Відповіді на найпоширеніші запитання бухгалтера (частина 11)

Автор | 08.02.2024

Попередню частину відповідей ви можете подивитись тут.

  • Підкажіть, будь ласка, співробітник отримав премію в листопаді, у звітності ЄСВ Д1 я показую в рядку сумарно з ЗП чи розбиваю на два рядки?

Сума нарахованої премії входить до складу зарплати. Дохід працівника у листопаді в Д1 зазначаємо в одному рядку загальною сумою (зарплата + премія)

  • Підкажіть, будь ласка, якщо ФОП платить іншому ФОП через готівку і отримує фіскальний чек, чи потрібно такі виплати, з ознакою 157, показувати в 4ДФ?

Краще показувати. Справа в тому, що ФОП, який виплачує дохід іншому ФОП, не є його податковим агентом. Таку ж позицію зазвичай підтримують і суди. Але в додатку 4ДФ передбачена окрема ознака доходу «157» для відображення виплат підприємцям. Тому ДПСУ традиційно вимагає показувати в 4ДФ виплати на користь ФОП (zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=26960). До речі, платникам ПДВ краще не ігнорувати таку вимогу фіскалів, оскільки це може призвести до віднесення покупця — платника ПДВ до ризикових за критерієм ризику 8 «податкова інформація».

  • Як заповнювати податкову декларацію єдиного податку для платника 3 групи (додаток 1), якщо він не платив ЄСВ у 2023 році?

Податківці дозволяють взагалі не подавати додаток 1, якщо ФОП не сплачував ЄСВ «за себе» за жоден місяць 2023 року (zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41125).

  • Працівник був оформлений на ТОВ як директор на повній зайнятості. У трудову книжку занесено запис щодо прийняття на роботу. Потім працівник переводиться за цим місцем роботи як «за сумісництвом», починає працювати неповний робочий час і водночас приймається на роботу на інше ТОВ як за основним місцем зайнятості. Згодом звільняється з місця роботи за сумісництвом. Який порядок запису у трудову книжку, чи можна було перевести «за сумісництвом», чи правильно було звільнити з основного місяці роботи і прийняти «за сумісництвом»? Якщо так, то яким чином виправити помилку старого періоду і які штрафні наслідки?

Для того щоб відповісти на ваше запитання, уточніть, будь ласка, які саме записи наразі є в трудовій книжці працівника.

  • Як відобразити у додатку 5 Об’єднаної звітності переведення директора підприємства (один працівник) з основного місця роботи на сумісництво (без звільнення)? Та як відобразити нарахування з/п за основним місцем роботи з 1 по 15 число та за сумісництвом з 16 по 31 в додатку 1? Та ще одне питання по Об’єднаній звітності: якщо протягом кварталу не було жодних виплат ні працівникові, ні ФОПам, чи потрібно подавати звітність за цей квартал?

Почну з кінця. Якщо не було жодних нарахувань та виплат, то формально подавати Об’єднаний звіт не потрібно. Це випливає з приписів п.п. «б» п. 176.2 ПКУ. Разом з тим, якщо були наймані працівники, то ПФУ хоче бачити кількість днів у трудових відносинах (а якщо працівники перебували у відпустках за свій рахунок, то й кількість днів таких відпусток). Тож, на мою думку, за наявності найманих працівників краще подати звіт. Щодо Д1. Зарплату, нараховану за основним місцем роботи (в графі 21 — ознака 1) та за сумісництвом (в графі 21 — ознака 0) зазначаєте в окремих рядках. При цьому кількість днів у трудових відносинах (графа 14) зазначаєте в одному рядку (на ваш вибір) загальною сумою (дні за сумісництвом + дні за основним). Щодо Д5. Переведення з основного на сумісництво не можливе з точки зору трудового законодавства. Єдиний спосіб, який повністю унормований (відповідає КЗпП + є можливість відображення в звітності) — це звільнення з основного та прийняття за сумісництвом. У вашому випадку, якщо нічого вже змінити не можна заднім числом, то я б спробувала відобразити таке переведення, як переведення на іншу посаду та в графі 07 зазначила код «2 наймані працівники без трудової книжки». Але не факт, що в такому випадку в електронній трудовій книжці директора зміниться ознака місця роботи з основного на сумісництво.

  • Якщо ФОП 1 гр. подає нову звітну декларацію за 2023 р. (помилка в декларації), як буди з додатком 1 до цієї декларації, де відображені і сплачені суми ЄСВ за весь рік, чи треба все повторити в новому звітному додатку?

Справа в тому, що коли ви подасте декларацію з типом «звітна нова», поданий раніше пакет звітності (і декларація, і додаток 1 з типом «звітна») стануть недіючими та отримають ознаку стану обробки «Історія подання». Тож із новою звітною декларацією обов’язково подаємо і новий звітний додаток 1. Обираємо тип додатка 1 «Звітна нова» і заповнюємо в ньому ще раз усі дані. Такі ж рекомендації дають і податківці (zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=38395).

  • Может ли ФОП, которому должны, оформить договор переуступки на другого ФОП?

Якщо ФОП на загальній системі — без проблем, може. Якщо він — єдиноподатник, треба враховувати стандартну заборону на негрошові розрахунки за відвантажені товари/роботи послуги (щоб не втратити спрощенку). А що ж таке договір відступлення права? Насправді, це не форма розрахунку, це просто заміна кредитора в зобов’язанні (ч. 1 ст. 512 ЦКУ). Ну, наприклад, ФОП-єдиноподатник відвантажив товари покупцеві (боржнику), а потім передає своє право вимагати їх оплату новому кредиторові за компенсацію. По суті, єдиноподатник отримає плату за відвантажений товар не від покупця (боржника), а від третьої особи (нового кредитора). Тож,якщо ця плата надійде в грошовій формі, порушення ніякого не буде. Ще краще, якщо ФОП не відвантажив, а навпаки перерахував передоплату за товари/послуги, і виник «товарний» борг. У цьому випадку він може отримати компенсацію від нового кредитора як у грошовій, так і в негрошовій формі, бо тут має місце не продаж, а придбання товарів, а заборона на негрошові розрахунки діє тільки при продажу товарів, а не при їх придбанні (п. 291.6 ПКУ). Але податківці давно й із завидною сталістю виступають проти укладення єдиноподатниками договорів відступлення права вимоги! Головний їх аргумент «проти»: укладення таких договорів є механізмом розрахунку за договором купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) не в грошовій формі (zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40391). Хоча інколи (дуже рідко) вони дають і позитивні роз’яснення. Тож єдиноподатнику краще не мати справу з переведенням боргу. А якщо ви все таки плануєте взяти участь у такому правочині, тоді не полінуйтеся заздалегідь отримати від податківців ІПК.

  • Імпортували товар без сплати ПДВ на митниці (пільговий товар), наразі він реалізується лише з ПДВ. Якщо сума реалізації нижча за собівартість товару, чи повинні ми зареєструвати компенсуючу ПН, якщо при ввезенні товару ПДВ не було, брокерські та транспортні послуги теж без ПДВ?

Потрібно провести донарахування ПДВ, оскільки товар продали нижче ціни придбання. Пояснюється це тим, що проводити донарахування до мінбази вимагає п. 188.1 ПКУ. А в ньому немає згадки про те, що він стосується тільки постачання товару, придбаного з ПДВ. Тобто якщо будь-який товар, що при продажу потрапляє під оподаткування (крім експорту), продається нижче, ніж установлена для нього мінбаза, то слід провести донарахування ПДВ до мінбази. Тому незважаючи на те, що при ввезенні товару в Україну імпортний ПДВ не сплачувався при продажу такого товару з ПДВ за ціною нижче, ніж ціна придбання, слід провести донарахування ПДВ до мінбази шляхом складання зведеної ПН.

  • Чи повинен роботодавець донараховувати ЄСВ до мінбази працівнику за основним місцем роботи з неповним робочим днем (4 години на день)? Та які наслідки недонарахування?

У загальному випадку, так, повинен донараховувати, якщо нараховуєте ЄСВ за ставкою 22 % (працівник не має інвалідності). Виняток — випадки, коли з працівником укладено трудовий договір з нефіксованим робочим часом чи він перебував у трудових відносинах не всі робочі дні місяця (місяць прийняття/звільнення). Щодо наслідків, то за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ накладається штраф у розмірі 10 % зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 % суми донарахованого ЄСВ (п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ). Крім того, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Разом з тим тут слід враховувати, що податківці не застосовують штрафні санкції у період з 01.03.2020 по 31.07.2023, а нарахована пеня за цей період підлягає списанню // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40548.

  • Працівника підприємства мобілізували. При цьому підприємство придбало йому плитоноску, бронежилет, каску та інше обмундирування. Які податкові наслідки для підприємства з ПДВ, ПДФО, ЄСВ і відображення в Об’єднаній звітності з ЄСВ та ПДФО?

Податок на прибуток — жодних ПДВ — на ту амуніцію, що придбавалась без ПДВ (каска, б/жилет) на підставі п. 32 підрозд. 2 розд. XX ПКУ нараховувати ПДВ при їх безоплатній передачі не треба. На ту амуніцію, на яку ця пільга з ПДВ не поширюється, треба нараховувати виходячи з ціни придбання.
ПДФО/ВЗ — якщо даруєте, то не оподатковується вартість негрошового подарунка (у розрахунку на місяць), у 2023 році — 1675 грн, у 2024 — 1775 грн (п.п. 165.1.39 ПКУ), код у 4ДФ — 160. Із суми перевищення утримуєте ПДФО та ВЗ, код у 4ДФ — 126.
Якщо надаєте негрошову допомогу — див. у «Податки & бухоблік», 2023, № 85, i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2023/october/issue-85/article-126763.html.
ЄСВ — у випадку надання дарунка незалежно від його розміру нараховуєте ЄСВ. Якщо оформлюєте передачу амуніції як надання благодійної допомоги, ЄСВ не нараховуєте. Додатково див. «Податки & бухоблік», 2023, № 21, i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2023/march/issue-21/article-124269.html

  • Чи обов’язково в 4ДФ показувати виплати підприємцям з ознакою 157? Чи є відповідальність за неподання?

Можна не показувати, тільки якщо ви готові сперечатися з податківцями в суді. Справа в тому, що ФОП, який виплачує дохід іншому ФОП, не є його податковим агентом. Таку ж позицію зазвичай підтримують і суди. Але в додатку 4ДФ передбачена окрема ознака доходу «157» для відображення виплат підприємцям. Тому ДПСУ традиційно вимагає показувати в 4ДФ виплати на користь ФОП (zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=26960). За неподання цього звіту можуть застосувати штраф 1020 грн (п. 119.1 ПКУ). Також платникам ПДВ краще не ігнорувати таку вимогу фіскалів, оскільки це може призвести до віднесення покупця — платника ПДВ до ризикових за критерієм ризику 8 «податкова інформація»

  • Уволенному 01.07.2023 работнику не начислили компенсацию за неиспользованный отпуск. С начала военного положения он находится в отпуске за свой счет за границей. Как лучше выйти из этой ситуации?

Законодавство (а саме ст. 116 КЗпП) передбачає, що усі належні працівникові виплати слід виплачувати у день звільнення (за загальним випадком, якщо немає спору та працівник працював у день звільнення). Той факт, що він у неоплачуваній відпустці за кордоном (у день звільнення не працював) не врятує від НЕНАРАХУВАННЯ відпускної компенсації. Тож її слід нарахувати та виплатити. Як саме розрахувати, оподаткувати та відобразити у звітності компенсацію ПІСЛЯ звільнення, описано у статті за посиланням: i.factor.ua/ukr/journals/ot/2023/december/issue-23/article-127232.html.
Також ви маєте пам’ятати, що за затримку проведення остаточного розрахунку передбачена відповідальність. Штраф у розмірі однієї МЗП, а при затримці більше ніж на місяць — трьох МЗП (ч. 2 ст. 265 КЗпП). Також слід пам’ятати про адмінштраф за порушення встановлених термінів виплати зарплати (ч. 1 ст. 41 КУпАП) у розмірі від 510 до 1700 грн. Крім того, припис ст. 117 КЗпП передбачає, що в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір, потрібно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При цьому з 19.07.2022 період такої виплати обмежений — максимум за шість місяців. Але із цим не варто поспішати: середню за час затримки виплачують за рішенням суду.

  • Чи потрібно рахувати ВЗ та ПДФО у Звіті 4ДФ на неопадатковувану нецільову матеріальну допомогу? Якщо так, то який відсоток ВЗ та ПДФО?

Ні, якщо ви надаєте нецільову благодійну допомогу в сумі, що не оподатковується, то ПДФО та військовий збір не утримуєте, графи 4а, 4, 5а, 5 не заповнюєте.

  • ТОВ повернуло поворотну фінансову допомогу засновнику ТОВ, показало з ознакою 153 у звітному періоді. Засновник як фізична особа подає декларацію про майновий стан за рік, чи потрібно показувати суми отриманої ним повернутої фінансової допомоги?

Так, якщо директор зобов’язаний подавати таку декларацію чи подає за власним бажанням, то показує в рядках 11.3 та 11 розд. III декларації (доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу). Я б вам рекомендувала сформувати в електронному кабінеті директора запит на довідку про доходи, що були нараховані йому протягом 2023 року, та на її підставі заповнити декларацію.

  • Запис на прийняття на посаду директора ТОВ за першим підприємством. І далі поки не заповнено записами.

Ми не радимо змінювати статус працівника з основного на сумісника шляхом переведення. Річ у тому, що якщо працівник залишається працювати на тій самій посаді в межах підприємства, то переведення в розумінні ст. 32 КЗпП у цьому випадку не відбувається. На це звертали увагу й контролери (див. лист Держпраці від 16.09.2021 № 6147/4/4.1-ЗВ-21). Тому найпрозоріший варіант в цьому випадку: «звільнення — прийняття».
Щодо того, як це показати в трудовій книжці. З урахуванням того, що звільнення заднім числом неможливе, але по факту це все ж було і не переведення, відповіді в законодавстві на це питання немає. Окремі аналітики радять діяти наступним чином. Замість запису про переведення зробити запис про звільнення. Це надасть вам можливість закрити свої записи в трудовій книжці і на законних підставах видати її працівнику для внесення запису про прийняття на іншому підприємстві. Тобто фактично у вас буде запис про прийняття, далі запис про звільнення, далі запис про прийняття на роботу. Якщо ж працівник забажає, щоб був ще внесений період роботи за сумісництвом, то за правилами п. 2.14 Інструкції № 58: запис про роботу за сумісництвом за бажанням працівника вносить до його трудової книжки окремим рядком основний роботодавець. Тобто можна буде зробити такий запис, але вже роботодавцю за основним місцем роботи і з дати переведення.

  • ПП зареєтровано в Кременчуці, купуємо об’єкт нерухомості у фізособи у Черкасах. При оплаті за об’єкт куди маю сплатити ПДФО і ВЗ за фізособу, в яку податкову?

Якщо купуєте приміщення, то оскільки приватне підприємство виступає податковим агентом, то сплачує ПДФО та ВЗ до бюджету за своїм місцезнаходженням. Це узгоджується з приписами п.п. 168.4.4 ПКУ, в якому зазначено, що юридична особа за своїм місцезнаходженням… одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а у випадках, передбачених ПКУ, — за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

  • А подані звіти відображені в кабінеті як прийняті уже новою податковою. Тобто зі звітами проблема взагалі відсутня, чи через деякий час теж можуть визнати як неподані?

Так, можуть спробувати. Хоча тут ми можемо відбиватися так: вказувати, що строк для визнання
звітності неподаною минув. Бо у ПКУ є для цього чіткі строки (див. п. 49.11 ПКУ)

  • Підприємство отримало автомобіль у лізинг терміном на 2 роки. Лізингодавець зменшує розмір своєї винагороди на суму отриманих ним грантових коштів. Повна сума винагороди, сума отриманих лізингодавцем грантових коштів, яка спрямовується на зменшення розміру винагороди, та розмір винагороди, що підлягає сплаті нашим підприємством, зазначені в графіку сплати лізингових платежів. Чи потрібно визнавати витратами суму винагороди лізингодавця в повному обсязі та суму отриманих лізингодавцем грантових коштів, яка зменшує розмір винагороди, визнавати доходами? Чи визнавати витратами тільки розмір винагороди, що підлягає сплаті нами? (Не програма держ. підтримки)

Напевно, мова йде про грант за програмою USAID «Реформування фінансового сектору». За цією програмою кінцевим бенефіціаром, отримувачем гранту, є лізингоотримувач. Адже за цією програмою саме через цей грант вивільняються кошти лізингоотримувача для фінансування інших потреб. Тому лізингоотримувач гранту, за ідеєю, має відобразити у витратах повну суму нарахованої лізингової винагороди (тобто як ту, що платить сам лізингоотримувач, так і ту, що покривається грантом), а потім через цільове фінансування відобразити покриття лізингової винагороди грантовими коштами і визнати таку суму своїми доходами.

  • Якщо в грудні були нараховані премії за січень — лютий, потрібно подавати уточнюючий розрахунок за січень — лютий, якщо нарахована заробітна плата з нарахованими преміями перевищує 100500 грн?

Якщо ви у грудні 2023 року нараховуєте працівнику премії за попередні місяці (січень — лютий), то суму таких премій для ЄСВ-цілей включаєте до зарплати грудня. В Д1 такі премії також зазначаєте в загальній сумі зарплати грудня (окремо не виділяєте). І з максимальною базою (у 2023 році — 100500 грн) порівнюєте базу нарахування грудня (зарплата за грудень + премії за січень та лютий, що були нараховані в грудні). Подавати уточнюючий Д1 за січень та лютий не потрібно. Оскільки ви не уточнили, кому саме нараховані премії, то також розгляну варіант, коли роботодавець нараховує премії за відпрацьований час колишнім працівникам після звільнення (тобто, по факту, вже стороннім особам, які не перебувають з ним у трудових відносинах на момент нарахування). В такому випадку загальну суму таких нарахованих премій слід розділити на 2 (кількість місяців, за які вони нараховані) та для цілей порівняння з максимальною величиною бази (100500 грн) віднести до місяців, за які вони нараховані (січень та лютий). Якщо після такого розподілу база нарахування в січні та лютому вища за 100500, ЄСВ слід нарахувати на суму премій, що потрапила до бази з урахуванням максимальної бази. У Д1 суми премій колишнім працівникам зазначаєте з кодом «1» в графі 09 та місяцем і роком, на який її розподілено (січень лютий) в графі 10. Підсумую. В будь-якому випадку уточненку ви не подаєте. Порядок порівняння з максимальною базою та відображення в Д1 буде залежати від того, кому саме нарахована «запізніла» премія — найманому працівнику чи особі, яка колись працювала у цього роботодавця (тобто колишньому працівнику за відпрацьований час до звільнення).

  • Працівник відмовився від коду, а підприємство про це не повідомив. Як виправити помилки?

Формуєте уточненки за ті період, в який потрібно виправити помилки. В 4ДФ повторюєте рядки з кодом, а в графі 10 — «1» — на видалення, та формуєте рядки в паспортними даними й у графі 10 — «0» — на введення. В Д1 за відповідні періоди також повторюєте рядки з кодом і в графі 09 — «3» — знімаємо всі дані, далі формуєте рядки з паспортними даними й у графі 09 — «2» — додаємо всі дані (графу 25 не заповнюєте).

  • Працівника прийняли на роботу терміном з 01.12.2023 по 10.12.2023 за ЦПД, як правильно відобразити у Звіті з ЄСВ?

Д1. Суму винагороди за ЦПД включаємо до Д1, сформованого за той місяць звітного кварталу, в якому вона була нарахована в бухобліку. Винагороду, нараховану фізособі-виконавцю чи підряднику звичайним страхувальником, відображаємо в окремому рядку з кодом категорії застрахованих осіб «26» у графі 08. Якщо винагорода нарахована за 1 місяць, графу 09 не заповнюємо. Графу 14 (кількість календарних днів у трудових (цивільно-правових) відносинах) за рядком із сумою винагороди за ЦПД заповнюємо, тільки якщо вона нарахована особі, яка не перебуває зі страхувальником у трудових відносинах, або перебуває, але трудові виплати їй у звітному місяці не нараховувалися. Якщо ЦПД укладений з особою, яка паралельно працює за трудовим договором у цього ж страхувальника й у звітному місяці їй нараховувалася зарплата, то графу 14 заповнюємо за рядком із зарплатою. 4ДФ. Виплати за ЦПД за виконання робіт (надання послуг), що нараховані звичайній фізособі (не ФОП), відображаємо в 4ДФ з ознакою доходу «102». Дати початку/закінчення ЦПД у графах 7 та 8 не зазначаємо. Ці графи заповнюємо виключно за трудовими договорами у разі нарахування зарплати (ознака доходу «101»).
Д5. Інформацію про фізособу, з якою укладено цивільно-правовий договір, відображаємо з категорією особи «3» у графі 07. Якщо дати початку та закінчення ЦПД припали на один місяць звітного кварталу, то в Д5 їх зазначаємо в одному рядку. Якщо такий договір укладено з особою, яка також працює у цього страхувальника за трудовим договором, то в графі 06 Д5 вказуємо «1». В іншому випадку — «0». «Кадрові» графи 13 — 15 за рядком з інформацією про ЦПД не заповнюємо. У графі 16 зазначаємо реквізити ЦПД. У графі 17 з інформацією про закінчення ЦПД зазначаємо відповідну главу чи статтю ЦКУ, яка регулює відносини за таким договором. Наприклад, для підряду можна зазначити «гл. 61 ЦКУ», для послуг — «гл. 63 ЦКУ». Приклад заповнення звітності, у тому числі у вашому випадку (коли договір ЦПХ у межах місяця), наведено у статті: i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2024/january/issue-3/article-127548.html

  • Лікарняний по вагітності та пологах теж виплачується лише за основним місцем роботи? На підприємстві, де працівниця за сумісництвом, лікарняний по вагітності та пологах невиплачується? Тепер кошти за цим лікарняним можна отримати лише за основним місцем роботи?

З 01.01.2023 відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону № 1105 і допомога по тимчасовій непрацездатності, і допомога по вагітності та пологах надаються за основним місяцем роботи АБО за місяцем роботи за сумісництвом. Пріоритет — за основним місяцем. А в разі відмови — за сумісництвом. Корисн статті на тему сумісників та відпустки/допомоги по вагітності та пологах за посиланнями:
i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2023/march/issue-24/article-124403.html
i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2023/may/issue-38/article-124959.html
i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2023/october/issue-83/article-126684.html

  • Комунальне підприємство «Комбінат дитячого харчування» отримує цільове фінансування у вигляді асигнувань з бюджету на закупівлю продуктів харчування для приготування гарячих обідів для мешканців нашого міста (згідно з рішенням міської ради). Ці обіди потім видаються БЕЗКОШТОВНО бажаючим мешканцям міста. Чи потрібно КП складати та реєструвати податкову накладну, адже КП ніякого доходу не отримало: закупили продукти, приготували обід і видали безкоштовно? Якщо потрібна реєстрація — то з яким кодом ознаки та з якою пільгою (без ПДВ?)?

Є купа «поганих» листів і роз’яснень податківців, в яких вони говорять таке. Якщо за рахунок отриманого асигнування з бюджету комунальне підприємство буде постачати послуги (а в вашому випадку так і є — будуть надаватися послуги з приготування гарячих обідів), то отримане асигнування з бюджету податківці розцінюють як оплату цих послуг, яка оподатковується ПДВ. Тобто фінансування з бюджету витрат комунального підприємства на постачання послуг податківці розцінюють як оплату поставлених комунальним підприємством послуг/робіт. (tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/617182.html). Тобто, податківці «за варіант» складати ПН як на неплатників на дату отримання бюджетних коштів (бюджетного фінансування) за п. 187.7 як при оплаті бюджетних коштів (ди., наприклад, лист від 27.11.2023 р. № 4366/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК). Але, така позиція податківців не є безспірною. Бажано в цьому випадку отримати ІПК.

Інше

Інше