При врученні подарунків під час рекламної акції, коли сплачувати ПДФО.

При врученні подарунків під час рекламної акції, коли одержувачами є конкретні особи, вартість таких подарунків підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовим збором (ВЗ). Якщо вартість “рекламного” подарунка не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (з розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, така вартість не включається до оподатковуваного доходу фізичної особи. Проте, якщо цей поріг перевищено, утримання ПДФО та ВЗ потрібно здійснювати з усієї вартості подарунка.

Ставки ПДФО та ВЗ для таких доходів становлять 18% та 1,5% відповідно. Для цілей оподаткування вартість негрошового подарунка повинна бути збільшена на “натуральний” коефіцієнт, який складає 1,219512 при ставці ПДФО 18%. Однак, для ВЗ “натуральний” коефіцієнт не застосовується.

Отже, якщо ви надаєте подарунки під час рекламної акції, важливо врахувати можливість персоніфікації одержувачів та відповідність умовам оподаткування.

Сплата податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) з вартості подарунка, що перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати, здійснюється не в день вручення подарунка, а під час виплати доходу, яким є цей подарунок. Тобто, коли ви надаєте подарунок, це вважається моментом отримання доходу. Податковий агент (зазвичай це юридична особа, яка надає подарунок) зобов’язаний утримати та перерахувати ПДФО до бюджету під час нарахування такого доходу.

Зазвичай, податкові зобов’язання виконують, коли звітують у розрахунку форми № 1ДФ, де вказують інформацію про надані подарунки та утримані податки.

За несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) передбачено такі штрафи:

1. Прострочення до 30 календарних днів включно: штраф у розмірі 10% від погашеної суми податкового боргу.

2. Прострочення більше 30 календарних днів: штраф становить 20% від погашеної суми податкового боргу.

Крім того, пеня за несвоєчасну сплату може бути уникнена, якщо зобов’язання будуть погашені протягом 90 календарних днів після останнього дня граничного терміну сплати податкового зобов’язання.

Категорія працівника, що може бути залучена до виконання суспільно-корисних робіт, може варіюватися в залежності від конкретних обставин. Основна інформація щодо суспільно-корисних робіт вказує на те, що такі роботи можуть виконувати особи, які порушили адміністративне законодавство.

Зокрема, серед осіб, які можуть бути залучені до суспільно-корисних робіт, є:

• безробітні та інші незайняті особи;
• працівники підприємств, що функціонують в умовах воєнного стану (за погодженням з їх керівниками);
• особи, зайняті в особистому селянському господарстві;
• студенти вищих, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів;
• особи, які забезпечують себе роботою самостійно.

Важливо зазначити, що суспільно-корисні роботи не можуть виконуватись особами, які мають обмеження за віком чи станом здоров’я, або якщо вони пов’язані із небезпечними для життя та здоров’я умовами. Залучення до таких робіт здійснюється на підставі рішення відповідних органів у разі надзвичайних ситуацій або у воєнний час.

Суспільно корисні роботи, що організовуються центрами зайнятості, є варіантом оплачуваних робіт, які виконуються в інтересах територіальної громади. Це роботи, які мають економічну, соціальну та екологічну користь для регіону. Види таких робіт визначаються органами місцевого самоврядування.

Основні моменти щодо суспільно корисних робіт:

1. Організація та Оплата: Види робіт та перелік об’єктів, на яких вони виконуються, визначаються органами місцевого самоврядування. Відповідно до законодавства, оплата цих робіт не може бути нижчою від розміру середньої заробітної плати за основним місцем роботи.

2. Укладення договорів: Для виконання суспільно корисних робіт укладаються строкові трудові договори. Працівникам зберігається попереднє місце роботи на час виконання таких робіт.

3. Фінансування: Фінансування здійснюється за кошти замовника, місцевих адміністрацій, благодійних внесків або інших законних джерел.

Додатково, у випадку воєнного стану, місцеві адміністрації або органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення про залучення працездатних осіб до виконання суспільно корисних робіт, зберігаючи оплату праці відповідно до їхньої професії.

Ці роботи є важливими для підтримки громади, і їх організація регламентується відповідними законодавчими актами.

Для електронного кабінету нарахування військового збору може бути здійснено наступним чином, в залежності від вашого статусу:

1. Юридичні особи, платники єдиного податку групи 3:

   • З 1 січня 2025 року такі юридичні особи повинні сплачувати військовий збір зі свого доходу, який оподатковується єдиним податком. Ставка військового збору становить 1% від цього доходу.
   • Нарахування відбувається в ЄП-декларації.
   • Перший звітний період для сплати військового збору — I квартал 2025 року. Сплатити потрібно не пізніше 20 травня 2025 року. Кошти сплачуються на спеціальний бюджетний рахунок.

2. Фізичні особи-підприємці (ФОП) на єдиному податку (групи 1, 2, 4):

   • З січня 2025 року сплата військового збору для ФОП на ЄП становить 800 грн щомісячно, що є 10% від мінімальної зарплати, встановленої на 01.01.2025.
   • Сплата відбувається шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20-го числа поточного місяця.
   • Сплата здійснюється на рахунки, призначені для військового збору.

Військовий збір має бути нараховано та сплачено відповідно до встановлених строків і правил, інакше це може призвести до штрафів і пені. Якщо у вас є конкретні питання або ви не впевнені в коректності нарахування, рекомендую звернутися до вашого податкового консультанта або перевірити інформацію в електронному кабінеті платника податків.

Мені недостатньо інформації, щоб надати вичерпну відповідь на Ваш запит про нарахування військового збору із зарплати працівників в електронному кабінеті. Рекомендую надати більше деталей або самостійно проаналізувати знайдені статті на цю тему.

Для нарахування по об’єднаній звітності з ЄСВ, ПДФО та військового збору в електронному кабінеті слід керуватися наступними загальними принципами:

1. Об’єднана звітність:

   • Об’єднана звітність з ЄСВ, ПДФО (податку на доходи фізичних осіб) та військового збору подається податковими агентами щокварталу.
   • Звітність включає дані про нараховані суми доходів, утримані з них податки, а також нарахований єдиний соціальний внесок.

2. Структура об’єднаного звіту:

   • Звіт містить заголовну частину, додаток з відомостями про нарахування зарплати та доходів, окремі додатки для даних по військовій службі, сум нарахованих податків і внесків тощо.

3. Процедура подання:

   • Звіт подається в електронному вигляді через електронний кабінет платника податків.
   • Необхідно дотримуватись затверджених форм звітності та подавати звіт вчасно, щоб уникнути штрафів.

4. Штрафи і відповідальність:

   • За неподання або несвоєчасне подання звітності передбачені штрафні санкції.
   • Штрафи можуть накладатися як на частину, що стосується ПДФО, так і на частину, що стосується ЄСВ.

5. Облік і коригування:

   • У разі виявлення помилок у поданій звітності, слід подавати уточнюючі звіти.
   • Коригування можуть бути необхідні для правильного відображення нарахувань та сплат.

Детальна інструкція по заповненню конкретних форм звітів може бути знайдена в нормативних актах, які регламентують подання такої звітності.

В документах, які були знайдені, конкретної інформації щодо обліку музичних інструментів немає. Однак, загальні принципи обліку основних засобів можна застосувати і до музичних інструментів. Ось деякі загальні моменти:

1. Основні засоби: Музичні інструменти можуть бути класифіковані як основні засоби, якщо вони відповідають критеріям щодо строку корисного використання та вартості.

2. Малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА): Якщо вартість музичного інструмента не перевищує певного порогу (наприклад, 6000 грн без ПДВ), він може бути класифікований як МНМА і обліковуватися на відповідному субрахунку.

3. Амортизація: Для музичних інструментів, як і для інших основних засобів, слід нараховувати амортизацію відповідно до прийнятої облікової політики.

4. Оренда: У разі оренди музичних інструментів державної колекції, встановлюється розмір орендної плати за згодою сторін, але не менш певного відсотка від вартості орендованого майна.

Якщо вам потрібна детальніша інформація або інструкції з обліку музичних інструментів, можливо, варто звернутися до конкретних нормативних документів або консультаційних матеріалів, які стосуються вашої ситуації.

Порядок № 1487, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року, регулює організацію та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Основні моменти, що стосуються цього порядку, включають:

• Періодичне звіряння військового обліку: Відповідно до пункту 34, підприємства, установи та організації мають проводити періодичне звіряння списків персонального військового обліку із записами у їх військово-облікових документах. Це звіряння є внутрішнім і проводиться особою, відповідальною за ведення військового обліку.

• Графік звіряння: Керівник підприємства має затвердити графік звіряння військово-облікових документів працівників. Порядок не визначає чітких строків, тому підприємства можуть самостійно встановлювати ці питання у своїх внутрішніх документах.

• Підвищення кваліфікації: Особи, відповідальні за ведення військового обліку, мають періодично підвищувати свою кваліфікацію, не рідше одного разу на п’ять років. Підприємства повинні щороку визначати потребу в підвищенні кваліфікації таких осіб до 1 жовтня.

Ці заходи спрямовані на підтримання актуальності та точності військового обліку на підприємствах, а також на забезпечення належної підготовки відповідальних осіб.

Фізична особа-підприємець (ФОП), який працює на підприємстві і вже сплачує військовий збір з заробітної плати, отриманої на цьому підприємстві, не звільняється від обов’язку сплачувати військовий збір за свою підприємницьку діяльність. Тобто, ФОП повинен сплачувати військовий збір не тільки з доходів, отриманих від підприємницької діяльності, але й з тих, що отримує як найманий працівник. Це означає, що якщо на підприємстві з вас вже утримують військовий збір із заробітної плати, то це не скасовує ваш обов’язок сплачувати цей податок за доходами від підприємницької діяльності.

Якщо ви мобілізовані, то існують певні відстрочки та пільги щодо сплати податків, включаючи військовий збір, але це стосується саме періоду мобілізації і після неї. Для більш точних деталей завжди рекомендується звертатися до актуальних нормативних актів або консультацій з фахівцями.

Якщо фізична особа-підприємець (ФОП) не виплачує собі офіційну заробітну плату (з/ту) в рамках своєї підприємницької діяльності, то військовий збір нараховується на інші доходи, які підлягають оподаткуванню. ФОП зобов’язаний сплачувати військовий збір з чистого доходу, отриманого від підприємницької діяльності, незалежно від того, чи отримує він заробітну плату на підприємстві, де працює як найманий працівник.

Отже, навіть якщо ФОП не платить собі зарплату в рамках свого ФОП, він все-таки зобов’язаний сплачувати військовий збір з доходу, отриманого від підприємницької діяльності.

Фізична особа-підприємець (ФОП) може бути звільнена від сплати 5% військового збору в таких випадках:

1. Мобілізація: На період мобілізації ФОП, які були призвані на військову службу, звільнені від нарахування і сплати податків, включаючи військовий збір, незалежно від наявності найманих працівників. Це звільнення триває протягом всього часу служби джерело.

2. Території бойових дій або окуповані території: ФОП на єдиному податку груп 1 та 2, які зареєстровані на територіях, де відбуваються бойові дії або які є тимчасово окупованими на дату початку таких подій, можуть бути звільнені від сплати військового збору. Це звільнення не поширюється на новостворених ФОП на цих територіях після початку бойових дій джерело.

Якщо ваш випадок не підпадає під ці умови, сплата військового збору залишається обов’язковою.