Згідно зі статтею 116 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення всі належні працівнику суми повинні бути виплачені в день його звільнення. Якщо в цей день працівник не працює, виплата має відбутися не пізніше наступного дня після пред’явлення ним вимоги про розрахунок.
Уявіть ситуацію: працівник регулярно не справляється зі своїми обов’язками, але формально не порушує трудову дисципліну. Або за станом здоров’я вже не може виконувати свою роботу. Що робити роботодавцю? Як захистити свої права працівнику? Розберемося детально.
Трудові відносини в Україні регулюються Кодексом законів про працю України (КЗпП), що забезпечує підвищення продуктивності, покращення якості роботи та зростання рівня життя працівників.
Трудове законодавство не містить чітких обмежень щодо звільнення працівників у вихідний день або прийняття їх на роботу. Воно не вимагає, щоб ці процеси відбувалися виключно у робочі дні.
Відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний роботодавцем у разі змін в організації виробництва та праці, включаючи скорочення чисельності або штату працівників.
Працівник має право подати позов про поновлення на роботі і компенсацію за час вимушеного прогулу до районного, міського чи міськрайонного суду за місцем знаходження підприємства або за своїм місцем проживання.
Звільнення працівника з роботи може відбуватися за різними обставинами, найпоширенішими з яких є звільнення за власним бажанням та за угодою сторін. Обидва ці варіанти мають свої відмінності в умовах і процедурах.