Бартерний ЗЕД-договір + приклад
Особливості оформлення бартерних ЗЕД-договорів установлені Законом № 351 і Законом про ЗЕД.
Крім того, такі договори повинні відповідати вимогам законів України (зокрема, Господарського і Цивільного кодексів) та чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Інакше він може бути визнаний недійсним у судовому порядку.
Договори ЗЕД-бартеру укладають у простій письмовій формі, якщо, звісно, інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.
Крім того, сьогодні ви маєте право укласти електронний ЗЕД-договір і підписати його за допомогою електронних цифрових підписів. Це стало можливо після набрання чинності Законом про електронну комерцію. Він своїми змінами, внесеними до Цивільного кодексу, по суті, прирівняв електронну форму договору до письмової.
Як орієнтир при складанні тексту ЗЕД-договору можна використати Положення № 201.
Наприклад, при укладенні бартерного ЗЕД-договору в ньому зазначають ціну товарів (робіт, послуг), що підлягають обміну у межах такого договору. Таку ціну суб’єкти ЗЕД установлюють на договірних засадах з урахуванням попиту та пропозиції, а також інших факторів, які діють на відповідному ринку на момент укладення бартерного договору.
Крім того, у бартерному договорі зазначають загальну вартість товарів (робіт, послуг), що імпортуються та експортуються, яка має бути виражена в іноземній валюті першої групи Класифікатора.
Строки розрахунків при ЗЕД-бартері
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону № 351 товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України в строки за договором, але не пізніше 180 календарних днів. Облік строку йде:
— з дати митного оформлення (дати оформлення митної декларації на експорт) товарів, що фактично експортовані за бартерним договором,
— а в разі експорту робіт, послуг — з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.
При цьому датою ввезення товарів за бартерним договором на митну територію України вважається:
Дата ввезення товарів за бартерним договором на митну територію України вважається:
— дата їх митного оформлення (дата оформлення митної декларації),
— а в разі імпорту робіт і послуг — дата підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.
Інакше кажучи, якщо першою подією за бартерним ЗЕД-договором був експорт товарів (робіт, послуг), то суб’єкт ЗЕД — резидент зобов’язаний ввезти отримані в обмін імпортні товари (роботи, послуги) протягом 180 календарних днів з дати митного оформлення експортованих товарів (для робіт, послуг – з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує їх виконання та надання).
Порушення 180-денного строку тягне за собою стягнення з порушника пені за кожен день прострочення в розмірі 0,3 % вартості недопоставлених товарів (робіт, послуг). При цьому загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості.
Для контролю за дотриманням цих строків суб’єкти ЗЕД-бартеру, які здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов’язані протягом 5 робочих днів з дня підписання акта чи іншого документа, що засвідчує виконання робіт або надання послуг, повідомити про факт експорту:
Кого треба повідомити про факт експорту:
— по-перше, митницю (якщо за бартерним договором імпортуються або експортуються товари);
— по друге, податківців (якщо за бартерним договором імпортуються або експортуються роботи чи послуги).
Неподання або несвоєчасне подання цієї інформації тягне нарахування пен. Її розмір – один відсоток вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартість експортованих товарів (робіт, послуг).
Форма Повідомлення про експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором затверджена наказом ДПАУ від 26.08.2003 р. № 404. Повідомлення складається у двох примірниках, один з яких залишається в податковому органі, а другий передається суб’єкту ЗЕД.
Бухоблік ЗЕД-бартеру
Ще раз повторю: загальна вартість товарів (робіт, послуг), що імпортуються та експортуються за бартерним ЗЕД-договором, має бути виражена в іноземній валюті.
А це означає, що в бухобліку бартерні ЗЕД-операції відображають з урахуванням вимог П(С)БО 21.
Крім того, для суб’єктів ЗЕД — резидентів будь-яку бартерну ЗЕД-операцію можна умовно поділити на дві складові — експорт (продаж) та імпорт (купівля).
Саме цими двома моментами, загалом, й обумовлені особливості бухгалтерського обліку ЗЕД-бартеру.
Залежно від того, яка частина бартерної ЗЕД-операції відбулася першою, у бухобліку підприємства-резидента ЗЕД-бартер відображають так:
— якщо перша подія — експорт товарів (робіт, послуг), то на дату відвантаження товарів (робіт, послуг) визначають дохід за курсом НБУ, який діяв на дату здійснення операції.
При обміні подібними активами дохід за такими операціями не виникає. Проте ЗЕД-обмін подібними товарами швидше нереальний. Тому з ним у своїй діяльності ви навряд чи зіткнетеся.
При обміні неподібними активами суму доходу за бартерним договором визначають за справедливою вартістю, зменшеною або збільшеною на суму переданих або отриманих грошових коштів та їх еквівалентів. Якщо справедливу вартість активів, робіт, послуг, які отримані або підлягають отриманню за бартерним договором, достовірно визначити неможливо, то дохід визначають за справедливою вартістю активів, робіт, послуг (крім грошових коштів та їх еквівалентів), що передані за цим бартерним договором.
А далі первісну вартість отриманих імпортних товарів перераховують у валюту балансу за курсом НБУ на дату відвантаження товарів на експорт (це визнання доходу). Якщо перша подія — імпорт, тоді первісну вартість отриманих імпортних товарів перераховують у валюту балансу за курсом НБУ на дату їх отримання.
У свою чергу, дохід від експорту визначають на дату відвантаження товарів (робіт, послуг), але за курсом НБУ, який діяв на дату отримання імпортних товарів.
І ще одне. У зв’язку з тим, що при проведенні бартерних операцій в іноземній валюті відсутня грошова форма розрахунків, такі операції слід класифікувати як операції з немонетарними статтями (активами), а заборгованість, що виникає при цьому, розглядати як немонетарну. Тому курсові різниці виходячи із суми такої заборгованості не визначають ані на дату балансу, ані на дату здійснення господарської операції (тобто на дату її погашення).
А тепер пропоную розглянути приклад.
Приклад 1. Бухоблік експорту-імпорту товарів за бартерним ЗЕД-договором
Підприємство-резидент уклало з нерезидентом договір ЗЕД-бартеру. За умовами договору:
– підприємство-резидент 23.09 відвантажило нерезиденту партію товару А, договірна вартість якого становить $10 000.
Дата визнання доходу збігається з датою митного оформлення. Курс НБУ на дату митного оформлення і відвантаження товару нерезиденту — 23 грн./$ (умовно). Собівартість придбаних і реалізованих на експорт товарів — 150 000 грн.;
— підприємство-нерезидент 17.10 здійснює зустрічне постачання партії товару Б договірною вартістю $10 000. Курс НБУ на дату митного оформлення та оприбуткування імпортних товарів (тут дати збігаються) — 27 грн./$ (умовно). При ввезенні товару на митну територію України були сплачені такі митні платежі:
— ввізне мито — 10 %;
— «ввізний» (імпортний) ПДВ;
— плата за митне оформлення — 500 грн.
Договірна вартість товарів прийнята на рівні їх звичайних цін.
| № з/п | Зміст господарської операції | Курс НБУ, грн./$ | Бухгалтерський облік | Сума, $/грн. | |
| дебет | кредит | ||||
| На дату першої події — експорту товару А | |||||
| 1 | Відвантажено партію товару А на експорт($10000 х 23,0 грн./$) | 23,0 | 362 | 702 | $10000230000 |
| 2 | Списано собівартість реалізованих товарів | — | 902 | 281 | 150000 |
| 3 | Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ на дату оформлення митноїдекларації | — | 702 | 641/ПДВ | 0 |
На дату першої події — експорту товару А – відображаємо дохід записом за дебетом субрахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» і кредитом субрахунку 702 «Дохід від реалізації товарів» у сумі 10 тис. доларів США та її еквівалент за курсом НБУ 23,0 грн./$ — 230 тис. грн.
У цьому випадку заборгованість нерезидента за бартерним ЗЕД-договором вважається немонетарною (буде погашена негрошовими коштами), тому суму такої заборгованості на дату балансу (30.09) не перераховують.
Списання собівартості реалізованих товарів показуємо кореспонденцією за дебетом субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» з кредиту субрахунку 281 «Товари на складі».
На дату оформлення експортної митної декларації нараховуємо податкові зобов’язання з ПДВ за ставкою 0 %. База оподаткування ПДВ становить: $10 000 х 23,0 грн./$ = 230 000 грн.
| № з/п | Зміст господарської операції | Курс НБУ, грн./$ | Бухгалтерський облік | Сума, $/грн. | |
| дебет | кредит | ||||
| На дату другої події — імпорту товару Б | |||||
| 1 | Сплачено митні платежі при ввезенні товарів: | ||||
| — ввізне мито (10 %)($10000 х 27,0 грн./$) х 10 % : 100 %) | 27,0 | 377 | 311 | 27000 | |
| — плата за митне оформлення | — | 377 | 311 | 500 | |
| — «ввізний» (імпортний) ПДВ(($10000 х 27,0 грн./$ + 27000 грн.) х 20 % : 100 %) | 27,0 | 377 | 311 | 59400 | |
| 2 | Включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сплачену при митному оформленні | — | 641/ПДВ | 377 | 59400 |
| 3 | Оприбутковано партію імпортного товару Б($10000 х 23,0 грн./$) | 27,0 | 281 | 632 | $10000 230000 |
| 4 | Включено до первісної вартості товару: | ||||
| — ввізне мито | — | 281 | 377 | 27000 | |
| — плату за митне оформлення | — | 281 | 377 | 500 | |
| 5 | Відображено залік заборгованостей | — | 632 | 362 | $10000 230000 |
Сплату ввізного мита в розмірі 10 % митної вартості відображаємо записом за дебетом субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» з кредиту субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті» — 27 тис. грн.
Митна вартість визначена основним методом виходячи з договірної вартості таким чином: $10000 х 27,0 грн./$ = 270 тис. грн.
Плату за митне оформлення в сумі 500 грн. фіксуємо аналогічною проводкою: дебет субрахунку 377 — кредит субрахунку 311.
Сплачений ввізний імпортний ПДВ відображаємо кореспонденцією за дебетом субрахунку 377 і кредитом субрахунку 311 — 59400 грн. Розраховуємо суму за ставкою 20 % так: ($10000 х 27,0 грн./$ + 27000 грн.) х 20 % : 100 %.
Включаємо ввізний ПДВ у сумі 59400 грн. до складу податкового кредиту проводкою: дебет субрахунку 641 «Розрахунки за податками» з кредиту субрахунку 377.
Відображаємо оприбуткування імпортованих товарів вартістю 10 тис. доларів США за дебетом субрахунку 281 «Товари на складі» і кредитом субрахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками».
Нагадаю: у бухобліку первісною вартістю запасів, отриманих в обмін на неподібні активи, визнається справедлива вартість отриманих запасів. При цьому вартість таких запасів перераховують у валюту балансу за курсом, що діяв на дату відвантаження товарів нерезиденту (на дату визнання доходу). У нашому випадку за курсом НБУ 23,0 грн./$.
Включаємо до первісної вартості товарів суму мита — 27 тис. грн. і плату за митне оформлення — 500 грн. записом: дебет субрахунку 281 — кредит субрахунку 377.
У результаті первісна вартість товарів, отриманих за бартерним ЗЕД-договором, становить: 230000 грн. + 27000 грн. + 500 грн. = 257500 грн.
І нарешті, відображаємо залік заборгованостей у сумі 10 тис. доларів та її еквівалент 230 тис. грн. за дебетом субрахунку 632 і кредитом субрахунку 362.
Податковий облік ЗЕД-бартеру
Що стосується податкового обліку, то тут жодних труднощів виникнути не повинно.
Податок на прибуток, як ви знаєте, зараз розраховують виходячи з бухгалтерського фінансового результату. Це означає, щоб правильно визначити суму податку, вам достатньо коректно відобразити ЗЕД-бартерну операцію в бухгалтерському обліку.
Крім того, можливо, вам треба буде розрахувати різниці за підпунктом 140.5.4 Податкового кодексу при придбанні товарів у «особливого» нерезидента (у тому числі пов’язаного).
«Особливим» для цілей застосування цієї норми нерезидент є в тому випадку, якщо:
— він зареєстрований в одній з «низькоподаткових» країн (згідно з Переліком № 1045) або
— «низькоподатковою» є його організаційно-правова форма (згідно з Переліком № 480).
У ПДВ-обліку треба виходити з того, що кожна бартерна ЗЕД-операція, по суті, складається з двох:
Бартерна ЗЕД-операція складається з:
— придбання імпортних товарів
та
— постачання товарів, відвантажених на експорт.
При цьому експортну частину бартерної операції логічно оподатковувати ПДВ за правилами, встановленим Податковим кодексом для операцій з вивезення товарів за межі митної території України.
У свою чергу, імпортну складову бартеру оподатковують цим податком за правилами, передбаченими для операцій з ввезення товарів на митну територію України.
Більше прикладів по ЗЕД у курсі “ЗЕД-облік” на платформі Factor.Academy.