Валюта в діяльності ФОП

Сьогодні все більше приватних підприємців обирають іноземну валюту для здійснення своїх господарських операцій. Давайте обговоримо, як підприємцям можна працювати з іноземною валютою.

Банківський рахунок

Для здійснення господарської діяльності, підприємцю необхідно відкрити підприємницький рахунок, оскільки використання особистого рахунку заборонено. Кількість рахунків, якими ФОП користується, не має обмежень, і він може відкрити два і більше рахунків, якщо це є практично необхідним.

Для отримання іноземної валюти ФОП відкриває окремий рахунок (кількість валютних рахунків теж не обмежена). Однак важливо врахувати, що у банку може бути доступний мультивалютний рахунок.

Крім рахунків, підприємці активно користуються платіжними картками. За допомогою платіжної картки можна безготівково оплачувати послуги та товари, а також знімати готівку як у касі банку, так і за допомогою банкоматів.

Якщо картка прив’язана до іншого рахунку ФОП, то кошти можуть бути перераховані на рахунок картки. Проте, якщо картка прив’язана до основного рахунку ФОП, перерахування коштів не потрібно.

Платіжною картою, яка пов’язана з валютним рахунком, можна користуватися тільки за кордоном і для таких цілей, як: зняття готівки, оплата витрат під час відрядження або представницьких витрат (наприклад, оплата готелю, харчування, послуг перекладача тощо). Під час оплати сума буде конвертована за курсом обслуговуючого банку. Водночас, в обліку такі витрати відображають за курсом Національного банку України (НБУ), а не за комерційним курсом банку.

Первинні документи

Всі фізичні особи-підприємці (ФОП) повинні вести облік своїх доходів на підставі первинних документів та інших документів, що стосуються нарахування та сплати податків та зборів.

Це означає, що кожне надходження коштів до ФОП краще супроводжувати актом або накладною, оскільки під час перевірки податківці будуть вимагати первинні документи, які підтверджують дані, зазначені у податковій декларації. Первинними документами можуть бути банківські виписки, акти наданих послуг та договори з контрагентами. У разі надання послуг закордонній компанії, для експорту послуг, достатньо оформити інвойс в електронному вигляді.

Використання іноземної валюти в розрахунках

Закон не вимагає обов’язкового продажу іноземної валюти, тому її можна зберігати на підприємницькому рахунку необмежений час. Проте, офіційно заборонено переказувати валюту на особистий валютний рахунок, так як ця операція заборонена відповідно до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (Положення № 5), затвердженого Національним банком України.

Хоча деякі банки оминають цю заборону, здійснюючи подвійну конвертацію (валюта в гривні і назад), приймаючи на себе витрати по комісії.

Зняття валюти дозволено тільки для закордонних відряджень відповідно до Положення № 5, а розрахунки за зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД) з використанням готівкової валюти заборонені. Однак, можна продати валюту, а отримані від продажу гривні зняти готівкою і вже як фізична особа конвертувати їх назад у валюту.

Для зняття валюти на закордонне відрядження рекомендується керуватися правилами конкретного банку, в якому відкрито рахунок ФОП.

Так, у ПриватБанку передбачена можливість отримання валютної готівки для закордонних відряджень. Процедура отримання такої готівки включає наступні кроки:

1. Потрібно подати в банк документи, такі як наказ на відрядження та лист-розрахунок. Ці документи необхідно додати в Приват 24 для Бізнесу в розділі “Зовнішньоекономічна діяльність” – “Валютні операції” – “Договори” – “Додати договір” – “На відрядження”.
2. За видачу валютної готівки на руки буде стягнута комісія у розмірі 3% від суми в гривневому еквіваленті, за курсом Національного банку України, на дату видачі готівки.
3. Встановлено ліміт на суму видачі готівки не більше 100 000 грн на день в еквіваленті.
4. Готівку в касі потрібно замовити заздалегідь через керуючого відділенням.

Крім того, у ПриватБанку є можливість отримати корпоративну картку. З такою карткою можна здійснювати розрахунки лише за кордоном. Після погодження з менеджером банку, валюта переноситься на цю картку.

Комісія за зняття готівки за кордоном складає 2%, а також може бути комісія банку-еквайра.

Варто зазначити, що згідно з постановою Правління Національного банку України від 02.09.2022 року № 197, банк не має права купувати іноземну валюту за дорученням резидента (крім фізичних осіб), який має кошти в іноземній валюті на своїх рахунках.

Уповноважений банк зобов’язаний контролювати наявність залишків іноземної валюти на рахунках господарських суб’єктів на момент купівлі іноземної валюти. Але це не стосується звичайних фізичних осіб (не ФОП).

Так, для здійснення операції з купівлі іноземної валюти клієнт-резидент зобов’язаний надати банку інформацію про загальну суму коштів в іноземній валюті, що знаходяться на його поточних, вкладних (депозитних) та інших рахунках. Таким чином, перед здійсненням розрахунків в іноземній валюті господарський суб’єкт повинен використовувати наявну власну іноземну валюту, а лише потім придбати необхідну валюту на міжбанку.

Важливо враховувати ліміт за операціями в іноземній валюті. Згідно статті 20 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” від 06.12.2019 р. № 361-IX, за одним ЗЕД-контрактом можна проводити платежі на суму не більше 400 тис. грн на день в еквіваленті.

При знятті готівки чи розрахунку за придбані товари за допомогою корпоративної картки або здійсненні інших платежів, необхідно мати документальне підтвердження. Податкова служба може вимагати ці документи під час перевірок. Згідно з абз. 1 п. 296.1 ПКУ, ФОП – платник Єдиного податку 3-ї групи, який не є платником ПДВ, може вести облік у довільній формі через щомісячне відображення отриманих доходів. Однак, для уникнення відповідальності за порушення валютного законодавства і підтвердження правомірності витрат, краще зберігати документи та аргументи.

При обліку доходу в іноземній валюті, іноземна валюта, отримана ФОП, перераховується в гривні за курсом Національного банку України на дату отримання. Потім ця сума в гривні вказується у податковій декларації.

Якщо ФОП є єдиним платником податку, то при отриманні доходу в іноземній валюті, цей дохід перераховується за офіційним курсом Національного банку України на дату отримання на поточний валютний рахунок (відповідно до пункту 292.5 Податкового кодексу України). Подальший перерахунок іноземної валюти на кінець звітного періоду не здійснюється, тому курсові різниці не розраховуються для ФОП-єдиноподатників, і такого доходу не відображається у звітності.

З іншого боку, підприємці, які не є єдиними платниками податку, включають отриману іноземну виручку до свого підприємницького доходу шляхом перерахунку її в гривні за офіційним курсом НБУ на дату отримання на поточний валютний рахунок. Оскільки ці підприємці не ведуть бухгалтерський облік та не застосовують норми валютного обліку НП(С)БО 21 “Вплив змін валютних курсів”, вони не зобов’язані розраховувати курсові різниці та відображати їх у своїх доходах або витратах.

Якщо такі підприємці продадуть іноземну валюту, то:

• позитивна різниця між комерційним курсом продажу і курсом НБУ, за яким раніше був відображений валютний дохід, включається до доходу підприємця;
• від’ємної різниці не включається до витрат підприємця (відповідно до категорії 104.05 ЗІР, що діяла до 07.02.2019 року).

Щодо єдиних платників податку, податкова служба має лояльне ставлення і не вимагає включення позитивної різниці з продажу іноземної валюти до ЄП-доходу за Податковим кодексом України (згідно з листом ДПСУ від 21.08.2020 року № 3565/ІПК/99-00-04-05-03-06). Однак, для уникнення можливих непорозумінь, рекомендується мати аргументи та відповідні документи в разі перевірок.

Порушення резидентами строку розрахунків при роботі з іноземною валютою призводить до нарахування пені за кожний день прострочення. Розмір пені становить 0,3% від суми неодержаних грошових коштів за договором (або вартості недопоставленого товару) у національній валюті, якщо розрахунки проводяться в національній валюті. У разі розрахунків за ЗЕД-договорами в іноземній валюті, пеня нараховується за конвертованою у національну валюту сумою за курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальна сума нарахованої пені не може перевищувати суму неодержаних грошових коштів за договором (або вартості недопоставленого товару).

За порушення вимог валютного законодавства передбачаються різні заходи впливу відповідно до статей 11 та 15 Закону про валюту. Ці заходи включають:

1. Письмове застереження;
2. Обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів валютних операцій;
3. Штрафні санкції.

У разі застосування заходів впливу до фізичних осіб-підприємців, штрафи визначаються згідно зі статтею 162-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Максимальний розмір штрафу становить до 51000 гривень, що еквівалентно до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.