З 1 квітня акти без підпису: як тепер працювати?

📝 Сьогодні поговоримо про важливу зміну, яка вже офіційно запрацює з 1 квітня 2026 року. Йдеться про акти виконаних робіт, наданих послуг та оренди — тепер їх можна складати без підпису замовника. Закон від 24.02.2026 № 4791-ІХ, вже підписано і опубліковано 17 березня 2026 року. А як це все повинно працювати на практиці?  

Почнемо з головного. Акт як первинний документ ніхто не скасовував. Його, як і раніше, потрібно складати і передавати замовнику.

Які реквізити можна НЕ зазначати в акті

❌ Посада відповідальної особи зі сторони ЗАМОВНИКА ❌ Прізвище відповідальної особи зі сторони ЗАМОВНИКА ❌ Підпис або інші дані для ідентифікації зі сторони ЗАМОВНИКА  ❗ Всі інші реквізити первинного документу мають бути

Але тепер допускається, що зі сторони замовника в акті може не бути: посади та прізвища відповідальної особи;  і головне — підпису або інших ідентифікаційних даних. Всі інші дані первинного документу в акті мають бути.

Важливо: це правило працює не для всіх документів, а тільки для: послуг, робіт, оренди. І тільки щодо підпису саме замовника.

Умови (без акта можна)

Тепер про ключові умови.

Перша і найважливіша — це договір.
Можливість складання актів без підпису замовника обов’язково має бути прописана в письмовому договорі між сторонами. Без цього правило не працює.

Друга умова — в акті має бути чітко зазначено період або дата, коли фактично були надані послуги чи виконані роботи. І тут важливий нюанс: однієї лише дати складання акта недостатньо. В ньому  потрібно окремо прописати, коли саме була виконана операція. Це потрібно для правильного відображення в обліку.

Третій момент — відображення в обліку. Операція має бути відображена саме в тому періоді, коли вона фактично відбулася. Тут орієнтуємось саме на період здійснення, зазначений в первинному документі. Адже сторони договору не можуть контролювати у якому саме періоді контрагент фактично відобразив операцію у своєму обліку. Але це не нове правило — це загальний принцип бухгалтерського обліку.

Без акта не можна

Важливо: є винятки. Односторонні акти не можна застосовувати, якщо:

• оплата йде за рахунок публічних коштів; це оренда державного або комунального майна;
• будівельний підряд;
• проектно-вишукувальні роботи;
• благодійна або гуманітарна допомога.

У цих випадках підпис обох сторін обов’язковий.

Відповіді на запитання

Тепер відповідаємо на запитання. Головне з них – що реально змінилося?

Багато хто каже: «Але ж і раніше були акти без підпису замовника». Так, дійсно, були. Закон допускав їх, наприклад, у будівельному підряді, а судова практика поширила цей підхід і на інші роботи та послуги. Тобто відсутність підпису не означала, що операції не було.

З точки зору бухобліку теж нічого нового: головне — це реальність операції, а не підпис.
Операції відображаються в періоді їх здійснення — навіть якщо документ ще не отримано. А за потреби можна скласти внутрішній акт. Тобто механізм існував і раніше. Але була проблема: акт без підпису замовника формально не відповідав вимогам до первинного документа. Що змінилося зараз? Тепер це прямо врегульовано законом.

Акт без підпису замовника — офіційно вважається належно оформленим первинним документом.

Як це працює на практиці? Якщо в договорі передбачено одностороннє підписання — акт одразу є повноцінним документом. Якщо ні — можна діяти як і раніше: або через норми цивільного права і судову практику, або через внутрішній акт.

Чи є податкові ризики?

Ні, сам по собі акт без підпису замовника не створює ризиків. Як і раніше, головне — це реальність операції. Податкова дивиться не на підпис, а на те: чи були ресурси для виконання робіт, чи є рух активів, чи підтверджується факт операції іншими даними. Навіть двосторонній акт не врятує, якщо операція фіктивна.

Чи можна застосовувати це тільки для тривалих послуг?

Відповідь – “Ні”. Хоча логіка закону — спростити документообіг для регулярних послуг, таких як: бухгалтерське обслуговування, оренда, підписки, інтернет, сервіси, але обмеження немає. Тобто правило можна застосовувати і до разових послуг або робіт.

Як тоді підтверджується приймання послуг? Фактично працює така логіка: є акт → він направлений замовнику → немає заперечень → послуги вважаються прийнятими.

Тому в договорі бажано прописати строк для подання претензій, і що буде, якщо їх не подали.

А про те, чи можуть ці норми застосовувати ФОП, що робити уже з діючими договорами, а також про важливий момент — розблокування податкових накладних дивіться у відео, а також читайте у статті “Акти без підпису замовника: з 1 квітня вже в дії! Запитання-відповіді” // “Податки & бухоблік”, 2026, № 23.