- Чи може єдиноподатник орендувати складське приміщення у ТОВ?
Може. Заборон немає.
У ПКУ (п.п. 2 п. 291.4) є обмеження для ФОП на єдиному податку групи 2 щодо того, кому вони можуть надавати послуги (у тому числі здавати майно в оренду) — лише платникам єдиного податку (як ФОП, так і юридичним особам) і населенню (звичайним громадянам). Але це стосується надання послуг ФОПами на ЄП групи 2, а не придбання послуг. Тож орендувати складське приміщення (тобто придбавати орендні послуги) ФОП на єдиному податку (у т. ч. групи 2) можуть в кого завгодно.
- Як правильно розрахувати МПЗ юридичній особі на загальній системі, не с/г-виробник?
Рахувати МПЗ слід за всі наявні на праві власності та користування сільгоспугіддя. Робити це слід у додатках МПЗ та МПЗ-З. Розрахунок відбувається у два етапи. На першому слід розрахувати МПЗ для кожної ділянки сільгоспугідь і загальний МПЗ у додатку МПЗ-З. Для цього множите НГО ділянки на ставку (0,04) і коригуєте на кількість місяців користування землею у 2023 р. Далі підбиваєте підсумки МПЗ кожної ділянки і визначаєте загальне МПЗ. Потім приступаєте до заповнення додатка МПЗ, в якому відбувається визначення суми податків і зборів та орендної плати, що враховуються у виконання МПЗ, і визначається, потрібно його платити в бюджет чи ні. Заповнюючи цей додаток, пам’ятайте, що сплачений у 2023 році податок на прибуток, ПДФО і ВЗ із зарплати працівників та рентна плата за спецводокористування потрапляють у виконання МПЗ пропорційно сільгоспчастці, а не у повному обсязі.
- ФОП, 2 група, єдиний податок, з 01.07.2023 перейшов на загальну систему і здійснював з цієї дати діяльність. Не зареєструвався платником ПДВ, а обсяг доходу за попередні 12 місяців більше 1 млн грн. Яка відповідальність за нереєстрацію і в який термін необхідно подавати звіти такому ФОП? Фактично подано декларацію про майновий стан за 2023 і декларацію платника єдиного податку за 2023 у січні 2024 р. Якщо терміни інші, яка відповідальність?
- Декларацію з єдиного податку слід було подати не пізніше 09.08.2023 (звітний період — півріччя) (п.п. 296.5.1 ПКУ). Якщо її було подано пізніше, то може бути застосовано штраф за п. 120.1 ПКУ 340 грн. Річна ЄП-декларація тут вже не потрібна.
- Декларація про майновий стан і доходи у такому разі подається не пізніше 30.04.2024. Тож прострочення немає.
- Заяву на НДС-реєстрацію слід було подати не пізніше 10.07.2023 (п. 183.4 ПКУ). Якщо не подали — її слід подати зараз із запізненням. При цьому всі постачання з 11.07.2023 (перша подія починаючи з 11.07.2023) податківці обкладуть ПДВ 20 % без права на податковий кредит. Також застосують штраф за донарахування за ст. 123 ПКУ (10 % чи 25 % від донарахованої суми ПДВ).
- 1) Який штраф за неподання реєстру даних до ТЦК? 2) За який період необхідно зберігати первинні документи, якщо не було податкової документальної перевірки з 2016 року (ТОВ/ФОП платники ПДВ, ТОВ/ФОП спрощенці)? 3) Що саме мають право перевіряти податківці при фактичній перевірці ФОП-спрощенця ( в т. ч. торгівля складно-побутовою технікою), за який період? 4) Чи є ФОП/ТОВ, які надають послуги з бухобліку, суб’єктами первинного фінансового моніторингу? Який штраф за непостановку на облік/неподання звітності?
(1) Щодо штрафу за неподання реєстру до ТЦК. Узагалі штраф за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачений ст. 210-1 КУпАП і наразі становить у розмірі від 5100 до 8500 грн. Він застосовується за усю сукупність виявлених порушень у веденні військового обліку, а не за кожне порушення окремо.
У постанові КМУ від 30.12.2022 № 1487 немає вимоги щодо подання реєстру до ТЦК. Якщо Ви мали на увазі Списки персонального військового обліку, то їх не треба подавати до ТЦК, крім випадків звіряння або на їх вимогу, але вони мають бути складені станом на 1 січня і підписані до 25 січня керівником та особою, відповідальною за ведення військового обліку. Разом з Відомістю оперативного обліку вони реєструються в службі діловодства підприємства та зберігаються на випадок проведення перевірки ТЦК. Детальніше тут.
(2) Щодо зберігання первинних документів. Так, у Переліку, затвердженому наказом Мін’юсту від 12.04.2012 № 578/5, визначено, що строки зберігання первинки спливають лише після проведення перевірки + у ПКУ визначено мінімальні (!) строки зберігання. Але ситуацію варто оцінювати з точки зору можливості перевірити період, який підтверджується цією первинкою. Загалом 2016 рік перевірити наразі вже не можуть (навіть з урахуванням «воєнного» та «карантинного» призупинення строків давності за ст. 102 ПКУ). Однак пам’ятаймо: а) не на всі випадки поширюються строки давності (ЄСВ, декларацію не подано, посадових осіб засуджено за ухилення від сплати податків — див. п. 102.2 ПКУ, ч. 16 ст. 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI); б) первинка за 2016 рік може знадобитися для підтвердження більш пізніх періодів. Детально можна прочитати у «Податки & бухоблік».
(3) Тепер щодо предмета та періоду фактичної перевірки. Предмет перевірки залежить від конкретної (!) підстави, перелік яких дивимося у п. 80.2 ПКУ. Частіше за все йдеться про правильність проведення розрахункових операцій, застосування РРО/ПРРО, наявність ліцензій, які видають податківці (хоча якщо йдеться про ТСПТ, то навряд ідеться про такі ліцензії). Можуть зачепити облік товарних запасів (більш детально про це у «Податки & бухоблік»). Період для перевірки визначається згідно з п. 102.1 ПКУ. Загалом йдеться про період у 1095 днів. Але: (а) залежно від конкретного питання старт цього строку буде відрізнятися; (б)строки, визначені у ст. 102 ПКУ, призупинялися на період карантину та воєнного стану, що впливає на визначення періоду для проведення будь-якої перевірки (у т. ч. і фактичної). Детальніше про початок відліку строку для визначення предмета перевірки читайте у «Податки & бухоблік».
Також не забуваймо про заборону на фактичні перевірки на період воєнного стану у певних випадках.
(4) Щодо суб’єктів первинного фінмоніторингу ситуація така. Так, ФОП/ТОВ, які надають послуги з бухобліку, є суб’єктами первинного фінмоніторингу та зобов’язані зареєструватися. Це передбачено у п. 1 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів…» від 06.12.2019 № 361-IX (далі — Закон № 361), з урахуванням п.п. «б» п. 7 ч. 2 ст. 6 Закону № 361. Відповідальність за нереєстрацію прямо не передбачена, але є «гумовий» штраф за п. 14 ч. 5 ст. 32 Закону № 361 (інші порушення…) — до 51 тис. грн. Ключове «ДО». Тобто у кожному конкретному випадку мають оцінюватися обставини порушення. Детальніше про реєстрацію/нереєстрацію читайте тут.
- Нараховані відсотки банком по кредиту, але не сплачені на дату балансу. Як нарахувати та відобразити у звітності?
Згідно з принципом бухгалтерського обліку та фінансової звітності «нарахування» — доходи і витрати відображають в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів (ст. 4 Закону про бухоблік). Витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов’язані із запозиченнями, визнають фінансовими витратами (п. 3 НП(С)БО 31 «Фінансові витрати»). У загальному випадку вони потрапляють до витрат періоду одразу при нарахуванні, що відображається проводкою: Дт 951 — Кт 684. Але якщо банківський кредит було отримано з метою створення кваліфікаційного активу і ваше підприємство належить до середніх, то фінансові витрати мають бути капіталізовані (уключені до вартості такого активу). У цьому випадку в обліку спочатку відображається проводка: Дт 951 — Кт 684, а потім: Дт 15 (23) — Кт 951. Сальдо за Кт субрах. 684 відображають у формі № 1 — у рядку 1690, у формі № 1-м та № 1-мс — у рядку 1600. Визнані витрати на проценти показують у формі № 2 — у рядку 2250, у формі № 2-м — у рядку 2270, у формі № 2-мс — у рядку 2265.
- До якого бюджету повинен сплачувати ПДФО ТОВ чи ФОП, який не має відокремлених структурних підрозділів, а має в суборенді приміщення в різних районах міста, де працюють наймані працівники такого платника?
- До якого бюджету повинен сплачувати ПДФО з бухгалтера, який працює віддалено з-за кордону?
- Які санкції за порушення, якщо весь ПДФО сплачувати за місцем реєстрації ТОВ, ФОП?
Почну з ФОП. У розумінні ПКУ, ФОП не може мати відокремлені підрозділи. Тож незалежно від того, де працюють його наймані працівники, він сплачує ПДФО за своїм місцем реєстрації у ДПСУ (див. п.п. «а» п.п. 168.4.5 ПКУ). Податківці такої ж думки.
Щодо ТОВ та бухгалтера-дистанційника, який працює за своїм місцем проживання, то також сплачуєте ПДФО за місцем реєстрації ТОВ (див. ІПК від 08.07.2021 р. № 2688/ІПК/20-40-24-04-10).
Щодо структурних підрозділів. ДПСУ наполягає, що такі підрозділи є відокремленими для ПДФО-цілей. Зауважу, що, на мою думку, така позиція ДПСУ йде в розріз з приписами ст. 64 БКУ та ст. 168 ПКУ, де згадуються виключно юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб. Проте якщо не бажаєте сперечатися з податківцями, як варіант, можна отримати ІПК з цього питання і сплачувати відповідно до неї (тобто за місцезнаходженням структурних підрозділів).
Щодо штрафів. Із запитання випливає, що ТОВ та його підрозділи знаходяться в межах одного міста, проте в різних районах. В такому випадку, скоріш за все, вони відносяться до однієї територіальної громади. Якщо так, то сплата ПДФО повинна була проводитися на один рахунок. Тож тут питання зі штрафами взагалі не виникає.
Щодо подання Податкового розрахунку за структурні підрозділи, то механізм ДПСУ роз’яснює тут. Якщо ж все-таки ПДФО сплачувався не туди, то податківці можуть наполягати на тому, що мала місце несплата ПДФО в установлені терміни (ст. 124 ПКУ).
Утім суди вважають так: якщо платник податків подав платіжку на сплату податку, то він виконав своє податкове зобов’язання перед бюджетом. А отже, штрафи за несвоєчасну сплату грошового зобов’язання застосовуватися не повинні (див., наприклад, постанови ВС від 29.08.2018 р. у справі
№ 804/5320/13-а, від 12.06.2018 р. у справі № 826/1/16.
- Юрособа на загальній системі оподаткування з 01.01.2023 по 31.07.2023 перейшла на спеціальний єдиний податок за ставкою 2 %. З 01.08.2023 автоматично повернулася на загальну систему оподаткування. Є великим платником податку з доходом за попередній рік більше 40 млн грн. Станом на 01.01.2023 мала на балансі об’єкти основних засобів, в тому числі об’єкт нерухомості. Запитання. Як нараховувати податкову амортизацію після повернення на загальну систему оподаткування з 01.08.2023? Як визначити вартість для нарахування податкової амортизації та строк корисного використання/амортизації основних засобів?
Ваша ситуація врегульована п.п. 9 прим. 1.3.4 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ. За його нормами високодохідникам для визначення податкової залишкової вартості ОЗ і НМА станом на 01.08.2023 слід розрахувати податкову амортизацію за період спецЄП. При цьому ПКУ вимагає визначати податкову вартість, як різницю між первісною вартістю об’єкта і сумою податкової амортизації, розрахованої згідно зі ст. 138 ПКУ по 31.07.2023 включно (у тому числі під час перебування на спецЄП). Тобто після повернення на сплату податку на прибуток податкову амортизацію потрібно нараховувати виходячи з податкової залишкової вартості ОЗ та НМА, визначеної станом на 01.08.2023. А податкова залишкова вартість це — різниця між первісною вартістю об’єкта і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень ст. 138 ПКУ (п.п. 14.1.9 ПКУ). Отже, для визначення податкової балансової (залишкової) вартості ОЗ і НМА станом на 01.08.2023 вам потрібно умовно розрахувати податкову амортизацію, починаючи з дня реєстрації платником спецЄП по останній день місяця, після повернення в прибутківці (тобто по 31.07.2023). Простіше кажучи, потрібно визначити, якою була б амортизація, якби ви не застосовували спецЄП. І виходячи з цього визначити податкову балансову (залишкову) вартість на 01.08.2023 і зазначити цю суму у графі 3 додатка АМ до декларації з податку на прибуток. А от саму умовно розраховану суму амортизації ні в додатку АМ, ні у самій прибутковій декларації не відображають.
Щодо строку корисного використання, то якщо об’єкт ОЗ/НМА експлуатували ще у доспецЄПешний період, то час перебування на спецЄП не викидається з мінімально допустимого строку його корисного використання. Докладно див. у статті «Залишкова вартість ОЗ для податкової амортизації після спецЄП».
- ТОВ на загальній системі оподаткування має намір виплатити дивіденди учасникам ТОВ — фізичним особам, але на рахунку недостатньо коштів. При цьому у ТОВ є дебіторська заборгованість іншої фізичної особи перед ТОВ. Фізична особа — боржник та учасники ТОВ згодні зробити взаємозалік. У ТОВ достатньо коштів для сплати податків по дивідендам. Запитання: 1) Яким чином можна оформити цей залік (яким договором)? 2) З точку зору фінмоніторингу чи буде визнана ця операція правомірною? Дякую.
(1) Якщо рішення загальних зборів про розподіл прибутку та виплату дивідендів вже прийнято, то нам потрібно буде лише укласти письмовий договір про залік зустрічних однорідних вимог (це може бути і, наприклад, обмін листами). З одного боку — ТОВ, з іншого — фізособа-учасник. Нотаріальне посвідчення НЕ потрібне. У договорі робимо посилання на відповідне рішення загальних зборів.
Головне, щоб строки для виплати дивідендів відповідно до рішення вже настали. Увага! Це якщо фізособа-боржник є учасником ТОВ! У інакошому випадку залік зробити не вийде, бо не буде ознаки зустрічності вимог, яка необхідна для заліку! Якщо фізособа не є учасником (і, відповідно, не претендує на дивіденди), то теоретично можна укласти тристоронній непоіменований договір (договір без назви). Але податківці можуть визнати це прощенням боргу (ст. 605 ЦКУ). (2) З точки зору фінмоніторингу проблем бути не має, оскільки залік не передбачає перерахування реальних коштів з рахунку на рахунок. Цілком допустимим є перерахування податків щодо дивідендів. Хіба що у внутрішніх документах банку операції з подібними характеристиками можуть зараховуватися до підозрілих. У такому випадку фінустанова має право провести заходи перевірки (тобто запросити додаткові підтвердні документи, виходячи з ч. 4 ст. 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації…» від 06.12.2019 № 361-IX (далі — Закон № 361)) або відмовитися від проведення операції (ч. 1 ст. 15 Закону № 361) чи зупинити операцію (ч. 1 ст. 23 Закону № 361).
- Наш сотрудник с марта 2022 года был призван по мобилизации в ряды ВСУ. Ему ежемесячно платился средний заработок. После 19 июля 2022 года по согласованию с профкомом наше предприятие всем мобилизованным платило 25 % среднего заработка и относило это на валовые расходы. Но в ноябре 2023 года родственники нашего мобилизованного сотрудника предоставили свидетельство о смерти с датой смерти 3 марта 2023 года. Дата свидетельства о смерти — ноябрь 2023. Вопрос: нужно ли сторнировать выплаты ему 25 % среднего заработка и начисление ЕСВ с валовых расходов с марта по ноябрь 2023 или можно оставить их в составе валовых расходов?
Рекомендуємо вам відсторнувати середній заробіток та ЄСВ, що нарахований за період після дати смерті працівника. Якщо Об’єднану звітність за 4 квартал ще не здано, то сторновані суми середньої та ЄСВ за місяці після смерті й до початку 4 кварталу зазначаєте в Д1 за будь-який місяць звітного 4 кварталу з кодом типу нарахувань 3 в графі 09. В звітному Д1 за жовтень та листопад 2023 середній заробіток, що був відсторнований, не зазначаєте. Сторнування ПДФО можна оформити як перерахунок при припиненні трудового договору й зазначити відсторновані суми доходу та ПДФО/ВЗ з мінусом в тому місяці, в якому проведено з працівником остаточний розрахунок. Щодо податковоприбуткового обліку, то наразі він ґрунтується на даних бухгалтерського обліку (п.п. 134.1.1 ПКУ). Тож оскільки у бухобліку витрати будуть відсторновані, то й на податковий облік вони не вплинуть.
- Чи можемо ми ФОП подати заяву-розрахунок на поховання робітника, який загинув на війні? В березні 2023 року робітник мобілізувався на війну, але трудові відносини і посада за ним збереглися. У вересні 2023 року він загинув. Якщо ФОП подає заяву-розрахунок на поховання (4100 грн), чи не втратить мати можливість — одноразову виплату (150 тис. грн) при загибелі військовослужбовця від держави?
ФОП може подати і ПФУ прийме таку заяву (підстав для відмови немає, маємо з цього питання лист ПФУ). Проте одним з документів, на підставі яких призначається допомога на поховання від ПФУ, є оригінал витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть (у разі реєстрації смерті виконавчим органом сільської, селищної, міської ради — довідка для отримання допомоги на поховання). Як показала практика, такий витяг може вимагатися в загальному пакеті документів на отримання одноразової грошової допомоги сім’єю загиблого. Крім того, в абз. 8 п. 2 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 зазначено: якщо сім’я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором. Формально, у допомоги на поховання від ПФУ та одноразової грошової допомоги у зв’язку із загибеллю (смертю) різні цілі, й перша не повинна позбавляти права на другу. Проте трактувати можуть по-різному. Офіційних роз’яснень з цього питання не було.
- Как оплачивать листы нетрудоспособности демобилизованным после службы в ВСУ сотрудникам, если им во время службы в ВСУ после 19 июля 2022 года начислялось 25 % среднего заработка по согласованию с профсоюзом? Эти выплаты в приложении 1 Объединенного отчета отражались с кодом категории застрахованного лица — 1. Нужно ли исключать время службы и выплаты 25 % ср. зар. из расчета средней, как уважительную причину?
На нашу думку, у вашому випадку слід виконати вимоги п. 3 Порядку № 1266 та зменшити загальну кількість днів у розрахунковому періоді на кількість днів дії поважної причини — часу, протягом якого працівник проходив військову службу і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток. Аргументи: виплату у розмірі 25 % середнього заробітку не можна трактувати, як добровільне збереження середнього заробітку після 19.07.2022, і плюс така виплата позначена в додатку Д1 до Об’єднаного звіту з кодом застрахованої особи 1 (в той час як для середнього заробітку, в т. ч. добровільного, передбачено код 47).
Якщо формально читати п. 3 Порядок № 1266, то на відміну від днів, добровільні виплати мобілізованому працівнику повинні залишитися в розрахунку: середньоденна зарплата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період зарплати, на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин. Про необхідність виключати з розрахунку виплати, що нараховані за період дії поважних причин, немає ні слова. Проте наразі маємо лист ПФУ від 07.04.2023 № 13488-15877/Р-03/8-2800/23, в якому пенсійники наполягають: якщо місяць не був відпрацьований повністю через поважні причини, то і дні такого місяця, і виплати, що в ньому нараховані, виключаємо з розрахунку непрацездатної середньої. Детальніше ви можете прочитати у статті.
- Питання стосовно умовного продажу з ПДВ (ст. 199.1): Постачальник надав РК на повернення коштів в серпні 2023 р. На підставі його серпневого РК до ПН лютого 2022 р. ми вчасно зменшили ПК, але забули зменшити ПЗ в серпні 2023 р. Яким чином зараз виправити ситуацію? Якою датою зробити РК на зменшення ПЗ і до якого періоду декларації включити ( у 2024 р. розподіленого ПДВ за ст. 199.1 у нас вже немає)? Допоможіть, будь ласка.
Така помилка виправляється так. 1. Складаємо та реєструємо зменшуючий РК до розподільчої ПН за лютий 2022. Якщо ви лише перерахували аванс постачальнику, то датуємо РК датою повернення коштів (тобто це дата, коли ми мали скласти РК, але не склали його). РК складається на суму, виходячи з розподільчих ПЗ, перерахованих у річному перерахунку за 2022 р. (тобто зменшуємо ПЗ на ту суму, яка була нарахована з урахуванням перерахунку за 2022 р.). Оскільки з тієї дати вже минув граничний строк реєстрації, то доведеться заплатити штраф за несвоєчасну реєстрацію (сплачується лише після направлення вам ППР). 2. Подаємо УР до декларації за серпень 2023 р. зі зменшенням ПЗ. 3. Ці маніпуляції не вплинуть на перерахунок за 2023 р., адже розподільчі ПЗ відображаються у ряд. 4.1. (4.1.1), а він не бере участі у розрахунку ЧВ за 2023 р. Детально про вашу ситуацію можете прочитати у статті «Повернення та розподіл ПДВ».
- Оформлення Акта виконаних робіт. Ми здаємо в оренду приміщення. У графі затвердив та від виконавця з нашого боку Директор П. І. Б., з боку контрагента (затвердив/від замовника) Старший інженер з експлуатації енергосистем (Представник за довіреністю) П. І. Б. У договорі є пункт про відповідальну особу. У довіреності є, що уповноважена особа має право підпису таких документів. Але у довіреності немає переліку договорів, за якими він має право підписувати акти. Чи є таке оформлення Акта виконаних робіт правильним?
Усе залежить від того, як саме сформульовано повноваження представника контрагента у довіреності. Тобто якщо там, наприклад, визначено загальне формулювання (щось на кшталт «від імені юридичної особи має право підписувати будь-які акти»), то навіть за відсутності конкретного переліку договорів таке повноваження достатньо широке для проставлення підпису на акті. Таким чином, представник уповноважений, а отже, з актом усе гаразд. Однак складно відповісти точно, тому що потрібно бачити текст самої довіреності.
Продовження тут.
