- ПП придбало нерухоме майно, згідно з реєстраційними документами це «Нежитлове приміщення, кафе». Подали повідомлення через ел. кабінет про факт придбання та подали 20-ОПП з ідентифікатором 321-магазин. Використовуємо під магазин. Подали декларацію з податку на нерухоме майно, код об’єкта 1230.1, і нарахували податок. Телефонує інспектор і каже: «Чого показуєте магазин, коли у вас в реєстраційних кафе?» Чи припустилися ми помилки? Яка відповідальність? Відсотки для нарахування для магазину 0,25, для кафе 0,5. Чи можуть нараховані податки зняти з витрат у зв’язку з «некоректним» нарахуванням?
Належність будівлі до певного класу визначається на підставі правовстановлюючих документів з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об’єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000. Тобто податківці орієнтуватимуться перш за все на код у реєстр. документах, якщо він там є.
Тому варто було подати первинну ф. № 20-ОПП з ідентифікатором 247 кафе і ознакою 7 — зміна призначення/перепрофілювання в графі 9 «Стан об’єкта оподаткування». Потім зробити наказ про перепрофілювання (зробіть його зараз заднім числом!) і подати другу ф. № 20-ОПП з ознакою 3 «Зміна відомостей про об’єкт оподаткування» у графі 2 «Код ознаки надання інформації». В ній закрити об’єкт кафе і відкрити об’єкт магазин з ідентифікатором 321. Тоді були б законні підстави нараховувати податок на нерухомість за ставками для магазину, а не для кафе. Інакше вам можуть донарахувати податок за більшою ставкою 0,5 %.
- Підприємство імпортує товар — договірна (фактурна) вартість 120 грн, митна, яку митний орган застосовує для нарахування мита та ПДВ, — 150 грн. У випадку реалізації товару за ціною 90 грн (нижче ціни придбання) базою для донарахування ПДВ на суму перевищення відповідно до ст. 188 та 189 буде різниця між фактурною вартістю та ціною реалізації (120 – 90 = 30)? Чи між митною та реалізаційною (150 – 90 = 60)?
Податківці підтверджують, що при визначенні мінбази для імпортних товарів важлива саме ціна придбання (тобто орієнтир на договірну вартість), а не їх митна вартість (зокрема, про це сказано в 101.07 БЗ) zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=38336: «для операцій платника податку з постачання на митній території України товарів, раніше ввезених таким платником податку на митну територію України, база оподаткування визначається за загальним правилом — виходячи з їх договірної вартості, але не нижче ціни придбання, без урахування величини митної вартості». Але як ціну придбання, вважаємо, слід брати первісну вартість імпортних товарів (сформовану з витрат, перерахованих у п. 9 НП(С)БО 9). Тобто вартість, яка, окрім сум, сплачених за договором нерезиденту, включає також «прямі» ТЗВ, суми ввізного мита та інші витрати, пов’язані з придбанням ТМЦ.
Тобто в вашому випадку буде варіант «різниця між фактурною вартістю та ціною реалізації (120 – 90 == 30)».
- Сотрудник был призван в ВСУ в марте 2022 года. В 2023 году ему и всем мобилизованным выплачивалось 25 % среднего заработка, как и всем мобилизованным. В ноябре 2023 года родственники принесли свидетельство о его смерти в марте 2023 года. Как в Объединенном отчете отразить дату его увольнения в марте 2023, если он еще получал 25 % ср. заработка по ноябрь 2023 г.?
Формуєте уточнюючий Податковий розрахунок за І квартал 2023 року та Д5 до нього. У Податковому розрахунку заповнюєте рядки 01 — 06 заголовної частини. В Д5 на працівника, що помер, формуєте рядок, в якому, серед іншого, зазначаєте в графі 10 — дату припинення трудового договору, що відповідає даті смерті, зазначеній в свідоцтві, в графі 16 — дату і номер наказу про звільнення, що був виданий у листопаді після отримання свідоцтва про смерть, в графі 14 — підставу п. 8-2 ч. 1 ст. 36 КЗпП, в графі 20 — ознака 0 — рядок на введення. Далі. Якщо в листопаді нараховували компенсацію за невикористану відпустку, то її суму зазначаєте в 4ДФ за листопад (з датою смерті в графі 8 = даті звільнення) та в Д1 за листопад 2023 року звітного 4 кварталу. В Д1 за рядком з сумою компенсації зазначаєте, серед іншого, в графі 09 код типу нарахувань «1», в графі 10 — березень 2023 року (місяць, на який припадає смерть), в графі 14 — кількість календарних днів у трудових відносинах по дату звільнення (смерті). Інші графи Д1 в загальному порядку. Щодо виплат, що були нараховані за місяці після смерті (та ЄСВ на них), то, на мою думку, їх слід відсторнувати.
- Підприємство отримало рішення про адміністративний штраф, датований груднем 2023 року, оплату штрафу здійснили у січні 2024 року. Якою датою коректно відобразити ці видатки у бухгалтерському та податковому обліку? У 2023 році платник річного прибутку, у 2024 році квартальник.
- Якщо під словами «адміністративний штраф» розуміється штраф за КУпАП (Кодексом України про адміністративні правопорушення), то перш за все слід з’ясувати, на кого його накладено. Якщо саме на працівника юрособи (водія, бухгалтера, директора тощо), то саме вони і мають сплачувати цей штраф із власних коштів. Підприємство, на якому працює така особа, не має до сплати цих штрафів жодного відношення. Якщо підприємство все ж сплатить за них цей штраф, то витрати визнаємо (у бух-/податковому обліку) за фактом нарахування такому працівнику доходу у відповідній сумі — тобто у періоді сплати штрафу.
Якщо штраф накладено саме на юрособу (наприклад, за ч. 1 ст. 123 КУпАП), то діємо так. У витратах відображають суму саме визнаних штрафів (п. 20 НП(С)БО 16). Тому штрафи в обліку відображають на дату їх визнання (узгодження). У випадку з адмінштрафом за КУпАП, оскільки підприємство його не оскаржувало, логічно орієнтуватися (відображати витрати в бухобліку) на дату набрання законної сили постановою (рішенням) у справі про адміністративне правопорушення (ст. 291 КУпАП). Якщо то порушення ПДД — на дату його вручення. - Якщо ж під словами «адміністративний штраф» розуміється штраф на юрособу за ПКУ, то, знову ж таки, оскільки штраф не оскаржувався, то можна витрати визнавати на дату отримання податкового повідомлення-рішення.
- Тож якщо мова про штраф саме на юрособу, то в бухобліку це будуть витрати грудня (2023 року).
І якщо платник не застосовує в 2023 році різниці, то ніяких коригувань щодо цих сум (різниця з п.п. 140.5.11 ПКУ) у податковому обліку не буде.
- Як коректно закрити залишки у 0,01 грн, які виникають на рахунку Наприклад, рахунок від постачальника на 59200,00 грн, в т. ч. ПДВ 20 % — 9866,67 грн. Перша подія — сплата рахунку, яка відбувається у два етапи по 50 % суми, а саме 29600,00 грн, в т. ч. ПДВ 20 % — 4933,33 грн, тож загальна сума податкового кредиту у зареєстрованих накладних 9866,66 грн. Виникає ситуація, що рахунок та акт відрізняються від зареєстрованих податкових накладних у частині ПДВ, при збігу загальної суми. Постачальник не хоче змінювати первинні документи, які є ризики у покупця у цій ситуації?
Якщо говорити про ризики для податкового кредиту в цій ситуації — то їх немає. Податківці підтверджують, що розбіжності в 1-2 копійки не можуть бути єдиною причиною для невизнання податкового кредиту. Так, наприклад, в листі ДПСУ від 18.12.2023 р. № 4688/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК (і подібних листів багато) сказано, що «якщо розбіжність на 0,01 грн та/або 0,02 грн між вартістю послуги з урахуванням ПДВ та сумою попередньої оплати (авансу) та/або між сумою ПДВ у первинних документах та сумою ПДВ у податковій накладній виникла за рахунок арифметичних заокруглень, то така розбіжність не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту та/або податкових зобов’язань на підставі податкової накладної за умови дотримання інших правил, визначених ПКУ для формування податкового кредиту».
Що стосується того, куди в бухобліку подіти ці копійчані розбіжності, то оскільки такі розбіжності несуттєві, можна одразу їх списати (на підставі бухдовідки) на витрати (Дт 949) або доходи (Кт 719) залежно від того, в який бік (менший чи більший) відбулося заокруглення.
- Податкова накладна від підрядника зареєстрована на 0,01 грн менше, ніж сума ПДВ у рахунку та акті, загальна сума теж менша, як правильно діяти у цій ситуації?
Можна залишити так, як є. Податківці визнають некритичність ситуації, коли сума ПДВ у зареєстрованій ПН відрізняється від суми ПДВ у первинці на 1 копійку через округлення. Так, вони зазначають, що: «якщо розбіжності на 0,01 грн та/або 0,02 грн між обсягами постачання товарів/послуг (базою оподаткування) без урахування ПДВ та/або сумами ПДВ в первинних документах та у податкових накладних виникли за рахунок арифметичних заокруглень, то такі розбіжності не можуть бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту на підставі таких податкових накладних, а тому на підставі таких податкових накладних (за умови дотримання інших правил, визначених ПКУ для формування податкового кредиту) платник податку має підстави включити суми ПДВ до складу податкового кредиту» (про це, зокрема, зазначено, в листі ДПСУ від 25.09.2023 р. № 3179/ІПК/99-00-21-03-02-06; листі ДПСУ від 07.09.2023 р. № 2857/ІПК/99-00-21-03-02-06 та багатьох інших листах). Це вже стала (сформована) позиція податківців.
- Чи можна робити благодійну допомогу за дорученням клієнта? (Клієнт не може зробити благодійний внесок, але готовий його компенсувати у рамках договору на рекламні послуги). Як коректно її облікувати?
Щодо благодійної допомоги за дорученням ситуація така. Вважаю, що надавати благодійну допомогу саме за дорученням можна. Законодавство не встановлює обмежень для благодійника щодо надання благодійної допомоги через представника (див., зокрема, Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 № 5073-VI). Так, у визначенні терміна «благодійна діяльність» зазначено, що це, зокрема, особиста допомога. Але сенс тут у тому, що надавач допомоги фізично може брати участь. Зверніть увагу: для того, щоб діяти від імені клієнта, слід це відповідним чином оформити через договір доручення та/або довіреність. Також можна від свого імені внести благодійну допомогу, а потім, коли ви надаватимете клієнту послуги, врахуєте це у вартості (якщо, звісно, ви мали на увазі ситуацію, коли ви надаєте допомогу від свого імені, а потім, коли надаватимете послуги вашому клієнту, врахуєте цей момент у вартості). Загалом, не зовсім зрозуміло: хто кому і що збирається компенсувати. Від цього залежатиме облік. З урахуванням уточнень по телефону виходить така ситуація. Договору доручення не буде. Ви сплатите благвнесок від свого імені. Далі у договорі про надання рекламних послуг, наприклад, додатковою угодою змінюєте вартість рекламних послуг для вашого клієнта-нерезидента. З точки зору бухобліку, це буде виглядати так, ніби ви надали благдопомогу (Дт 949 — Кт 311). Далі — просто надання рекламних послуг за певною вартістю (Дт 362 — Кт 703). Зверніть увагу: якщо благдопомога надаватиметься недержавному НПО (наприклад, благорганізації), то, як пояснюють податківці, «воєнні» послаблення з п.п. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ не працюють. Тобто якщо ви платник-високодохідник, то доведеться коригувати фінрезультат на «благодійну» різницю за п.п. 140.5.9 ПКУ — на суму допомоги, яка перевищує 4 % ліміт (див. лист ДПСУ від 10.08.2023 № 2376/ІПК/99-00-21-02-02-06).
- Нульовий розрахунок коригування до податкової накладної за 10.2023 зареєстрований 11.01.2024, чи можна його включити у декларацію за грудень 2023 року?
Нульові РК (тобто ті, які не змінюють суму ПЗ у продавця і ПК у покупця) в декларації не відображають.
- Якщо ФОП зареєструвався в середині грудня 2023 року (спрощена система, 3 група) і доходів в грудні не отримував, чи потрібно йому подавати нульову декларацію з нульовим додатком з ЄСВ за 2023 рік?
Якщо за грудень ФОП не сплачував ЄСВ «за себе», не має сільгоспугідь, які використовував у бізнесі, не має діючих ліцензій на право діяльності з підакцизної продукцією і не торгує пальним, то він може не подавати декларацію єдиноподатника з додатком 1. Але майте на увазі, якщо декларація не подана, то не починається відлік строку давності, і податківці матимуть право перевірити ФОП за 2023 рік, коли завгодно (п.п. 102.2.1 ПКУ). Тож якщо хочете закрити питання зі строком давності, краще декларацію подати (нульову). У цьому випадку навіть додаток 1 можна не подавати (якщо ЄСВ «за себе» за грудень 2023 року ФОП не сплачував).
- Підприємство займається оптовою торгівлею електротоварів. На період дії «генераторної пільги» продаж товарів, які підпадали під дію цієї пільги, відбувався без ПДВ (звільнені операції). Але не всі постачальники реєстрували податкові на звільнені операції. Є такі не включені податкові накладні, у яких тільки одна із багатьох позицій мала би бути виписана на звільнені операції, внаслідок чого підприємство не скористалося податковим кредитом. Чи можливо виписати компенсуючі податкові накладні на такі вхідні товари і включити їх до податкового кредиту?
Якщо постачальник склав ПН з ПДВ за товарами, які звільнені від оподаткування, то покупець не має права на ПК, навіть якщо будете компенсувати його нарахуванням компенсуючих ПЗ. Більш того, якщо в цій ПН є і інші товари, оподатковувані ПДВ, то податківці можуть взагалі не визнати таку ПН, мовляв, вони не можуть ідентифікувати операції. Звичайно, такі дії спірні, але подібні випадки траплялися (щоправда, не з генераторними товарами).
- ФОП на загальній системі, платник ПДВ, займається міжнародними вантажними перевезеннями. У липні 2023 року перший раз мав транзитне перевезення, внаслідок чого була розрахована ЧВ по ПДВ і виписана компенсуюча податкова накладна. У подальшому до кінця 2023 року подібних операцій не було і тому не проводився розподіл податкового кредиту. Чи потрібно за підсумками року проводити річний перерахунок ПДВ?
Так, потрібно.
У декларації за грудень 2023 року в загальному порядку необхідно провести річний перерахунок ПДВ.
При цьому значення коефіцієнта розподілу (антиЧВ) розраховують з обсягів за весь (!) рік (виходячи з оподатковуваних і неоподатковуваних обсягів усього року: із січня по грудень).
- При списании топлива на предприятии, юрлицо на общей системе, была самостоятельно утверждена норма списания, т. к. в приказе № 43 не было данных по конкретному транспортному средству. С выходом новой редакции Методрекомендаций в ноябре 2023 г. появилась норма, но она ниже, чем утверждена на предприятии. Как быть в таком случае Какую норму применять с ноября 2023 г.?
Методрекомендації носять рекомендаційний характер. Тому підприємства у своїй діяльності можуть продовжувати користуватися або (1) самостійно розробленими нормами (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2021, № 53, i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2021/july/issue-53/article-115677.html), або (2) Нормами № 43 (якщо вирішили ними користуватися і після скасування), або (3) нормами з Методрекомендацій.
- В якому періоді відображається податкова накладна, якщо виписано її в одному періоді, а зареєстровано після задоволення скарги на відмову в її реєстрації, в іншому періоді?
Мова йде про відображення покупцем (податкового кредиту) чи продавцем (податкових зобов’язань)?
Податкові зобов’язання — в періоді їх виникнення (періоді виникнення першої події) незалежно від дати реєстрації ПН. Якщо це податковий кредит — то тільки після реєстрації ПН в ЄРПН. Тобто право на податковий кредит з’являється в періоді розблокування і фактичної реєстрації ПН Детальніше можна прочитати в статті «Податкову накладну розблоковано: у якому періоді показувати податковий кредит?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 96, i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2022/december/issue-96/article-123286.html.
- Податкова нарахувала 20.12.2023 р. податок на нерухоме майно за 2020 р., 2021 р. та 2022 р. Чи має право ФОП не сплачувати податок за 2020 р., бо лист із повідомленням на податок отримано 15.01.2024 р.?
Податкова має право нарахувати податкові зобов’язання з податку на нерухомість у межах строків давності (п.п. 266.10.3 ПКУ). Враховуючи, що вони були зупинені на час дії карантину і ВС (до 01.08.2023), то це може бути більше ніж за 3 роки. Тому платити податок, навіть нарахований за 2020 р., за ППР, надісланими у 2024, доведеться. Інша справа, що згідно з п.п. 266.10.2 ПКУ, оскільки ППР із нарахуванням податку надіслана не до 1 липня року, що йде за звітним, то фізичні особи звільняються від відповідальності за несвоєчасну (протягом 60 днів після отримання ППР) сплату податкового зобов’язання. Тому можна сплатити буде податок за 2020, 2021 та 2022 р. тоді, коли у вас з’являться вільні кошти.
- 30.12.2022 р. Оприбутковано ТП (трансформаторна підстанція) як об’єкт невідомого походження, оскільки документи на її будівництво не знайдено: Дт 103 — Кт 69. Запитання: чи може підприємство використати у 2023 р. для амортизації прямолінійний метод, наприклад, на 5 років? Який документ потрібен для цього: наказ або що? Як це правильно оформити? Якими проводками треба відобразити?
Так, ви можете встановити для такого об’єкта прямолінійний метод нарахування амортизації і строк використання на рівні 5 років. Адже саме власник такого об’єкта при введенні його в експлуатацію вибирає метод нарахування амортизації та строк використання такого об’єкта. Той факт, що у вас немає документації на будівництво, на це жодним чином не впливає. Просто оскільки об’єкт з’явився, не зрозуміло звідки, то вам слід визнавати дохід на суму, пропорційну щомісячній амортизації об’єкта ОЗ. Водночас є нюанс для платника податку на прибуток — високодохідника. Коли на об’єкт, віднесений до будівель і споруд, установите строк використання 5 років, то будуть реальні різниці при розрахунку податку, а саме при застосування амортизаційних різниць. Адже згідно із ПКУ для таких об’єктів строк експлуатації більше ніж 5 років. Що стосується документального обліку, то після того, як виявлено під час інвентаризації такий об’єкт, директор формує наказ ввести його в експлуатацію, і він вводиться в експлуатацію актом приймання-передачі ОЗ. Проводки будуть такі: Дт 103 — Кт 69 (при введенні в експлуатацію), Дт 23, 92, 93 — Кт 131 та Дт 69 — Кт 746 (при нарахуванні на об’єкт амортизації).
- Податкова накладна, датована лютим 2022 року, візьме участь у розподілі ПДВ. У 2022 році був один % розподілу, у 2023 другий. Податкова накладна за лютий 2022 року, зареєстрована у серпні 2023 року. Як правильно її показати у бухгалтерському та податковому обліку?
Якщо ПН лютого 2022 зареєстрована в серпні 2023 — то вона зареєстрована несвоєчасно (приймаємо ситуацію, що для постачальника строк реєстрації ПН за лютий 2022 році був до 15 липня 2022). В такому разі право на податковий кредит виникає у серпні 2023 — і відповідно у серпні 2023 мають бути нараховані ПЗ за п. 199.1 ПКУ за такою ПН. Якщо у вас розподіл ПДВ є на постійній основі, то розподіл цієї ПН це вже буде розподіл 2023 року (коли виникли підстави для розподілу), тому приймаємо до такої ПН той коефіцієнт розподілу, який визначений для 2023. І в кінці 2023 (в декларації за грудень 2023) ПЗ за п. 199.1 ПКУ, нараховані за цією ПН, беруть участь в річному перерахунку ПДВ. Стосовно бухобліку, якщо ви маєте на увазі ситуацію, що в періоді придбання товару не було відображено ПЗ за п. 199.1 ПКУ і вони не потрапили в первісну вартість товару, то зараз ці нараховані ПЗ відносимо на витрати (Дт 949 — Кт 643/ПЗ за п. 199.1). Про інші ситуації можна прочитати в статті «Несвоєчасна податкова накладна від постачальника і розподіл ПДВ: бухоблік» // «Податки & бухоблік», 2024, № 1-2, i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2024/january/issue-1-2/article-127522.html.
- З серпня 2022 року я не подавала у таблиці Д1 демобілізованого працівника. Потім з’ясувала, що це необхідно, та в 1 кварталі 2023 я подала його, звісно, без нарахувань. Хотіла подати уточнюючий звіт за 2022 рік, але Сота не дає можливості. Як подати уточнюючу Д1 на мобілізованого працівника?
Якщо ви ще не здали звіт за 4 квартал 2023 року, то загублені рядки можете відобразити в Д1 за будь-який місяць звітного 4 кварталу. Наприклад, у Д1 за грудень формуєте рядки на працівника з кількістю днів у трудових відносинах у місяцях з серпня по грудень 2022 року, та в графі 09 зазначаєте КТН «2».
Графу 25 — не заповнюєте.
- Як відображати у Об’єднаній звітності компенсації за невикористані відпустки звільненим працівникам?
Уточніть, будь ласка, виплата відпускної компенсації звільненим працівникам, тобто ПІСЛЯ місяця
звільнення чи ПРИ звільненні?
Якщо ви маєте на увазі виплату ПІСЛЯ звільнення (в наступних після звільнення працівника місяцях), то заповнюємо так. У додатку Д1 Податкового розрахунку цю компенсацію відображати не потрібно.
Оскільки ЄСВ на суми відпускної компенсації, яка нарахована працівнику після звільнення, не нараховується, бо роботодавець не несе обов’язку страхувальника щодо цього працівника. Відповідно і до табличної частини Податкового розрахунку сума компенсації не потрапить. В додатку 4ДФ Податкового розрахунку суму відпускної компенсації треба відобразити у місяці, в якому вона фактично нарахована/виплачена, з ознакою доходу «127». Коли компенсація відпустки нарахована в наступних після звільнення працівника місяцях, в додатку Д5 нічого додатково ані зазначати, ані коригувати не треба. Також не потрібно робити жодних коригувань додатків Податкового розрахунку за місяць, коли працівника було звільнено.
Якщо ви мали на увазі виплату відпускної компенсації ПРИ звільненні, то у додатку Д1 (на суму компенсації нараховане ЄСВ) та 4ДФ такі суми треба відображати у складі заробітної плати за загальними правилами.
- За виконавчим листом була утримана з працівника сума і перерахована приватному виконавцю. Чи треба перерахування цієї суми показувати у додатку 4 звітності і з яким кодом?
Дуже спірне питання. Але на сьогодні є роз’яснення податківців у БЗ наступного змісту. Відповідно до частини другої ст. 44 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», із змінами та доповненнями, приватний виконавець для здійснення примусового виконання рішень відкриває в державних банках рахунки, у тому числі за потреби в іноземній валюті, для: обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам; зарахування коштів виконавчого провадження; зарахування винагороди. Тому якщо виплати приватному виконавцю справляються на різні рахунки у банках, то можна говорити, що саме її частину — винагороду приватному виконавцю треба відображати з ознакою доходу «157» додатка 4ДФ Податкового розрахунку. Якщо працівник погашає борг юрособі, то суму такого боргу взагалі не треба відображати у додатку 4ДФ Податкового розрахунку. Якщо працівник, наприклад, погашає борг з аліментів, то його суму потрібно відображати з ознакою доходу 140 у додатку 4ДФ Податкового розрахунку. Але з практики відомо, що не завжди у приватного виконавця відкриті різні рахунки у банках і підприємство перераховує усю суму приватному виконавцю однією сумою. У цьому разі, на наш погляд, нічого не залишається, як відобразити усю суму з кодом 157 у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку. Звичайно, ця сума не оподатковується ні ПДФО, ні ВЗ.
- Юрособа-єдиноподатник у серпні змінила юрадресу, при цьому відбувся перехід до іншої податкової в м. Одеса. Фактично до кінця року ПДФО+ВЗ+ЄП повинні були платити до старої податкової, ЄСВ до нової. Звіт з єдиного податку повинні були подавати в стару податкову, а об’єднану звітність — до нової. Але через кабінет неможливо було подавати звіти в стару податкову, і інспектор сказала, що всі податки і звіти мають відправлятись уже в нову податкову. Так і робили — з моменту зміни адреси всі звіти і податки відправляли до нової податкової. Чи є це порушенням і які наслідки?
За великим рахунком, це порушення, бо нормативно прямо встановлено правила сплати податків та подання звітності. Зокрема, у п. 10.2 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженог наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588. Тож сплачені таким чином суми можуть потрапити до невизначених. Далі податківці можуть стверджувати, що той же ПДФО, ВЗ та ЄП не було сплачено взагалі, і здійснити відповідні донарахування + застосувати штрафні санкції. Але є рішення Верховного Суду, у яких судді зазначають, що сплату податків, зокрема, на помилковий рахунок, не можна кваліфікувати як несплату податків (див., наприклад, постанову ВС від 01.07.2021 у справі № 813/2772/16 // reyestr.court.gov.ua/Review/98013347). Цим і можна захиститися від претензій фіскалів.
