16 березня набрав чинності Закон Верховної Ради України номер 3603 про внесення змін до податкового кодексу України та інших законів України, щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства. У закон внесеного низку змін як до податкового кодексу, так і до інших законодавчих актів. Серед змін є як суттєві, так і, умовно кажучи, косметичні. Усі зміни набрали чинності з 16 березня, крім окремих його положень, які набувають чинності в порядку, визначеному розділом два при кінцевих положень цього закону. Зосередимо нашу увагу на найбільш важливих змінах.
Перш за все, не можна оминути увагою запровадження вже на законодавчому рівні нових способів комунікації з податківцями. Законом 3603 запроваджено право платників податків взаємодіяти в режимі відеоконференції у випадках, передбачених цим законом, з метою надання усних пояснень. А от для податківців взаємодії з платником податків у режимі відеоконференції віднесено до обов’язків, відповідно до нового підпункту 21112.
Але такий режим спілкування застосовується у випадках, передбачених в Податковому кодексі. Зокрема, відповідно до нового абзацу чи четвертого пункту 563, платник податків може ініціювати розгляд своєї скарги на рішення податкового органу у режимі відеоконференції. Податковий орган повинен повідомити цього платника через електронний кабінет про дату, час, та місце, спосіб розгляду скарги не пізніше, ніж за п’ять календарних днів до розгляду такої скарги. Розгляд скарги у режимі відеоконференції також буде цілком можливий у разі розгляду податковим органом скарги на рішення, про відмову в реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних. У підпункті 56232 визначено, що платник податків, який подав скаргу на таке рішення, має право брати участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника в режимі відеоконференції. Інформація, повідомлення про розгляд податковим органом матеріалів скарги у режимі відеоконференції, надсилається платнику податку в електронному вигляді в електронний кабінет не пізніше, ніж за п’ять календарних днів до дати розгляду такої скарги. Зверніть увагу на відсутність платника податків чи його представника, повідомленого в передбаченому цим пунктом порядку.
Про дату, час та спосіб розгляду контролюючим органом матеріалів скарги у режимі відеоконференції не є перешкодою для розгляду скарги. Варто також звернути увагу на наступну зміну: у новому підпункті 1128.8 примітка 1 передбачено звільнення платника податків від відповідальності у разі помилкової сплати грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок, але за умови дотримання законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій передбачених статтею 43 податкового кодексу щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань тобто подання платником податків доподаткового органу заяви про повернення помилково сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі в якій зазначає напрям перерахування коштів зокрема на погашення грошового зобов’язання або податкового боргу з інших платежів.
Зверніть увагу, що мова йде про звільнення як від штрафу, так і від нарахування поні, законом номер 3603 скорочено загальні терміни проведення камеральних та документальних перевірок. Заяви, внесені в декларації бюджетного відшкодування, насамперед, встановлюють конкретний строк камеральної перевірки. Щодо бюджетного відшкодування, зокрема, абзац другий пункту 200 українського податкового кодексу викладено у новій редакції і визначено, що камеральна перевірка, яка є умовою для отримання платником ПДВ заявленого бюджетного відшкодування, проводиться протягом 20 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку у разі подання А.
А якщо такі документи були подані пізніше за день їх фактичного подання, а от строк для проведення податковим органом документальної перевірки платника ПДВ при наданні бюджетного відшкодування буде зменшено з 60 календарних днів до 40 календарних днів після граничного строку подання декларації. А в разі, якщо таку декларацію подано після закінчення граничного строку за день її фактичного подання, зверніть увагу, що ці зміни набирають чинності з першого числа четвертого місяця наступного за місяцем, у якому опубліковано цей закон.
Передбачено низку змін, які дозволять платнику податків змінити свій статус, який був заявлений ним під час державної реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності. Так, у новому пункті 2994 передбачено, що податковий орган здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до значного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання цим органом відповідної заяви або відомостей у порядку, встановленому законом України про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських організацій. Раніше йшлося лише про заяви, якими підтверджувався факт проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки. Тож фактично суб’єкт підприємницької діяльності може змінити свій податковий статус при поданні до реєстратору заяви про внесення змін щодо своїх реєстраційних даних, у якій, зокрема, вказати нові відомості про обрання ним іншої системи оподаткування або іншої групи платників єдиного податку. Такі ж зміни передбачені і для платників податків, які обирають сплату ПДВ. У пункті 1837 тепер передбачено, що суб’єкти господарювання, в тому числі новостворені, можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник ПДВ як під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації ФОП, так і при внесенні змін до своїх реєстраційних даних. Неприбуткові установи та організації також отримали можливість заявити про особливий податковий статус під час реєстрації, адже новим абзацом сьомим підпункту 1334 передбачено, що вже під час державної реєстрації новостворених установ і організацій можуть подавати документи для внесення до реєстру неприбуткових установ та організацій для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств, вони вважаються неприбутковими організаціями з дня отримання державної реєстрації створення юридичної особи. Також обрати свій неприбутковий статус юридичної особи можуть під час реєстрації змін до відомостей про юридичну особу. Для цього потрібно надати до реєстратору відповідні документи, які підтверджують неприбутковий статус юридичної особи. У разі позитивного рішення реєстратора, неприбутковий статус надається з дня державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.
