Воєнна інвентаризація розрахунків: 3 нюанси

Автор | 26.05.2023

Цьогоріч інвентаризація має гіркий присмак — її ми проводимо в умовах воєнного стану.

Як заморожування перебігу строку позовної давності на час війни позначилося на інвентаризації розрахунків?

Що робити із заборгованостями контрагентів з ерефії та білорусі?

Інше

А якщо контрагент перебуває на тимчасово окупованій території?

Відповіді на ці запитання в цьому відео:

Позовна давність — карантин та війна

Під час інвентаризації розрахунків наша задача — виявити суми дебіторської і кредиторської заборгованостей, щодо яких минув строк позовної давності. Тобто ті активи і зобов’язання, які не відповідають критеріям визнання.

Нагадаю! Загальний строк позовної давності становить 3 роки. А у ЗЕД-відносинах — 4 роки.

Але під час карантину позовну давність продовжили на строк його дії.

Усі, без винятку, строки позовної давності продовжили і на період воєнного стану. А він розпочався 24 лютого.

Тож на період з 12.03.2020 і по кінець воєнного стану строки позовної давності, встановленні Цивільним кодексом, призупинені.

Як, з огляду на це, рахувати строки позовної давності?

Тут все залежить від того, коли розпочався відлік строку позовної давності.

Якщо така подія сталася до 12 березня 2020 року, то до тих днів, які вже спливли, додаємо:

— весь період карантину і дні воєнного стану понад карантин (якщо він закінчиться пізніше за карантин)

та

— дні зі «стандартного» строку позовної давності, що залишилися після спливу періоду до 12.03.2020.

Якщо відлік строку позовної давності припав на період після 12 березня 2020 року, то до нього ми додаємо весь період карантину.

Якщо ж воєнний стан закінчиться пізніше за карантин, то додаватимемо ще й дні, які припали на воєнний стан понад карантин. Тобто у цьому випадку строк позовної давності почнемо відлічувати від дня закінчення карантину або від дня скасування воєнного стану (якщо він закінчиться пізніше за карантин).

За ситуації, коли відлік строку позовної давності був перерваний (сторони підписали акт звірки), то після цієї події такий строк починає відлічуватися заново.

Отже до того часу, доки не спливе строк позовної давності, визнавати дебіторську заборгованість безнадійною та списувати її на витрати чи за рахунок резерву сумнівних боргів, а також визнавати дохід від кредиторської заборгованості зарано.

Контрагенти з рф та рб 

Ще з першого дня війни НБУ заборонив валютні операції:

— по перше, з використанням російських рублів та білоруських рублів;

— по-друге, зі здійснення банками переказів в гривнях та іноземній валюті, ініційованих особами, які мають місцезнаходження в російській федерації або в республіці білорусь;

— по-третє, із зарахування надходжень на рахунки таких осіб в банках України.

Водночас Кабмін заборонив виконання будь-яких зобов’язань, кредиторами за якими є фізичні та юридичні особи — резиденти російської федерації.

Зауважте! Перелічені заборони мають тимчасовий характер. Тож наразі підстав передчасно списувати дебіторську та кредиторську заборгованості у російських і білоруських рублях з балансу немає. Адже подальша доля таких заборгованостей законодавчо ще не вирішена.

Втім, поточну фінансову дебіторську заборгованість можна визнати сумнівною (є ймовірність її непогашення) і створити під неї резерв сумнівних боргів. А довгострокову дебіторську заборгованість і довгострокові зобов’язання оцінити за їх теперішньою вартістю.

Також врахуйте! Щодо таких заборгованостей на період воєнного стану строки позовної давності можуть бути продовжені. Але не автоматично, а лише у разі доведення форс-мажору за кожним конкретним ЗЕД-контрактом.

Контрагент з окупованої території

Деякі контрагенти не можуть підписати акт звірки, позаяк знаходяться на тимчасово окупованій території і не мають доступу до своїх первинних документів та регістрів бухобліку. Що робити у такому разі?

Тоді діємо за загальним правилом інвентаризації розрахунків. А саме у разі, коли до кінця звітного періоду розрахунки з дебіторами і кредиторами залишились неузгодженими, кожна сторона відображає їх в сумах, що визнаються нею правильними.

Відтак, дебіторську і кредиторську заборгованості з такими контрагентами відображаємо в сумах, що випливають із записів у бухгалтерському обліку. Водночас щодо дебіторської заборгованості можна скористатися інструментом знецінення активів — під фінансову поточну створити резерв сумнівних боргів, а довгострокову оцінити за теперішньою вартістю.

Принагідно нагадаю, що підприємства з тимчасово окупованої території та з районів бойових дій зобов’язані проінвентаризувати розрахунки станом на 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди для доступу до первинки і регістрів бухобліку. Зауважте! Ідеться не про вилучення територіальної громади з Переліку тимчасово окупованих територій, а саме про фактичну можливість безперешкодного і безпечного доступу деокупованого підприємства, з яким потрібно підписати акт звірки. Рішення про те, чи зникли перешкоди і чи відновився безпечний доступ, приймає керівник звільненого підприємства.

Якнайшвидшого миру нам всім! Аби ці воєнні нюанси залишилися у минулому!

Справжній бухобліку

Інше