Разова підтримка працівника: нецільова благодійна матдопомога

Автор | 21.06.2023

Основні ознаки разової матдопомоги

Матдопомогу можна умовно поділити на систематичну і разову. Систематична матдопомога надається більшості працівників та входить до фонду зарплати. Її особливості ми розглядали у статті цього випуску «Періодична матдопомога працівникам: до відпустки і не тільки…».

А от разовій матдопомозі притаманні свої властивості. Їх окреслює п. 3.31 Інструкції № 5*. Так, разова матдопомога:

надається окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання. Тобто разова у всіх розуміннях цього слова. Надається не всім підряд, а окремим працівникам. Не носить систематики надання, наприклад раз на рік. Необхідність її отримання виникає несподівано. Навіть якщо вона передбачена колдоговором, то це не робить її систематичною (періодичною);

ЄСВ

не належить до фонду оплати праці.

* Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5.

У наведеній ситуації роботодавець надає працівнику нецільову благодійну допомогу. А як щодо неї?

Нецільова благодійна допомога — це різновид матеріальної допомоги разового характеру. І їй притаманні всі властивості разової матдопомоги.

Якщо вирішили надати таку допомогу працівникові, то її ознаки мають бути зафіксовані у документах. Оскільки це «солодка тема», як для Держпраці, так і для податківців. Вони люблять перекваліфіковувати разову матдопомогу у систематичну, якщо мають сумніви щодо цього. І це несе недобрі наслідки. Тому ще раз підкреслюємо: приділяйте увагу ознакам матдопомоги, яку надаєте працівникові.

Разом із цим Податковий кодекс не містить поняття «разова матеріальна допомога». Під це поняття якнайкраще підпадає нецільова благодійна допомога, яка зазначена в п.п. 170.7.3 ПКУ.

Нецільова благодійна допомога

У попередньому розділі ми з’ясували, що нецільова благодійна допомога може бути надана працівникові роботодавцем за певних умов. При цьому надання такої допомоги — це право, а не обов’язок роботодавця. Отже, рішення про розмір такої допомоги роботодавець приймає на власний розсуд.

Для отримання такої допомоги працівник має подати роботодавцю заяву із відповідним проханням. У ній слід вказати, що потрібна саме нецільова благодійна допомога у зв’язку з, наприклад, сімейними обставинами.

Дехто може вказати у заяві «на вирішення соціально-побутових потреб». І це теж буде правильно. Але при цьому, знову ж таки, нагадаємо про разовість такої виплати. Адже якщо надання матдопомоги на вирішення соціально-побутових потреб передбачено внутрішніми документами і надається більшості працівників, то це вже не підпадає під поняття разовості. Тому її доведеться кваліфікувати як систематичну виплату.

Після отримання заяви роботодавець приймає рішення про надання такої допомоги та її розмір (або може відмовити).

Надання працівнику нецільової благодійної допомоги роботодавець оформлює наказом (розпорядженням).

До речі, нецільову благодійну допомогу підприємства (установи, організації) — резиденти України, можуть надавати і не своєму працівнику, а будь-якому громадянину (платнику податку). Умови надання, оформлення, облік, оподаткування і звітування будуть однаковими.

Оподаткування нецільової благодійної допомоги

ПДФО, ВЗ. Суму нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, не оподатковують ПДФО і ВЗ, якщо виконані дві умови, встановлені в п.п. 170.7.3 ПКУ:

1) допомога надана резидентом (юрособою або фізичною особою);

2) її сума за рік сукупно не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 і округленого до найближчих 10 гривень. У 2023 році неоподатковуваний розмір нецільової благодійної допомоги становить 3760 грн (2684 х 1,4 = 3757,60 ≈ 3760).

А якщо нецільову благодійну допомогу надати у більшому, ніж неоподаткований, розмірі?

У такому разі оподатковуємо тільки суму допомоги, яка перевищує неоподатковуваний розмір (3760 грн). Наприклад, нецільова благодійна допомога надана у сумі 10000 грн. Неоподаткована її частина становить 3760 грн, а оподаткована — 6240 грн (10000 – 3760). Тобто із суми 6240 грн потрібно утримати ПДФО і ВЗ.

ЄСВ. Сума матеріальної допомоги разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам, не є базою нарахування ЄСВ.

Чому? Ось дивіться.

Базою нарахування ЄСВ для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ**).

** Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

Матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, не включається до фонду оплати праці згідно з п. 3.31 Інструкції № 5.

Водночас згідно з ч. 7 ст. 7 Закону про ЄСВ перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою КМУ від 22.12.2010 № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ (далі — Перелік № 1170). І відповідно до п. 14 розд. I Переліку № 1170 матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, не є базою для нарахування єдиного внеску.

Відповідно і нецільова благодійна допомога, яка є різновидом разової матдопомоги, не входить до бази нарахування ЄСВ. При цьому сума наданої допомоги значення не має. Тобто не входить до бази нарахування внеску як неоподаткована сума 3670 грн, так і допомога, надана у більшому розмірі.

Об’єднаний звіт

Додаток Д1. Оскільки нецільова благодійна допомога не входить до фонду оплати праці та не є базою нарахування ЄСВ, то у Д1 Податкового розрахунку вона не відображається.

Податковий розрахунок (таблична частина) складається за даними Д1. Відповідно і до самого Податкового розрахунку сума нецільової благодійної допомоги не потрапить.

Додаток 4ДФ. У додатку 4ДФ суму нецільової благодійної допомоги потрібно відображати:

— у окремому від зарплати рядку. Адже нецільова благодійна допомога не є зарплатою;

— у місяці її нарахування у графі 3а, а у місяці виплати у графі 3. Тобто якщо її сума вміщується в неоподатковувані межі «3670», то її потрібно поставити в графах 3а і 3. Графи 4а і 4 (ПДФО) та 5а і 5 (ВЗ) слід залишити незаповненими;

— з ознакою доходу «169» у графі 6. При цьому якщо сума допомоги більша за неоподатковуваний розмір, то все одно її (як неоподатковувану, так і оподатковувану) відображаємо в одному рядку з тією ж ознакою доходу «169». ПДФО (графа 4а і 4) і ВЗ (графа 5а і 5) вказуємо за фактом. Тобто той, який вийшов з оподатковуваної частини допомоги.

Висновки

  • Нецільова благодійна допомога надається окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання.
  • Вона не належить до фонду оплати праці. По суті не є зарплатою.
  • Суму нецільової благодійної допомоги не оподатковують ПДФО і ВЗ, якщо її розмір сукупно за рік не перевищує 3760 грн (у 2023 році). Якщо вона надана в більшій сумі, то оподатковуємо тільки «вершок».
  • Вона не входить до бази нарахування ЄСВ.
  • У 4ДФ суму нецільової благодійної допомоги, як неоподатковувану, так і оподатковувану, відображаємо з ознакою доходу «169». У Д1 її не відображаємо.

За матеріалами сайту i.factor.ua

ЄСВ