Військові обов’язки: що потрібно знати юрособам?

Автор | 23.11.2023

Зверніть увагу: далі у тексті замість «територіальні центри комплектування та  соціальної підтримки (ТЦК та  СП)» використовується назва «військкомати».

Бронювання працівників: як це працює?

Що таке бронювання?

Бронювання — це отримання через роботодавця відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Військовий облік

Також заброньовані працівники не  підлягають прийняттю на  службу у військовому резерві.

Основна нормативка.

Основна нормативка:

  • Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 № 3543-XII;
  • постанова КМУ від 27.01.2023 № 76 (далі — Порядок № 76) — для «звичайних» юросіб;
  • постанова КМУ від 04.02.2015 № 45 — як правило, для держорганів, органів місцевого самоврядування та підприємств зі сфери їх управління (для службового користування, відсутня у вільному доступі).

Зосереджуємося на звичайних юрособах

У бронюванні важливі два моменти:

  1. підприємства, які можуть бронювати працівників;
  2. певна категорія працівників, які підлягають бронюванню.

Які підприємства можуть бронювати?

Працівників можуть бронювати підприємства:

  • які мають мобілізаційні завдання (замовлення), якщо бронювання необхідне для виконання цих завдань;
  • які виробляють товари/виконують роботи/надають послуги, необхідні для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань;
  • які є критично важливими.

Критично важливі підприємства — це ті, які відповідають певним критеріям.

Для більшості юросіб — 3 критерії з 7. Юрособи-винятки — 2 критерії з 7.

Повний список критеріїв:

  1. Загальна сума податків, нарахованих або сплачених до бюджету протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн євро.
  2. Сума надходжень в інвалюті за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн євро.
  3. Підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до постанови КМУ від 04.03.2015 № 83.
  4. Підприємство має важливе значення для  галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади.
  5. Відсутність заборгованості із сплати ЄСВ.
  6. Розмір середньої зарплати працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої зарплати у регіоні за IV квартал 2021 року (відповідно до даних Держстату).
  7. Підприємство є резидентом Дія Сіті.

Юрособи-винятки, яким потрібно дотриматися хоча б 2 критеріїв із 7 — це підприємства, які належать до:

  • паливно-енергетичного комплексу;
  • сфери охорони здоров’я, ветмедицини, освіти та науки, культури та  спорту, соцзахисту, ЖКГ (державної/комунальної форми власності або ті, що фінансуються з державного/місцевого бюджетів);
  • тих, хто надає населенню безоплатні послуги, необхідні для забезпечення його життєдіяльності, на постійній основі;
  • сфери лінійних аудіовізуальних медіа (ефірне наземне багатоканальне (цифрове) телемовлення з  інформаційним та/або  інформаційно-аналітичним контентом або  залучені до  системи оповіщення);
  • державних та комунальних закладів культури;
  • казенних підприємств пробірного контролю;
  • тих, хто надає послуги/виконує роботи з експлуатації та обслуговування майна держорганів.

Алгоритм одержання статусу «критично важливий»:

  1. складаємо звернення у довільній формі та додаємо копії документів, які підтверджують критичну важливість + інформацію про подану податкову звітність за останній квартал;
  2. звертаємося до  центрального органу виконавчої влади, юрисдикція якого поширюється на всю територію України за відповідною вашій юрособі галуззю економіки (наприклад, ІТ — Мінцифри) або до держадміністрації чи військової адміністрації (у разі її  створення), на  території юрисдикції якої розташована ваша юрособа.

Підтверджуємо статус «критично важливий» раз на рік.

Відповідний орган, приймаючи рішення, повідомить про нього вашу юрособу, а також Генштаб ЗСУ, СБУ або Службу зовнішньої розвідки.

Яких працівників можна/не  можна бронювати? Не підлягають бронюванню:

  1. призовники (тобто працівники віком до 27 років);
  2. особи, які не перебувають з юрособою у трудових відносинах. Ті, хто працює за  гіг-контрактами — під питанням. Свого часу Мінекономіки на брифінгу у лютому  2023  року казали, що цих спеціалістів забронювати можна, але підтвердження цьому ні у нормативці, ні в офіційних роз’ясненнях поки немає;
  3. особи, які досягли граничного віку перебування у запасі;
  4. особи, які за станом здоров’я визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Також навряд удасться забронювати працівників, які мають дефіцитну для ЗСУ військово-облікову спеціальність. Перелік таких спеціальностей див. у листі Міноборони та Генштабу ЗСУ від 20.04.2023 № 300/1/С/3886.

У  переліку наведені тільки коди спеціальностей, тому для  «розшифровки» листа Генштабу користуємося:

  • наказом Міноборони від 07.09.2020 № 317 (для рядового, сержантського та старшинського складу);
  • наказом Міноборони від  20.06.2012 №  412/ДСК (для  офіцерського складу).

Увага! Незалежно від віку та спеціальності можна забронювати:

  • керівників та заступників керівників підприємств, які можуть бронювати працівників;
  • працівників підприємств паливно-енергетичного комплексу відповідно до переліку Міненерго (див. наказ Міненерго від 27.02.2022 № 93).

Сумісництво — не перешкода для бронювання, таких працівників також можна бронювати.

Строк бронювання. Максимальний строк дії броні для підприємств, які я перелічила у  тексті вище, — 6 місяців. Потім потрібно переподавати документи. Конкретні строки кожен раз вказуватимуться у наказі про бронювання.

Скільки працівників можна забронювати? Забронювати можна не більше 50 % військовозобов’язаних на  підприємстві, станом на дату подання списку. Не дотримуватися цього обмеження можна, якщо це — підприємство паливно-енергетичного комплексу (з  переліку, затвердженого Міненерго) або підприємство обґрунтує потребу у більшій кількості заброньованих працівників.

Процедура бронювання

Алгоритм:

1. Підготовка пакета документів підприємством. Складаємо:

  • список працівників (додаток 1 до Порядку № 76) в паперовій або електронній формі;
  • довідку про кількість військовозобов’язаних (додаток  2 до Порядку № 76);
  • обґрунтування для  бронювання у  довільній формі, але з врахуванням певних вимог.

Для підприємств із мобзавданням:

  • а) дата прийняття і номер акта, яким установлено (доведено) мобзавдання (замовлення) підприємству;
  • б) дата і номер укладеного договору (контракту) на виконання підприємством мобзавдання (замовлення);
  • в) інформація про відповідність облікових даних військовозобов’язаних-кандидатів на бронь їх військово-обліковим документам.

Для  підприємств, які виробляють товари/надають послуги/виконують роботи для ЗСУ та інших формувань:

  • а) інформація про товари/роботи/послуги;
  • б) дата і номер відповідного контракту (договору);
  • в) інформація про відповідність облікових даних військово зобов’язаних-кандидатів на  бронь їх військово-обліковим документам.

Для підприємств, які є критично важливими:

а) дата прийняття та номер рішення про визнання підприємства критично важливим або рішення МЗС чи Секретаріату КМУ про затвердження переліку таких підприємств;

б) інформація про відповідність облікових даних військовозобов’язаних-кандидатів на  бронь їх військово-обліковим документам.

Інформація про відповідність облікових даних — це просто фраза в обґрунтуванні, що облікові дані військовозобов’язаних відповідають їх військово-обліковим документам.

Бажано звіритися не  тільки з  даними військово-облікових документів працівників, а ще й з військкоматами.

2. Подання документів у відповідний орган. Для юросіб з мобзавданнями (замовленнями) — орган, який видав таке завдання.

Для юросіб, які виробляють товари/надають послуги/виконують роботи для ЗСУ або інших формувань — центральний орган виконавчої влади, який здійснює керівництво ЗСУ чи  іншим

підрозділом (наприклад, Міноборони), або  СБУ, або  Мінстра тегпром. Для критично важливих підприємств — центральний орган виконавчої влади, що формує та реалізує держполітику у відповідній сфері (наприклад, ІТ — Мінцифри), або держадміністрації (військові адміністрації) на території юрисдикції яких розташоване підприємство.

3. Розгляд документів. Виглядає усе так:

  • орган розглядає пакет документів та  подає списки на  погодження до Генштабу/СБУ/Служби зовнішньої розвідки. Нормативний строк: не більше 5 робочих днів з дня отримання списків від підприємства;
  • Генштаб/СБУ/Служба зовнішньої розвідки перевіряє списки та подає їх до Мінекономіки. Нормативний строк: не більше 10 робочих днів з дня отримання списків від органу (до якого подавало документи підприємство);
  • Мінекономіки розглядає документи, приймає наказ про бронювання. Нормативний строк: не більше 5 робочих днів з  дня отримання списків від  Генштабу/СБУ/Служби зовнішньої розвідки;
  • Мінекономіки надсилає наказ про бронювання до органу, якому підприємство подавало списки для бронювання + Генштабу/СБУ/Служби зовнішньої розвідки + юрособі;
  • Генштаб/СБУ/Служба зовнішньої розвідки доводить до відома інформацію про бронювання до військкоматів/відповідного управління СБУ/підрозділу Служби зовнішньої розвідки. Нормативний строк: 3 дні з дня одержання інформації від Мінекономіки.

4. На підприємстві після одержання наказу про бронювання:

  • робиться витяг з наказу про бронювання для  кожного заброньованого працівника (додаток 3 до Порядку № 76);
  • надається витяг з наказу про бронювання кожному працівнику під підпис. Цей документ, завірений підписом керівника та  печаткою юрособи (за  наявності), є  підтвердженням відстрочки;
  • надсилається повідомлення про бронювання до  військкоматів (де знаходяться на обліку заброньовані працівники), або СБУ, або Служби зовнішньої розвідки (додаток 5 до Порядку № 76). Строк: 5 днів з дня видачі витягу з наказу працівнику(кам). Лише після надсилання такого повідомлення заброньованого військовозобов’язаного ставлять на  спеціальний військовий облік.

Зараз у розробці сервіс «єБронювання» (онлайн-спілкування між підприємствами та  держорганами під час процедури бронювання).

За найоптимістичнішими прогнозами цей сервіс з’явиться не раніше кінця 2023 року.

Типові помилки під час бронювання (див. лист Мінекономіки від 02.05.2023 № 2704-20/19826-01).

Зверніть увагу: якщо працівник вже мобілізований, але згодом він потрапляє до  списку заброньованих, то  бронювання, на  жаль, не  буде підставою для  звільнення його зі служби (див. постанову ВС від  22.05.2023 у  справі №  260/1851/22 // reyestr.court.gov.ua/Review/111036099).

Нюанси автомобільно-військового обов’язку

Військово-транспортний обов’язок установлено у  ст.  6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від  21.10.93 № 3543-XII.

Підпадають під нього усі юрособи, які мають на балансі автомобілі.

Суть військово-транспортного обов’язку у  двох речах. Перше — у разі необхідності надати свій транспортний засіб для військових потреб. Друге — подавати спеціальну відомість до військкоматів.

Основний нормативно-правовий акт щодо цього — Положення про військово-транспортний обов’язок, затверджений постановою КМУ від 28.12.2000 № 1921 (далі — Положення № 1921).

Надання транспортного засобу для  потреб військових

Може відбуватися:

  1. тимчасове залучення транспортного засобу (з  обов’язком повернути + у  разі знищення  — компенсація). Складається акт приймання-передачі за  формою з  додатка  4 до  Положення № 1921.
  2. вилучення транспортного засобу (без обов’язку повернення). Складається акт про примусове відчуження за  формою з  додатка до постанови КМУ від 31.10.2012 № 998.

Юрособи, які звільняються від виконання обов’язку з передання транспорту:

  • ті, у яких автомобілі задіяні у виконанні мобілізаційних завдань (замовлень) на підставі договорів з Міноборони;
  • ті, у  яких є  висока суспільна потреба (відповідний перелік затверджується КМУ за поданням Міноборони).

Під час тимчасового залучення та вилучення транспорту доведеться подати повідомлення за формою № 20-ОПП.

Зразок заповнення у разі тимчасового залучення

Зразок заповнення у разі тимчасового залучення

Зразок заповнення у разі вилучення

Зразок заповнення у разі вилучення

Щодо амортизації авто у цьому випадку див., наприклад, лист ДПСУ від 19.05.2023 № 1238/ІПК/99-00-21-02-02-06.

Подання відомостей про авто до  військкомату

Головні моменти:

  • відомість подають керівники юросіб;
  • строк подання відомості: щорічно до 20 червня та 20 грудня поточного року;
  • форму див. у додатку 1 до Положення № 1921;
  • якщо на балансі немає авто відомість НЕ подаємо;
  • якщо на балансі є авто, але змін немає, — відомість подаємо;
  • якщо авто було відправлено у інші регіони або передано в довгострокову оренду чи лізинг, або є інші обставини, які унеможливлюють передання авто на військові потреби — повідомляємо військкомат протягом 7 днів.

За неподання відомості посадовим особам юрособи може загрожувати адмінштраф за ст.  2101 КУпАП. Накладається він представниками військкоматів та СБУ (протокол + постанова). Розмір штрафу:

від 3400 до 5100 грн (порушення, вчинене вперше); від 5100 до 8500 грн (якщо посадову особу вже притягували за цією статтею протягом року).

Строк давності — 2 місяці з дня вчинення порушення (оскільки воно разове і притягнення до відповідальності здійснюється не судом, а іншим органом держвлади) (див. ст. 38 КУпАП).

На підприємство прийшла повістка для працівника: що робити?

Алгоритм дій. Алгоритм дій роботодавця такий:

  1. видати наказ (розпорядження) про оповіщення відповідних працівників;
  2. ознайомити з наказом (розпорядженням) працівників під підпис у  частині необхідності з’явитися до  військкомату, органу СБУ або підрозділу зовнішньої розвідки;
  3. надіслати копію наказу до відповідного військкомату, органу СБУ або підрозділу зовнішньої розвідки;
  4. вручити повістку працівнику;
  5. письмово повідомити військкомат/орган СБУ/підрозділ зовнішньої розвідки про працівників з повісткою, які перебувають у відпустці або  відрядженні + надіслати копії відповідних наказів (розпоряджень);
  6. проконтролювати сповіщення та явку працівника до військкомату/органу СБУ/підрозділу зовнішньої розвідки. Хоча якщо інші кроки були зроблені, то роботодавець не несе відповідальність за те, чи з’явився в результаті працівник до військкомату/органу СБУ/підрозділу зовнішньої розвідки.

Якщо працівник відмовляється від  ознайомлення з  наказом або від вручення повістки, то роботодавцю треба:

  • зафіксувати цей факт, склавши акт (безпечніше зі свідками) та
  • надіслати його до відповідного військкомату/органу СБУ/служби зовнішньої розвідки.

Увага! Алгоритм дій у разі відмови працівника, зазначений вище, прямо нормативкою наразі не передбачено.

Якщо повістку неможливо вручити через те, що працівник перебуває на лікарняному, то про це так само потрібно повідомити військкомат/орган СБУ/підрозділ зовнішньої розвідки.

Якщо у повістці роботодавець бачить помилки (наприклад, у назві підприємства), то потрібно повідомити військкомат/орган СБУ/підрозділ зовнішньої розвідки про неможливість вручення повістки із вказівкою на помилки.

Відповідальність.

За  загальним правилом загрожує адмінштраф за ст. 2101 КУпАП. Ще раз нагадаю: розмір штрафу — від 3400 до 5100 грн (порушення, вчинене вперше); від 5100 до 8500 грн (якщо посадову особу вже притягували за цією статтею протягом року). Накладають його представники військкоматів та СБУ (протоколи + постанови). Строк притягнення до відповідальності — 2 місяці з дати вчинення (якщо разове порушення) або виявлення (якщо триваюче порушення) правопорушення (ст. 38 КУпАП). Проблеми з врученням повістки можуть мати як разовий, так і триваючий характер.

Перевірки з військкомату: чи є такі?

Так, такі перевірки існують. Військкомати можуть перевіряти, зокрема:

  • дотримання підприємствами правил військового обліку;
  • мобілізаційну готовність транспортних засобів і техніки.

Перевірка військового обліку. Регулюється Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 (далі — Порядок № 1487).

Може бути два варіанти:

  1. перевірка. За 10 днів до неї підприємству надсилається перелік запитань, з яким наразі можна ознайомитися у додатку 31 до Порядку № 1487;
  2. документальна перевірка, шляхом надсилання запиту. У запиті просять надати інформацію з п. 17 додатка 31 до Порядку №  1487. Проводиться, якщо неможливо зробити звичайну перевірку.

Перевірки проводять на  підставі планів, затверджених розпорядженнями голів держадміністрацій. Хоча можуть бути як плановими, так і позаплановими. От такий парадокс…

За  результатами перевірки складається акт, який надсилається підприємству. Можливе також складання протоколів про адмінправопорушення та, згодом, постанов (якщо виявлені порушення).

Перевірки мають проводитися:

  • щороку (для юросіб із заброньованими працівниками або працівниками, яким видано мобілізаційні розпорядження);
  • раз на 4 роки (для інших юросіб).

Перевірка мобготовності транспортних засобів. Регулюється Положенням №  1921 (вже згадували його у  контексті військово-транспортного обов’язку юросіб).

Перевірка мобілізаційної готовності транспортних засобів проводиться за  окремими графіками та планами, які розробляються районними військкоматами за погодженням з місцевими держадміністраціями. Ці  плани/графіки затверджуються обласними військкоматами і мають доводитися до відома підприємств.

До  процесу перевірки можуть залучатися представники місцевих держадміністрацій та військових формувань.

За  результатами складається акт у  чотирьох екземплярах. Перший — для держадміністрації, другий — для підприємства, третій — для військкомату, а четвертий — для формування, якому призначений транспорт.

Також можуть складатися протоколи про адмінправопорушення та, згодом, постанови (якщо виявлені порушення).

Перевірка має проходити не частіше 1 разу на рік (за мирних часів ще й не рідше 3 разів на 5 років).

Військовий облік

loading...