Працівниця стала вдовою: які трудові гарантії для неї передбачені

Автор | 18.07.2023

Отже, так трапилося, на жаль, що працівниця стала вдовою. Цей новий статус законодавчо надає їй деякі трудові гарантії та податкові полегшення. Про них ми зараз і розповімо.

Відпустка

Звісно, працівниці, яка втратила чоловіка, не до роботи. Для того, щоб трохи оговтатись і залагодити формальності, їй потрібен вільний час.

Як оформити її нероботу? Це може бути відпустка. Будь-яка, на яку вона має право і заробила: щорічна, додаткова, соціальна тощо.

Щорічна відпустка. Загалом щорічні відпустки надаються за графіком. Але у такому випадку можна й виняток зробити: надати відпустку поза графіком. А в графік слід внести відповідні зміни.

Відпустка

Тим паче, що згідно з п. 5 ч. 14 ст. 10 Закону про відпустки* одинока мати, яка виховує дитину без батька, має право піти у щорічну відпустку в зручний для неї час.

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.

Неоплачувана відпустка. Тут може стати у пригоді особливий вид неоплачуваної відпустки, передбачений саме для такої ситуації. Згідно з приписом п. 9 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки в обов’язковому порядку надають відпустку без збереження зарплати за бажанням працівника у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер. Тривалість такої відпустки обмежена — до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад. У разі смерті інших рідних — до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад.

Отже, за необхідності, працівниця може піти у неоплачувану відпустку за вказаною підставою. Але максимум на тиждень.

Якщо потрібно більше, то можна використати інші підстави, наприклад:

ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки — максимум на 15 календарних днів за домовленістю сторін (тобто тут потрібні не тільки бажання працівниці, а ще й згода роботодавця);

ч. 3 ст. 12 Закону № 2136* — на період дії воєнного стану за домовленістю сторін без обмеження 15 днями, зазначеними вище.

* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.

Соцвідпустка на дітей. Для працівників з дітьми законодавчо передбачена додаткова соціальна, а головне, оплачувана, відпустка. Така відпустка відповідно до ст. 19 Закону про відпустки та ст. 1821 КЗпП щорічно надається:

— одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину;

— матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи;

одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, який виховує їх без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);

— особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи;

— одному із прийомних батьків.

Крім того, відповідно до ст. 1861 КЗпП відпустка на дітей надається піклувальникам та одному з батьків-вихователів.

Бачите серед претендентів на відпустку одиноку мати? Саме за цією підставою право на таку відпустку має вдова. Як зазначено у п. 5 ч. 14 ст. 10 Закону про відпустки, одинокою вважається мати, яка виховує дитину без батька.

Фахівці Мінекономіки у своїх листах від 13.05.2020 № 3512-06/30165-02 та від 10.06.2022 № 4712-06/36178-09 роз’яснюють, яких саме жінок вважати одинокими матерями. До них, зокрема, відносять і вдову.

При цьому працівниця має надати підтвердні документи:

— копію свідоцтва про народження дитини;

— копію свідоцтва про шлюб;

— копію свідоцтва про смерть чоловіка.

Нагадаємо: за іншою з підстав один з батьків має право на соцвідпустку до кінця календарного року, в якому старшій дитині виповнилось 15 років. Тож якби старшій дитині працівниці ще було 16 років, то працівниця могла би претендувати на 17 календарних днів відпустки (за двома підставами). Але старшій дитині вже виповнилось 16 років. Тому права на другу підставу для відпустки точно немає.

Отже, за однією підставою працівниця має право на 10 календарних днів відпустки. Причому вже за поточний календарний рік (2023). Така відпустка не прив’язуаний до робочого року і не ділиться кратно відпрацьованому часу. На цю тему маємо детальну статтю«Дитячі відпустки» // «Податки & бухоблік», 2023, № 38 (ср. USER_SHOW_ID).

Неповний робочий час

Приписами ст. 56 КЗпП передбачено можливість встановлення неповного робочого часу.

По перше, неповний робочий день або неповний робочий тиждень можна встановити просто за угодою сторін.

Але якщо це питання має спірні моменти, пам’ятайте: на прохання жінки, яка має дитину віком до 14 років, роботодавець зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Тож якщо у нашій ситуації працівниця попросить про встановлення їй неповного робочого часу, то це слід зробити.

Детальніше про оформлення та оплату неповного робочого часу читайте в одному з наступних номерів нашого журналу.

ПСП

Оскільки у працівниці є діти, то за нормами ПКУ їй підходить дві податкові соціальні пільги з ПДФО (далі — ПСП):

— як платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років у розмірі 100 % ПСП у розрахунку на кожну таку дитину (п.п. 169.1.2 ПКУ). Тобто це 1342 грн на кожну дитину. Загалом ПСП складе 2684 грн;

— як вдова яка має дитину (дітей) віком до 18 років у розмірі 150 % ПСП у розрахунку на кожну дитину (п.п. «а» п.п. 169.1.3 ПКУ). Два рази по 2013 грн, тобто 4026 грн.

Але одночасно скористатися ПСП за декількома підставами не можна. Слід обрати більшу з пільг.

Єдиний виняток з цього правила установлений п.п. 169.3.1 ПКУ: працівникам, які утримують двох або більше дітей віком до 18 років, у тому числі дитину (дітей) з інвалідністю, надають дві ПСП. Одну — на дитину (дітей) з інвалідністю на підставі п.п. «б» п.п. 169.1.3 ПКУ, а другу — на іншу дитину (дітей) на підставі п.п. 169.1.2 ПКУ.

У нашому випадку цей виняток не працює.

Працівниця має право лише на одну пільгу — як вдова із двома дітьми до 18 років в розмірі 4026 грн (2013 грн х 2 дітей)

Для отримання пільги має бути виконана важлива умова: розмір доходу працівниці не має перевищувати граничний. Його установлено п.п. 169.1.2, пп. «а» і «б» п.п. 169.1.3 ПКУ: для одного з батьків — 3760 грн х кількість дітей віком до 18 років, на яких надається пільга, для другого — 3760 грн.

Враховуючи, що мінімальна зарплата у 2023 році становить 6700 грн, переважна більшість тих, хто зможе скористатися ПСП, — це працівники, для яких граничний ПСП-дохід визначається кратно кількості дітей до 18 років. Серед них і наша працівниця. Для неї граничний розмір зарплати, що дає право на ПСП, складе 7520 грн (3760 грн х 2 дітей).

Зверніть увагу: якщо сума зарплати працівниці, нарахована за відповідний місяць, перевищує граничний розмір, то працівниця права на ПСП не має.

Пам’ятайте: ПСП не застосовують автоматично. Для цього потрібні такі документи:

1. Заява про застосування пільги.

2. Копія свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа — платник податку постійно проживала до прибуття в Україну.

3. Копія свідоцтва про шлюб.

4. Копія свідоцтва про смерть.

5. Копія паспорта.

Висновки

  • Працівниця, чоловік якої помер, може піти в неоплачувану відпустку тривалістю до 7 календарних днів.
  • Як одинока мати вона має право на додаткову оплачувану соцвідпустку тривалістю 10 календарних днів.
  • Як вдова, яка має дітей до 18 років, працівниця може претендувати на ПСП у сумі 2013 грн кратно кількості дітей. За умови, що її дохід не перевищить 3760 грн, також кратно кількості дітей.

За матеріалами сайту i.factor.ua

Відпустка