Революція в обліку: чи справді скасують акти виконаних робіт?

Уряд готує чи-то скасування обов’язкового підписання актів виконаних робіт, чи-то просто спрощує їх оформлення. Що ж таки планується? Давайте розбиратися.

Що відомо?

Спочатку в ЗМІ була надана інформація про те, що планується скасування актів виконаних робіт для оплати послуг у безготівковій формі, як підтвердження отримання послуги. Це мало б спростити співпрацю українських компаній з європейськими партнерами.

Один з нардепів навіть наводив посилання на законопроєкт № 13598 від 04.08.2025.

Але цікаво, що подібний законопроєкт № 8125 вже був ще у 2022 році, однак тоді Мінфін виступив проти.

✍️ Уряд планує скасувати акти виконаних робіт: що це означає для бухобліку, ФОПів і бізнесу

Чому це важливо?

Сьогодні бухоблік вимагає оформлення актів виконаних робіт чи послуг. При цьому жоден нормативно-правовий акт їх прямо не передбачає. І виходить, що ми витрачаємо час і гроші на документи, які насправді не потрібні.

Використання актів створює зайве навантаження на бізнес:

• ускладнює ведення обліку;
• змушує фізично підписувати документи та відстежувати, чи повернув їх контрагент;
• вимагає тримати все в паперовому вигляді «для податкової»;
• затягує узгодження робіт на тижні;
• не має єдиної типової форми;
• створює купу додаткових витрат на друк, пересилання й кур’єрів;
• відлякує іноземних партнерів, які просто не розуміють, що це за «акт виконаних робіт».

За статистичними підрахунками, тільки оформлення цих документів коштує бізнесу 2–4 тисячі гривень на місяць. А в масштабах економіки – аж 34 млрд грн на рік.

Що думають підприємці?

Як було сказано в минулій пояснювальній записці, 74% керівників бізнесу підтримують відмову від актів. І це не дивно, адже навіть електронний документообіг не рятує: час на складання й погодження нікуди не зникає.

Тож підсумуємо:

1. Акти виконаних робіт існують для підтвердження фактичності понесених витрат при розрахунку зобов’язань за податком на прибуток підприємств.

2. Побічна користь від використання актів – документальне підтвердження відсутності претензій.

3. Проте суди не вважають акти виконаних робіт самодостатнім доказом повноти виконання зобов’язань.

4. Більше того, у цивілізованому світі такого документа, як «акт виконаних робіт», просто не існує.

5. У світовій практиці факт понесених витрат підтверджується платежем (банківським платіжним дорученням), здійсненим відповідно до рахунку-фактури (інвойсу).

6. При чому, що акти виконаних робіт існують лише на пострадянському просторі.

7. Більше того, відмова від обов’язкового використання актів виконаних робіт – критичний крок для увідповіднення первинної фінансової документації єдиному стандарту країн ЄС.

Законопроєкт 14023

Але історія на цьому не завершується! У Верховній Раді вже зареєстровано новий законопроєкт № 14023. Його мета – максимально спростити оформлення первинних документів з надання послуг.

Чому виникла така ідея? Бізнес не раз звертався до Комітету, мовляв: «Оформлення і пересилка актів забирають час і сили, які ми могли б витратити на роботу». З іншого боку – підписані акти наданих послуг захищають замовника. Тож важливо знайти баланс.

Що ж пропонують? Залишити за підприємцем право вибору: як саме оформляти первинні документи – залежно від його бізнес-процесів і ризиків.

Наприклад, якщо вартість послуг оплачена у повному обсязі і безготівково, і це передбачено договором, то акт можна оформити без вказання посади, прізвища і підпису замовника.

Законопроєкт 14023-1

І це ще не все! На сайті ВРУ вже є альтернативний законопроєкт №14023-1 від Прем’єр-міністра. Він ще більше зменшує паперове навантаження на бізнес.

Що він передбачає?

📌 Первинний документ про надані послуги, сплачені безготівково, вважається дійсним навіть без підпису і даних представника замовника.

📌 У документі достатньо вказати лише одну особу – виконавця, який відповідає за операцію та правильність оформлення.

Тож подивмося що саме в кінці-кінців буде прийнято за основу, про це ми вас обов’язково  повідомимо.