Спеціаліст сільради → уповноважена особа із закупівель: оплачуємо додаткову роботу

Хто така уповноважена особа?

Уповноважена особа (далі — УО) — службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі / спрощених закупівель на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору / контракту (п. 35 ч. 1 ст. 1 Закону № 922*).

* Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII.

Оформити діяльність УО можна одним із трьох способів, передбачених ч. 1 ст. 11 Закону № 922:

1) покладання на працівника зі штату функцій УО як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством;

2) введення до штатного розпису посади, на яку буде покладено обов’язки з виконання функцій УО;

3) укладання трудового договору (контракту) згідно із законодавством.

Від особливостей кожного з них і залежить оплата праці УО. У запитанні, що розглядається, йдеться про перший спосіб. Тож сьогодні приділимо свою увагу саме йому. А більше інформації щодо застосування інших способів діяльності УО ви можете знайти у статті «Уповноважена особа: як оплатити працю» // «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 25.

Установлюємо доплату УО

За роз’ясненнями фахівців Мінекономіки, наведеними у листі від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06, цей спосіб організації діяльності УО підходить невеликим замовникам, що проводять незначну кількість закупівель протягом року. У зв’язку з цим їх штатну чисельність збільшувати недоцільно. При цьому Міністерство зазначає, що УО в обов’язковому порядку повинна отримувати доплату за додаткову роботу з організації та проведення закупівель. Адже встановлення такої доплати — імперативна норма, передбачена Законом № 922. Її невиконання є прямим порушенням чинного законодавства.

Тож за рішенням керівника установи (згідно з наказом, розпорядженням) обов’язки УО мають бути покладені на працівника зі штатної чисельності. І такому працівнику необхідно встановити доплату за додаткову роботу за виконання закупівельних обов’язків.

Але при встановленні такої доплати слід ураховувати декілька нюансів.

1. Покладання додаткових обов’язків на працівника можливе лише за його згодою. Якщо працівник не погоджується виконувати функції УО, примусити його це робити керівник не має права. Адже це суперечить нормі ст. 31 КЗпП. У ній зазначено, що роботодавець не може вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

2. До посадової інструкції працівника, на якого покладено виконання функцій УО, не потрібно записувати виконання роботи із проведення закупівель. Адже в такому разі це будуть посадові обов’язки особи, які вона повинна виконувати без здійснення додаткової оплати. А це суперечить нормам Закону № 922.

3. Формулювання «з відповідною доплатою згідно із законодавством», наведене у п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону № 922, не встановлює для УО конкретного виду доплати (виплати). Тому тут можна говорити про надання їй певної грошової винагороди у вигляді будь-якої виплати (надбавки, доплати, премії тощо).

На нормативному рівні не визначено й розмір доплати за виконання закупівельних обов’язків. На наш погляд, для такого випадку можна використовувати галузеву працеоплатну нормативку. Зокрема, встановлювати дозволені галузеві стимулюючі виплати у вигляді доплат, надбавок та премій, що виплачуються в межах затвердженого фонду оплати праці.

Суміщення неможливе

Деякі фахівці вважають, що працівнику, на якого покладено виконання обов’язків УО, можна встановити доплату за суміщення посад. Але той спосіб призначення УО, про який ми сьогодні говоримо, не передбачає введення до штатного розпису ОМС окремої посади. Відповідно покласти обов’язки в порядку суміщення професій (посад) не можна.

ВАЖЛИВО!

Встановлення доплати за суміщення посад (професій) можливе лише за умови, що відповідна посада є в штатному розписі, і вона вакантна.

За відсутності вакансії встановити доплату за суміщення неможливо (див. постанову Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 824/238/19-а та лист Мінсоцполітики від 12.01.2016 № 10/06/186-16).

Особливості для ОМС

Умови оплати праці для працівників ОМС визначено постановою № 268*. Серед варіантів, які можна застосовувати як компенсацію додаткового навантаження за виконання функцій УО, найбільш доречним є п.п. «в» п.п. 1 п. 2 цієї постанови.

* Постанова КМУ «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 № 268.

Ця норма надає право керівникам ОМС установлювати працівникам надбавку за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливої роботи. Вона встановлюється керівникам структурних підрозділів, їх заступникам, спеціалістам у розмірі до 50 % посадового окладу з урахуванням:

1) надбавки за ранг посадової особи ОМС;

2) надбавки за вислугу років.

Якщо надбавка за високі досягнення в праці встановлена спеціалісту сільради не у максимальному розмірі 50 % посадового окладу, за виконання функцій УО доцільно підняти розмір надбавки до максимального. Якщо ж працівник уже отримує таку надбавку у максимальному розмірі, то йому можна встановити премію за виконання додаткової роботи з організації та проведення закупівель або ж підвищити розмір існуючої премії.

Керівник ОМС має право здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи у межах (п.п. 2 п. 2 постанови № 268):

— фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш ніж 10 % посадових окладів;

— економії фонду оплати праці.

При цьому майте на увазі, що граничного розміру премії постанова № 268 не визначає.