«Пустий» місяць у розрахунку лікарняних

Автор | 22.03.2023

* i.factor.ua/ukr/journals/ot/2023/march/issue-6/article-124409.html

Про що йде зараз мова? Про розрахунок середньої зарплати для лікарняних та декретних у разі, якщо у розрахунковому періоді був «пустий» місяць.

Пояснимо, що ми маємо на увазі під «пустим» місяцем, на прикладі.

Інше

Приклад. Працівник був на лікарняному з 13 по 22 лютого 2023 року. Розрахунковий період: лютий 2022 року — січень 2023 року.

У жовтні 2022 року працівник був у відпустці за свій рахунок з 3 по 14 жовтня, а потім з 17 по 31 жовтня. Дні, на які не припала така відпустка, вихідні (1, 2, 15, 16 жовтня).

Як бачите, місяць повністю не відпрацьований з поважної причини. Але є календарні дні (вихідні дні), які цією поважною причиною не покриті. Це досить поширена ситуація. Адже працівники часто не беруть відпустку за свій рахунок на вихідні дні. Дійсно, навіщо оформляти її на вихідні, якщо у ці дні все одно працювати не потрібно.

У наслідок такого оформлення відпустки виникає питання при розрахунку середньоденної зарплати для оплати лікарняних. Чи виключається весь місяць (жовтень 2022) з розрахункового періоду?

Як було?

До 01.01.2023, згідно з діючою тоді редакцією п. 3 Порядку № 1266* такий місяць ми виключали з розрахункового періоду.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266.

Обґрунтуванням для цього рішення було положення абзацу другого п. 3 Порядку №1266, в якому передбачалось, що «місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду».

Але у новій редакції п. 3 Порядку № 1266, яка діє з 1 січня 2023 року, цей абзац зник. Чому? Для нас загадка. Адже це положення діяло дуже тривалий час та не викликало нарікань. Але, як кажуть, маємо те, що маємо.

Що змінилось з 01.01.2023

Для лікарняних, початок яких припадає на 01.01.2023 та пізніше, розрахунок середньоденної зарплати треба проводити за оновленими правилами Порядку № 1266, стосовно «пустого» місяця.

Згідно з положеннями п. 3 Порядку № 1266 середньоденна зарплата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) зарплати, на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин.

Нагадаємо, що до поважних причин належать:

— тимчасова непрацездатність;

— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком;

— відпустка без збереження заробітної плати;

— призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Тож якщо у розрахунковому періоді є «пусті» місяці, у яких немає ніяких нарахувань, але є календарні дні, не покриті поважними причинами (наприклад, це — вихідні дні), то такі календарні дні (вихідні дні) залишаються у розрахунку середньоденної зарплати.

Застосуємо це правило до нашого прикладу. Жовтень 2022 року входить до розрахункового періоду (лютий 2022 року — січень 2023 року). Із загальної кількості календарних днів за розрахунковий період виключаємо усі календарні дні, на які припадає відпустка за свій рахунок. А 4 календарні дні (1, 2, 15, 16 жовтня — вихідні дні) залишаємо у розрахунку середньоденної зарплати. Таке залишення цих днів безперечно зменшить загальну суму середньоденної зарплати. Тож будьте дуже уважні!

А якщо цей місяць виявиться не зовсім «пустим»?

Є виплати, що робити?

Нерідко буває ситуація, коли у такому «пустому» місяці нараховуються виплати, на які нараховується ЄСВ. Наприклад, положеннями про преміювання передбачено, що щомісячна премія нараховується у поточному місяці за попередній. До речі, це дуже поширена ситуація для бюджетних установ та організацій. Крім того, можливо працівнику в такому місяці нарахували матеріальну допомогу, на яку нараховується ЄСВ.

Раніше у нас діяло правило: повний невідпрацьований місяць виключали з розрахунку середньоденної зарплати, виплату, яка нарахована у такому місяці, також викидали геть з розрахунку.

Зараз усе навпаки.

Увага!

Повний невідпрацьований місяць з непокритими поважними причинами вихідними днями залишаємо у розрахунку лікарняних. Дні, на які припадають поважні причини, виключаємо з розрахунку лікарняних, а непокриті вихідні дні — залишаємо. Виплати, які були нараховані у такому місяці та на які нараховано ЄСВ, залишаємо у розрахунку лікарняних.

А це вже підвищить суму середньоденної зарплати для оплати лікарняних.

І це — добре!

За матеріалами сайту i.factor.ua

Інше