Теми статей

Запит від фіскалів: не збігаються ПДВшні показники з доходами ФОП

Чи є помилка? Одразу зазначимо: жодної облікової помилки тут може і не бути. Розбіжності між сумою доходу в декларації про майновий стан і доходи (далі — декларація про доходи) і обсягами ПДВ-постачань можуть бути цілком обґрунтованими. Адже ПКУ встановлює різні правила для визнання доходу і податкових зобов’язань з ПДВ. Тому такі показники взагалі-то не є порівнянними.

Так, доходи від продажу товарів/послуг ФОП-загальносистемник відповідно до п. 177.2 ПКУ визнає «за касовим методом» — на дату отримання коштів (чи надходжень у негрошовій формі). У той час як податкові зобов’язання з ПДВ у загальному випадку нараховуються за правилом «першої події» (п. 187.1 ПКУ).

Наприклад, ФОП відвантажив товар покупцю у грудні 2021 року, а оплату за нього отримав від покупця у січні наступного року. ПДВ-зобов’язання в цьому випадку виникли у грудні 2021 року, а дохід ФОП визнає у січні наступного (2022) року — за датою отримання оплати.

Єдиний податок

Інший приклад. ФОП здійснює продаж товарів на експорт. Оплату за товар він отримав від нерезидента у 2021 році, а відвантаження товару відбулося вже у 2022 році. У цьому випадку:

— дохід виник у 2021 році — за датою отримання коштів;

— податкові зобов’язання з ПДВ визначаються за датою оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України (п. 187.1 ПКУ). Тобто виникли у 2022 році.

Отже,

розбіжність між даними декларації про доходи і обсягами постачань за даними декларацій з ПДВ та/або даними ЄРПН не є свідченням наявності порушень

До речі, жоден нормативний документ не вимагає співставлень цих показників. Якщо ми подивимося, для прикладу, Порядок № 524*, яким податківці керуються при формуванні плану-графіка перевірок, то там серед показників «ризиковості» ФОП є «наявність розбіжностей між задекларованою сумою загального оподатковуваного доходу або ПДВ та сумою розрахункових операцій, проведених із застосуванням РРО, в обсязі, що перевищує 10 відсотків».

* Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затверджений наказом Мінфіну від 02.06.2015 № 524.

А ось про розбіжність між сумами доходу і ПДВ (обсягами ПДВ-постачань) там не сказано нічого. Це ще раз підтверджує, що і податківці визнають, що сама по собі така розбіжність не свідчить про наявність порушень/приховування доходів тощо.

Чи законний у такому випадку запит податківців? Варто звернути увагу, що з 01.01.2022 п. 73.3 ПКУ дозволяє податківцям направляти запити платникам і у випадку виявлення фактів, які можуть (!) свідчити про наявність порушень. До 01.01.2022 було — при виявленні фактів, які свідчать про порушення.

Тобто зараз для направлення запиту податківцям зовсім не обов’язково наводити факти вчинення платником порушення. Достатньо того, що податківці вважають, що таке порушення може (!) бути. Щоправда, в будь-якому випадку в запиті повинні зазначатися конкретні факти, які можуть говорити про порушення, з посиланнями на ту чи іншу інформацію. Хоча вони й будуть з відтінком підозри. Цей момент визнають і податківці в інформаційному листі від 01.02.2022 № 2/2022. Формулювання п. 73.3 ПКУ натякає на те, що в запиті податківці мають сформулювати порушення, у вчиненні якого «підозрюється» платник (наприклад, виявлені розбіжності можуть бути свідченням заниження доходу і т. п.).

Отже, дійсно, наразі ПКУ дозволяє податківцям направляти запити на отримання подібної інформації про розбіжності в даних декларацій.

Чи відповідати на запит податківців? Якщо це дійсно запит (складений відповідно до вимог п. 73.3 ПКУ), а не якийсь незрозумілий PDF-лист, який надійшов на електронну пошту, то, звісно, на такий запит варто відреагувати. За загальними вимогами — строк відповіді на запит — 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Щоправда, поки що у нас

діє призупинення строків щодо надання відповідей на запити податківців (за деякими винятками)

Тут можна дискутувати, якою саме нормою воно (призупинення) встановлене: «воєнним» п. 69.9 підрозд. 10 розд. XX ПКУ чи ще «карантинним» п. 528 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (див. із цього приводу статтю «Відновлення строків подання податківцям документів (повідомлень) та Ко» // «Податки & бухоблік», 2022, № 89).

Втім навіть за фіскального підходу, що працює саме «карантинний» п. 528 підрозд. 10 розд. XX ПКУ», наш випадок все одно потрапляє під призупинення строків!

Аналогічно поки що діє мораторій і на проведення більшості позапланових документальних перевірок. Наразі вони дозволені стосовно деяких питань і нашого випадку теж не стосуються!

Отже,

якщо ви не вкладетеся в строк «15 робочих днів» для відповіді на запит, то зараз нічого за це поки що не буде

Але зазначимо, що в планах уряду відновити перебіг строків відповідей на всі податкові запити з 01.07.2023. З цієї дати також планують відновити і всі види перевірок (детальніше про плани уряду дивіться в статті «Скасування спецЄП, відновлення перевірок та штрафів: законопроєкт від Уряду» // «Податки & бухоблік», 2023, № 4). Щодо можливості призначити позапланову перевірку, якщо відповідь на запит буде не надана або вона не влаштує перевіряючих, то тут варто звернути увагу на таке.

Незважаючи на те, що п. 73.3 ПКУ говорить, що податківці мають право направити запит платнику у випадку виявлення фактів, які тільки можуть свідчити про порушення,

п.п. 78.1.8 ПКУ, як і раніше, надає податківцям право здійснити позапланову перевірку, тільки якщо у податківців є інформація, яка свідчить, що платник уже вчинив порушення

Тобто, формально, якщо у податківців є тільки підозра про вчинення порушення, то призначити позапланову перевірку вони не мають права. Такий висновок прослідковується і в рішенні Дніпропетровського окружного адмінсуду від 13.02.2023 у справі № 160/18694/22.

Щоправда, навряд чи це зупинить податківців, якщо вони забажають призначити позапланову перевірку платника. Незаконність такої перевірки, скоріш за все, доведеться доводити в суді.

Також зазначимо, що, як ми вже сказали раніше, наразі на більшість позапланових перевірок поки що діє мораторій. Але податківці формальну відписку у відповідь на запит можуть використати як привід призначити позапланову перевірку вже після закінчення мораторію. Тож обережним платникам краще все ж запити податківців не ігнорувати і формальними «відписками» не обмежуватися.

Як відповісти на запит податківців? Можна:

Варіант 1. Написати формальну відписку, що розбіжність викликана тим, що ПКУ встановлює різні правила визнання доходів і податкових зобов’язань з ПДВ. І не розшифровувати, які саме операції викликали таку розбіжність. Але

навряд чи така формальна відписка сподобається податківцям

І, як було сказано вище, податківці можуть використати це як привід призначити позапланову перевірку вже після закінчення мораторію не перевірки.

Варіант 2. Проаналізувати, які операції викликали розбіжність і у відповіді на запит розшифрувати такі операції, додавши копії документів за цими операціями.

Наприклад. За даними декларації про майновий стан, обсяг доходу ФОП-загальносистемника за 2021 рік склав 1 000 000 грн, а за даними ЄРПН (даними зареєстрованих ПН; гр. 10) обсяг постачання за 2021 рік склав 1 300 000 грн.

Розбіжність викликана тим, що ФОП у грудні 2021 році відвантажив товар на експорт покупцю, а оплату за нього отримав у січні 2022 року.

У такому разі відповідь на запит податківців може бути сформульована приблизно так:

«У відповідь на ваш запит повідомляю, що наявна розбіжність не пов’язана з порушенням податкового законодавства, а викликана тим, що ПКУ встановлює різні принципи визначення доходу і податкових зобов’язань з ПДВ.

Розбіжність викликана операцією експорту.

12.12.2021 контрагенту «назва» було відвантажено товар на експорт на суму «…», що підтверджується даними митної декларації («дата, номер»). Відповідно до п. 187.1 ПКУ податкові зобов’язання з ПДВ у разі експорту товарів виникають на дату оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України. Тобто податкові зобов’язання з ПДВ за цією операцію виникли у грудні 2021 року. Обсяги постачання за операцію задекларовані в повній сумі в декларації з ПДВ за грудень 2021 року. На цю операцію складена та вчасно зареєстрована податкова накладна («дата, номер»).

Оплата за товар від нерезидента в сумі «…» була отримана 10 січня 2022 року (що підтверджується випискою банку («дата, номер»). Відповідно до вимог п. 177.2 ПКУ для ФОП на загальній системі оподаткування датою формування доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу). Отже, підстав для визнання в 2021 році доходу за здійсненою операцію експорту відповідно до вимог ПКУ ще не виникло. Дохід за правилам ПКУ буде відображено в декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік.

На підтвердження викладених фактів надаю копії наступних документів:

1) копію митної декларації («дата; номер»);

2) копію виписки банку («дата; номер»);

3) договір на постачання (у разі наявності)».

Висновки

  • Розбіжності між даними декларації про доходи ФОП-загальносистемника і обсягами постачань за даними декларацій з ПДВ та/або даними ЄРПН не є свідченням наявності порушень. Вони можуть бути викликані вимогами ПКУ до визнання доходів та податкових зобов’язань з ПДВ.
  • ПКУ надає право податківцям направляти платникам запити при виявленні фактів, які можуть свідчити про наявність порушень. Тобто достатньо того, що податківці вважають, що таке порушення може бути. Разом із тим контролюючий орган у запиті має обов’язково зазначити, які саме факти виявлені, а також порушення, яке вони підозрюють.
  • Наразі діє «заморозка» строків щодо відповідей на більшість запитів податківців. Також діє мораторій на більшість позапланових документальних перевірок. Тобто, фактично, «прострочення» з відповіддю на подібний запит поки що нічим не загрожує.
  • У відповіді на подібний запит податківці хочуть бачити (1) «розшифровку» операцій, які стали причиною розбіжності в даних декларацій, а також (2) копії документів за цими операціями.

За матеріалами сайту i.factor.ua

Єдиний податок