Скраплений газ для зварювальних робіт у ФОП: питання ліцензування і сплати акцизу

Автор | 20.02.2024

Скраплений газ, код УКТ ЗЕД якого наявний у п.п. 215.3.4 ПКУ, вважається пальним. Щоб зберігати пальне для власних потреб, суб’єкту господарювання зазвичай потрібно мати ліцензію на зберігання пального, хоча є й певні винятки. А інколи ще й доведеться стати платником пального акцизу.

Ліцензування. Правила ліцензування операцій зі зберігання пального регулює Закон № 481.

* Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.95 № 481/95-ВР.

ФОП

Із визначення, наведеного у ст. 1 Закону № 481, бачимо, що термін «зберігання пального» охоплює зберігання у тому числі власного пального. Згідно зі ст. 15 Закону № 481 ліцензія отримується на місце зберігання пального. А термін «місце зберігання пального» визначений як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності (!), що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Отже, з цього випливає: якщо ФОП зберігає пальне навіть для власних цілей, зокрема, у ємностях, до яких можна віднести й газові балони, то йому слід отримати ліцензію на зберігання пального.

Водночас у Законі № 481 містяться певні винятки, коли ліцензію на зберігання пального отримувати не потрібно. Зокрема, не отримують ліцензію на зберігання пального госпсуб’єкти, які здійснюють зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів.

Таким чином,

якщо ємність газового балону (кожного з балонів) не перевищує 5 літрів, то отримувати ліцензію не потрібно

Але це, мабуть, не так — ємність стандартних газових балонів зазвичай значно більше 5 л. Тоді слід згадати, що окрім зберігання пального в ємностях до 5 л (включно), не потребує ліцензії також зберігання пального безпосередньо в паливних баках транспортних засобів або обладнанні чи пристрої.

Останнє має велике значення для ситуації, що розглядається. Адже газовий балон, поєднаний з різаком, зварювальним апаратом тощо, можна розглядати як єдине технічне обладнання або пристрій, у якому такий балон виконує функцію паливного бака. У зв’язку з цим податківці доходять висновку (див. лист ДПСУ від 04.11.2021 № 4165/ІПК/99-00-09-03-02-06 і наш коментар до нього в «Податки & бухоблік», 2021, № 99), що

при зберіганні на будівельному майданчику скрапленого газу в балонах, підключених до обладнання під час робіт із будівництва, і який не використовується окремо від обладнання для власного споживання, не потрібно отримувати ліцензію на зберігання пального

Якщо ж на території будмайданчика знаходитимуться газові балони, які не входять до складу обладнання газових різаків та в яких здійснюється зберігання пального, і якщо їх можливо розглядати як самостійну одиницю (!), у такому випадку ФОП необхідно отримувати ліцензію на зберігання пального. Тож якщо ФОП одночасно придбаває і зберігає газових балонів більше, ніж має зварювальних апаратів/інших газоспоживаючих пристроїв, без відповідної ліцензії йому не обійтися.

Зверніть увагу! В разі зберігання пального без наявності ліцензії до госпсуб’єктів застосовується штраф у півмільйона грн (ст. 17 Закону № 481). Тому вважаємо, що безпечніше отримати ліцензію на зберігання газу в балонах за тими адресами, де такі балони ФОП зазвичай тримає.

А ще майте на увазі, що зберігати газові балони слід саме в тому місці, на яке отримано ліцензію на зберігання. Інакше, якщо фактична перевірка виявить хоч один непорожній балон у іншому місці, то штраф можна отримати навіть за наявності ліцензії на зберігання.

Така ліцензія видається суб’єктові господарювання на 5 років. При цьому ФОП має здійснювати за неї щорічну плату у розмірі 780 грн, яка зараховується до місцевих бюджетів за місцем здійснення діяльності (ч. 8, 13 ст. 15 Закону № 481). Про те, що потрібно для отримання такої ліцензії, читайте у статті «Зберігання пального для власних потреб» // «Податки & бухоблік», 2023, № 33 (ср. USER_SHOW_ID).

Пальний акциз. Відповідь на запитання, чи підпадає ФОП, який зберігає пальне для власного використання, під визначення платника пального акцизу, залежить від (1) об’єму ємностей, в яких зберігається пальне, та/або (2) обсягу отримання пального за календарний рік.

Справа в тому, що

обов’язок стати платником пального акцизу виникає за наявності акцизного складу

А відповідно до п.п. 14.1.6 ПКУ місце, де ФОП зберігає пальне (у нашому випадку — скраплений газ), що використовується тільки для власних цілей, не буде вважатися акцизним складом, якщо:

— ФОП не є платником сільгоспЄП і місткість ємностей на його складі не перевищує 200 куб. м та протягом календарного року він отримує пальне в обсягах, що не перевищують 1000 куб. м (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки на АЗС тощо);

— ФОП є платником сільгоспЄП і протягом календарного року отримав пальне в обсягах, що не перевищують 10000 куб. м (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки на АЗС). Для таких платників обсяг ємностей, які він має на складі, ролі не відіграє.

Так от,

якщо ФОП вписується в ці обмеження щодо обсягу ємностей і обороту пального за рік, то він за умови використання пального тільки на власні цілі не має акцизного складу

А тому він може зберігати скраплений газ у балонах для роботи газозварювального обладнання і не реєструватися платником пального акцизу.

Зверніть увагу! ФОП, що має лише ліцензію на зберігання пального і при цьому:

— зберігає виключно своє пальне, яке використовує тільки на власні потреби;

— його ємності для зберігання та обсяги придбання пального не перевищують граничні межі, визначені п.п. 14.1.6 ПКУ (див. вище),

не повинен подавати декларацію акцизного податку. З цим згодні й податківці (БЗ 114.07).

Якщо ж ФОП вийде за вищеозвучені межі, тоді він має зареєструватись платником пального акцизу за три дні до початку проведення операцій із використання пального на власні потреби і щомісячно подавати акцизну декларацію.

За матеріалами сайту i.factor.ua

ФОП