Заповнюємо декларацію з ПДВ: гострі питання
🎥 Розберемо заповнення додатка Д1 та додаток Д2, відображення зменшуючих розрахунків коригування, проведення річного перерахунку за 2025 рік та нюанси розрахунку коефіцієнта розподілу – так званого коефіцієнту ЧВ.
Заповнення додатку Д1
Найголовніше питання тут у заповненні таблиці 1.1 та 1.2. Бо інші таблиці не такі цікаві, бо заповнюються або дуже обмеженим колом платників, – це наприклад таблиця 1.3, стосується лише коригувань податкових зобов’язань за операціями з вивезення товарів у режимі експортного забезпечення. Або це таблиці які просто розшифровують показники декларації, і від них нічого не залежить – це табл 2.1 та 2.2.
У таблицях 1.1 та 1.2 розшифровують виключно не зареєстровані на дату подання декларації податкові накладні та збільшуючі розрахунки коригування.
Для чого потрібна ця інформація? Для того, щоб при реєстрації таких податкових накладних та розрахунків коригування – ну коли це будемо реєструвати у майбутньому, – можна було додатково не витрачати реєстраційний ліміт, а зареєструвати їх за рахунок показника Перевищення (п. 2001.9 ПКУ).
Дивіться, коли ми не зареєстрували податкову накладну, але відобразили податкові зобов’язання у декларації, то реєстраційний ліміт все одно зменшиться. Адже на дату подачі декларації це призведе до появи показника Перевищення. І от коли ми у майбутньому будемо таки реєструвати цю ПН, то нам буде потрібно ще раз витратити ліміт на реєстрацію. Тому, щоб уникнути такої не хорошої ситуації і придумали такий механізм у Д1. Відображаємо незареєстровану ПН у табл.1.1, і потім, коли ми вже реєструємо цю ПН з запізненням, вона зареєструється за рахунок так званого додаткового ліміту. Але за умови, що податок за декларацію сплачений. Втім, тут є й підводні камені.
Іноді виникає така проблема. Показники декларації формуються в цілих гривнях, і сума Перевищення буде в цілих гривнях. А податкові накладні та розрахунки коригування складають в гривнях із копійками. Отже може бути таке, що на різницю – на ці копійки, – не вистачає суми Перевищення для реєстрації податкової накладної. Ну наприклад, податкова накладна складається на суму ПДВ 1200грн 40 коп. А в декларації ця сума пройде як 1200 грн. Отже за рахунок цих 40 коп додатковий ліміт не спрацює, Податкова Накладна не зареєструється автоматом. Доведеться витрачати поточний ліміт.
Тому, краще одразу при заповненні таблиць 1.1 та 1.2 додатка Д1 проконтролювати цей момент. Якщо сума ПДВ з копійками виявиться більше, ніж сума, заокруглена до цілих гривень, то варто одразу штучно збільшити в декларації податкові зобов’язання в таблиці 1.1 або 1.2, наприклад, на 1 грн (щоб на цю 1 грн збільшився показник Перевищення). Ну от в нашому прикладі поставити в декларації та Д1 ПДВ не 1200 грн, а 1201 грн.
Подали декларацію, скажімо, за травень 2025 року. І помилково занизили податкові зобов’язання — не включили якусь податкову накладну. Саму податкову накладну зареєстрували із запізненням, скажімо, у серпні 2025 року. Тепер у грудні помилку виявили, подаємо уточнюючий розрахунок і виправляємо помилку. І отут питання – чи потрібно разом з уточнюючим розрахунком подавати додаток Д1 і зазначати цю несвоєчасно зареєстровану податкову накладну у таблиці 1.1?
Ще питання: на яку суму заповнювати уточнюючій Д1 – тільки на суму помилки?
Тут все просто і відповідь на запитання ви знайдете у нашому відео
Заповнення додатку Д2
Переходимо до питань з заповненням додатку Д2. Він подається якщо виникає від’ємне значення, тобто заповнено ряд.19 декларації. Основна таблиця тут – таблиця 1. Про неї в основному будемо говорити. Так от, – у таблиці 1 необхідно повністю розкрити всю інформацію про від’ємне значення: від формування — до використання. Тобто навіть якщо від’ємне значення у поточному періоді сформовано у рядку 19 і не доходить до рядка 21 – ну, наприклад, стає бюджетним відшкодуванням – то ми вже зобов’язані подавати Д2. Тому у додатку Д2 треба розшифровувати:
— власне від’ємне значення, тобто це рядок 19 декларації;
— та його використання. Там може бути три варіанти: у рахунок погашення податкового боргу з ПДВ (це рядок 20.1), на бюджетне відшкодування (це рядок 20.2) або перенести на наступний період , тобто перехідний мінус (це рядок 21).
Ну і перше питання, з яким стикається бухгалтер: як заповнювати таблицю 1 додатка Д2: у розрізі податкових накладних або у розрізі контрагентів?
Відповідь на це запитання також є у відео на нашому каналі.
Наступне питання – це відбір контрагентів та податкових накладних від них, які формують від’ємне значення. Головне правило тут таке: ніде не встановлено, за якими критеріями нам слід відбирати податковий кредит у рахунок формування від’ємного значення. Тобто постачальників можна брати будь-яких, у будь-якому порядку. Звичайно краще брати тих, хто понадійніше. Ну а якщо хочемо заявити бюджетне відшкодування — то тих, з якими розрахувалися за покупки, тобто з оплаченим податковим кредитом.
Детально і з приклад – у відео.
Наступне питання у таблиці 1 – чи можуть відрізнятися період формування від’ємного значення та період складання податкової накладної? Ну це графи 2 і 3 та графа 5. У загальному випадку вони збігаються. Але є “але”! Про нього ви дізнаєтесь із відео.
Наступне питання. Чомусь воно виникає щодо заповнення найнижчого рядка таблиці 1, того, що знаходиться під рядком «Усього» . За основу беремо загальну суму від’ємного значення, – але звертаю увагу – не суму реєстраційного ліміту, а саме від’ємного значення! Тобто по суті беремо ту суму, яка може стати бюджетним відшкодуванням, і віднімаємо з цього показника ту суму, яку ми направили на погашення податкового боргу, ну звичайно якщо він у нас є. Нічого складного тут немає, формулу для розрахунку там наведено. Звертаю вашу увагу на цей нюанс з двох причин:
- Цей рядок довідковий, тобто він ні на що не впливає, але це не означає, що його можна не заповнювати, або вписати будь-яку цифру.
2. Деякі фахівці (ВОБУ №95, стор. 6) трохи не корректно пояснюють порядок заповнення цього рядка. Одні кажуть, що треба в нього записувати суму реєстраційного ліміту за мінусом від’ємного значення, що спрямовано на погашення податкового боргу…, інші, – що цей рядок має дорівнювати рядку 20.3 декларації….
Але і обидві варіанти не коректні. Тут показується саме від’ємне значення в рамках регламента.
Річний перерахунок ПДВ
А тепер переходимо до річного перерахунку ПДВ. Ні Податковий кодекс, ні декларація з ПДВ у 2025 році в цьому плані принципово не змінилися. Сама ідея перерахунку залишилася незмінною. По тих придбаннях з ПДВ, які одночасно використовуються у оподатковуваних та неоподатковуваних операціях протягом року ми розподіляємо ПДВ, тобто нараховуємо компенсуючі розподільчі податкові зобов’язання. А у декларації за грудень перераховуємо коефіцієнт ЧВ виходячи з постачань усього року и коригуємо ці податкові зобов’язання за допомогою розрахунків коригування.
Тому звернемо увагу на ті питання, які ставлять найчастіше.
Традиційно податківці наполягають на включенні в розрахунок коефіцієнту ЧВ цілої низки операцій, на які розподіл ПДВ взагалі не поширюється. Ці операції ви бачте на екрані. І от останнім часом вони почали поширювати цю думку і на операції, які зазначені в пп. 4 і 5 п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ. Це постачання певних товарів оборонного призначення. У таблиці вони позначені у рядку 7.
Тобто коли ви розраховуєте ЧВ, то за ПКУ оці операції не треба включати до загального обсягу операцій, тобто до рядку 4 таблиці 1 додатку Д5. Але податківці кажуть – треба включати. Якщо у вас серед неоподатковуваних операцій були лише ці, то питань немає, ви все одно не провадити розподіл ПДВ, взагалі не повинні подавати додаток Д5. Але якщо у вас були ще якісь інші неоподатковувані операції згідно з іншими нормами ПКУ, то ви вже зобов’язані робити розподіл, і податківці наполягають на включенні оцих поставок до формули для розрахунку коефіцієнту розподілу. Через такий підхід коефіцієнт ЧВ викривляється. А отже доведеться нарахувати компенсуючих розподільчих податкових зобов’язань трохи більше.
Які особливості врахування пільг з ПДВ, що виникли під час воєнного стану (постачання оборонних товарів)? Про це детально – у відео.
Часто питають – от ми проводимо розподіл ПДВ. Але протягом якогось місяця так виявилося, що неоподатковуваних операцій не було. Лише оподатковувані. Ну от на прикладі так сталося у липні. В інших місяцях – є подвійні постачання. Чи треба нам розподіляти ПДВ у липні по тих товарах та послугах, які спожиті у липні? Підкреслюю – саме спожиті. Ну і друге питання – як потім рахувати ЧВ за підсумками року?
Детальний розбір – у відео.
Тепер про річний перерахунок. Його можна розбити на кілька етапів:
(1) розраховуємо новий коефіцієнт ЧВ за 2025 рік.
(2) здійснюємо перерахунок нарахованих у 2025 податкових зобов’язань;
(3) складаємо розрахунки коригування до зведених розподільчих податкових накладних.
(4) суми з цих розрахунків коригування заносимо до декларації за грудень 2025р.
Отже, 1-й та найголовніший етап – розраховуємо новий коефіцієнт за 2025р. При цьому враховуємо всі постачання, здійснені у 2025р. по всіх місяцях. Формула розрахунку є у таблиці 1 додатку Д5. Тут треба врахувати кілька важливих нюансів:
Враховуємо всі розрахунки коригувань, складені та відображені у деклараціях у 2025 році. При цьому не має значення, коли було складено саму податкову накладну, до якої складається цей розрахунок коригування – у 2025 р або раніше.
І також враховуємо усі уточнюючі розрахунки, складені цього року. І не має значення, коли було допущено помилку – в 2025 році або раніше.
Наступні етапи перерахунку загалом зрозумілі:
Виходячи з розрахованого нового значення ЧВ перераховуємо податкові зобов’язання, які були нараховані раніше. Тобто до кожної розподільчої податкової накладної складаємо свій розрахунок коригування.
Але є два моменти, на які у відео звертають увагу! Подивіться – вам точно буде корисно!
