Теми статей

Штрафи та пеня під час воєнного стану: що варто знати

Питання стягнення штрафів за порушення законодавства, зокрема податкового, завжди були й залишаються важливими для працівників бухгалтерських відділів. У ситуації воєнного стану ці питання стають ще більш актуальними.

Нагадаємо про деякі ситуації, які можуть призвести до штрафів для платників податків та про наслідки, пов’язані з ними.

Перевірки та застосування штрафів: загальні положення

Варто звернути увагу, що згідно з пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (ПКУ), на період введення воєнного стану на території України, зазначеного в Указі Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 р. № 64/2022, податки та збори стягуються з урахуванням особливостей, передбачених цим пунктом.

Інше

Згідно з пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, платники податків, які можуть своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо:

  • сплати податків та зборів у встановлені строки;
  • подання звітності, включаючи звітність, передбачену статтею 46.2 ПКУ;
  • реєстрації відповідних реєстрів податкових накладних, коригувальних розрахунків, звільняються від відповідальності за невиконання цих обов’язків вчасно. Це стосується податкових зобов’язань, термін виконання яких припадає на період з 24 лютого 2022 року до набрання чинності Законом України від 12.05.2022 р. № 2260-IX, за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та коригувальних розрахунків в Єдиному реєстрі платників податків до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів не пізніше 31 липня 2022 року.

Згідно з пунктом 36.1 ПКУ, податковим обов’язком є обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ та іншими законами, що регулюють митну справу.

Зокрема, згідно з пунктом 38.1 ПКУ, виконанням податкового обов’язку вважається повна сплата платником відповідної суми податкових зобов’язань у строки, визначені податковим законодавством.

У разі несплати або несвоєчасної сплати заявленої суми податкового зобов’язання виникає податковий борг. Згідно з пунктом 14.1.175 ПКУ, податковий борг – це сума зобов’язання платника податків, яке було узгоджено і не було сплачено вчасно, разом з неоплаченою пенсією. За наявність податкового боргу платники податків підлягають штрафуванню відповідно до пункту 124.1 ПКУ.

Враховуючи це та вимоги пункту 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, платникам податків, які мали можливість своєчасно сплачувати зобов’язання визначені ПКУ, а граничний термін виконання яких припадав на період з 24.02.2022 р. по 27.05.2022 р., несплата таких зобов’язань до 31.07.2022 р. є підставою для виникнення податкового боргу. Податкові органи пояснили, що розрахунок кількості днів затримки сплати грошових зобов’язань для визначення розміру штрафних санкцій, передбачених пунктом 124.1 ПКУ, проводиться з 01.08.2022 року.

Курс по темі

Санкції та пеня за порушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності

Податкові органи повідомляють, що введення воєнного стану не звільняє від застосування штрафних санкцій та пені за порушення законодавства в сфері зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). Зокрема, у разі виявлення порушень під час проведення перевірок, передбачених відповідними положеннями Податкового кодексу України (ПКУ), податківці застосовують відповідну відповідальність відповідно до законодавства. При цьому вимоги, що стосуються мораторію на застосування штрафних санкцій (штрафів) під час воєнного або надзвичайного стану або в період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню COVID-19, не застосовуються.

Податкові органи також нагадують, що питання валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, а також відповідальність за порушення валютного законодавства суб’єктами ЗЕД регулює Закон України “Про валюту і валютні операції”. Згідно з цим законом, валютні операції регулюються виключно Законом про валюту і валютні операції, і у разі коли положення інших законів суперечать цьому закону, застосовуються положення Закону про валюту і валютні операції.

Відомо, що за порушення резидентами строку розрахунків нараховується пеня за кожен день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних грошей згідно з договором (або вартості недопоставленого товару) в національній або іноземній валюті, перерахованій в національну валюту за курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суму неодержаних грошей за договором або вартості недопоставленого товару.

Важливо зазначити, що відповідальність, передбачена вищезазначеним законом, не застосовується до резидентів – суб’єктів господарювання, які порушили валютне законодавство і не змогли завершити імпортні операції у зв’язку з рішенням Кабінету Міністрів України “Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації”.

Відповідно до положень Закону про валюту і валютні операції, податковий орган має право застосувати до юридичних осіб штрафні санкції у розмірі до 100% суми операції, що була здійснена з порушенням валютного законодавства.

Відповідальність у карантинний період

В Податковому кодексі України (ПКУ) передбачені дві норми, які звільняють від відповідальності під час карантину:

Згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, відповідальність за порушення податкового законодавства, вчинені з 1 березня 2020 року до останнього дня місяця, в якому закінчується дія карантину, не застосовується (за винятком випадків, зазначених у пункті 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ). У цей період також не нараховується пеня. Дія карантину була продовжена до 31 грудня 2022 року за постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1236.

Згідно з пунктом 69.2 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, під час дії воєнного стану за порушення законодавства за результатами перевірок застосовується відповідальність згідно з ПКУ та іншими законами, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПКУ, що звільняють від фінансової відповідальності. Проте, вимоги щодо мораторію на застосування штрафних санкцій під час воєнного, надзвичайного стану або карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню COVID-19, не застосовуються.

Проведення перевірок РРО під час воєнного стану

Згідно з роз’ясненнями в Законі про реєстратори розрахункових операцій (ЗІР), ДПС має право проводити перевірки суб’єктів господарювання як під час дії воєнного стану, так і після його завершення. У цей період їх господарська діяльність з 24 лютого 2022 року до дня закінчення воєнного стану перевіряється відповідно до загальних процедур. Якщо встановлено порушення Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, які були допущені протягом цього періоду, штрафні санкції будуть застосовані після припинення або скасування воєнного стану на території України.

Після закінчення воєнного стану, штрафні санкції до платників податків будуть застосовані з урахуванням вимог пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ. Цей пункт передбачає, що штрафні санкції не застосовуються за порушення податкового законодавства, вчинені з 1 березня 2020 року до останнього дня місяця, в якому закінчується дія карантину, за винятком випадків, зазначених у пункті 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Адміністративний штраф за заниження податкового зобов’язання

Якщо під час документальної або камеральної перевірки контролери виявляють заниження податкового зобов’язання юридичної особи, на керівника, головного бухгалтера або іншу посадову особу накладається адміністративний штраф у розмірі від 85 грн до 170 грн. За повторне заниження податкового зобов’язання застосовується адміністративний штраф у розмірі від 170 грн до 255 грн згідно зі статтею 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Податківці зазначають про таку відповідальність у категорії 132.03 ЗІР.

Інші штрафи під час воєнного стану

Під час воєнного стану штрафи, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю, за порушення трудового законодавства не застосовуються згідно з частиною 3 статті 16 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” від 15.03.2022 року № 2136-IX. У таких випадках порушник повинен виконати приписи про усунення порушень, виявлених під час нагляду, повністю і в установлений строк. Порушники можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності відповідно до статті 41 КУпАП. Наприклад, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення з ним трудового договору може бути накладений штраф у розмірі від 8500 грн до 17000 грн, а за інші порушення трудового законодавства – від 510 грн до 1700 грн.

ЄСВ. Згідно з пунктами 9-21 і 9-22 розділу VIII Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” визначено, що під час дії воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, штрафні санкції, передбачені частиною 11 статті 25 цього Закону, не застосовуються. Крім того, під час цього періоду пеня не нараховується, а нарахована пеня списується.

Справжній бухобліку

Інше