Згідно з статтею 47 Кодексу законів про працю (КЗпП), роботодавець зобов’язаний видати працівникові копію наказу про звільнення в день його звільнення, а також письмове повідомлення про суми, які були нараховані та виплачені при звільненні.
Мінфін наказом від 17 жовтня 2023 року №560 затвердив зміни до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, які набули чинності 7 листопада 2023 року.
Розглянемо відмінності між підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації працівників, а також про гарантії, які зберігаються за працівниками під час війни.
Трудове законодавство України захищає права працівників і гарантує дотримання умов, передбачених трудовим договором.
Для ефективного управління документами необхідно чітко розуміти, де і як реєструвати накази з кадрових питань, який термін їх зберігання, а також якими нормативними актами слід керуватися при виконанні цих завдань.
Багато роботодавців не надають належного значення таким документам, як посадова інструкція (ПІ). Це часто пояснюється відсутністю чітких законодавчих вимог щодо їх обов’язковості. Кодекс законів про працю (КЗпП) не містить прямих вказівок щодо обов’язковості посадової інструкції на підприємстві.
Отримання довідки про підтвердження трудового стажу є важливим питанням для багатьох громадян, особливо у випадках, коли необхідно підтвердити трудовий стаж для отримання пенсії, соціальних виплат чи оформлення інших документів.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1449, затверджено порядок розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу чи фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) у випадку невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я, за умови, що працівник має право на призначення дострокової пенсії за віком.
Це врегульовано постановою від 10 вересня 24 року № 1045.
Відповідно до статті 35 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII “Про державну службу” (далі — Закон), у рішенні про призначення на посаду державної служби суб’єкт призначення може встановити випробувальний термін для перевірки відповідності кандидата займаній посаді, із зазначенням тривалості цього терміну.
