Заповнюємо декларацію з ПДВ: гострі питання

🎥 Розберемо заповнення додатка Д1 та додаток Д2, відображення зменшуючих розрахунків коригування, проведення річного перерахунку за 2025 рік та нюанси розрахунку коефіцієнта розподілу – так званого коефіцієнту ЧВ.

Заповнення додатку Д1

Найголовніше питання тут у заповненні таблиці 1.1 та 1.2. Бо інші таблиці не такі цікаві, бо заповнюються або дуже обмеженим колом платників, – це наприклад таблиця 1.3, стосується лише коригувань податкових зобов’язань за операціями з вивезення товарів у режимі експортного забезпечення. Або це таблиці які просто розшифровують показники декларації, і від них нічого не залежить – це таблиця 2.1 та 2.2.

У таблицях 1.1 та 1.2 розшифровують виключно не зареєстровані на дату подання декларації податкові накладні та збільшуючі розрахунки коригування.  

Для чого потрібна ця інформація? Для того, щоб при реєстрації таких податкових накладних та розрахунків коригування – коли це будемо реєструвати у майбутньому, – можна було додатково не витрачати реєстраційний ліміт, а зареєструвати їх за рахунок показника Перевищення (п. 2001.9 ПКУ).

Ще питання: на яку суму заповнювати уточнюючій Д1 – тільки на суму помилки?

Тут все просто і відповідь на запитання ви знайдете у нашому відео

Заповнення додатку Д2

Переходимо до питань з заповненням додатку Д2. Він подається якщо виникає від’ємне значення, тобто заповнено ряд. 19 декларації. Основна таблиця тут – таблиця 1. У таблиці 1 необхідно повністю розкрити всю інформацію про від’ємне значення: від формування — до використання. Тобто навіть якщо від’ємне значення у поточному періоді сформовано у рядку 19 і не доходить до рядка 21 – наприклад, стає бюджетним відшкодуванням – то ми вже зобов’язані подавати Д2. Тому у додатку Д2 треба розшифровувати:

— власне від’ємне значення, тобто це рядок 19 декларації;

— та його використання. Там може бути три варіанти: у рахунок погашення податкового боргу з ПДВ (це рядок 20.1), на бюджетне відшкодування (це рядок 20.2) або перенести на наступний період , тобто перехідний мінус (це рядок 21).

Ну і перше питання, з яким стикається бухгалтер: як заповнювати таблицю 1 додатка Д2: у розрізі податкових накладних або у розрізі контрагентів?

Відповідь на це запитання також є у відео на нашому каналі.

Наступне питання – це відбір контрагентів та податкових накладних від них, які формують від’ємне значення.

Детально і з приклад – у відео.

Наступне питання у таблиці 1 – чи можуть відрізнятися період формування від’ємного значення та період складання податкової накладної? Це графи 2 і 3 та графа 5. У загальному випадку вони збігаються. Але є “але”! Про нього ви дізнаєтесь із відео.

Наступне питання. Чомусь воно виникає щодо заповнення найнижчого рядка таблиці 1, того, що знаходиться під рядком «Усього». За основу беремо загальну суму від’ємного значення, –  але звертаю увагу – не суму реєстраційного ліміту, а саме від’ємного значення! Більше детально – у відео.

Річний перерахунок ПДВ

А тепер переходимо до річного перерахунку ПДВ. Ні Податковий кодекс, ні декларація з ПДВ у 2025 році в цьому плані принципово не змінилися. Сама ідея перерахунку залишилася незмінною. По тих придбаннях з ПДВ, які одночасно використовуються у оподатковуваних та неоподатковуваних операціях протягом року ми розподіляємо ПДВ, тобто нараховуємо компенсуючі розподільчі податкові зобов’язання. А у декларації за грудень перераховуємо коефіцієнт ЧВ виходячи з постачань усього року и коригуємо ці податкові зобов’язання за допомогою розрахунків коригування.

У відео звернемо увагу на ті питання, які ставлять найчастіше. Подивіться – вам точно буде корисно!