Відповіді на найпоширеніші запитання бухгалтера (частина 2)

Перша частина знаходиться тут.

• Для комплектації товару для продажу за ставкою 7 % використовується товар 20 %. Як правильно розрахувати суму ПДВ для складання ПН з кодом 15 (перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання). Наприклад, купили товар 100 грн + 20 ПК ПДВ = 120,00 грн у комплектацію включаємо товару за ставкою 7 %, 100 + 7,00 ПДВ 7 % = 107,00. Чи потрібно донарахувати 20 – 7 = 13 ПДВ ПЗ база 65,00 при ставці 20 % ПДВ?

Саме у вашому прикладі (купили за 100 + 20, продали за 100 + 7) взагалі не треба застосовувати мінбазу, адже мінбаза розраховується без ПДВ (купили за 100, продали за 100). Крім того, є питання, до чого тут узагалі товар, який ви придбали за ставкою 20 %, адже ви продаєте зовсім інший товар, який оподатковується за ставкою 7 %, і ПН буде складена на зовсім інший товар. Тобто у ПН на продаж взагалі не буде фігурувати товар, придбаний за ставкою 20 % (якщо правильно зрозумів вашу методику). Тобто визначаючи основний компонент у комплекті товарів, ви робите абсолютно правильно. При цьому у вас не виробництво, тобто в плані мінбази орієнтуватися на звичайну ціну неправильно. Втім у податківців може виникнути питання не відносно мінбази, а відносно взагалі такої методики заповнення ПН. В умовах відсутності прямих законодавчих роз’яснень, якщо в наборі є компоненти, оподатковувані за різними ставками ПДВ, безпечніше їх усе-таки зазначати в ПН окремими рядками, тобто не як набір, а як окремі товари.

• Чи може ГО, яке зареєстроване як неприбуткове, продавати квитки на концерти? Чи не вважатиметься така операція прибутковою діяльністю, за що можуть зняти з неприбуткових?

Назагал поряд зі своєю основною діяльністю неприбуткові організації (НПО) можуть здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої була створена НПО, та сприяє її досягненню (ст. 86 ЦКУ). А отже, неприбутківець може отримувати підприємницькі доходи, тільки якщо це пов’язано зі статутною діяльністю і відбувається в межах НПО-законодавства. Головне — щодо підприємницьких доходів дотримуватися умов з п. 133.4 ПКУ. Тобто не розподіляти ці доходи і належним чином їх використовувати — тільки на цілі, визначені п.п. 133.4.2 ПКУ. Тоді отримання підприємницьких доходів не призведе до втрати НПО-статусу. Такий підхід підтримує Мінфін (див. лист від 06.02.2019 № 11210-09-5/3214), який заявляє: положення ПКУ не обмежують можливість здійснення громадськими об’єднаннями, які є НПО для цілей оподаткування податком на прибуток, підприємницької діяльності для досягнення мети, заради якої вони були створені, а саме виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації,
реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Погоджуються із можливістю отримання НПО підприємницьких доходів у межах статутної діяльності і податківці (див. листи ДФСУ від 19.06.2018 № 2728/6/99-99-15-02-02-15/ІПК і від 01.03.2018 № 826/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Утім, фіксуючи у статуті можливість здійснення господарської діяльності, не слід акцентувати увагу на її прибутковому характері. Натомість краще зазначити, що вона здійснюється для досягнення статутних цілей НПО і всі доходи, отримані від такої діяльності, використовуються на дозволені ПКУ цілі.

• На балансі виробничого підприємства наявний основний засіб — прес-гранулятор, який періодично потребує заміни деяких складових (елементів), а саме матриці з нержавіючої сталі. Матриця під час роботи втрачає деякі свої властивості та потребує ремонту, замість неї встановлюється інша матриця. Підприємство придбаває матриці як запчастини ( рах. 207) та при їх заміні на об’єкт ОЗ списує їх вартість на витрати. Матриця, яка втратила свої властивості, направляється на ремонт в сторонні підприємства, що підтверджується актом виконаних робіт. Після ремонту у відновленому стані матриця повертається на склад та при необхідності знов установлюється на об’єкт ОЗ для повторного використання. Таким чином, ми маємо можливість ремонтувати матриці до тих пір, поки вони повністю не прийдуть в непридатний стан. Запитання: якими проводками відобразити в обліку: Заміну матриці (231 — 207)? Ремонт матриці за актом виконаних робіт (231 — 631)? Повернення на склад відремонтованої матриці (207 — 746)? Чи включається в дохід та за якою вартістю?

Згідно з п. 15 НП(С)БО 7 «Основні засоби» витрати, що здійснюють для підтримки об’єкта основних засобів у робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, включають до складу витрат. Тож заміну матриці відображаємо проводкою: Дт 231 (91) — Кт 207.
Отримані в результаті ремонту і поліпшення основних засобів запаси оцінюють за чистою вартістю реалізації (очікуваною ціною реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію — п. 4 НП(С)БО 9 «Запаси») або в оцінці можливого використання запасів (визначається виходячи з вартості подібних запасів за наявності їх на балансі підприємства з урахуванням ступеня їх придатності до експлуатації) (п. 2.13 Методрекомендацій № 2 «Запаси»). Відтак, повернення на склад матриці, яка підлягає ремонту, відображаємо в оцінці можливого використання (позаяк будемо використовувати на підприємстві) записом: Дт 207/матриці, що підлягають відновленню, — Кт 746. Тут має сенс до субрахунку 207 відкрити окремі субрахунки, де вести облік (1) нових матриць, (2) матриць, що підлягають відновленню, (3) матриць, переданих на ремонт, (4) відремонтованих матриць. Передачу матриць на ремонт відображаємо записом: Дт 207/матриці, передані на ремонт, — Кт 207/матриці, що підлягають відновленню. Витрати на ремонт отриманих матеріальних цінностей, які будуть використовуватися як запасні частини, включають до їх первісної вартості (п. 2.13 Методрекомендацій № 2). Тобто на вартість витрат на ремонт матриці за актом виконаних робіт робимо проводку: Дт 207/відремонтовані матриці — Кт 631 і одночасно Дт 207/відремонтовані матриці — Кт 207/матриці, передані на ремонт.

• Будь ласка, надайте консультацію щодо такого запитання. Основним видом діяльності підприємства є надання в оренду власного чи орендованого нерухомого майна (код 68,20). Всі власні нежитлові приміщення підприємства надані в оренду. Також нами укладено договір про надання послуг з водопостачання з центральним водопостачальником (по всіх нежитл. приміщ.). Ми та наші орендарі використовуємо воду винятково для власних питних та санітарно-гігієнічних потреб. Чи є ми платниками рентної плати за воду? Чи впливає на це те, як ми відображаємо орендні платежі, тобто: орендна плата компенсація за спожиту воду, чи вартість води входить у суму оренди?

Ви самі не добуваєте воду (у вас немає свердловини) і не забираєте її самостійно з водного джерела. Воду ви отримуєте за укладеним договором із водоканалом. Тому платником рентної плати за спецводокористування ваше підприємство не є, адже ваше підприємство є вторинним водокористувачем. На сьогодні платником рентної плати є тільки первинний водокористувач, тобто водоканал. Саме те, що ви віднесені до вторинних користувачів, і не змушує вас платити рентну плату. А те, як ви показуєте компенсацію: окремо від оренди чи в складі орендної плати, на обов’язок платити рентну плату не впливає.

• Включается ли сумма индексации в доплаты до минимальной заработной платы? С 01.01.2024 индексацию начислять заново работникам? Или нужно учитывать индексацию за прошлые периоды до её отмены в 2023 году?

1. Індексація не включається до виплат, які нараховують понад МЗП. Тобто сума індексації входить в МЗП та зменшує доплату до мінімалки. Простими словами, враховуємо «всередині», а не «зверху».
2. На наш погляд, особлива норма ст. 39 Закону про Держбюджет-2024 «обнуляє» індексацію, яка склалася на момент призупинення Закону про індексацію (станом на 01.01.2023). Тобто починаємо усі розрахунки з «чистого аркуша». Індекси інфляції за минулі роки не враховуємо. Водночас працівники, які мали право на «стару» індексацію, з 01.01.2024 втрачають таке право. Ніяких порівняльних розрахунків не проводимо. Варіанти щодо базового місяця:
   варіант 1 — якщо ви не підвищуєте оклади з 1 січня 2024 року, то для ваших працівників базовим стає грудень 2023 року. У випадку подальшого підвищення окладів після січня 2024 року, наприклад у липні 2024 року, до підвищення базовим буде грудень 2023 року, а після підвищення — місяць підвищення окладів;
   варіант 2 — підвищуєте оклади з 1 січня 2024 року, то базовим стає січень 2024 року. Тобто тут починає працювати загальне правило з п. 5 Порядку № 1078 про те, що місяць підвищення окладів — базовий місяць.
   Підвищення окладів протягом 2023 року не вплине на визначення базового місяця, адже в цей період не працювали Закон про індексацію та Порядок № 1078.
   У фахівців Мінекономіки та Мінсоцполітики існує думка, що роботодавець повинен був (міг) протягом 2023 року зберігати та виплачувати індексацію. Але ми її не поділяємо — законодавчого обов’язку не було. Якщо ви не зберігали протягом 2023 року грудневу індексацію, то й далі тягнути її у 2024 рік сенсу немає. Збереження такої індексації не передбачено чинним законодавством. З 01.01.2024 розрахунок ІСЦ проводимо наново. Індекси інфляції за минулі роки не враховуємо.
   Детально про це ми писали тут.

• ФОП 1 (ліміт 100 тис.) на єдиному податку отримав передоплату 50000 грн від іншого ФОП 2 (ліміт 200 тис.) на єдиному. Залишок ліміту в ФОП 1 зменшився на цю суму (ліміт 50 тис.). Через деякий час ФОП 1 повертає 25 тис. передоплати ФОП 2. Що відбувається з лімітами ФОПів при цьому? Чи збільшується він в обох при цьому на 25 тис.?

Із лімітом порівнюється отриманий ФОП дохід. Отриманий аванс збільшує цей дохід. Відповідно зменшується сума «доступного» ліміту. В той же час до складу доходу платника єдиного податку не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) — платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п.п. 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).
Тобто якщо є зазначені вище підстави («повернення товару, розірвання договору або за листомзаявою про повернення коштів»), то повернуті кошти (25 тис.):
— не включаються в дохід ФОП 2. Відповідно не впливають на його ліміт;
— виключаються із доходу ФОП 1 у періоді повернення коштів. Відповідно в нього фактично збільшується «доступний» ліміт.
Див. з цього приводу БЗ, статтю «Повернення в декларації ФОП-єдинника» // «Податки & бухоблік», 2024, № 5.
Є нюанс, якщо мова про аванс, отриманий ФОП 1 на спецЄП (якщо ФОП був на спецЄП 2 %).
Повернення авансу призведе до необхідності скоригувати його дохід, отриманий саме на спецЄП.

• З лютого 2023 року на період дії воєнного стану та 6 місяців після його припинення/скасування передбачено подовжені строки реєстрації ПН/РК. Чи маємо право включати такі податкові накладні до складу податкового кредиту в місяці їх складання?

Якщо маєте на увазі продовження строку реєстрації ПН/РК для тих, хто не має можливості зареєструвати їх (абз. 1 п. 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ). Щоб підтвердити той факт, що платник ПДВ не має змоги виконати податковий обов’язок, в тому числі і зареєструвати ПН/РК, слід опиратися на вимоги спеціального порядку, затвердженого Мінфіном (див. «Підтвердження неможливості — розбираємося з деталями» // «Податки & бухоблік», 2022, № 67, «Підтвердження неможливості — з’явився Порядок від Мінфіну!» // «Податки & бухоблік», 2022, № 65). Якщо постачальник зареєструє ПН/РК у цій термін, вважаємо, що покупець має право поставити ПК у періоді складання ПН/РК.

1. Юрлицо с начало года было на системе налогооблажения — ЕДИНЫЙ НАЛОГ 2 % (декларацию подали), с августа по сентябрь на ОБЩЕЙ СИСТЕМЕ, а с октября — на ЕДИНОМ НАЛОГЕ 5 % (декларацию подали). За год составим баланс, там будет в финрезультатах прибыль и налог. Как подать декларацию на прибыль (по факту за 2 месяца), какие приложения надо подать? Как сделать в приложениях «корректировку», чтобы в декларации на прибыль за год была та же сумма, что в финрезультатах?

На нашу думку, у такому випадку вам слід було відзвітувати з податку на прибуток за 3 квартали 2023 року (https://i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2024/january/issue-7/article-127708.html). Колишньому спецЄПешнику заповнювати декларацію з податку на прибуток за 3 квартали 2023 року слід специфічним чином: — у рядку 01 слід відобразити дохід, отриманий як за період перебування платника на спецЄП, так і на загальній системі (тобто у вашому випадку за період з 01.01.2023 по 30.09.2023);
— у рядку 02 відображають фінрезультат до оподаткування, визначений за правилами бухобліку, за час перебування колишнього спецЄПешника на загальній системі. Отже, у рядку 02 прибуткової декларації ви маєте вказати тільки той фінрезультат, що оподатковується податком на прибуток, — за період з 01.08.2023 по 30.09.2023. А для цього доцільно додатково скласти і подати фіскалам окрему фінзвітність, яка буде включати тільки результати діяльності за період до дати повернення зі спецЄП — станом на 31.07.2023, і за 9 місяців 2023 року — станом на 30.09.2023. Адже показник рядка 02 декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2023 року не буде відповідати даним фінзвітності за 9 місяців 2023 року. Тобто має сенс подати разом із декларацією з податку на прибуток за 3 квартали 2023 року два варіанти фінзвітності: (1) за стандартний період — за період з початку року по кінець останнього дня звітного періоду — за період з 01.01.2023 по 30.09.2023 (саме ця фінзвітність буде додатком до прибуткової декларації); (2) за нестандартний період, тобто наростаючим підсумком починаючи з 1 січня звітного 2023 року по дату повернення на загальну систему зі спецЄП — за період з 01.01.2023 по 31.07.2023. Хоча можна скористатися правом, передбаченим п. 46.4 ПКУ, і просто подати доповнення-пояснення щодо обрахованих показників податкової та фінансової звітності за відповідні періоди у довільній формі. І зазначити про цей факт у спеціально відведеному полі заключної частини декларації з податку на прибуток. При цьому у додатках до декларації будь-яке «коригування», щоб була та ж сума, що й у Звіті про фінрезультати, ПКУ не передбачено. Ви відразу маєте зазначити у рядку 02 декларації фінрезультат суто за період з 01.08.2023 по 30.09.2023.

• ТОВ на загальній системі у зв’язку з невеликими обсягами виробництва відправляє кожного працівника (з їх згоди) на місяць у відпустку почергово без збереження з/п до закінчення дії воєнного стану (згідно з ч. 3 ст. 12 Закону України № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відпустки») . Чи можна користуватися без наслідків цими статтями за потреби? Чи не буде штрафів за таку схему?

Якщо такі відпустки оформлені правильно, маю на увазі наявність заяви від працівника про надання такої відпустки і є відповідний наказ, то це не буде порушенням. В законодавстві немає вимог щодо кількості працівників, які мають «ходити» у такі відпустки, немає і вимог щодо періодичності її надання. Тому якщо є заява від працівника і згода на таку відпустку і відповідний її строк від роботодавця, то проблем не має бути. Єдине, що можливо, — це лист від Держпраці з проханням пояснити підстави надання такої відпустки. Вони зараз часто це практикують, але це не призведе ні до перевірки, ні до штрафу. Пишете, що у вас все правильно оформлено, і все.

• ТОВ на загальній системі оподаткування з ПДВ працювала з перевізником. З їх вини товар зіпсувався, і його не прийняли. У сумі втраченої накладної буде компенсація. Якими проводками провести від них компенсацію та як списати цей товар? Чи потрібна компенсуюча податкова?

Щодо компенсуючого ПДВ. Згідно з ПКУ компенсація збитків не оподатковується ПДВ. Податківці наразі розмірковують так само. На питання «Чи включаються до бази оподаткування ПДВ кошти, які надходять платнику податку як відшкодування збитків за пошкоджене, знищене або втрачене майно?» вони відповідають «Кошти, які надходять платнику податку як відшкодування збитків за пошкоджене, знищене або втрачене майно, не включаються до бази оподаткування ПДВ.». При цьому треба нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання, адже товар використано не у госпдіяльності. Проводки такі: передано товар перевізнику Дт 281/«Товар у дорозі» — Кт 281; нараховано ПЗ (при відвантаженні товару) Дт 643 — Кт 641/ПДВ; списано втрачені товари Дт 947 — Кт 281/ «Товар у дорозі»; нараховано компенсуючі ПЗ Дт 947 — Кт 641/ПДВ; знято ПЗ за постачанням («червоне сторно») Дт 643 — Кт 641/2; зареєстровано РК на зменшення («червоне сторно») Дт 641/2 — Кт 641/ПДВ; визнано перевізником претензію Дт 374 — Кт 715; відшкодовано збитки Дт 311 — Кт 374.

• ТОВ, загальна система оподаткування з ПДВ, який штраф за відсутність подорожніх листів та розрахунків зі списання пального?

Власне, за відсутність подорожніх листів та розрахунків зі списання пального може бути накладено адмінштраф на посадових осіб за порушення порядку бухобліку та внесення недостовірних даних до фінзвітності в розмірі від 136 до 255 грн (ст. 164 прим. 2 КпАП). Щоправда, накладати його уповноважені тільки органи Держаудитслужби, що контролюють використання бюджетних коштів (ст. 234 прим. 1 КпАП). Тому він малоймовірний. Набагато серйозніша справа з податком на прибуток та ПДВ. Адже без подорожнього листа (його аналога), в якому деталізовано маршрут перевезення: (1) не можливо підтвердити витрати ПММ (факт самого використання/витрачання пального); (2) складно довести витрачання ПММ саме у господарській діяльності, а отже, і господарський статус придбань ПММ, що важливо для ПДВ. З придбаного пального, господарське витрачання якого не доведено, платнику ПДВ доведеться нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання за п.п. «г» п. 198.5 ПКУ, як на негосподарське використання (звісно, якщо за придбаними ПММ виникло право на податковий кредит); (3) можливі питання щодо податкової амортизації самого автомобіля, адже без подорожніх листів (в яких визначено маршрут поїздки) буде складно довести, що автомобіль використовувався з господарською метою. А якщо автомобіль не використовувався в госпдіяльності, — то можуть бути питання і з визнанням податківцями податкової амортизації за таким автомобілем; (4) якщо немає належним чином оформлених подорожніх листів (із зазначенням маршруту поїздок), то податківці можуть ставити під сумнів реальність операцій перевезення. Та й для коректного розрахунку зарплати водія/обліку його режиму праці та відпочинку теж знадобиться подорожній лист (його аналог). А якщо ПММ придбаватимуться водієм або іншою фізособою підприємства і ви будете здійснювати таким особам грошову компенсацію придбаного пального, то без подорожніх листів (які б підтверджували факт використання ПММ саме підприємством), такі виплати розцінюватимуться як додаткове благо працівника з відповідним нарахуванням ПДФО та ВЗ.

• ТОВ, загальна система оподаткування з ПДВ, як вести облік витрат пального на генератор та які документи на це потрібні?

При передачі пального до генератора потрібно просто зробити його переміщення із нафтоскладу до матеріально відповідальної особи, яка відповідає за роботу генератора (Дт 203/генератор Кт 203/ нафтосклад). Потім, коли генератор буде працювати, за певний період (тиждень, декада, місяць) особа, відповідальна за роботу генератора, моє складати Акт списання палива, використаного на роботу генератора (оформлений у довільній формі). В ньому, виходячи з періоду роботу генератора та норм витрат пального (їх має розробити підприємство самостійно на основі даних про норму витрат вказану виробником генератора у техпаспорті і проведених досліджень), слід віднести вартість палива на витрати (Дт 23, 92, 91 — Кт 203/генератор).

• ТОВ, загальна система оподаткування з ПДВ, відправили на реєстрацію помилкове мінусове коригування до податкової. Коригування заблокували. Правильне коригування повинно було бути плюсове. Що робити в такій ситуації?

Вам треба вирішити питання із заблокованим РК, адже податківці можуть не прийняти новий РК через наявність заблокованого РК до цієї ПН. Зазвичай у такому разі вони надсилають повідомлення такого змісту: податкова накладна від… № … знаходиться в стадії незавершеного коригування (і в дужках дані заблокованого РК). Тобто зареєструвати другий (і будь-який подальший) РК до ПН не вийде доти, доки перший РК до цієї ПН заблокований. Вам треба подати податківцям відповідні пояснення (за тією ж формою, що повний розблокувальний пакет) до заблокованого РК (про те, що він помилковий і реєструвати його в ЄРПН не треба). У відповідь податківці мають надіслати відмову у реєстрації РК. Після цього можна подавати на реєстрацію інші РК.

• ТОВ, загальна система оподаткування з ПДВ, отримала залишок переплати від іноземного постачальника. Які проводки потрібно зробити + які проводки на дохід від курсової різниці?

Виданий іноземному постачальнику аванс (Дт 371) — немонетарна стаття. Адже погашатися видана нерезиденту передоплата буде товарами, а не грошовими коштами. Відтак зазначена заборгованість не підлягає перерахунку, за нею не розраховують курсові різниці. Водночас після того, як прийнято рішення повернути аванс (його частину), заборгованість нерезидента з немонетарної стала монетарною. Тому на дату ухвалення такого рішення за нею з’являться курсові різниці. А також далі в загальному порядку за такою заборгованістю слід розраховувати курсові різниці: на дату балансу і на дату господарської операції (тобто здійснення розрахунків — повернення коштів). Ну і, звісно, курсові різниці виникатимуть за валютою на валютному рахунку, якщо вона там є. У бухгалтерському обліку курсові різниці від операційної діяльності відображають у складі інших операційних доходів і витрат — обліковують на субрахунках 714 «Дохід від операційної курсової різниці» і 945 «Втрати від операційної курсової різниці» (п. 8 НП(С)БО 21 «Вплив зміни валютних курсів»). Тож на дату ухвалення рішення про повернення частини передоплати будуть зроблені записи: Дт 371 — Кт 714 (якщо курсова різниця позитивна) або Дт 945 — Кт 371 (якщо курсова різниця від’ємна).

• Сохраняется ли рисковость операции для блокировки н/н, если наценка на товар превышает 50 %?

У цьому плані змін не було. Так, якщо націнка більше 50 %, то є велика ймовірність, що ПН заблокують на підставі п. 1 Ризиковості операції. Врятувати може хіба що врахована Таблиця даних на цей товар.

• Если продажа товара с определенными кодами УКТ ЗЕД составляет менее 25 % от общего объема продаж, то такие накладные попадают под блокировку?

Жодних особливостей за такою умовою (менше 25 % загального обсягу) не встановлено. Такі ПН можуть бути заблоковані.

• Підприємство займається виготовленням продукції з картону, і як неминучі побічні відходи виробництва з’являється макулатура, яку здаємо спеціалізованому підприємству (податкову накладну (пільгову) реєструємо в ЄР). Частка обсягу макулатури в загальному обсягу складає за 2022, 2023 рік — 2 %. Чи потрібно проводити нарахування розподільчих ПЗ за ст. 199 ПКУ? І якщо потрібно, то чи можна зробити річний перерахунок ПДВ за 2023 рік, не складаючи помісячно податкові накладні? Як внести виправлення за 2022 рік і раніше?

1. Чи потрібно проводити нарахування розподільчих ПЗ за ст. 199 ПКУ? Так, потрібно. У вас
   утворилися поворотні відходи — макулатура. Вартість поворотних відходів виключається з виробничої собівартості продукції (п. 12 НП(С)БО 16). Тому послатися на те, що вартість макулатури сидить у ціні реалізації готової продукції, тим самим обґрунтувавши відсутність необхідності нарахування компенсуючих ПЗ, не вийде. У цьому випадку фактично має місце часткове використання сировини (паперу) в оподатковуваних і пільгових операціях. Із цієї причини п. 198.5 ПКУ не діє. Так вважають і суди в постанові ВС від 07.07.2021 р. у справі № 540/726/19, а так само в постанові ВС від 18.12.2020 р. у справі № 60/1798/19 і постанові ВС від 10.12.2020 р. у справі № 817/470/16. Тут слід нараховувати тільки розподільчі ПЗ згідно з п. 199.1 ПКУ з вартості паперу. Але і розподільчі ПЗ з вартості подвійних придбань теж ніхто не скасовував. Їх доведеться нарахувати в усіх перерахованих ситуаціях (за умови, що обсяг пільгових постачань досяг 0,1 % загального обсягу постачань).
2. Зробити річний перерахунок без складання помісячних розподільчих ПН неможливо.
3. Як виправити 2022 рік, якщо не нараховували розподільчі ПЗ та не робили перерахунок за 2022?
   Треба скласти розподільчі ПН до тих періодів, коли були неоподатковувані операції. Коефіцієнт розподілу рахуємо по першому місяцю виникнення неоподатковуваних операцій. Зробити перерахунок у грудні 2022, скласти до цих ПН відповідні РК. Подати УР до тих періодів, коли були розподільчі ПЗ, та до грудня 2022.

• Наше підприємство має борг перед іншим підприємством за товаром та векселем. З початку воєнних дій підприємствокредитор заблоковано у зв’язку з тим, що бенефіціаром є громадянин Білорусі. І на сьогоднішній момент у нього закриті всі рахунки. Заборгованість вже прострочена, але у зв’язку з тим, що позовний термін продовжено на час війни, не списана як прострочена. Та й у підприємства немає коштів, щоб сплатити податок з прибутку, оскільки підприємство не працює з початку війни. Підкажіть, будь ласка, як вийти з цієї ситуації найменш витратно.

У цьому випадку поки найменш витратно — це таки чекати, поки спливуть строки позовної давності. А це відбудеться не скоро. Як варіант — провести заміну боржника у зобов’язанні. Але сумніваюся, що хтось захоче взяти на себе цей борг. Інші ж способи закриття заборгованості все-таки пов’язані з виникненням податкових зобов’язань саме зараз або ж є не такими вже й дешевими (маю на увазі процедуру банкрутства).

• ТОВ арендует нежилое помещение у физлица. С арендной платы платим как налоговые агенты НДФЛ 18 % и военный сбор 1,5 % — на руки за вычетом налогов. Вопрос: база налогообложения НДФЛ и военсбора — это арендная плата или ее надо сверять с минимальной базой аренды, установленной по г. Харькову, и есть ли эта утвержденная база? Как ее найти, чтобы не занизить налоги?

Так, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди (див. п.п. 170.1.2 ПКУ). Таку мінімальну суму встановлює до початку звітного (податкового) року та оприлюднює орган місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких розташована нерухомість. Якщо мінімальна сума не встановлена чи не оприлюднена у зазначений термін, то ПДФО та ВЗ утримуєте виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди. Для отримання точної інформації щодо (не)встановлення в м. Харкові мінімальної вартості місячної оренди 1 кв. м рекомендую направити запит на public@citynet.kharkov.ua.

Дивіться продовження блоку “Питання-відповідь” тут.