені строки. Що стосується допомоги від ПФУ, то така затримка також не буде вважатися порушенням з боку роботодавця, адже суми матеріального забезпечення це не кошти підприємства.

За 2020 рік мати двох дітей до 15 років не має права на соцвідпустку, адже після народження другої дитини вона не працювала. Проте, з 2021 року право на соцвідпустку перестало бути прив’язаним до фактичної роботи працівника. Тому працівниця має право на компенсацію за 2021 — 2023 роки навіть без фактичної роботи. Єдиний варіант, коли її право «згорить», це якщо відпустку за відповідний рік використав батько дітей.

Перевірки від Держпраці: війна все спише?

Якщо Держпраці все ж відновило позапланові перевірки, чи застосовуватимуться до роботодавців штрафи під час війни?
У період дії воєнного стану в разі виконання у повному обсязі та в установлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, не застосовуються.
Але! Адміністративну відповідальність, яка накладається на посадових осіб роботодавця та ФОП за порушення трудового законодавства, ніхто не відміняв. Вона встановлена нормами ст. 41 КпАП. До речі, реальні приклади накладення такого штрафу вже є (постанова Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області у справі 484/3904/23 від 28.07.2023).

Інше