Попередню частину відповідей ви можете подивитись тут.
- Працівник був на лікарняному в грудні, лікарняний листок не був готовий до сплати, ЗП менша за мінімалку. Як у звіті в Д1 показати ці нарахування? Показати фактичну суму ЗП чи включити ще туди лікарняні чи донараховувати ЄСВ з МЗП?
У Д1 за грудень показуєте зарплату, що була фактично нарахована в цьому місяці. Лікарняні не зазначаєте, адже вони не були нараховані в грудні. ЄСВ сплачуєте з фактичної бази (нічого не донараховуєте). Далі. В січні 2024 нарахуєте лікарняні за грудень, умовно додасте їх до зарплати грудня та порівняєте загальну суму доходу за грудень з МЗП. Якщо вище за МЗП грудня, то все ок, якщо нижче, то на різницю донарахуєте ЄСВ. В Д1 за січень відобразите в окремому рядку лікарняні за грудень. Якщо донараховували ЄСВ за грудень, то сформуєте також рядок з додатковою базою за грудень (в графі 08 — 29, в графі 09 — 13, в графі 10 — 12.2023, в графі 18 — додаткова база за грудень, далі в загальному порядку).
- Чому виникають розбіжності з сумами, нарахованими ПФ та підприємством за виплатами лікарняних за рахунок ПФУ?
Причин може бути багато. У другій половині моєї доповіді про це буде сказано детально (в розділі із заповненням заяви-розрахунку). Також ви можете ознайомитись із статтею за посиланням: i.factor.ua/ukr/journals/ot/2023/june/issue-12/article-125405.html.
- Облагается ли налогом на репатриацию оплата нерезиденту доступа к apix-drive.com (телеком. услуги)?
Ні, такі суми не повинні оподатковувати податком на репатріацію. Пояснюється це тим, що прямо у п.п. 141.4.1 ПКУ не згадано, що з доходів, виплачених нерезиденту за телекомунікаційні послуги, слід платити податок на репатріацію. Тому в цьому випадку можна скористатися нормами п.п. «к» п.п. 141.4.1 ПКУ, де говориться, що під податок на репатріацію не потрапляють доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення. Отже, не слід платити з таких сум податок на репатріацію, бо вони є виручкою нерезидента від реалізації послуг.
- ТОВ на ЄП не оплачували лікарняні — з різних причин, в тому числі просто не заходили в кабінет ПФ. Працівники більшу частину цих «лікарняних» були на роботі. Керівник пропонує сплатити їх за рахунок підприємства (оформити як вчасно сплачені через касу, у звітах не розбивати на з/п і лікарняні — взагалі-то зарплата сплачена за ті дні…). ПФ, виходячи з їх консультацій, — не проти оплати за рахунок підприємства. Як оформити виплату лікарняних коштом підприємства?
Категорично не рекомендую оплачувати лікарняні замість ПФУ. Річ у тім, що лікарняними переймається не тільки ПФУ. Доступ до відомостей з електронного Реєстру листків непрацездатності є у Держпраці. До повноважень трудовиків належить у тому числі перевірка дотримання роботодавцями непрацездатного законодавства. Якщо роботодавець оплатить період непрацездатності замість ПФУ і це виявлять при перевірці інспектори праці, то вони винесуть припис про усунення порушення. Тобто інспектори праці будуть наполягати (вже є така практика), що працівник мав право на допомогу від ПФУ, а роботодавець порушив право працівника. Тож він повинен виправити помилку. «Відпетляти» від нарахування, посилаючись на строк давності для призначення допомоги, також не вийде. У випадку з е-лікарняними 6-місячний строк давності не діє, адже звернення за призначенням відбувається в момент зміни статусу лікарняним на «Готово до сплати». Тож краще не нараховувати оплату тимчасової непрацездатності замість ПФУ. Бо це все може погано закінчитися. Тобто ви платите свою частину лікарняного, ПФУ свою.
- ФОП поповнив підприємницький рахунок після подання заяви про припинення ФОП. Внесення власних коштів. (Виявилося, що неможливо закрити підприємницький рахунок в банку, тягнуться залишки комісії банку) Що має робити? Донарахувати і сплатити податок на внесені кошти?
- Вимоги податківців щодо включення в дохід коштів, які внесено на підприємницькій рахунок як власні кошти, стосуються лише ФОП — платників єдиного податку (ЄП).
- У разі реєстрації припинення, якщо ФОП — платник ЄП, податківці повинні самі анулювати реєстрацію платником ЄП. Датою анулювання буде дата отримання фіскалами інформації з ЄДР про припинення ФОП (п.п. 2 п. 299.10 ПКУ).
До речі, держреєстрація припинення ФОП здійснюється протягом 24 годин після надходження документів, про що держреєстратор одразу повідомляє податківців. Тож фактично одразу після реєстрації припинення податківцями анулюється і реєстрація платником ЄП. - Якщо кошти на рахунок ФОП поклав по день анулювання реєстрації платником ЄП включно, то з урахуванням вимог податківців безпечніше їх було включити в ЄП-дохід (показати в останній ЄП‑декларації як звичайний ЄП-дохід). Якщо кошти на рахунок було покладено після дня анулювання реєстрації платником ЄП — то такі кошти взагалі ніде показувати не потрібно. Бо ви вже не платник ЄП. А власні кошти, покладені на рахунок, — не є доходом (ні підприємницьким, ні громадянським).
- ТОВ на загальній системі виплачує своїм засновникам — фізособам дивіденди. ТОВ у цій операції виступає податковим агентом. Чи треба цим фізособам подавати річну декларацію?
Обов’язок подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи вважається виконаним і річна декларація не подається громадянином, якщо він отримував доходи виключно від податкових агентів, крім окремих випадків, куди дивіденди не входять.
- ФОП (2 група) протермінував сплату авансового внеску з єдиного податку за листопад 2023 року. Одразу зі сплатою ЄП заплатили ще пеню 50 %. В електронному кабінеті ця сума висить як переплата. Як тепер суму пені показати в декларації, в якому рядку?
Ніде в декларації цей сплачений штраф не показуємо. Він буде рахуватися як переплата, допоки податківці не виявлять несвоєчасну сплату ЄП і не нарахують вам штраф. Взагалі-то можна було не сплачувати штраф, поки не отримаєте ППР від податківців. Самі податківці зазначають, що ПКУ не передбачає самостійне нарахування та сплату штрафних санкцій у разі затримки сплати грошових зобов’язань (zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=39059). Тож варто було дочекатися ППР і потім вже платити штраф (50 %).
- Якщо працівник був у відпустці без збереження за ст. 26 цілий грудень, то за період до 24-го числа він заробляв стаж для відпусток, а після 24-го вже ні?
Так, ви правильно розумієте. 24.12.2023 набрав чинності Закон № 3494, а отже, з цієї дати період перебування у неоплачуваній відпустці за ст. 26 Закону про відпустки (за угодою сторін та при епідемії, збройній агресії, надзвичайній ситуації) та на період воєнного стану за ч. 3 ст. 12 Закону № 2136 не зараховується до стажу для щорічної основної відпустки. Тож грудень 2023 року ділиться.
- В травні 2022 року працівнику на зарплату 3550 грн помилково було нараховано ЄСВ в розмірі 781 замість 1430 мінімальних. Помилку виявлено в цьому мсяці. Я правильно зрозуміла, що потрібно спочатку потрібно доплатити до правильної суми, а потім зробити уточнюючий звіт. В якому заповнюю тільки Д1 за відповідний період та коректирую основну таблицю розрахунка. Вказую нарахований штраф і сплачую його. Чи потрібно робити ці доплати якщо в розрахунках з біджетом по ЄСВ переплата більша ніж борг та штраф разом
Ви трішки заплуталися. В Податковому розрахунку зазначаємо не суму штрафу, а суму пені (рядки 5, 5.1 розд І). Ви штраф не обчислюєте. Далі. Оскільки у Вас помилка в 2022 році, то тут слід врахувати, що діяв штрафний мораторій. Відповідно до роз’яснень ДПСУ в категорії 201.09 БЗ контролюючі органи застосовують штрафні санкції, визначені ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ, та нараховують пеню за порушення, вчинені у період до 01.03.2020 та починаючи з 01.08.2023. За порушення платниками законодавства про ЄСВ в період з 01.03.2020 по 31.07.2023 контролюючим органом штрафні санкції, визначені ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ не застосовуються, а пеня нарахована за цей період підлягає списанню. Тобто, якщо ДПСУ не змінить думку, то штрафу на підприємство не буде. Проте може бути адмінштраф на посадових осіб. Що стосується пені. Відповідно до п.п. 5 п. 3 розд. VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування № 449, нараховується пеня з розрахунку 0,1 % на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу. Недоїмка — сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом про ЄСВ. У вас недоїмка виникла у зв’язку з не нарахуванням ЄСВ. При цьому є наявна переплата. Тому, на мою думку, Вам слід обчислити пеню за період з 01.08.2023 по дату подання Д1 з донарахованою сумою. За наявності переплати ЄСВ можна не сплачувати.
- Як вести на підприємстві військовий облік?
Оскільки питання дуже об’ємне, перш за все рекомендую ознайомитися із текстом Постанови КМУ від 30.12.2022 № 1487. Там є усі вимоги до ведення військового обліку, там є і строки подання необхідних документів і форми їх подання.
Більш детально про те, як почати вести військовий облік з нуля і покроковий алгоритм такого ведення можете почитати ось тут: i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2023/april/issue-34/article-124789.html
А ось в цій статті зручна табличка по усім важливим строкам, яких потрібно дотриматися: i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2023/may/issue-36/article-124875.html
І не забудьте про Списки персонального військового обліку, які складаються станом на 1 січня і до 25 січня мають бути підписані керівником і особою, відповідальною за ведення військового обліку. Детально про це ось тут: i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2024/january/issue-6/article-127663.html.
- ФОП веде дані військового обліку за тим же принципом що і юр.особа? І відповідальність за неподання інформації про прийняття на роботу військогооб’язаної особи така ж як і на юр.собоу?
Обов’язку із ведення військового обліку у ФОП немає. Тож вести військовий облік він не зобов’язаний, хоча якщо є таке бажання, то він може це робити. Усі аргументи щодо того, що ФОП не повинен вести військовий облік можете знайти у цій статті: i.factor.ua/ukr/journals/ot/2023/november/issue-21/article-126899.html.
Там же є і актуальна судова практика, яка також підтверджує, що серед переліку тих, хто повинен вести військовий облік, відсутні підприємці. Відповідно законодавством не передбачено ведення військового обліку фізособою-підприємцем.
- «У випадку з е-лікарняними 6-місячний строк давності не діє, адже звернення за призначенням відбувається в момент зміни статусу лікарняним на «Готово до сплати». Тож краще не нараховувати оплату тимчасової непрацездатності замість ПФУ. Бо це все може погано закінчитися. Тобто, ви платите свою частину лікарняного, ПФУ свою.» У деяких ТОВ висять несплачені лікарняні з 2022 року… В ПФУ вже не подати такий до сплати. Що робити в такому випадку?Ну і є такі лікарняні, де взагалі працівник і не знав що в нього щось там виписали. Також підтягуються лікарняні по звільненим працівникам (в період до подачі квартального звіту) До речі. якщо не сдан квартальний звіт (два квартала точно) — то в кабінет ПФ не дає можливість зайти. То ж і лікарняних не побачити…
Щодо строку давності за е-лікарняними, то є лист ПФУ від 17.07.2023 № 2800-030401-8/39741 (текст листа під коментарем до нього «е-Лікарняні: чи призначати, якщо минуло 6 місяців?», «Податки & бухоблік», 2023, № 58 // i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2023/july/issue-58/article-125735.html). В ньому ПФУ заявляє про готовність фінансувати такі «загублені» е-лікарняні. Щодо ситуації, за якої працівник працював під час непрацездатності, то ви йому нараховуєте за цей період зарплату, а в протоколі (чи іншому документі, яким призначаєте непрацездатні виплати) зазначає відмову від призначення лікарняних. Якщо працівник звільнений та після звільнення на нього відкритий е-лікарняний, то ви не є його страхувальником й ігноруєте цей лікарняний. Тут без питань. Але ж Ви задавали запитання, як оплатити замість ПФУ, то я Вам рекомендую так не робити, бо окрім ПФУ є ще й Держпраці. Щодо неможливості зайти в особистий кабінет на порталі ПФУ й подивитися лікарняні поки не поданий звіт за звітній квартал, то про таку проблему не чула. Особисто я заходила.
- Виявлена помилка в нарахуванні ЕСВ за 3 квартал. При виправлені помилки треба нарахувати пеню по ЕСВ і відобразити її в розд.І стр.5.Однак на протязі дії военого положения и 3 м-ця по його завершеню пеня и штрафи не нараховуються (п. 921 Заключительных и переходных) положений Закона о ЕСВ). Чи нараховува пеню?
В ту норму, яку Ви наводите, вносилися зміни. В результаті період незастосування штрафних санкцій «обрізано» 01.08.2023. Наразі маємо таке (див. пп. 9-21 та 9-22 розділу VIII Закону про ЄСВ) за порушення, вчинені у період з початку дії воєнного стану… до 1 серпня 2023 року, штрафні санкції, визначені ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ, не застосовуються. На період з початку дії воєнного стану до 1 серпня 2023 року, платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за цей період підлягає списанню. Тож якщо Ви занизили базу нарахування ЄСВ в 3 кварталі 23 року й виправляєтеся зараз, у вас виникне обов’язок обчислити суму пені.
- Як поміняти юридичну адресу, чи потрібно подавати в ДПІ.
Щодо зміни юрадреси (я так розумію, що йдеться про звичайну юрособу). Запитання досить масштабне та багатоетапне. Тому визначу коротко основні моменти. Детально ж можна почитати у «Податки & бухоблік»за посиланням: i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2023/september/issue-71/article-126216.html. Процедура зміни місцезнаходження юрособи залежить від того, чи є у юрособи в статуті адреса і яка система оподаткування у Вас (платник ЄП або загальносистемник). Спочатку вносимо зміни до Єдиного держреєстру юросіб, ФОП та громформувань (скорочено — ЄДР). Для цього слід звернутися до держреєстратора (як правило, через ЦНАП) або нотаріуса, який має право здійснювати держреєстраційні дії щодо юросіб та ФОП. Пакет документів (якщо у статуті зазначено адресу): 1) заява за формою 2 (http://surl.li/gnlyy); 2) рішення загальних зборів про затвердження нової редакції статуту + внесення змін до ЄДР (підписи на рішенні посвідчуються нотаріально); 3) нова редакція статуту (підписи на статуті посвідчуються нотаріально); 4) нотаріально посвідчена довіреність (якщо документи подаються не директором); 5) квитанцію про сплату адмінзбору (0,3 прожитмінімуми для працездатних осіб, округлені до найближчих 10 грн). Пакет документів, якщо немає згадки про місцезнаходження у статуті: 1) та ж заява; 2) нотаріально посвідчена довіреність (якщо документи не подаються директором); 3) квитанція про сплату адмінзбору. До податкової у разі зміни юрадреси слід звертатися тоді, коли йдеться про платника ЄП. Тоді, після внесення змін до ЄДР. ми подаємо заяву про застосування спрощеної системи оподаткування. Там ставимо відмітку про те, що змінюється податкова адреса (і якщо одночасно змінюється місце провадження госпдіяльності). Строки подання заяви: не пізніше останнього дня кварталу, у якому відбулися зміни (п. 298.6 ПКУ).
- Які штрафи та відповідальність за не введення військового обліку на підприємстві (працює 16 осіб)?
Штраф за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачений ст. 210-1 КУпАП і наразі становить від 5100 до 8500 грн. Він застосовується за усю сукупність виявлених порушень у веденні військового обліку, а не за кожне порушення окремо і не залежить від кількості працівників.
- То чи можна використати цю переплату на сплату ЄП за поточний місяць?
Так, звичайно.
- ТзОВ надає послуги автостоянки та митні послуги відповідно є касовий апарат (територія автостоянки в іншому населеному пункті) , питання : скільки має бути кас за юридичною адресою фірми плюс стоянка? Якщо так то яке документальне оформлення каси , чи просто робимо вилучення готівки і по z-звіту здаємо в касу підприємства готівку ?
Автостоянка в іншому населеному пункті — це з точки зору п.п. 2 п. 3 Положення № 148 — ваш відокремлений підрозділ. Відокремлені підрозділи, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, касової книги не ведуть (абзац четвертий п. 39 Положення № 148).
Відокремлені підрозділи мають право здавати готівкову виручку безпосередньо до кас юридичних осіб (абзац перший п. 15 Положення № 148).
Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі. Підприємство визначає місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі (абзац третій п. 11 Положення № 148).
Отже, якшо на автостоянці ви не проводите інших касових операцій за ПКО/ВКО, крім приймання оплати ч/з РРО, ви проводите вилучення готівки і по z-звіту здаєте в касу підприємства готівку. Деталі в ПБО 4/2023 i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2023/january/issue-4/article-123598.html.
- Така ситуація у ТОВ склад в суб оренді і ТОВ здає половину складу в суб суб оренду. ТОВ має квед 68,20 виписує податкові накладні на відшкодування на опалення , електроєнергію. Це вірно , чи треба мати інший квед, якщо да , то який.
Здавання в нерухомого майна в суб суб оредну, є нічим іншим ніж здаванням нерухомого майна в оренду. Згідно з ч. 3 ст. 774 ЦКУ до договору суборенди застосовуються положення про договір оренди. Власне і код КВЕД 68.20 має назву «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна». Тобто суборенда (суб суб оренда) це саме КВЕД 68.20. Стосовно відшкодування на опалення , електроєнергію, то податківці кажуть, що «відшкодування витрат на оплату комунальних послуг та енергоносіїв… тощо за своєю суттю є відшкодуванням (компенсацією) окремих елементів витрат, з яких складається вартість послуги з оренди майна. Тобто, відшкодування (компенсація) таких витрат є оплатою частини вартості послуги з оренди майна» (zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=30603).
Тобто код також має бути як для послуги з оренди майна — 68.20.
- Скажіть будь ласка у нас (ТОВ на загальній системі оподаткування) буде новий вид діяльності транспортні послуг (власний вантажний автомобіль) і експедиторська діяльність. Як вірно встановити коєфіцієнт розподілу витрат. Ми будемо доставляти вантаж як своїм покупцям так і стороннім організаціям. А також будемо забирати власним транспортом товар, який купуємо за кордоном , а потім ця доставка буде лягати нам на собівартість товару.
Витрати, які ви не можете прямо віднести на конкретний об’єкт витрат, слід розподіляти пропорційно базі розподілу, встановленою обліковою політикою підприємства. У цьому питанні можна керуватися Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Мінтрансу від 05.02.2001 № 65. Загалом витрати, які неможливо прямо віднести до певного виду перевезень, розподіляють пропорційно до обсягів перевезень. Водночас, залежно від видів виконуваних перевезень, технічного оснащення рухомого складу та інших умов непрямі витрати п. 58 Методрекомендацій № 65 радить розподіляти між окремими видами перевезень за одним із таких методів: (1) пропорційно до заробітної плати основних працівників; (2) у відповідності з питомою вагою планової суми загальногосподарських витрат у загальній сумі планової собівартості окремих видів перевезень; (3) на 1 гривню фактичних доходів по окремих видах перевезень; (4) пропорційно до суми витрат по інших калькуляційних статтях. Також у якості бази розподілу можна обрати один тонно-кілометр, десять тонно-кілометрів або одну тонну.
- Бухгалтер на випробувальному терміні , якправильно звільнити працівника , причина дуже повільно працює, за цілий день рознесла банк на 3 сторінки. питаю в чому причина такої повільної роботи , відповідь : для мене головне здоров’я.
Звісно, здоров’я — це важливо. Але якщо працівник Вам не підходить, ви маєте право його звільнити за п. 11 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, письмово попередивши його про це за 3 дні. Причому якщо невідповідність виявлена вже на початку проходження випробування, можна не тягнути волинку.
Роботодавець має право звільнити такого працівника, не чекаючи закінчення строку випробування.
При цьому, раджу підтвердити факт його невідповідності дорученій роботі документально, а саме: акти, протоколи, доповідні (службові) записки безпосереднього керівника випробовуваного працівника, в яких зазначені факти невиконання, неякісного або несвоєчасного виконання доручених завдань тощо. Детально уся процедура такого звільнення прописана ось тут: i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2018/october/issue-79/article-39702.html.
- Ми переоцінюємо основні засоби. Знайшли індекс переоцінки, він дорівнює 75 (шляхом ділення справедливої вартості на залишкову). Багато основних засобів з ліквідаційною вартістю. Запитання: чи потрібно перемножувати індекс на ліквідаційну вартість, якщо основний засіб повністю замортизований і в ньому є ліквідаційна вартість?
У разі проведення переоцінки основних засобів переоцінюється первісна вартість та сума зносу (п. 17 НП(С)БО 7). Тобто до ліквідаційної вартості індекс переоцінки не застосовується. Але відповідно до п. 25 НП(С)БО 7 ліквідаційна вартість об’єкта основних засобів переглядається на кінець звітного року у разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання. Тобто стандарт вимагає як мінімум раз на рік (на кінець звітного року) аналізувати, чи відповідає ліквідаційна вартість основних засобів «реальним» даним. Якщо є підстави вважати, що ліквідаційна вартість не відповідає «реальним даним», то її переглядають.
- Питання щодо основних засобів та кредиторської заборгованості. Закриваємо підприємство. У підприємства є заборгованість перед постачальником за основний засіб. І є домовленість про можливість повернення у разі відсутності можливості оплати. Але цей ОЗ наразі експлуатувався та був замортизований. Чи може підприємство повернути постачальнику за ціною закупівлі і що для цього треба зробити?
Звісно, в такому випадку багато залежатиме від домовленостей з постачальником. Якщо існує домовленість з постачальником про можливість повернення йому ОЗ у разі неможливості оплати (і постачальник не вимагає ніякої компенсації за ОЗ, що експлуатувалися), то повернення об’єкта (приміром, оприбуткованого за вартістю 100 000 грн, тобто: Дт 15 — Кт 631 — 100 000, Дт 10 — Кт 15 — 100 000 і повністю замортизованого: Дт 23, 91, 92, 93 — Кт 131 — всього на ті ж 100 000) в бухобліку підприємства відобразиться записами:
— Дт 131 — Кт 10 — 100 000 (списано суму нарахованої амортизації при поверненні ОЗ);
— Дт 631 — Кт 719 — 100 000 (повернено ОЗ постачальнику, відображено дохід у сумі раніше нарахованої амортизації).
До того ж якщо при отриманні об’єкта ОЗ за вхідним ПДВ було відображено ПК (податковий кредит), то при поверненні ОЗ його треба відкоригувати (Дт 641/ПДВ — Кт 631 записом «сторно»). Докладніше про облік повернення ОЗ можна дізнатись у статті «Повернення придбаних основних засобів і МНМА» // «Податки & бухоблік», 2022, № 68, i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2022/september/issue-68/article-122046.html.
- При імпорті товару брокер припустився помилки в ГТД (неправильна валюта) і вказав суму до сплати більше ніж потрібно. ТОВ сплатило податки в повному обсязі. Пізніше податкова ГТД відкоригувала, але гроші повертати відмовилась. Як цю суму прибрати з обліку і на підставі чого?
Наскільки ми правильно зрозуміли, зміни до митної декларації (МД) були внесені вже після завершення митного оформлення товарів. Порядок внесення змін до МД та її відкликання визначено пп. 33 — 38 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабміну від 21.05.2012 №450.
Тож коли після закінчення процедури митного декларування змінюється митна вартість товару, митний орган оформлює аркуш коригування, який є невід’ємною частиною відповідної МД (п. 37 Положення № 450). За вимогами п. 198.2 ПКУ для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту (ПК) є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями (ПЗ) згідно з п. 187.8 ПКУ. Пунктом 201.12 ПКУ визначено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до ПК, вважається МД, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку. Позаяк при митному оформленні товарів, що ввозяться на митну територію України, ви здійснили сплату ПДВ за ПЗ згідно з п. 187.8 ПКУ, то мали повне право на включення такої суми до ПК звітного періоду, в якому відбулося оформлення МД (див. лист ДПСУ від 10.03.2023 № 541/ІПК/99-00-21-03-02-06). Тобто слід відобразити ПК у рядку 11.1, 11.2 чи 11.3 (залежно від ставки ПДВ). Тож сума ПДВ, яку ви перерахували на депозитний рахунок митниці до митного оформлення товару (Дт 377 — Кт 311), фактично вам повернулася у вигляді ПК (Дт 641 ПДВ — Кт 377).
Водночас у періоді, на який припадає дата оформлення аркуша коригування за формою згідно з додатком 4 до Положення № 450 у зв’язку зі зміною (зменшенням) митної вартості товарів ви повинні були відкоригувати ПК з ПДВ і відобразити таке коригування у рядку 11.1, 11.2 чи 11.3 (залежно від ставки ПДВ) декларації на підставі аркуша коригування до МД зі знаком «мінус» (див. БЗ 101.24, Дт 641/ПДВ — Кт 377 методом «червоне сторно»). Відтак, для повернення надміру сплачених сум митних платежів вам слід подати заяву довільної форми на папері або в електронній формі митниці, а не до податкової. Така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених митних платежів (п. 1 розд. III Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Мінфіну від 18.07.2017 № 643). Якщо вимоги пп. 1 — 3 розд. III Порядку № 643 не будуть виконані, тоді митниця надсилає письмову (в паперовому вигляді або електронній формі) обґрунтовану відмову. Таку відмову, звісно, можна оскаржити в адміністративному порядку. Проте на позитивне рішення навряд чи варто розраховувати. Змусити митників повернути кошти можна через суд. Якщо ж і суд вам відмовить, тільки тоді на підставі судового рішення ви спишете таку суму на витрати (Дт 944 — К 377). Інакше доведеться чекати спливу строку давності у 1095 днів (п. 102.1 ПКУ). При розрахунку 1095 днів, які відведені на повернення надміру сплачених до бюджету сум, слід ураховувати як карантинну, так і воєнну призупинку відліку строків (п. 52 прим. 2 та п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
