Коли вихідна допомога дорівнює окладу

Розмір вихідної допомоги

Незалежно від причини звільнення, роботодавець зобов’язаний провести з працівником остаточний розрахунок і виплатити всі суми, що належать йому відповідно до трудового законодавства. Однією з таких виплат може виявитися вихідна допомога.

Випадки, коли роботодавець зобов’язаний виплатити вихідну допомогу працівникові, який звільняється, перелічені в ст. 44 КЗпП. Так, якщо працівника звільняють у зв’язку зі скороченням чисельності або штату працівників (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП), йому виплачують вихідну допомогу в розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Водночас для окремих категорій працівників залежно від підстав звільнення розмір вихідної допомоги може дорівнювати двом, трьом або шести середньомісячним зарплатам. Більше інформації про розмір вихідної допомоги залежно від підстави припинення трудових відносин ви можете знайти у статті «Вихідна допомога: як визначити розмір?» // «Оплата праці», 2022, № 10.

Розрахунок середньої

Механізм обчислення середньомісячного заробітку для розрахунку вихідної допомоги закріплений у Порядку № 100*.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

У загальному випадку розрахунковим періодом є два календарні місяці роботи, що передують місяцю звільнення працівника (абз. 3 п. 2 Порядку № 100).

При цьому не має значення, звільнення відбувається у перший чи останній день місяця. Орієнтир у будь-якому разі — це місяць звільнення. І, відштовхуючись від нього, визначаємо 2 календарних місяці розрахункового періоду.

Якщо в останніх двох місяцях немає зарплати, то розрахунковий період складуть попередні два календарних місяці. Якщо протягом чотирьох місяців, що передують звільненню, немає заробітку — розраховуємо «середню» виходячи з окладу працівника.

Якщо розмір окладу працівника нижчий за МЗП, розрахунок середньої зарплати проводимо з МЗП (абз. 22 п. 4 Порядку № 100).

Крім того, у разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу розрахунок середньої зарплати проводимо з розміру окладу (МЗП), обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Сам розрахунок середньої слід проводити так. Подвійний розмір посадового окладу (МЗП) ділимо на кількість робочих днів згідно з графіком роботи підприємства за умовний розрахунковий період. Це останні 2 календарних місяці, що передують місяцю звільнення.

Далі отриманий результат множимо на середньомісячну кількість робочих днів у цьому розрахунковому періоді. І, таким чином, отримуємо суму вихідної допомоги.

Аналогічний механізм обчислення вихідної допомоги виходячи з розміру окладу працівника (МЗП) навели фахівці Північно-Східного міжрегіонального управління Держпраці в роз’ясненні, розміщеному на їх офіційному сайті (див. за посиланням).

Обчислюємо на практиці

Звісно, теорія — це основа будь-якої справи. Проте важливо вміти правильно застосувати теорію на практиці. Тож далі розглянемо приклад розрахунку вихідної допомоги за умовами нашого запитання.

Приклад. Працівника звільняють у червні 2023 року за скороченням штату з виплатою вихідної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку. Працівник не відпрацював жодного дня ані у двомісячному періоді, що передує місяцю звільнення (у квітні — травні 2023 року), ані в попередніх двох місяцях (у лютому — березні 2023 року).

За умовний розрахунковий період беремо два календарні місяці, що передують місяцю звільнення, — квітень і травень 2023 року. Припустимо, що:

1) на день звільнення оклад працівника становить 12000 грн;

2) на підприємстві установлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю. Згідно з графіком роботи підприємства на розрахунковий період (квітень — травень 2023 року) припали 43 робочих дні.

Оклад працівника більший за МЗП, тому розрахунок проводимо виходячи з окладу.

Розрахунковою виплатою буде:

12000 х 2 = 24000 (грн).

Визначимо середньомісячну кількість робочих днів:

43 : 2 = 21,5 (роб. дн.).

Обчислимо суму вихідної допомоги:

24000 : 43 х 21,5 = 12000 (грн).

Як бачимо, у нашому випадку сума вихідної допомоги дорівнює розміру окладу працівника, тобто 12000 грн.

У ситуації з відсутністю зарплати в розрахунковому періоді розмір середньомісячного заробітку працівника завжди дорівнюватиме його окладу або розміру МЗП (залежно від того, який показник бере участь у розрахунку)

Також зауважимо: якщо працівникові встановлено індивідуальний графік роботи, то саме він враховується при визначенні середньомісячного числа робочих днів (див. лист від 05.01.2021 № 4709-06/235-07). Детальніше про такий розрахунок ви можете прочитати у статті «Неповний робочий тиждень: обчислюємо вихідну допомогу» // «Оплата праці», 2023, № 5.

Висновки

• Якщо працівника звільняють у зв’язку зі скороченням штату на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП, то йому належить вихідна допомога в розмірі не менше середньомісячного заробітку.
• У разі відсутності у працівника виплат за попередні 4 місяці обчислення середньої зарплати проводимо з розрахунку окладу, але не менше ніж МЗП.