Бронювання працівників: нові правила

Зміни у Законі та нова постанова

Процедура бронювання працювала і раніше. Про неї детально ми розповідали в статті «Як бронювати військовозобов’язаних працівників?» // «ОП», 2022, № 8.

Проте головною проблемою цієї процедури було те, що звичайні підприємства, навіть якщо вони допомагали ЗСУ чи були дуже важливі для економіки і населення, але не мали мобілізаційних завдань, не могли це зробити.

Тому законодавці нещодавно вирішили це питання і розширили коло осіб, які можуть дозволити собі цю «розкіш». Так, були внесені зміни до ст. 25 Закону про мобілізацію*, які запрацювали з 04.12.2022.

Перелік працівників, які можуть бути заброньовані, тепер розширено (див. у табл. 1). Тепер виконання мобілізаційних завдань (замовлень) — не єдина умова бронювання для підприємств.

* Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 № 3543-XII.

Таблиця. 1. Роботодавці, які можуть бронювати працівників

Проте для того, щоб усе це почало працювати на практиці, потрібно було визначити чіткий порядок такого бронювання, а також критерії визначення підприємств як критично важливих.

Наприкінці січня уряд розробив документ, в якому прописали всю необхідну інформацію для того, щоб бронювання нарешті запрацювало. Мова йде про постанову № 76*.

* Постанова КМУ «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 27.01.2023 № 76.

Критична важливість підприємств

Нова постанова визначає критерії критично важливих підприємств. Для того, щоб отримати рішення про визнання підприємства критично важливим, треба відповідати 3 критеріям із списку, наведеного у п. 2 Порядку та критеріїв визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, затверджених постановою № 76 (див. табл. 2).

Таблиця 2. Критерії критичної важливості для підприємств

Тут є декілька нюансів.

По-перше, автоматично до критично важливих підприємств належать: спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва донорських установ, виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів, згідно з переліком, затвердженим МЗС або Секретаріатом Кабінету Міністрів України.

По-друге, мало відповідати таким критеріям, треба ще отримати рішення про критичну важливість. До речі, підтверджувати свій статус доведеться кожен рік. Куди звертатися? За ідеєю фахівців Мінекономіки, підприємство повинно самостійно визначитися, до кого воно звертатиметься. Це може бути центральний орган виконавчої влади (далі — ЦОВВ), інший державний орган, орган державного управління, юрисдикція якого поширюється на всю територію України (за сферою управління чи галуззю національної економіки), або до обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (військових/військово-цивільних адміністрацій — у разі їх утворення)), на території юрисдикції яких воно розташовано.

До звернення (складається в довільній формі) слід додати:

1) копії підтвердних документів, що підприємство є критично важливим (відповідність критеріям);

2) інформацію про подану податкову звітність за останній календарний квартал. Вона підтверджується:

— копією податкової декларації з відмітками (штампами) контролюючого органу, який отримав податкову декларацію, із зазначенням дати її отримання, або

— квитанцією про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку, або

— квитанцією контролюючого органу, на який покладено функції щодо результатів перевірки та прийняття пакета звітних документів платників податків, або

— поштовим повідомленням з відміткою про вручення контролюючому органу у разі надсилання податкової декларації поштою.

Орган, до якого надійшло звернення підприємства, (1) приймає рішення про (не)відповідність підприємства критеріям і (не)визначення його критично важливим, та (2) інформує про прийняте рішення підприємство. Крім того, якщо підприємство визначене критично важливим, то копію такого рішення цей орган надсилає до Мінекономіки та Генерального штабу ЗСУ (СБУ, Служби зовнішньої розвідки).

Єдиний нюанс, незрозуміло, скільки часу таке звернення буде розглядатися, адже не прописано ніяких часових меж. Тому процедура бронювання може розтягнутися у часі.

По-третє, для деяких категорій роботодавців достатньо виконання 2 із 7 вищезазначених критеріїв. Таке «поблажливе» ставлення обумовлюється їх надважливою роллю у суспільстві та економіці. Наприклад, мова йде про підприємства паливно-енергетичного комплексу, освітні, культурні, спортивні та медичні організації державної чи комунальної форми власності. Їх повний перелік — у п. 3 Порядку та критеріїв визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (постанова КМУ від 27.01.2023 № 76).

Деталі бронювання

Почнемо з того, що постанова № 76 діє паралельно з Порядком, затвердженим постановою КМУ від 04.02.2015 № 45 (далі — Порядок № 45). Тож якщо ви раніше використовували для бронювання Порядок № 45, то можете й надалі користуватися ним або ж обрати постанову № 76.

Нарешті нова постанова № 76 містить більш-менш зрозумілий порядок бронювання. Адже раніше, щоб у ньому розібратися, слід перечитати ще цілу низку пояснень від компетентних органів, тобто свого профільного міністерства, до якого підприємство буде подавати документи для бронювання (прохання з переліком працівників). При цьому кожне міністерство може встановлювати свої правила.

Тепер же порядок виписаний чіткіше і особливих складнощів він не містить.

Перший етап — складаємо документи. Потрібно скласти списки працівників, яких бажаємо забронювати, за формою з додатка 1 до постанови № 76. Їх можна скласти в паперовій та/або електронній формі (у форматах Excel та PDF). Поряд із цим складаємо довідку про кількість військовозобов’язаних за формою згідно з додатком 2 до постанови.

Далі складаємо обґрунтування. Особливих вимог до нього немає, тож форма — довільна. Слідкуйте за тим, щоб у ньому було прописано деякі обов’язкові нюанси.

Підприємства, що мають мобзавдання (мобзамовлення), в обґрунтуванні зазначають:

— дату прийняття і номер акта КМУ, рішення центрального або місцевого органу виконавчої влади, іншого держоргану, ОМС про встановлення (доведення) мобілізаційного завдання (замовлення) підприємству, дата і номер укладеного договору (контракту) на виконання підприємством мобілізаційного завдання (замовлення);

— інформацію про відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

Підприємства, що забезпечують ЗСУ та інші військові формування, в обґрунтуванні зазначають інформацію про:

— виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань, дату і номер укладеного державного контракту (договору) на постачання товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань;

— відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

Критично важливі підприємства в обґрунтуванні зазначають:

— дату прийняття і номер рішення про визначення підприємства критично важливим;

— інформацію про відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

Другий етап — подаємо документи. Подаємо списки разом з довідкою та обґрунтуванням до відповідного органу (їх перелік див. на рисунку).

Коло органів, до яких потрібно звертатися

Третій етап — обробка інформації. Далі усі ці органи обробляють надану інформацію, погоджують її з Генштабом ЗСУ (СБУ, Служба зовнішньої розвідки). Останній вже подає Мінекономіки, яке й приймає рішення про бронювання військовозобов’язаних.

Якщо Мінекономіки приймає рішення про погодження бронювання, воно надсилає його органам державної влади, іншим державним органам, якими подано списки, а також Генеральному штабу ЗСУ (СБУ, Службі зовнішньої розвідки). Відповідно вже на останній покладається обов’язок довести це рішення до відома ТЦК та СП (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки).

Четвертий етап — повідомлення про бронювання. Роботодавець, який отримав позитивне рішення Мінекономіки, видає військовозобов’язаному витяг із зазначеного рішення за формою згідно з додатком 3 до постанови № 76. Видаємо витяг під підпис у відомості видачі бланків спеціального військового обліку. Складається така відомість за формою згідно з додатком 4 до постанови № 76.

Увага! Саме цей витяг є документом, що підтверджує надання військовозобов’язаному відстрочки.

І звісно ж, протягом 5 днів з дня видачі витягу військовозобов’язаному надсилають до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки), повідомлення про бронювання військовозобов’язаного за формою згідно з додатком 5 для зарахування його на спеціальний військовий облік.