Відповіді на найпоширеніші запитання бухгалтера (частина 3)

Попередня частина є тут.

• ФОП — єдиноподатник 2 групи займається інтернет-торгівлею (продаж одягу). Згідно з укладеним договором розміщує свій товар на торговельному майданчику «Модна каста». «Модна каста» нараховує своїм постійним клієнтам бонуси. На яку суму ФОП має зробити фіскальний чек, якщо, наприклад, повна вартість товару складає 1000 грн, бонуси «Модної касти» — 200 грн. Клієнт отримує товар на «Новій пошті» з післяплатою і сплачує 800 грн. Як вказати у фіскальному чеку 200 грн?

Якщо ФОП просто покаже в чеку реалізацію за 1000 грн, а на рахунок отримає 800 грн (без необхідності доплати покупцем 200 грн), то фактично тут матиме місце негрошовий розрахунок, який є забороненим для платників єдиного податку (і загрожує скиданням зі спрощеної системи).
Тож у такому випадку краще показувати продаж товару — як реалізацію зі знижкою. Тобто в чеку буде фігурувати продаж товару за 1000 грн і знижка 200 грн. Власне наче сам ФОП продав товар зі знижкою 200 грн, тобто за 800 грн.

• Яка відповідальність, якщо чек ПРРО фіскалізований, але не вкладений в посилку або не відправлений в електронній формі покупцю?

Відповідальність за ненадання покупцю чека РРО/ПРРО така сама, як і за непроведення розрахункової операції через РРО/ПРРО (п. 1 ст. 17 Закону про РРО). Штраф за невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) фіскального чека — 100 % вартості товарів, проданих з порушеннями, якщо порушення, вчинене вперше, або 150 % за кожне наступне порушення. Правда, з 01.08.2023 по 31.07.2025 до ФОП-спрощенців, які не є платниками ПДВ (і не торгують підакцизними товарами, ТСПТ, медвиробами, ліками та ювеліркою), ці штрафи застосовуються в зменшеному розмірі: 25 % вартості товарів, проданих з порушенням, якщо порушення, вчинене вперше, і 50 % за кожне наступне порушення.

• Якщо є графік відпусток, чи потрібна заява від працівника про надання відпустки, чи достатньо наказу?

Згідно зі ст. 10 Закону про відпустки конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну. Для цього оформлюють повідомлення про надання відпустки. Отже, можливі варіанти:

1. Працівник іде у відпустку за графіком, у якому прописані конкретні дати відпустки (наприклад, 01.02.2024 — 14.02.2024) — заява працівника не потрібна, достатньо повідомлення про надання відпустки і наказу про її надання.
2. Працівник іде у відпустку за графіком, але в ньому не прописані конкретні дати надання відпустки, а є лише місяць (наприклад, лютий 2024) — за 3 — 4 тижні до запланованого місяця відпустки направляємо працівнику запит (або інший довільний документ) про те, з якої дати він хотів би піти у відпустку. У цьому запиті рекомендуємо зазначити строк, у який працівник повинен дати відповідь, наприклад, 3 робочих дні. В ідеалі відповідь працівника має бути письмовою (форма довільна). Далі не пізніше ніж за 2 тижні до запланованого місяця початку відпустки надаємо працівнику повідомлення про надання відпустки і далі вже наказ про надання відпустки.
3. Працівник іде у відпустку поза графіком — потрібна заява і на її основі видаємо наказ.
   Повідомлення не надаємо. Із прикладом повідомлення можете ознайомитись за посиланням.

• Якщо налагоджено електронний документообіг, наприклад через Медок або ПАРТНЕР, чи потрібно друкувати первинні документи?

Якщо первинний документ є дійсно електронним (тобто він підписаний електронним підписом осіб, уповноважених на його підписання), то саме електронний примірник документа буде оригіналом первинного документа. Паперова роздруківка документа в цьому випадку буде лише
копією (ст. 7 Закону про електронні документи та електронний документообіг). Тому електронні первинні документи можна не друкувати. Важливо забезпечити зберігання протягом встановлених законодавством строків саме оригіналу документа (тобто в цьому випадку — електронної форми документа). Але треба врахувати, що поки податківці при перевірках просять надати їм паперові копії (роздруківки) електронних документів. Тому треба бути готовим до того, що під час перевірки на вимогу податківців потрібно буде роздрукувати певні документи, складені в електронній формі, і такі «роздруківки» мають бути оформлені як копії («Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії»).

• Продаємо квитки на демонстрацію фільмів. Цікавить ПДВ на цю послугу. Є пільга чи немає? І які умови повинні бути виконані, якщо пільга є? Дякую!

Питання неоднозначне, але, скоріш за все, податківці наполягатимуть на застосуванні ставки 7 %.
Згідно з п. 193.1 ПКУ ця ставка встановлюється по операціях з постачання послуг із розповсюдження, демонстрування, публічного сповіщення і публічного показу фільмів, адаптованих відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху.
Хоча логічно було б застосовувати пільгу з п. 13-2 підрозділу 2 розділу XX ПКУ: тимчасово, з 1 січня 2023 року до 1 січня 2025 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження та показу демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів та іноземних фільмів, які дубльовані, озвучені
державною мовою на території України, за умови, що такі національні фільми та іноземні фільми адаптовані відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху.

• Чи потрібно подавати авансовий звіт підзвітній особі про відрядження, якщо виплачуються тільки добові. Ніяких витрат більше немає?

Не потрібно, якщо сума добових не перевищує неоподатковувану межу (у 2024 році — 710 грн) та немає інших підстав для подання авансового звіту. Відповідно до п.п. 170.9.4 ПКУ Звіт про використання коштів / електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт (авансовий звіт), обов’язково подавати у випадках:
— наявності оподатковуваного доходу, визначеного відповідно до п.п. 170.9.1 ПКУ, з метою розрахунку суми податку (ним можуть бути сума перевищення добових над неоподатковуваним розміром);
— використання платником податку готівки понад суму добових (включаючи отриману із застосуванням платіжних інструментів).
Крім того, авансовий звіт не складається та не подається у разі застосування підзвітною особою корпоративних чи особистих платіжних інструментів (або їх реквізитів) для проведення розрахунків у безготівковій формі та/або для отримання готівки в межах суми добових за відсутності оподатковуваного доходу.
Також вам може бути корисною стаття за посиланням.

• Чи є розрахунковою операція: гроші надходять на банківський рахунок IBAN 2600 з транзит. рахунку 2902?

Всі гроші врешті-решт надходять на банк. рах. IBAN 2600. Запитання не в тому, звідки вони надходять, а ЯК САМЕ вони туди надходять. Якщо ви надали покупцеві рахунок із реквізитами свого поточн. рахунку у форматі IBAN і інших способів оплати йому не пропонували, то така оплата не належатиме до розрахункових операцій і фіскалізувати її не треба. Деталі в «Податки & бухоблік», 2023, № 61.

• ТОВ, платник єдиного податку третьої групи, має намір надати іншій юрособі безвідсоткову поворотну фінансову позику. Чи підпадає безвідсоткова поворотна позика під діяльність фінансового посередництва згідно з п. 291.5 ПКУ?

Якщо мова про юросіб на єдиному податку, то податківці традиційно дозволяли їм разово/епізодично (!) надавати безвідсоткову поворотну фінансову позику. А от такі операції на постійній основі схильні були відносити до фінансового посередництва. «Діяльність юридичної особи — платника єдиного податку третьої групи з надання безповоротної та поворотної фінансової допомоги іншим юридичним особам на постійній основі може розглядатися як фінансове посередництво».
Втім з 01.01.2024 податківці перевели свої роз’яснення до складу нечинних. Чому? Через те що вони в них посилалися на визначення «фінансового посередництва» із ст. 333 ГКУ, а тепер ст. 333 з ГКУ виключена. Але чи це змінює щось принципово? На наш погляд, ні. Адже якщо мова про посередництво (фінансове посередництво), то вочевидь, як і раніше, маються на увазі операції з коштами, залученими від третіх осіб.
Більш того, раніше податківці основну увагу приділяли питанню «разовості — здійсненню діяльності на постійний основі». Також, як і раніше, може діяти аргумент (на який звертали увагу податківці), що разова операція — не є власне діяльністю.
Тож, вважаємо, епізодичне надання безвідсоткової поворотної позики не є фінансовим посередництвом і не призводить до негативних наслідків для платника єдиного податку — юрособи.

• Згідно зі змінами компенсація за невикористану відпустку обчислюється із заробітку за 2023, запитання: якщо, окрім невикористаної відпустки за 2023, на момент звільнення є надміру використана відпустка за 2024: який розрахунок слід застосовувати (із розрахунку середнього заробітку за 2023 чи річний період, що передує даті настання відпустки) для утримання від’ємного значення надміру використаної відпустки? — а може, утримувати при звільненні суму за дні надміру використаної відпустки в тому ж розмірі, в якому вони були виплачені при наданні останньої відпустки, незалежно від того, в якому році це було (2022, 2023)?

Для початку хочу звернути вашу увагу на те, що з виплат, нарахованих у 2023 році, обчислюють середню зарплату для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31.12.2023. Щодо запитання. При обчисленні суми відпускних, які були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року та підлягають утриманню при звільненні, слід кількість надміру використаних днів відпустки помножити на середньоденну зарплату, виходячи з якої розрахували відпускні при наданні відпустки. Тобто не потрібно визначати нову середню на час звільнення. У розрахунку бере участь середня, за якою були розраховані відпускні на момент їх надання. Наприклад, працівник перебував у відпустці в січні 2024 року. Сума середньоденної зарплати, виходячи з якої були обчислені такі січневі відпускні, — 600 грн. В лютому 2024 року працівник звільняється. При проведенні остаточного розрахунку виявлено, що він надміру використав 6 днів щорічної відпустки, в якій перебував у січні 2024 року. Сума відпускних, що повинна бути відрахована з зарплати працівника: 6 х 600 = 3600 грн. Нову середню не обчислюємо.

• Як розраховувати резерв відпустки станом на 01.01.2024: якщо у співробітника налічується невикористана відпустка за 2022 та за 2023: середній заробіток за 2023 для обчислення загальної (за 2022-2023) кількості невикористаної відпустки та ЄСВ до нього чи лише за період 2023?

На підприємстві до цього створювався резерв відпусток? Якщо так, то станом на 31.12.2023 проводиться інвентаризація резерву. Для визначення суми резерву станом на 31.12.2023 беруться всі не використані станом на 31.12.2023 дні відпустки (що підлягають накопиченню), тобто і невикористані дні відпустки за попередні роки (тобто і за 2022 рік). Кількість всіх днів не використаних працівником відпусток (у т. ч. і за попередні роки) множимо на середньоденну зарплату за 2023 рік та на коефіцієнт ЄСВ.
Суть така. За відпустками 2022 року в 2022 році мав нараховуватися резерв і відповідно ці суми потрапили у витрати 2022 року. Станом на 31.12.2022 за всіма невикористаними днями відпустки повинен бути перерахований резерв, виходячи з середньоденної зарплати за 2022 рік. Станом на 31.12.2023 проводиться перерахунок всіх невикористаних днів відпусток, виходячи з середньоденної зарплати працівника за 2023 рік.

• Номінальна вартість знаків поштової оплати після дати її оплати зросла. Запитання: чи потрібно їх переоцінювати для правильного відображення в обліку витрат на поштові відправлення з використанням цих марок (які проводки при цьому та як правильно це задокументувати)?

Поштові марки є грошовими документами і мають зберігатися у касі підприємства (Інструкція № 291). Іх обліковують на субрахунку 331 «Грошові документи в національній валюті». Відображають поштові марки в бухобліку за номінальною вартістю, за якою їх було придбано. Тобто за сумою грошових коштів, які було фактично витрачено на придбання таких поштових марок. Адже саме за номінальною вартістю здійснюється реалізація поштових марок призначеним оператором поштового зв’язку. Переоцінка (дооцінка, уцінка) грошових документів нормативними актами з бухобліку не передбачена. Та й згідно з бухпринципом «обачності» — методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства (п. 6 розд. ІІІ НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»).
Тож переоцінювати поштові марки у зв’язку зі зростанням номінальної вартості після їх придбання не слід. Витрати на поштові відправлення з використанням цих марок правильно будуть відображені в обліку саме за вартістю їх придбання.

• ФОП 2 гр. торгует товаром (не ювелирка, не сложнобытовой и т. д.), оплату получает на расчетный счет в формате АЙБАН напрямую и наложенным платежом, который перечисляет НОВА ПЕЙ тоже на расчетный счет. Налички, терминала и интернетэквайринга нет. Нужен ли РРО или ПРРО, если по сути нет расчетной операции в трактовке Закона об РРО. Хоть налоговая и настаивает на применении РРО в своих ИПК.

1. В частині тих розрахунків, які здійснюються за алгоритмом «ФОП надає покупцю реквізити свого поточного рахунку у форматі IBAN, і він за ними сплачує», податківці згодні, що їх не обов’язково проводити через РРО/ПРРО. Навіть якщо доставка через ту ж «Нову пошту».
2. В частині доставки товарів через експедиторів/логістичні компанії (наприклад, «Нову пошту») і отриманням постоплати від фінансових посередників (наприклад, «Нова Пей»), податківці наполягають на застосуванні РРО/ПРРО. Фактично вони вимагають пробити через РРО/ПРРО відвантаження товару.
3. Звільнення від РРО-штрафів наразі діє вибірково — лише якщо порушення вчинено на території, що має «пільговий» статус (можливих бойових дій, активних бойових дій, тимчасово окупована).
4. Якщо порушення вчинено не на території, що має «пільговий» статус, і ФОП оштрафують — то теоретично (!) можна розраховувати на судовий захист. Бо дійсно тут немає ані готівкового, ані карткового розрахунку. Але ми маємо дуже великі сумніви, що суд стане на бік ФОП. Скоріше, він стане на бік податківців (судячи з аналізу минулої судової практики за схожими кейсами). Тож можна порадити все ж дослухатися до вимог податківців.

• При прийнятті працівника на дистанційну роботу роботодавець має компенсувати йому використання домашньої комп’ютерної техніки, моб. зв’язку. Чи можна це включити в оплату праці, чи обов’язково виділяти окремим пунктом та зазначати суму відшкодування?

Відповідно до ст. 60-1 КЗпП порядок і строки виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших, пов’язаних з виконанням дистанційної роботи витрат визначаються трудовим договором про дистанційну роботу. Тож вважаємо, що роботодавець самостійно (за погодженням із працівником) визначає, як саме буде проводитись компенсація. При цьому слід врахувати: виокремлена сума компенсації вважатиметься додатковим благом із відповідним оподаткуванням ПДФО та ВЗ, але водночас не буде базою для нарахування ЄСВ (оскільки не входить до фонду оплати праці за п.п. 3.22 Інструкції зі статистики зарплати № 5, як компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного інструменту та особистого транспорту).

• Якщо після дистанційної роботи працівник виходить на роботу в офіс — письмовий трудовий договір припиняється чи до нього вносяться зміни додатковою угодою, що робота перестає бути дистанційною? Або просто видається наказ про зміну форми організації роботи? Або потрібно і додаткову угоду до договору, і наказ?

Якщо роботодавець запровадив дистанційну роботу тільки наказом, то для відновлення звичайного режиму роботи достатньо заяви від працівника (якщо ініціатива виходить від нього), а від роботодавця — видати наказ (розпорядження) про припинення дистанційної роботи. Якщо ж дистанційна робота була оформлена письмовим трудовим договором, то до нього треба внести зміни додатковою угодою і оформити наказ.

• Накази про штатний розклад віднесено до кадрових з тривалим терміном зберігання на підприємствах, що не створюють документи НАФ. Інші підприємства відносять їх до адміністративних наказів з 3 роками зберігання. Які це інші підприємства? І чи потрібно звичайному ТОВ (надання послуг) відносити такі накази до кадрових? Чи можна продовжувати їх ведення, як адміністративних? Бо це різні журнали реєстрацій наказів.

До наказів з кадрових питань належать накази, перелічені у п.п. «б» п. 16 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберіганні документів, затвердженого наказом Мін’юсту від 12.04.2012 № 578/5 (далі — Перелік № 578). А саме: про прийняття на роботу, звільнення, переведення, переміщення, оплату праці тощо. Наказ про затвердження штатного розпису у цьому підпункті не згадується. Отже, він не є наказом з кадрових питань. Такі накази належать до наказів з основної діяльності. Для підприємств, у діяльності яких не створюються документи Національного архівного фонду, строк зберігання наказів з основної діяльності — до ліквідації підприємства (п.п. «а» п. 16 Переліку № 578). Також нагадаємо: самі штатні розписи на таких підприємствах (якщо вони самостійно складають та затверджують ці документи) повинні зберігатися протягом 75 років (п.п. «а» п. 37 Переліку № 578). Крім того, зверніть увагу: штатні розписи можуть затверджуватися безпосередньо грифом затвердження, що знімає питання щодо строків і порядку зберігання наказів.

• Якщо працівник зникає — не виходить на роботу, не відповідає на дзвінки, немає за місцем проживання, як довго ми в табелі ставимо «нз» та чекаємо його? Листи з повідомленням повертаються назад через відсутність адресата. Чи можна звільнити за прогул і через який проміжок часу? Акти про відсутність на роботі складаються кожного тижня, ведеться табель.

Ні, за прогул такого працівника звільнити не можна. Оскільки підставою для звільнення за прогул є встановлена роботодавцем відсутність працівника на роботі саме з причин, які не є поважними. Тобто поки працівник не надасть пояснення (або відмовиться їх надавати, що буде заактовано), а роботодавець не визначить такі причини неповажними, звільнити за прогул не можна. Разом з тим у вашій ситуації можна розглянути іншу підставу для звільнення — п. 8 прим. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП — відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад 4 місяці поспіль. Зверніть увагу на те, що для припинення трудового договору за цією підставою одночасно мають бути дотримані дві умови: (1) фактична відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці поспіль + (2) у роботодавця немає інформації про причини такої відсутності. Причина відсутності на роботі не має значення для звільнення на підставі п. 8 прим. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП. Тобто навіть якщо згодом з’ясується, що причина була поважною, на факт звільнення це не вплине. Головне, що роботодавець протягом періоду, який перевищує 4 місяці, не мав інформації про те, чому працівник відсутній на робочому місці. Зауважу, що для підтвердження того, що працівник не виходить на зв’язок, можна декілька разів зателефонувати працівнику. Якщо він не відповість, скласти акти.

• Должна ли фирма-единщик вести учет ГСМ, вести путевые листы и расчеты по списанию топлива?

За приписами ч. 1 ст. 2 Закону про бухоблік він поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності (далі — підприємства), які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність. А за вимогами: ч. 2 ст. 3 Закону про бухоблік — бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку; ч. 1 ст. 8 Закону про бухоблік — бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації; ч. 1 ст. 9 Закону про бухоблік — підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Тобто Закон про бухоблік зобов’язує всі без виключення підприємства вести бухгалтерський облік за встановленими правилами.
При цьому не має ніякого значення, на якій системі оподаткування перебуває підприємство — загальній чи спрощеній. Відтак, фірма-єдиноподатник має вести облік ПММ, складати подорожні листи (або їх аналоги) і розрахунок витрат пального.

• На основании каких нормативных документов ТОВ на едином налоге рассчитывать норму использования топлива на трактор и коефициенты (в зависимости от вида работ, скорости, грунта)?

На жаль, не існує затверджених у нормативних актах норм витрат пального на сільгосптехніку на різні сільгоспроботи. Тому тут або ви самостійно на основі проведених досліджень визначаєте норму, або можете взяти норму із довідників, які розроблені НДІ «Украгропромпродуктивність», у них є норми для різних видів сільгоспробіт по зонах (степ, лісостеп тощо) і для різних видів техніки. Можна навіть замовити у них розробку норм. Але це все не безкоштовно. Після того як визначитеся з нормами, затвердіть їх своїм наказом і використовуйте.

• Чи повинен резидент Дія Сіті, при формуванні резерву відпусток по співробітникам, створювати резерв по ЄСВ? Бо все одно сума внеску ЄСВ завжди дорівнюватиме мінімальному внеску.

Враховувати при формуванні резерву відпусток відповідні суми відрахувань на ЄСВ вимагають п. 13 НП(С)БО 11 та Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 № 291. Виключень для резидентів Дія Сіті законодавство не передбачає.
Зовсім не розраховувати резерв відпусток мають право мікропідприємства та непідприємницькі товариства (п. 7 розд. І НП(С)БО 25). Зважаючи на особливості сплати ЄСВ резидентами Дія Сіті, для визначення щомісячної суми відрахувань на резерв відпусток можна використовувати таку формулу:
РВ = ЗП х (Кр + К1ЄСВ), де РВ — сума щомісячних відрахувань на створення резерву відпусток, грн; ЗП — сума фактично нарахованої заробітної плати за місяць (без урахування відпускних та компенсації за невикористану відпустку), грн; Кр — коефіцієнт резервування. Його визначають як відношення річної планової суми на оплату відпусток (Вп) до загального планового фонду оплати праці (ФОПп) без урахування відпускних та компенсації за невикористану відпустку, тобто за формулою: Кр = Вп : ФОПп; К1ЄСВ — коефіцієнт, що збільшує резерв відпусток на суму ЄСВ. Цей коефіцієнт визначаємо так: К1ЄСВ = ЄСВп : ФОПп, де ЄСВп — планова річна сума ЄСВ виходячи з мінімальної заробітної плати на кожного працівника резидента Дія Сіті, яка буде нарахована від суми відпускних; ФОПп — загальний річний плановий фонд оплати праці (без урахування відпускних та компенсації за невикористану відпустку). Детальніше про порядок формування резерву відпусток резидентами Дія Сіті див. у статті «Відпускний резерв у резидентів Дія Сіті» // «Податки & бухоблік», 2023, № 34.

• Підприємство має кредит з банком, за умовами якого протягом періоду повної компенсації сплата процентів здійснюється Фондом розвитку підприємництва. Банк сам списує кошти (%) в повній необхідній сумі з Рахунку ескроу. Чи потрібно підприємству розраховувати та відображати в бухобліку нарахування % та компенсацію Фондом? і якщо потрібно, то які документи потрібно мати для підтвердження нарахування та компенсації %? Чи повинні суми нарахованих відсотків та отриманої компенсації бути однаковими чи будуть відрізнятися залежно від періоду отримання банком допомоги (сальдо рахунку 684)?

Вам потрібно в обліку показати нарахування повного розміру відсотків за кредит, тобто як ті, що платите самі, так і ті, що компенсує Фонд (Дт 951 — Кт 684). Кошти, які компенсує Фонд для покриття відсотків за кредитом, слід показувати як цільове фінансування із визнанням доходу (Дт 684 — Кт 482 і Дт 482 — Кт 719). Документом про нарахування відсотків будуть довідки, отримані від банку про нарахування відсотків і погашення певної їх частини Фондом. Суми компенсації і нарахованих відсотків можуть не збігатися. Все залежить від того, як своєчасно відбувається компенсація відсотків.

Продовження дивіться тут.