Відповіді на найпоширеніші запитання бухгалтера (частина 5)

Попередню частину відповідей ви можете подивитись тут.

• Чи повинен ФОП у додатку 4 ДФ Об’єднаної звітності показувати оплату за товар іншому ФОП за ознакою доходу 157?

ФОП, що виплачує дохід іншому ФОП, не є його податковим агентом. Аналогічної думки зазвичай дотримуються й суди. Водночас для відображення виплат підприємцям у додатку 4ДФ передбачена окрема ознака доходу «157». Тому ДПСУ традиційно наполягає на включенні до 4ДФ підприємницьких доходів. Зверніть увагу! Платникам ПДВ краще не ігнорувати таку вимогу фіскалів, оскільки це може призвести до віднесення покупця — платника ПДВ до ризикових за критерієм ризику 8 «податкова інформація»

• Мінінфраструктури наказом від 02.11.2023 № 1011 скасувало наказ №43 про списання ПММ. Підприємство, що займається вантажними перевезеннями, застосовувало норми згідно з цим наказом. Чи потрібно з 02.11.2023 на підприємстві встановлювати нові норми списання ПММ?

Після скасування Норм № 43 підприємство має прийняти рішення, чи далі користуватися нормами витрат ПММ із цих скасованих норм, чи розробити і затвердити свої норми. Оформити таке рішення з 02.11.2023 варто внутрішніми наказами. У ньому слід зазначити, що суб’єкт господарювання вирішив: надалі користуватиметься Нормами № 43 або на їх основі розробити власне положення про нормування витрат ПММ (наприклад, спираючись на Методрекомендації, розміщені на сайті ДП «ДержавтотрансНДІпроєкт»).

• Питання стосовно невикористаного податкового кредиту з ПДВ (Дт 6442) за минулі роки: 1) якщо податкова накладна (наприклад, за жовтень 2022 року) від постачальника не зареєстрована або зареєстрована з помилками, коли суму ПДВ за цією податковою накладною можна включати у витрати: через рік чи ще враховувати продовження строків воєнного стану (24.02.2022 — 31.07.2023)? 2) податкові накладні відправлені постачальником на реєстрацію, проте реєстрація зупинена. Постачальник не розблоковує ПН. Коли суми ПДВ за такими ПН можна списувати у витрати?

Тут принцип такий: суми ПДВ відображаємо у витратах, коли буде остаточно втрачено право на податковий кредит за ПН, тобто (на дату, яка настане раніше): або сплинуть 365 днів для відображення ПК (з урахуванням призупинення строку на період з 24.02.2022 по 31.07.2023), або коли ПН вже точно не може бути зареєстрованою ще до спливу цього строку. Якщо говорити про ситуацію (1) 365 днів для ПК з урахуванням подовження за ПН жовтня 2022 року сплинуть у липні 2024 року (01.08.2023 + 365). А саме 30.07.2024. І наступного дня після спливу цього строку (31.07.2024) можна показати ПК у витратах. По ситуації (2) постачальник має право подати документи на розблокування протягом 365 днів з дати складання ПН (з урахуванням призупинення перебігу строку на період з 24.02.2022 по 31.07.2023). Тобто подати документи 30.07.2024 включно. Якщо постачальник не подасть документи в цей строк, то після закінчення цього строку ПК можна списати на витрати.

• Додаток 5, звітність з ЄСВ. Кадрове переміщення. Була на сайті стаття, де говорилося, що потрібно робити 2 рядки: 1 — про закінчення на посаді, а 2 — про початок відносин на іншій посаді. Але якщо вказуєш закінчення, то Медок потребує вказати підставу припинення відносин. Якщо вказуєш підставу припинення відносин (наказ про переміщення) — податкова повертає звіт як помилковий. Якщо ставиш галку — переведено на іншу посаду, то Медок вказує на помилку — що вказана дата закінчення. В мене без помилок податкова прийняла звіт тільки з одним рядком (дата початку + галка — переведено). То як все ж таки правильно?

Схоже на те, що ви знайшли стару статтю щодо заповнення Д5. Річ у тім, що переведення та переміщення відображалося двома рядками до 2021 року. Починаючи з 2021 року, якщо працівника було переведено на іншу постійну посаду (роботу) в межах одного роботодавця або переміщено до іншого підрозділу у звітному кварталі, то в Д5 на нього формуємо один рядок, в якому зазначаємо дату початку роботи на новій посаді (в новому підрозділі).

• Житлово-будівельний кооператив отримав дозвіл на виконання будівельних робіт. Уклав договір з генпідрядником. Самостійно купує будівельні матеріали та оплачує виконані роботи. Якою буде дата віднесення сум до податкового кредиту з отриманих матеріалів та послуг?

Якщо матимуть місце (в житлово-будівельного кооперативу) саме операції з першого постачання житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта житлової нерухомості, то за придбаннями матеріалів/послуг для цих операцій податковий кредит визначається за касовим методом (за оплатою) (останній абзац п. 187.1 ПКУ). В іншому разі — звичайні правила.
Детальніше про це можете дізнатися зі статті «Перше постачання житла та застосування касового
методу» // «Податки & бухоблік», 2023, № 81

• ТМЦ використані не в господарській діяльності, чи підлягають такі витрати коригуванню в декларації з податку на прибуток та в якому додатку?

Саме по собі використання товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) не в господарській діяльності не призводить до необхідності коригування бухгалтерських витрат у декларації з податку на прибуток.
Такої різниці Податковий кодекс України не містить. Це не залежить від того, застосовує платник податкові різниці чи ні. Однак залежно від того, як саме відбувалося негосподарське використання, можливе виникнення окремих податкових різниць. Наприклад, якщо негосподарське використання відбувалося у вигляді безоплатної передачі таких ТМЦ, то в окремих випадках може бути застосована різниця щодо безоплатної передачі товарів (підпункти 140.5.9, 140.5.10 ПКУ). Слід також пам’ятати, що використання у негосподарській діяльності може призводити до виникнення обов’язку нарахування ПДВ за пунктом 198.5 ПКУ.

• Підкажіть, будь ласка, в якому періоді відображається податкова накладна, якщо виписано її в одному періоді, а зареєстровано після задоволення скарги на відмову в її реєстрації, в іншому періоді?

Якщо це ваші ПЗ, то в періоді виникнення ПЗ, незважаючи на блокування ПН. Якщо це ваш ПК, то у періоді, коли ПН буде зареєстровано. Втім, податківці допускають відображення розблокованих ПН у найближчій декларації. Наприклад, ПН від вересня 2023 зареєстровано після задоволення скарги 05.01.2024. Якщо декларацію за грудень 2023 ви ще не подали, то можете включити її в декларацію грудня 2023 (найближча декларація).

• Товариство на загальній системі оподаткування, платник ПДВ. Замовили календарі для наших клієнтів на 38 тис. з ПДВ. Чи можна одразу списати на витрати і чи треба реєструвати податкову на умовне постачання? Якщо так, то чи можна навести приклад заповнення такої податкової накладної?

На витрати списуємо за фактом роздачі календарів. Що стосується ПДВ, то якщо це оформити як рекламну роздачу, то це госпдіяльність і компенсуючу ПН складати не треба. Позиція податківців трішки складніша. Вони дозволять не компенсувати ПК, якщо закалькулювати витрати на такі календарі в продажну ціну товарів, операцій, що обкладаються ПДВ. Тут подробиці: i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2019/june/issue-46/article-44786.html, а тут приклад ПН, якщо ви вирішите компенсувати ПК: i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2022/july/issue-48/article-121112.html

• Підприємство віднесено до ризикових у зв’язку із накладенням санкцій на засновників. Йде постійне призупинення реєстрації податкових накладних на цій підставі. Як підприємству унеможливити застосування штрафних санкцій за відсутність реєстрації податкових накладних в такому випадку? Наприклад: по кожній накладній підготуємо документи для «розблокування», а очікувану відмову в реєстрації оскаржимо чи в адміністративному, чи в судовому порядку, або якщо таке оскарження не проводити? Чи є якісь інші ваші рекомендації?

Щодо блокування ПН та ризиковості. Оскільки оскаржити ризиковість тут не вийде, то бачу лише вихід, про який ви зазначили у запитанні. Тобто проходимо процедуру розблокування (подаємо «розблокувальні» документи), отримуємо рішення (реєстрація/нереєстрація ПН). Оскільки, скоріше за все, буде відмова, то для запобігання санкцій краще, як на мене, пройти хоча б процедуру адміноскарження. Далі, якщо все ж таки податківці будуть накладати штрафи за нереєстрацію ПН — йти до суду і бити на те, що ви вжили усі залежні від вас заходи для реєстрації ПН. Як варіант, призупиняти діяльність. На жаль… Ще один варіант — вирішуючи проблему зі штрафом за нереєстрацію ПН, звернутися до Ради бізнес-омбудсмена зі скаргою (знову ж таки після проходження процедури адміноскарження). Це можна зробити за посиланням: boi.org.ua/podaty-skargu/. Але слід розуміти, що скарга до бізнес-омбудсмена не призупиняє строки, зокрема, звернення до суду! Плюс у Ради бізнес-омбудсмена немає якихось вагомих важелів впливу на податкову, ця Рада вирішує питання шляхом перемовин. Іноді спрацьовує навіть у найбезперспективніших справах. Але не завжди.

• ФОП, 3 група ЄП 5 %, займається міжнародними вантажними перевезеннями. У листопаді 2023 року перевищив ліміт перебування на цій групі. З 01.01.2024 перейшов на загальну систему. 05.01.2024 подав заяву на реєстрацію платником ПДВ, рішення про реєстрацію платником ПДВ прийняли 09.01.2024. Як оподатковувати операції, які будуть мати місце у період з 01.01.2024 по 08.01.2024?

1. ФОП став платником ПДВ з 09.01.2024. Тож ПДВ оподатковуються операції, перша подія за якими відбулася починаючи з 09.01.2024. Такі операції ФОП має включити в ПДВ-декларацію, яку йому слід буде подати за наслідками лютого (бо перший звітний період у нього — «шматочок» січня + лютий; п.п. «а» п. 202.1 ПКУ).
2. Операції, перша подія за якими відбулася у періоді з 01.01.2024 по 08.01.2024, не оподатковуються ПДВ (так само, як і операції, що мали місце у періоді перебування ФОП на ЄП). Бо у цьому періоді ФОП хоча і є платником на загальній системі, але ж він ще не є платником ПДВ.
3. Якщо перша подія за операцією відбулася до 09.01.2024, а завершальна подія відбулася 09.01.2024 і пізніше, то така операція не є оподатковуваною ПДВ, бо перша подія за нею відбулася у періоді, коли ФОП ще не був платником ПДВ.

• ФОП, група 2, єдиний податок, за 2 квартал 2022 року заплачено із запізненням — 10.2022. У звіті з ЄП за 2022 рік у розділі ІІІ за 2 кв. було написано нуль, але за рахунок того, що в жовтні 2022 було заплачено двічі, податкова бачить переплату станом на 20.10.2022, нараховує ЄП за 2 квартал. Чи нараховується штраф за несвоєчасну сплату ЄП ФОП групи 2 у період 2, 3 кварталів 2022 року?

Згідно з п. 12 підрозд. 8 розд. XX ПКУ стосовно періоду, що нас цікавить, зазначено, що: «12. Установити, що для платників єдиного податку, які скористалися правом не сплачувати єдиний податок відповідно до підпункту 9.1 пункту 9 цього підрозділу, нараховані контролюючим органом суми авансових внесків з єдиного податку, суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, підлягають скасуванню (анулюванню) за відповідні періоди з 1 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року.
Податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються таким платникам єдиного податку за періоди, за які був фактично сплачений єдиний податок, що відображені в декларації платника єдиного податку.»
Тобто якщо платник не відобразив у декларації нарахування ЄП за 2-й кв. 2022, то (з урахуванням частини другої зазначеної вище норми, яка каже про «відображення в декларації» як про умову нарахування) і нараховувати ЄП за цей період податківці не повинні. Тобто і штрафів бути не повинно (див. частину 1 норми вище).
Втім, по факту, податківці наполягають, що ця норма працює лише для тих, хто фактично не сплачував ЄП (скористався правом його не платити). Можна сперечатися, але фінал невідомий.
Тож якщо ФОП сплатив ЄП за 2-й кв. 2022 (наприклад, період сплати зазначено в платіжці) із запізненням у жовтні, то податківці будуть наполягати на несвоєчасній сплаті. Тож і санкції за ст. 122 ПКУ (50 % вставки ЄП), на думку податківців, є можливими.
Те ж саме стосується сплати за 3-й кв. 2022. Якщо сплата була здійснена не у встановлений ПКУ строк (із запізненням), можливий штраф за ст. 122 ПКУ.

• У березні 2019 отримано товар, постачальник — країна Туреччина. У договорі обумовлено — оплата буде здійснена по факту поставки товару по мірі реалізації. Запитання: чи ця кредиторська підлягає списанню 31.12.2023? Чи вона підлягає списанню, коли вийде?

Туреччина не є країною — учасником Конвенції про позовну давність у міжнародній купівліпродажу товарів 1974 року. Тому відповідні положення Конвенції про загальний термін позовної давності (4 роки) у загальному випадку не застосовний. Для розв’язання питання спливу терміну позовної давності слід вивчити контракт та з’ясувати, яким чином він регулює це питання. Якщо контракт не має ніяких прямих застережень щодо позовної давності, то слід з’ясувати, яке право застосовне до контракту та відповідно до цього права визначати перебіг позовної давності. Це може бути право Туреччини, України або будь-якої іншої країни. Якщо України, то зараз (починаючи навіть з початку карантину) строк позовної давності призупинено та відповідно він не спливає.
Якщо у контракті немає ніяких застережень ні щодо правил визначення та розрахунку позовної давності, ні щодо застосовного права до цього контракту, то застосуванню підлягає право країни продавця (ст. 42 Закону України «Про міжнародне приватне право»). На жаль, ми не можемо надати професійну консультацію щодо правил та процедур застосування позовної давності відповідно до законодавства Туреччини. Але слід урахувати, що за умови незастосування законодавства України до контракту, відповідно і вітчизняні правила щодо зупинки строків позовної давності автоматично не застосовуються. Але, як правило, національні правила розрахунку строку давності в інших країнах також містять положення щодо продовження таких строків за умови неможливості виконання та правила, аналогічні вітчизняним, щодо переривання терміну позовної давності за умови письмового визнання боргу.

• За можливості підкажіть, будь ласка, по запитанню: у ТОВ на загальній системі оподаткування, платник ПДВ, є на балансі ОЗ, які частково вже було замортизовано, частково ще амортизуються. Також у ТОВ є заборгованість перед засновником за договорами БЗФД. Чи може ТОВ продати ОЗ засновнику як фізособі, отримати від нього кошти на рахунок за операцією продажу, і вже далі використати ці кошти після сплати податків і повернути кошти по БЗФД засновнику. Якщо так, то продаж проводити за балансовою вартістю чи переоцінювати для визначення ринкової вартості на момент продажу?

Так, ви можете здійснити такий набір операцій. Тобто можна продати засновнику свої ОЗ, а потім за рахунок отриманих від нього коштів погаси надану ним безвідсоткову ПФД. Можна, якщо ви не платник ЄП, навіть просто провести взаємозалік заборгованості за продані ОЗ в рахунок погашення ПФД. Якщо продаєте ОЗ, то продавайте за договірною ціною. Але бажано її не занижувати, щоб не прикопалися фіскали, що підприємство надало засновнику індивідуальну знижку, яку слід оподаткувати ПДФО і ВЗ. Якщо ціна буде ринкова, то взагалі не буде нарікань. Оскільки ви платник ПДВ, то слід установлювати таку договірну ціну, щоб вона була вища, ніж залишкова вартість ОЗ.
Адже коли вона буде нижчою за залишкову вартість, то доведеться дотягнути договірну ціну до мінбази шляхом нарахування умовних податкових зобов’язань згідно з п. 188.1 ПКУ. Проводити дооцінку до ринкової ціни ОЗ не потрібно.

• Мінінфраструктури наказом від 02.11.2023 № 1011 скасувало наказ №43 про списання ПММ. Підприємство, що займається вантажними перевезеннями, застосовувало норми згідно з цим наказом. Чи може підприємство на свій розсуд установити і затвердити норми списання ПММ: наприклад при русі без вантажу встановити певну норму, а при ступені навантаження застосовувати коефіцієнт?

Якщо ви вирішили після скасування Норм № 43 використовувати власно розроблені норми витрати ПММ, то внутрішнім наказом затвердіть Положення про нормування витрат ПММ. У ньому встановіть норми витрат пального з урахуванням усіх технічних характеристик автомобіля, експлуатаційних норм та інших факторів. Саме в ньому і визначте, що, наприклад, при русі без вантажу діє одна норма витрат, а при навантаженні застосовується або коефіцієнт, або інша норма витрат.

• Якщо основний засіб повністю замортизований та має нульову залишкову вартість і його підприємство продовжує використовувати в господарській діяльності, то чи можна підприємству не проводити переоцінку ОЗ, а у подальшому вести облік такого замортизованого ОЗ лише за кількістю (відображаючи його лише в кількісному обліку)?

Переоцінювати повністю замортизований об’єкт не обов’язково. Проведення переоцінки — це право, а не обов’язок підприємства (п. 16 НП(С)БО 7, лист Мінфіну від 20.03.2003 № 053-2940). Крім того, для переоцінки потрібно залучати професійного оцінювача (ст. 7 Закону про оцінку). Переоцінюючи об’єкт основних засобів, доведеться переоцінити й усі об’єкти тієї ж групи ОЗ та далі регулярно на дату балансу їх переоцінювати (п. 16 НП(С)БО 7). Тому більшість підприємств не проводять переоцінку. Але ж списання об’єкта не відбувається, тому об’єкт продовжуємо обліковувати, навіть якщо його залишкова вартість і дорівнює нулю. Докладніше див. статтю «Якщо основні засоби повністю замортизовані» // «Податки & бухоблік», 2023, № 52.

• Чи повинен ФОП, який здійснює продаж ювелірних виробів, ставати на облік як суб’єкт фінмоніторингу, якщо розрахунки здійснювались лише на розрахунковий рахунок і оплати картками через термінал/ПРРО, обсяг продажу клієнту не перевищує порогового для фінмоніторингу 400000 грн?

Ні, не повинен ставати на облік як суб’єкт первинного фінмоніторингу. Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів…» від 06.12.2019 № 361-IX прямо вказує, що суб’єктами первинного фінмоніторингу є «суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку (!)…» дорогметалами і дорогкамінням та виробами з них. Оплата картками через термінал не є готівковим розрахунком. Про всяк випадок зауважу: не плутаємо правила застосування РРО/ПРРО та фінмоніторинг. Щодо РРО/ПРРО йдеться про розрахункову операцію, там немає прирівняння оплат картками до готівки. Це різні речі. А ось на порогову суму орієнтуватися не варто. Для визначення, чи є хтось суб’єктом первинного фінмоніторингу, діють дещо інші принципи.

• Працівник підписав контракт і йде в ЗСУ. Дії підприємства?

Видаєте наказ про увільнення від роботи з «такої-то дати» у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, під час дії особливого періоду, зі збереженням місця роботи та посади на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення працівника з військової служби.
Якщо працівник хоче отримати компенсацію за невикористані дні відпусток, то йому слід написати відповідну заяву та подати її не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з прийняттям на військову службу. Далі просто зберігаєте місце роботи та посаду за ним. В Об’єднаній звітності укладення контракту не відображаємо. В 4ДФ бездохідні місяці не показуємо. В Д1 на працівника формуємо рядки з кількістю днів у трудових відносинах.

• ФОП має дві власні квартири 31 кв. м та 43 кв. м як звичайна фізособа. На одну адресу (31 кв. м) він зареєстрований як ФОП і здає в оренду. Друга адреса (43 кв. м), де він мешкає, у податковій ніяк не реєструвалась. Податкова надсилає податок на нерухоме майно на обидві адреси з розрахунком на загальну площу. Як я розумію, податкова повинна була надіслати розрахунок тільки на одну адресу, за якою ФОП зареєстрований, чи не так? На другу адресу має застосовуватися неоподатковувана площа 60 кв. м, правильно?

Так, ви правильно розумієте. Пільга з нерухомподатку не застосовується до об’єкта нерухомості, який використовується з метою одержання доходу, тобто до тієї квартири, в якій ФОП зареєстрований і провадить підприємницьку діяльність. З цим згодні і самі податківці (zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40619). Тож хоча б для другої квартири пільга повинна працювати. В такому випадку треба подати письмову заяву в податкову за місцем вашого проживання (реєстрації) і надати оригінали відповідних документів (зокрема, документів на право власності), пояснення, що в іншій квартирі ФОП не займається підприємницькою діяльністю. Після звіряння даних у разі виявлення розбіжностей ваша податкова перераховує суму нерухомподатку і надішле нове податкове повідомлення-рішення (п.п. 266.7.3 ПКУ), зобов’язання за яким слід сплатити протягом 60 днів з дня його отримання.

• Товар втрачено контрагентом у зв’язку з воєнними діями. Між нами є підписаний Акт про прощення грошового боргу і підтвердні документи щодо втрати товару. Чи виникнуть у нас (компанія рахує податкові різниці) при списанні такої заборгованості податкові наслідки з податку на прибуток?

Якщо говорити тільки про втрату товару через воєнні дії, тобто ваш товар не доїхав до контрагент (втрата в дорозі), то тоді ви б просто віднесли в податковоприбутковому обліку таку суму до витрат без будь-яких різниць. І до того ж не потрібно вам було компенсувати податковий кредит з ПДВ. Від цього звільняє п. 32-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Якщо товар уже отримав покупець (ви відобразили дохід і списали собівартість такого товару). Тобто відбулося постачання і потім товар знищено уже у контрагента і відбулося прощення цього боргу, то мова йде про подарунок. У цьому випадку, можливо, доведеться застосовувати подарункові податкові різниці згідно з п.п. 140.5.10 ПКУ. Чи буде діяти ця різниця, залежить від статусу вашого контрагента. Якщо він згаданий у п.п. 140.5.10 ПКУ, то подарункова різниця буде діяти, а саме слід збільшити фінрезультат на суму прощеної заборгованості. Якщо ж свого контрагента ви не відшукаєте у п.п. 140.5.10 ПКУ, то тоді операція пройде без подарункових різниць.

• ТОВ має дебіторську заборгованість за виданими авансами, яка виникла у 2020 році, чи маємо право списати таку заборгованість, за якою минув строк позовної давності? Чи у цьому випадку строк позовної давності припиняється, враховуючи строки карантину та воєнного стану?

Строк позовної давності по цій заборгованості не сплив. З початку карантину перебіг строку позовної давності було зупинено (п. 12 Перехідних положень ЦКУ). Під час воєнного стану ці строки також продовжено (п. 19 Перехідних положень ЦКУ). Тому така заборгованість в загальному випадку не підлягає списанню. Звичайно, заборгованість може бути списана за іншими підставами при їх наявності (наприклад, ліквідація боржника і т. п.), але не за підставою спливу терміну позовної давності.

• Прошу надати роз’яснення. Постачальнику анульовано реєстрацію платника ПДВ. Чи буде помилкою списати непідтверджений кредит на витрати (рах. 949) не в місяці анулювання, а в іншому періоді (через рік)?

Так! Це буде помилкою. Адже якщо витрати показати не в тому періоді, до якого вони належать, то це призведе до викривлення фінансової звітності. Ну а оскільки податковоприбутковий облік орієнтований на бухгалтерський, то у платників податку на прибуток бухоблікові помилки (витрати «не того періоду») спричинять помилки і в податковоприбутковому обліку. Причому навіть у тому випадку, якщо помилка — внутрішньорічна (наприклад, витрати показали не в тому кварталі року).
Тож вам слід виправити минулорічну помилку — в бухобліку шляхом коригування сальдо рах. 44 на початок звітного року, а в податковоприбутковому обліку — виправити декларацію за минулий рік (відновити витрати).

• Фізична особа, яка зареєстрована і як ФОП, відкрила через Дію рахунок в Монобанку як фізична особа. Банк підтверджує, що рахунок фізичної особи, не ФОП. Але повідомляє податкову про відкриття рахунку. В електронному кабінеті це бачимо. ФОП закривається. Потрібно закрити цей рахунок? Обороти по рахунку податкова буде вимагати при проведенні перевірки?

Будьте готові до того, що податківці проситимуть закрити цей рахунок та надати виписку. Але оскільки це рахунок фізичної особи, то рух коштів за ним податкова не має права вимагати під час припинення ФОП, тим більше змушувати закрити рахунок. У цьому випадку можна «прикритися» довідкою від Монобанку з відомостями про рахунок (її можна оформити навіть через застосунок). Плюс послатися на п. 69.2 ПКУ, де, зокрема, зазначено, що фінустанова повідомляє про рахунок саме самозайнятої особи, а відповідно до довідки ваш рахунок є рахунком фізособи. Можливо, це якась технічна помилка.

• Який шлях до повернення на рахунок підприємства ПДВ кредиту, що перевіряють та в які строки? Як підготуватися до такої перевірки?

Якщо мова йде про бюджетне відшкодування, то в більшості випадків достатньо камеральної перевірки декларації ,де заявлено БВ. Камералка проводиться протягом 30 днів після граничного строку подання деки. Документальну БВ-перевірку призначають, тільки якщо при камеральній перевірці виявлені ризики, що вимагають проведення документальної перевірки. Термін документалки — 60 днів. Після узгодження БВ протягом 5 операційних днів Казначейство повинне перерахувати суму БВ на поточний рахунок.
А тому якщо проведуть тільки камеральну перевірку, то отримати БВ можна орієнтовно через 35 календарних днів після граничного строку подання декларації, в якій було заявлене БВ.
Подробиці тут: i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2023/november/issue-96/article-127178.html

• Блокування ПН/РК по-новому. Прохання розповісти з прикладами.

Вам допоможе наш тематичний номер «Податки & бухоблік», 2023, № 53, всі матеріали якого присвячені блокуванню.

Наступна частина відповідей на запитання тут.